Во­ло­ді­ти, але не управ­ля­ти

Про обов’язок по­са­дов­ців пе­ре­да­ти свої кор­по­ра­тив­ні пра­ва в управ­лі­н­ня

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО І ПРОЦЕС - Ана­то­лій А ій ПАШИНСЬКИЙ ПАШИНСЬКИЙ, юрист ЮФ «Ва­силь Кі­сіль і Пар­тне­ри»

Си­ту­а­цію де­що ускла­днив За­кон «Про за­са­ди за­по­бі­га­н­ня і про­ти­дії ко­ру­пції», який у 2011 р. при­йшов на змі­ну За­ко­ну «Про бо­роть­бу з ко­ру­пці­єю». По­ряд із тра­ди­цій­ною за­бо­ро­ною за­йма­ти­ся під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю, но­вий За­кон та­кож за­бо­ро­нив осо­бам, які здій­сню­ють фун­кції дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, «вхо­ди­ти до скла­ду ор­га­ну управ­лі­н­ня або на­гля­до­вої ра­ди під­при­єм­ства чи ор­га­ні­за­ції, що має на ме­ті одер­жа­н­ня при­бу­тку» (п. 2 ч. 1 ст. 7).

Гру­па на­ро­дних де­пу­та­тів одра­зу звер­ну­ла ува­гу, що та­ка за­бо­ро­на по­ши­рю­є­ться і на за­галь­ні збо­ри то­ва­ри­ства, до скла­ду яких ав­то­ма­ти­чно вхо­дять всі вла­сни­ки йо­го ча­сток (акцій), та ви­рі­ши­ла звер­ну­ти­ся до Кон­сти­ту­цій­но­го Су­ду. На­ро­дні обран­ці по­си­ла­ли­ся на те, що фор­му­лю­ва­н­ня но­во­го За­ко­ну, всу­пе­реч ст. 41 Кон­сти­ту­ції, не до­зво­ляє по­са­дов­цям вхо­ди­ти до за­галь­них збо­рів, що de facto озна­чає заборону ма­ти у вла­сно­сті кор­по­ра­тив­ні пра­ва. Рі­ше­н­ням Кон­сти­ту­цій­но­го Су­ду від 13.03.2012 р. №6-рп/2012 вка­за­не по­ло­же­н­ня За­ко­ну в ча­сти­ні за­бо­ро­ни бра­ти участь у за­галь­них збо­рах бу­ло ви­зна­но не­кон­сти­ту­цій­ним, оскіль­ки во­но су­пе­ре­чить прин­ци­пу не­по­ру­шно­сті пра­ва вла­сно­сті.

Чин­ний За­кон «Про за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції» від 2014 р. мі­стить заборону на зайня­т­тя під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю, про­те не обме­жує пра­ва по­са­дов­ців на во­ло­ді­н­ня кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми. Та­ким чи­ном, сьо­го­дні будь-яка осо­ба, упов­но­ва­же­на на ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, мо­же ма­ти у вла­сно­сті кор­по­ра­тив­ні пра­ва і ви­сту­па­ти кін­це­вим бе­не­фі­ці­а­ром будь-яких ком­па­ній.

Пе­ре­да­ча в управ­лі­н­ня

Усві­дом­лю­ю­чи не­кон­сти­ту­цій­ність за­бо­ро­ни во­ло­ді­ти кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми, за­ко­но­да­вець ви­рі­шив пі­ти ін­шим шля­хом – обме­жи­ти мо­жли­вість ко­ри­сту­ва­н­ня ни­ми. Так, у чин­но­му За­ко­ні «Про за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції» з’яви­лась окре­ма ст. 36 під на­звою «За­по­бі­га­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів у зв’яз­ку з на­яв­ні­стю в осо­би підприємств чи кор­по­ра­тив­них прав».

Згі­дно з ці­єю стат­тею За­ко­ну, всі осо­би, упов­но­ва­же­ні на ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, а та­кож по­са­до­ві осо­би юри­ди­чних осіб пу­блі­чно­го пра­ва та осо­би, які вхо­дять до скла­ду на­гля­до­вої ра­ди дер­жав­но­го бан­ку, під­при­єм­ства чи при­бу­тко­вої ор­га­ні­за­ції, зо­бов’яза­ні про­тя­гом 30 днів пі­сля при­зна­че­н­ня (обра­н­ня) на по­са­ду пе­ре­да­ти в управ­лі­н­ня ін­шій осо­бі на­ле­жні їм під­при­єм­ства та кор­по­ра­тив­ні пра­ва. В одно­ден­ний тер­мін пі­сля здій­сне­н­ня та­кої пе­ре­да­чі осо­ба має пи­сьмо­во по­ві­до­ми­ти про це НАЗК з на­да­н­ням но­та­рі­аль­но за­свід­че­ної ко­пії укла­де­но­го до­го­во­ру.

Окрім обов’яз­ку пе­ре­да­ти пра­ва, За­кон та­кож кон­кре­ти­зує мо­жли­ві спосо­би та­кої пе­ре­да­чі. Якщо мо­ва йде про уні­тар­не під­при­єм­ство (та­ке, що утво­ре­не одним за­снов­ни­ком), пе­ре­да­ча йо­го в управ­лі­н­ня має здій­сню­ва­ти­ся шля­хом укла­де­н­ня до­го­во­ру управ­лі­н­ня май­ном із суб’єктом під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті. Кор­по­ра­тив­ні пра­ва мо­жна пе­ре­да­ти в управ­лі­н­ня одним з та­ких спосо­бів:

• Укла­де­н­ня до­го­во­ру управ­лі­н­ня май­ном із суб’єктом під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті (крім до­го­во­ру управ­лі­н­ня цін­ни­ми па­пе­ра­ми та ін­ши­ми фі­нан­со­ви­ми ін­стру­мен­та­ми). Упра­ви­те­лем май­на в цьо­му ви­пад­ку мо­же бу­ти будь-який суб’єкт під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті у ро­зу­мін­ні ст. 55 ГК (як юри­ди­чні осо­би, так і ФОП). Вка­за­ний ме­ха­нізм мо­же за­сто­со­ву­ва­ти­ся у ра­зі пе­ре­да­чі кор­по­ра­тив­них прав у ТОВ – най­роз­по­всю­дже­ні­шій ор­га­ні­за­цій­но-пра­во­вій фор­мі ве­де­н­ня бі­зне­су в Укра­ї­ні.

• Укла­де­н­ня до­го­во­ру про управ­лі­н­ня цін­ни­ми па­пе­ра­ми, ін­ши­ми фі­нан­со­ви­ми ін­стру­мен­та­ми та гро­шо­ви­ми ко­шта­ми, при­зна­че­ни­ми для ін­ве­сту­ва­н­ня в цін­ні па­пе­ри та ін­ші фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти. Упра­ви­те­лем тут має ви­сту­па­ти тор­го­вець цін­ни­ми па­пе­ра­ми з від­по­від­ною лі­цен­зі­єю НКЦПФР. Цей спо­сіб пе­ре­да­чі акту­аль­ний у то­му ви­пад­ку, якщо мо­ва йде про акції акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства.

• Укла­де­н­ня до­го­во­ру про ство­ре­н­ня вен­чур­но­го па­йо­во­го ін­ве­сти­цій­но­го фон­ду для управ­лі­н­ня пе­ре- да­ни­ми кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми з ком­па­ні­єю з управ­лі­н­ня акти­ва­ми, яка має від­по­від­ну лі­цен­зію НКЦПФР. Пе­ре­да­ча кор­по­ра­тив­них прав як опла­та вар­то­сті цін­них па­пе­рів вен­чур­но­го па­йо­во­го ін­ве­сти­цій­но­го фон­ду здій­сню­є­ться пі­сля ре­є­стра­ції НКЦПФР ви­пу­ску цін­них па­пе­рів та­ко­го ін­сти­ту­ту спіль­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня. Вра­хо­ву­ю­чи низь­кий рі­вень роз­ви­тку укра­їн­сько­го фон­до­во­го рин­ку та скла­дність про­це­ду­ри ство­ре­н­ня ін­сти­ту­ту спіль­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня, цей ви­шу­ка­ний спо­сіб пе­ре­да­чі є най­більш об­тя­жли­вим для слу­жбов­ця.

За­кон не до­зво­ляє осо­бам пе­ре­да­ва­ти в управ­лі­н­ня на­ле­жні їм під­при­єм­ства та кор­по­ра­тив­ні пра­ва на ко­ристь чле­нів сім’ї, а та­кож укла­да­ти зга­да­ні до­го­во­ри із суб’єкта­ми, в яких пра­цю­ють їхні чле­ни сім’ї. По­ня­т­тя «член сім’ї» тут ви­ко­ри­сто­ву­є­ться у ро­зу­мін­ні ст. 1 За­ко­ну та п. 1.1.4 Ме­то­ди­чних ре­ко­мен­да­цій що­до за­по­бі­га­н­ня та вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів, за­твер­дже­них рі­ше­н­ням НАЗК від 29.09.2017 р. №839. Так, до чле­нів сім’ї осо­би, упов­но­ва­же­ної на ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, за будь-яких об­ста­вин на­ле­жить дру­жи­на/чо­ло­вік. Ін­ші осо­би (ді­ти, ба­тьки то­що) від­по­від­но до За­ко­ну вва­жа­ю­ться чле­на­ми сім’ї ли­ше у ра­зі на­яв­но­сті су­ку­пно­сті та­ких ознак: спіль­не про­жи­ва­н­ня з осо­бою, пов'яза­ність спіль­ним по­бу­том, на­яв­ність вза­єм­них прав та обов'яз­ків, що ма­ють ха­ра­ктер сі­мей­них.

НАЗК ре­ко­мен­дує

11.08.2016 р. НАЗК за­твер­ди­ла Ме­то­ди­чні ре­ко­мен­да­ції що­до пе­ре­да­чі в управ­лі­н­ня підприємств та/або кор­по­ра­тив­них прав з ме­тою за­по­бі­га­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів, де до­да­тко­во кон­кре­ти­зо­ва­но окре­мі по­ло­же­н­ня За­ко­ну. У про­це­сі укла­де­н­ня до­го­во­ру про пе­ре­да­чу в управ­лі­н­ня підприємств чи кор­по­ра­тив­них прав НАЗК ціл­ком ви­прав­да­но ре­ко­мен­дує ке­ру­ва­ти­ся ви­мо­га­ми до до­го­во­ру управ­лі­н­ня май­ном, ви­зна­че­ни­ми у гл. 70 Ци­віль­но­го ко­де­ксу. При цьо­му слід ма­ти на ува­зі, що окре­мі осо­бли­во­сті управ­лі­н­ня цін­ни­ми па­пе­ра­ми вста­нов­лю­ю­ться За­ко­ном «Про цін­ні па­пе­ри та фон­до­вий ри­нок».

Як вже за­зна­ча­ло­ся, За­кон зо­бов’язує осо­бу в одно­ден­ний тер­мін пі­сля пе­ре­да­чі кор­по­ра­тив­них прав пи­сьмо­во по­ві­до­ми­ти про це НАЗК з на­да­н­ням но­та­рі­аль­но за­свід­че­ної ко­пії до­го­во­ру. У сво­їх Ме­то­ди­чних ре­ко­мен­да­ці­ях НАЗК за­твер­див ре­ко­мен­до­ва­ну фор­му та­ко­го по­ві­дом­ле­н­ня, а та­кож за­про­по­ну­вав до­да­ва­ти до цьо­го по­ві­дом­ле­н­ня за­свід­че­ну ко­пію на­ка­зу про при­зна­че­н­ня (рі­ше­н­ня про обра­н­ня) на по­са­ду та за­свід­че­ну ко­пію уста­нов­чих до­ку­мен­тів або до­ку­мен­тів, що під­твер­джу­ють на­яв­ність кор­по­ра­тив­них прав. Однак та­кі ви­мо­ги НАЗК не ма­ють обов’яз­ко­вої си­ли – по­да­н­ня до НАЗК пи­сьмо­во­го по­ві­дом­ле­н­ня до­віль­ної фор­ми з до­да­ва­н­ням ли­ше но­та­рі­аль­но за­свід­че­ної ко­пії до­го­во­ру не бу­де вва­жа­ти­ся по­ру­ше­н­ням За­ко­ну.

Де­кла­ру­є­мо управ­лі­н­ня пра­виль­но

Окрім пи­сьмо­во­го по­ві­дом­ле­н­ня НАЗК про пе­ре­да­чу кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня, та­ку пе­ре­да­чу та­кож по­трі­бно пра­виль­но від­обра­зи­ти в еле­ктрон­ній де­кла­ра­ції. Ці­ка­во, що За­кон пе­ред­ба­чає не­об­хі­дність де­кла­ру­ва­ти ві­до­мо­сті про осо­бу­упра­ви­те­ля цін­них па­пе­рів (п. 4 ч. 1 ст. 46 За­ко­ну), про­те не мі­стить ана­ло­гі­чно­го пря­мо­го обов’яз­ку що­до де­кла­ру­ва­н­ня упра­ви­те­лів ін­ших ти­пів кор­по­ра­тив­них прав, зокре­ма ча­сток у ТОВ. Та­кож по­ка­зо­во, що ін­тер­фейс еле­ктрон­ної де­кла­ра­ції у роз­ді­лі «Кор­по­ра­тив­ні пра­ва» не мі­стить окре­мої гра­фи «Упра­ви­тель».

За­пов­ню­ю­чи де­кла­ра­цію, ми все­та­ки ре­ко­мен­ду­є­мо від­обра­жа­ти факт пе­ре­да­чі будь-яких кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня. Для цьо­го у під­роз­ді­лі «Пра­ва на цей об’єкт» по­трі­бно окре­мо по­зна­чи­ти вла­сни­ка та­ких прав, пі­сля чо­го до­да­тко­во обра­ти «Ін­ше пра­во ко­ри­сту­ва­н­ня», са­мо­стій­но впи­са­ти у на­сту­пно­му ряд­ку сло­во

Окрім обов’яз­ку пе­ре­да­ти пра­ва, За­кон та­кож кон­кре­ти­зує мо­жли­ві спосо­би та­кої пе­ре­да­чі

«Управ­лі­н­ня» та вка­за­ти ін­фор­ма­цію про упра­ви­те­ля.

Зло­чин і по­ка­ра­н­ня

За не­до­три­ма­н­ня ви­мог ст. 36 За­ко­ну що­до пе­ре­да­чі кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня не пе­ред­ба­че­но ні адмі­ні­стра­тив­ної, ні кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті. На­ра­зі єди­на мо­жли­ва фор­ма від­по­від­аль­но­сті, яку осо­ба мо­же по­не­сти за по­ру­ше­н­ня ви­мог ст. 36 За­ко­ну – це ди­сци­плі­нар­на від­по­від­аль­ність.

У ра­зі ви­яв­ле­н­ня по­ру­ше­н­ня по­са­до­вою осо­бою ст. 36 За­ко­ну НАЗК ви­но­сить ке­рів­ни­ку ор­га­ну, під­при­єм­ства, уста­но­ви чи ор­га­ні­за­ції, де пра­цює по­ру­шник, при­пис про усу­не­н­ня по­ру­шень за­ко­но­дав­ства, про­ве­де­н­ня слу­жбо­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня і при­тя­гне­н­ня та­кої осо­би до від­по­від­аль­но­сті. Пі­сля отри­ма­н­ня при­пи­су НАЗК ке­рів­ник ор­га­ну ви­ко­нує всі йо­го ви­мо­ги та на­кла­дає на вин­но­го ди­сци­плі­нар­не стя­гне­н­ня. Вид та­ко­го стя­гне­н­ня за­ле­жить від осо­би по­ру­шни­ка. На­при­клад, якщо це пра­ців­ник дер­жав­но­го під­при­єм­ства, до ньо­го мо­же бу­ти за­сто­со­ва­на до­га­на або звіль­не­н­ня (ст. 147 КЗпП), якщо дер­жав­ний слу­жбо­вець – це мо­же бу­ти за­ува­же­н­ня, до­га­на, по­пе­ре­дже­н­ня про не­пов­ну слу­жбо­ву від­по­від­аль­ність чи звіль­не­н­ня (ст. 66 За­ко­ну «Про дер­жав­ну слу­жбу»). Якщо ке­рів­ник не ви­ко­нав ви­мо­ги при­пи­су та про­тя­гом 10 ро­бо­чих днів з дня одер­жа­н­ня при­пи­су не по­ві­до­мив НАЗК про йо­го ви­ко­на­н­ня, він при­тя­га­є­ться до адмі­ні­стра­тив­ної від­по­від­аль­но­сті за ст. 18846 КУпАП.

В цьо­му кон­текс­ті слід пам’ята­ти про ще один на­слі­док будь-яко­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, пов’яза­но­го з ко­ру­пці­єю. На­віть у ра­зі на­кла­де­н­ня най­більш м’яко­го за­хо­ду ди­сци­плі­нар­но­го стя­гне­н­ня, від­по­від­но до ст. 59 За­ко­ну, по­ру­шник все одно вно­си­ться у від­кри­тий Єди­ний дер­жав­ний ре­єстр осіб, які вчи­ни­ли ко­ру­пцій­ні або пов’яза­ні з ко­ру­пці­єю пра­во­по­ру­ше­н­ня. Бу­дья­ка осо­ба мо­же пе­ре­ві­ри­ти на­яв­ність по­са­дов­ця у Ре­є­стрі, що створює для ньо­го до­да­тко­ві ре­пу­та­цій­ні ри­зи­ки. До то­го ж на­яв­ність за­пи­су про осо­бу в Ре­є­стрі мо­же сут­тє­во за­шко­ди­ти кар’єр­но­му про­су­ван­ню у дер­жав­них ор­га­нах або ста­ти при­чи­ною від­мо­ви під час кон­кур­сно­го від­бо­ру на де­які по­са­ди. Не­зва­жа­ю­чи на пе­рі­о­ди­чні по­ві­дом­ле­н­ня ЗМІ про по­ру­ше­н­ня чи­нов­ни­ка­ми ви­мог що­до пе­ре­да­чі в управ­лі­н­ня кор­по­ра­тив­них прав, на­ра­зі в Ре­є­стрі мі­сти­ться ли­ше 5 за­пи­сів про по­ру­ше­н­ня ст. 36 За­ко­ну. В усіх ви­пад­ках до по­ру­шни­ків бу­ло за­сто­со­ва­но до­га­ну або більш м’який вид стя­гне­н­ня.

Від­су­тність адмі­ні­стра­тив­ної та кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті за ст. 36 За­ко­ну є сут­тє­вим не­до­лі­ком За­ко­ну, оскіль­ки окре­мі ка­те­го­рії осіб мо­жуть не пе­ре­да­ва­ти свої кор­по­ра­тив­ні пра­ва в управ­лі­н­ня і при цьо­му за­ли­ша­ти­ся без­кар­ни­ми. При­мі­ром, на­ро­дні де­пу­та­ти не є по­са­до­ви­ми осо­ба­ми та не ма­ють ке­рів­ни­ків, а от­же, до них не­мо­жли­во за­сто­су­ва­ти за­хо­ди ди­сци­плі­нар­но­го стя­гне­н­ня. Все, що на­ра­зі за­ли­ша­є­ться в цьо­му ви­пад­ку – це по­лі­ти­чна від­по­від­аль­ність.

(Не)вре­гу­льо­ва­ний кон­флікт ін­те­ре­сів

Хо­ча НАЗК у сво­їх Ме­то­ди­чних ре­ко­мен­да­ці­ях пре­зен­тує факт пе­ре­да­чі кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня як «не­об­хі­дні й до­ста­тні дії» для вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів, на­справ­ді це не від­по­від­ає дій­сно­сті. Так, від­по­від­но до ст. 1033-1034 ЦК, до­го­вір про управ­лі­н­ня май­ном не тя­гне за со­бою пе­ре­хо­ду пра­ва вла­сно­сті до упра­ви­те­ля на пе­ре­да­не май­но, а ви­го­ди від та­ко­го май­на a priori на­ле­жать са­ме уста­нов­ни­ко­ві управ­лі­н­ня, а не упра­ви­те­лю.

От­же, на­віть пі­сля пе­ре­да­чі кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня слу­жбо­вець все одно має при­ва­тний ін­те­рес у ро­зу­мін­ні ст. 1 За­ко­ну, оскіль­ки ці кор­по­ра­тив­ні пра­ва про­дов­жу­ють пе­ре­бу­ва­ти в йо­го вла­сно­сті. З огля­ду на за­зна­че­не, у ра­зі пе­ре­ти­ну сфе­ри сво­їх вла­дних пов­но­ва­жень та при­ва­тно­го ін­те­ре­су (на­при­клад, ви­ді­ле­н­ня зе­мель­ної ді­лян­ки вла­сній ком­па­нії) по­са­до­вець у будь-яко­му ви­пад­ку зо­бов’яза­ний за­яви­ти про це та не вчи­ня­ти дій в умо­вах кон­флі­кту ін­те­ре­сів. У ра­зі по­ру­ше­н­ня цих ви­мог За­ко­ну вин­на осо­ба під­ля­гає при­тя­гнен­ню до адмі­ні­стра­тив­ної від­по­від­аль­но­сті за ст. 1727 КУпАП.

Де­пу­та­ти мі­сце­вих рад – за­ру­чни­ки си­ту­а­ції?

Де­пу­та­ти мі­сце­вих рад на­ле­жать до осіб, упов­но­ва­же­них на ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, а от­же, за за­ко­ном та­кож зо­бов’яза­ні пе­ре­да­ти свої кор­по­ра­тив­ні пра­ва в управ­лі­н­ня. При цьо­му, на від­мі­ну від на­ро­дних де­пу­та­тів та аб­со­лю­тної біль­шо­сті ка­те­го­рій дер­жав­них слу­жбов­ців, де­пу­та­ти мі­сце­вих рад здій­сню­ють свої пов­но­ва­же­н­ня на гро­мад­ських за­са­дах, «не по­ри­ва­ю­чи з ви­ро­бни­чою або слу­жбо­вою ді­яль­ні­стю» (ст. 6 За­ко­ну «Про ста­тус де­пу­та­тів мі­сце­вих рад»). Це спри­чи­няє па­ра­до­ксаль­ну си­ту­а­цію – де­пу­тат мі­сце­вої ра­ди має пра­во за­йма­ти­ся під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю і пра­цю­ва­ти у ко­мер­цій­них стру­кту­рах, але во­дно­час зо­бов’яза­ний пе­ре­да­ти свої кор­по­ра­тив­ні пра­ва в управ­лі­н­ня.

На дум­ку ав­то­ра, де­пу­та­тів мі­сце­вих рад слід ви­клю­чи­ти з пе­ре­лі­ку осіб, на яких по­ши­рю­ю­ться ви­мо­ги ст. 36 За­ко­ну що­до кор­по­ра­тив­них прав. Си­ту­а­ція, в якій осо­ба мо­же пов­но­цін­но за­йма­ти­ся бі­зне­сом, але при цьо­му зо­бов’яза­на пе­ре­да­ти йо­го в управ­лі­н­ня, не від­по­від­ає юри­ди­чній ло­гі­ці та ду­ху за­ко­ну.

За­мість ви­снов­ку

За­кон «Про за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції» не за­бо­ро­няє осо­бам, упов­но­ва­же­ним на ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви або мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, во­ло­ді­ти кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми, про­те зо­бов’язує їх пе­ре­да­ва­ти та­кі пра­ва в управ­лі­н­ня. За­зна­че­ний За­кон мі­стить низ­ку сер­йо­зних не­до­лі­ків і про­га­лин, що по­тре­бу­ють не­від­кла­дно­го усу­не­н­ня.

По-пер­ше, вар­то за­про­ва­ди­ти адмі­ні­стра­тив­ну від­по­від­аль­ність за по­ру­ше­н­ня ви­мог що­до пе­ре­да­чі кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня. Та­кі змі­ни до­зво­лять при­тя­га­ти до від­по­від­аль­но­сті осіб, які бу­ли обра­ні на пред­став­ни­цькі по­са­ди та не мо­жуть ви­сту­па­ти суб’єкта­ми ди­сци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті. Окрім то­го, зі сфе­ри дії ст. 36 За­ко­ну «Про за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції» слід ви­клю­чи­ти де­пу­та­тів мі­сце­вих рад, яким за­ко­но­да­вець не­ви­прав­да­но за­бо­ро­нив управ­ля­ти вла­сни­ми кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми. По-дру­ге, в За­ко­ні не­об­хі­дно пря­мо ви­зна­чи­ти обов’язок осо­би де­кла­ру­ва­ти пе­ре­да­чу будь-яких кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня, а та­кож пе­ре­дба­чи­ти у за­твер­дже­ній фор­мі е-де­кла­ра­ції окре­му гра­фу для за­зна­че­н­ня упра­ви­те­ля. Це на­дасть змо­гу не ли­ше НАЗК, але й ін­шим за­ці­кав­ле­ним осо­бам від­слід­ко­ву­ва­ти до­три­ма­н­ня ви­мог за­ко­ну у від­кри­то­му ре­є­стрі еле­ктрон­них де­кла­ра­цій.

На­о­ста­нок вар­то за­зна­чи­ти, що пе­ре­да­ча кор­по­ра­тив­них прав в управ­лі­н­ня не ви­клю­чає мо­жли­во­сті ви­ни­кне­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів. До­по­ки за­ко­но­да­вець не роз­ро­бить но­вий під­хід до ви­рі­ше­н­ня цьо­го пи­та­н­ня, ко­жен по­са­до­вець і де­пу­тат зо­бов’яза­ний пам’ята­ти про це та не­у­хиль­но до­три­му­ва­ти­ся за­бо­ро­ни ді­я­ти в умо­вах ре­аль­но­го кон­флі­кту ін­те­ре­сів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.