«В Укра­ї­ні не­до­оці­не­на сфе­ра за­хи­сту пер­со­наль­них да­них»

Про сві­то­ві трен­ди у пра­кти­ці ТМТ, GDPR ЄС та Укра­ї­ну, про ство­ре­н­ня Ви­що­го ІР-су­ду та спе­ци­фі­ку ро­бо­ти ар­бі­тром Цен­тру ВОІВ «ЮГ» роз­по­вів ра­дник, ке­рів­ник пра­кти­ки ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті/те­хно­ло­гій, ме­діа та те­ле­ко­му­ні­ка­цій ЄПАП Україна Та­рас КИСЛИЙ

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ро­змов­ляв Єгор ЖЕЛТУХІН, Го­лов­ний ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

Про сві­то­ві трен­ди у пра­кти­ці ТМТ, GDPR ЄС та Укра­ї­ну, про ство­ре­н­ня Ви­що­го ІР-су­ду та спе­ци­фі­ку ро­бо­ти ар­бі­тром Цен­тру ВОІВ «ЮГ» роз­по­вів ра­дник, ке­рів­ник пра­кти­ки ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті/ те­хно­ло­гій, ме­діа та те­ле­ко­му­ні­ка­цій ЄПАП Україна Та­рас КИСЛИЙ

– Па­не Та­ра­се, на­скіль­ки в Укра­ї­ні за­тре­бу­ва­на пра­кти­ка ТМТ?

– Ду­маю, від­по­відь оче­ви­дна. Юри­ди­чні ком­па­нії актив­но впро­ва­джу­ють пра­кти­ку ТМТ та роз­ви­ва­ють цей на­пря­мок. До то­го ж, спо­сте­рі­га­є­ться актив­на мі­гра­ція ТМТ- юри­стів від фір­ми до фір­ми, що та­кож є одні­єю з ознак по­пу­ляр­но­сті. Ри­нок стає актив­ні­шим, а зав­да­н­ня, які став­лять клі­єн­ти – скла­дні­ши­ми. За­га­лом, ри­нок стає більш « про­су­ну­тим». На ТМТ-пра­кти­ку дій­сно є по­пит, за­раз во­на ви­гля­дає пер­спе­ктив­но.

– На­звіть сві­то­ві трен­ди в цій ін­ду­стрії. Чи слі­дує їм Україна? – Се­ред трен­дів я на­звав би ве­ли­ку за­ці­кав­ле­ність стар­та­па­ми. Вва­жаю, що в цьо­му сен­сі ми у мейн­стрі­мі. Ми ма­є­мо мо­ло­ді бі­знес- ідеї, які зго­дом ста­ють не­по­га­ним бі­зне­сом.

– Чо­му са­ме стар­та­пи? – За­раз мо­жна якусь ідею ду­же вда­ло та ефе­ктив­но змас­шта­бу­ва­ти. Ще кіль­ка ро­ків то­му ва­ша бі­знес-ідея не мо­гла швид­ко охо­пи­ти ве­ли­ку ау­ди­то­рію. Щоб отри­ма­ти якийсь при­бу­ток, по­трі­бно бу­ло, щоб ідея або від­ра­зу ма­ла ви­со­ку до­да­ну вар­тість, або ви­га­ду­ва­ти спо­сіб, як її мо­жна швид­ко по­ши­ри­ти на ве­ли­ку кіль­кість спо­жи­ва­чів. Це бу­ло скла­дно. Сьо­го­дні, че­рез ко­ло­саль­ний ро­зви­ток те­хно­ло­гії ко­му­ні­ка­цій, мо­жна зі­бра­ти по ко­пій­ці з усьо­го сві­ту та в ре­зуль­та­ті отри­ма­ти чи­ма­лу су­му для ре­а­лі­за­ції. Са­ме завдяки та­ко­му під­хо­ду стар­та­пи ста­ли трен­дом у всьо­му сві­ті.

Я ча­сто зу­стрі­ча­ю­ся з іно­зем­ни­ми ко­ле­га­ми і в цій га­лу­зі у нас ба­га­то спіль­но­го. Зокре­ма, во­ни роз­ви­ва­ють під­пра­кти­ки, які спе­ці­а­лі­зу­ю­ться на ро­бо­ті зі стар­та­па­ми, та про­по­ну­ють не­до­ро­гі па­ке­тні рі­ше­н­ня. Стар­та­пи – це за­зви­чай ідеї без гро­шей. Во­ни за­лу­ча­ють фі­нан­си, але до­сить обме­же­ні у ви­тра­тах, в то­му чи­слі на юри­ди­чний су­про­від.

З- по­між ін­ших трен­дів та­кож слід від­зна­чи­ти Blockchain, Bitcoin. На мою дум­ку, Україна на­ма­га­є­ться йти в но­гу зі сві­том. Хо­ча ін­ко­ли, зда­є­ться, цим ре­чам при­ді­ля­є­ться на­дмір­на ува­га. Так, це щось но­ве, ці­ка­ве, але ду­же ча­сто їхня роль гі­пер­бо­лі­зу­є­ться. То­му до де­яких ін­но­ва­цій­них штук я ста­вив­ся б з обе­ре­жні­стю.

– Ми про­сто не від­ста­є­мо чи мо­же­мо за­да­ва­ти пев­ні трен­ди? – На на­шо­му рин­ку в цьо­му сен­сі ду­же актив­ний так зва­ний Legal tech, який на­ма­га­є­ться про­по­ну­ва­ти якісь рі­ше­н­ня, які по­тім мо­жна бу­ло б ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти у сві­то­во­му мас­шта­бі. Це ду­же ам­бі­тна ме­та. З одно­го бо­ку, на­ша слаб­кість по­ля­гає в то­му, що укра­їн­ська юри­спру­ден­ція по­рів­ня­но мо­ло­да, не та­ка до­свід­че­на як за­хі­дна, то­му нам скла­дно щось за­про­по­ну­ва­ти між­на­ро­дній спіль­но­ті. З ін­шо­го бо­ку, ми ма­є­мо ду­же роз­ви­не­ну ІТ- сфе­ру. Зна­чна ча­сти­на іно­зем­них ІТ- про­ду­ктів ви­со­кої яко­сті звід­си, то­му я ду­маю, що цей ска- же­ний ен­ту­зі­азм на мі­сці плюс до­ста­тньо силь­ні ІТ- по­ту­жно­сті укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва мо­жуть да­ти якусь си­нер­гію. В ре­зуль­та­ті щось змо­же ви­стре­ли­ти.

– Не­що­дав­но в ЄС на­був чин­но­сті GDPR. Вра­хо­ву­ю­чи, що Україна дав­но ста­ла на шлях єв­ро­ін­те­гра­ції, чи по­трі­бно нам роз­ро­би­ти по­ді­бний нор­ма­тив­ний акт? – За ана­ло­гі­єю, ра­но чи пі­зно він у нас та­кож бу­де прийня­тий. За­кон про за­хист пер­со­наль­них да­них – це на­справ­ді ба­га­то в чо­му пе­ре­клад єв­ро­пей­ської ди­рек- ти­ви на цю те­му. За­раз ця ди­ре­кти­ва за­мі­ня­є­ться GDPR. В Укра­ї­ні на дер­жав­но­му рів­ні про­го­ло­ше­но ве­ктор гар­мо­ні­за­ції із за­ко­но­дав­ством ЄС. Від­по­від­но, одним із кро­ків бу­де ухва­ле­н­ня яко­гось ана­ло­гі­чно­го до­ку­мен­та. Мо­жли­во, в уря­ді зно­ву зро­блять пе­ре­клад і тро­хи йо­го під­ко­ре­гу­ють.

Однак тут є одна скла­дність. В Укра­ї­ні ду­же слаб­кий ре­гу­ля­тор. В Єв­ро­пі ці ор­га­ни по­ту­жні та пра­цю­ють на ре­зуль­тат. У нас же фун­кція пе­ре­кла­де­на на ом­буд­сме­на, в яко­го не­ве­ли­ка ко­ман­да. Не мо­жна ска­за­ти, що во­ни по­га­но ро­блять свою ро­бо­ту. Ні, во­ни її ви­ко­ну­ють так, як ви­ко­ну­ють, ви­хо­дя­чи з їх кіль­ко­сті. Від­по­від­но, бу­де за­ма­ло ли­ше ухва­ли­ти укра­їн­ський GDPR. По­трі­бно і до­ку­мент при­йма­ти, і роз­бу­до­ву­ва­ти дер­жав­ну ма­ши­ну, яка цим за­йма­ти­ме­ться, адже по­ки що дер­жа­ва не мо­же забезпечити на­дій­ний за­хист да­них. На мою дум­ку, в Укра­ї­ні не­до­оці­не­на сфе­ра за­хи­сту пер­со­наль­них да­них. Про­те це вже бу­де на­сту­пний етап спів­пра­ці з між­на­ро­дни­ми до­но­ра­ми, ко­ли во­ни ви­ма­га­ти­муть ефе­ктив­но­го за­хи­сту пер­со­наль­них да­них, прийня­т­тя від­по­від­них до­ку­мен­тів і роз­ви­тку ін­фра­стру­кту­ри.

– Зви­чай­но, за­пі­зно ста­ви­ти пи­та­н­ня про не­об­хі­дність ство­ре­н­ня Ви­що­го ІР- су­ду, але за яки­ми прин­ци­па­ми йо­го по­трі­бно фор­му­ва­ти, щоб до ньо­го бу­ла до­ві­ра, щоб він дій­сно до­по­міг бі­зне­су? – За­га­лом, ство­ре­н­ня IP-су­ду – бу­де по­зи­тив­ним та ва­жли­вим до­сві­дом. Не­дар­ма йо­го ство­ре­н­ня є одним з клю­чо­вих мо­мен­тів су- до­вої ре­фор­ми. Всі кра­ї­ни, які ста­ви­ли со­бі за ме­ту ство­ри­ти ІР-суд, з цим впо­ра­ли­ся.

Що­до пи­та­н­ня про сприйня­т­тя і до­ві­ру, на­пев­но, кон­курс, як і про­цес утво­ре­н­ня, по­ви­нен бу­ти від­кри­тим, має бу­ти ма­кси­маль­ний діа­лог між про­фе­сій­ною спіль­но­тою, між ти­ми, хто створює цей суд, а та­кож ти­ми, хто йде до ньо­го. Якщо ці умо­ви бу­дуть до­три­ма­ні, ство­ре­н­ня ІР- су­ду бу­де успі­шним.

Зви­чай­но, на шля­ху ре­а­лі­за­ції є пев­ні про­бле­ми. На­при­клад, зна­чну ча­сти­ну юри­стів не допу­сти­ли до кон­кур­су че­рез те, що одні­єю з ква­лі­фі­ка­цій­них ви­мог є на­яв­ність адво­кат­сько­го по­свід­че­н­ня, ви­ко­ри­ста­н­ня фун­кції адво­ка­та у про­це­сі пред­став­ни­цтва у спра­вах з пи­тань ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті. Однак ві­до­мо, що біль­шість ко­лег пра­кти­ку­ва­ли без адво­кат­сько­го по­свід­че­н­ня, оскіль­ки впро­довж остан­ніх 15 ро­ків бу­ти адво­ка­том ско­рі­ше озна­ча­ло – бу­ти адво­ка­том з кри­мі­наль­них справ.

Не­ча­сто адво­ка­ти йшли у ци­віль­ний чи го­спо­дар­ський про­цес. Юрист, ма­ю­чи адво­кат­ське по­свід­че­н­ня, мав би до­три­му­ва­тись фор­маль­них ви­мог до оформ­ле­н­ня та на­да­ти до­ку­мен­ти, що під­твер­джу­ють пов­но­ва­же­н­ня. На­вряд чи юри­сти до­три­му­ва­лись всіх фор­маль­но­стей. Та­ким чи­ном, ду­же ма­ло фа­хів­ців, які мо­жуть пі­ти як адво­ка­ти су­д­дя­ми до ІР-су­ду. То­му бі­да, адже з 200 з ли­шком кан­ди­да­тів, зда­є­ться, ли­ше 10% не суд­ді.

– Це нав­ми­сно бу­ло про­пи­са­но чи по­мил­ко­во? – На­справ­ді, я не впев­не­ний у при­чи­нах. Най­імо­вір­ні­ше, це зро­би­ли по­мил­ко­во, ні­хто не за­ми­слю­вав­ся про на­слід­ки. Ко­ли до Вер­хов­но­го Су­ду ого­ло­шу­вав­ся кон­курс, бу­ла по­ді­бна си­ту­а­ція – до ВС мо­гли по­тра­пи­ти ли­ше ті спе­ці­а­лі­сти, які ма­ли адво­кат­ські по­свід­че­н­ня та пев­ний до­свід ро­бо­ти адво­ка­том у від­по­від­но­му про­це­сі. Однак та­ких осіб бу­ло не­ба­га­то.

За­раз за­пі­зно щось змі­ню­ва­ти, то­му що ма­ши­на вже за­кру­ти­ла­ся, за­яв­ки по­да­ні. До то­го ж див­ним

Ство­ре­н­ня Ви­що­го ІР-су­ду бу­де по­зи­тив­ним та ва­жли­вим до­сві­дом

зда­є­ться той факт, що вче­ним та на­у­ков­цям за­кри­ли до­ро­гу до ІР-су­ду. На­сто­ро­жує, що з тих, хто по­дав­ся та ймо­вір­но прой­де кон­курс – 90% чин­ні суд­ді, зна­чна ча­сти­на з яких ні­ко­ли не роз­гля­да­ла спра­ви з ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті. Від­по­від­но, існує осто­ро­га з при­во­ду то­го, яким бу­де оста­то­чний ре­зуль­тат. Знаю, що на­ра­зі кон­кур­сна ко­мі­сія, яка опі­ку­є­ться цим пи­та­н­ням на від­бір­ко­во­му ета­пі, під­го­ту­ва­ла де­таль­ний тест, який по­трі­бно скла­сти, щоб прой­ти на на­сту­пний етап. Тож ма­є­мо на­дію, що якщо суд­ді до­бре під­го­ту­ю­ться та прой­дуть цей тест і не бу­дуть нео­фі­та­ми в цьо­му пи­тан­ні, то вда­сться по­єд­на­ти їхній до­свід як про­це­су­а­лі­стів із пра­кти­кою з ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті.

Зви­чай­но, до­свід – це ду­же важливо, але не мо­жна ска­за­ти, що ін­те­ле­кту­аль­на вла­сність є яко­юсь terra incognita. За­га­лом, слід по­ста­ви­ти пе­ред со­бою ме­ту – сі­сти й ви­вчи­ти. При цьо­му вва­жли­во, щоб кан­ди­да­ти не про­сто го­ту­ва­ли­ся до всту­пу на по­са­ду, але й щоб во­ни бу­ли від­кри­ті до подаль­шо­го на­вча­н­ня. Бу­ло б до­бре, як­би на на­вчаль­но­му ета­пі трій­ки фор­му­ва­ли та­ким чи­ном, щоб до них вклю­ча­ли суд­дю, який має до­свід ро­бо­ти у сфе­рі ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті.

– З цьо­го ро­ку Ви вклю­че­ні до спи­ску ар­бі­трів Цен­ту ВОІВ ( Все сві­тня ор­га­ні­за­ція ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті) з ар­бі­тра­жу і по­се­ре­дни­цтва та вже роз­гля­ну­ли три до­мен­ні спо­ри. В чо­му по­ля­гає спе­ци­фі­ка са­ме Ва­шої ро­бо­ти? – Одна з при­чин, чо­му Цен­тру зна­до­би­ли­ся мої по­слу­ги є те, що окрім юри­ди­чно­го до­сві­ду у сфе­рі ІВ, – я во­ло­дію ан­глій­ською, укра­їн­ською та ро­сій­ською мо­ва­ми, а якась ча­сти­на справ мо­же роз­гля­да­ти­ся ро­сій­ською мо­вою. На­прик лад, хтось ре­є­струє до­мен, який по­тен­цій­но по­ру­шує чи­їсь пра­ва, у ро­сій­сько­го ре­є­стра­то­ра. Від­по­від­но, ар­бі­тра­жне за­сте­ре­же­н­ня мо­же до­пу­ска­ти роз­гляд спо­ру ро­сій­ською.

Всі спра­ви, які по­ки що ме­ні тра­пля­ли­ся – це спра­ви са­ме про­ти тих, хто ре­є­стру­вав до­ме­ни у РФ, а от­же, во­ни ма­ють пра­во на роз­гляд ро­сій­ською мо­вою. Ці спра­ви сто­су­ва­ли­ся ви­ко­ри­ста­н­ня до­ме­нів іно­зем­них клі­єн­тів. Ті, хто ре­є­стру­ва­ли до­ме­ни в Ро­сії, ду­же до­бре зна­ли про іно­зем­ну осо­бу, чий до­мен во­ни на­ма­га­ю­ться ско­пі­ю­ва­ти. Від­по­від­но, во­ни зна­ють ан­глій­ську мо­ву і ча­сто вка­зу­ють кра­ї­ною про­жи­ва­н­ня США або якусь ін­шу ан­гло­мов­ну кра­ї­ну. На­при­клад, в остан­ній спра­ві від­по­від­ач ні­би­то про­жи­ває в Ні­ге­рії, хо­ча до­мен він за­ре­є­стру­вав у Мо­скві. Я бе­ру до ува­ги весь цей фа­ктаж і ви­рі­шую, яка мо­ва бу­де спра­ве­дли­вою в то­му сен­сі, щоб не ускла­дню­ва­ти роз­гляд.

По­трі­бно уни­ка­ти на­дмір­но­го фор­ма­лі­зму. Якщо оче­ви­дно, що спра­ву по­трі­бно роз­гля­да­ти ан­глій­ською мо­вою, так і по­трі­бно зро­би­ти.

– Як роз­ви­ва­є­ться су­до­ва пра­кти­ка з цих пи­тань в Укра­ї­ні? На­скіль­ки по­пу­ляр­ний цей ар­бі­траж? Чо­му?

– Не мо­жу ска­за­ти, що во­на у нас ду­же роз­ви­не­на. При­чин цьо­му де­кіль­ка. Во­ни ба­га­то в чо­му пе­ре­кли­ка­ю­ться з пе­ре­ва­гою ар­бі­тра­жу, який на­дає ВОІВ. Адже там це швид­ко і де­ше­во, а в Укра­ї­ні – дов­го, до­ро­го та з не­пе­ре­дба­чу­ва­ним ре­зуль­та­том. ВОІВ ви­пу­ска­ють по­сі­бни­ки, в яких роз­пи­су­ють скла­до­ві спра­ви. Пе­ре­гля­нув­ши по­ді­бну ін­фор­ма­цію, мо­жна спро­гно­зу­ва­ти ре­зуль­тат роз­гля­ду на 90%. У сво­їх рі­ше­н­нях ар­бі­три зав­жди по­си­ла­ю­ться на по­пе­ре­дні рі­ше­н­ня.

В укра­їн­ських су­дах окрім то­го, що це бу­де до­ро­го і дов­го, потрібен ще ви­сно­вок су­до­во­го екс­пер­та. Для пред­став­ле­н­ня ін­те­ре­сів у су­ді не­об­хі­дне до­ста­тньо ква­лі­фі­ко­ва­не пред­став­ни­цтво. Ще одна пе­ре­ва­га ар­бі­тра­жу – це без­умов­не і май­же мит­тє­ве ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня. Тоб­то якщо ар­бітр на­пи­сав «пе­ре­да­ти до­мен за­яв­ни­ку», то про­тя­гом 2-3 ти­жнів він бу­де у за­яв­ни­ка. Якщо ж укра­їн­ський суд ви­ніс по­ді­бне рі­ше­н­ня, то са­мі ро­зу­мі­є­те, на­скіль­ки мо­же за­тя­гну­ти­ся йо­го ви­ко­на­н­ня.

Пам’ятаю, якось у нас був спір у спра­ві Yahoo!. Окрім то­го, що ми цю спра­ву слу­ха­ли у Го­спо­дар­сько­му су­ді Чер­ка­ської обла­сті, ви­ко­ну­ва­ти рі­ше­н­ня ма­ла від­по­від­на ви­ко­на­вча слу­жба. По­трі­бно бу­ло по­їха­ти та по­ясни­ти ви­ко­нав­цям, що та­ке до­мен, як йо­го пе­ре­да­ти то­що. Для ме­не до­сі за­ли­ша­є­ться за­гад­кою, чо­му укра­їн­ська ін­тер­нет-спіль­но­та не пе­ре­да­ла ці спо­ри на ви­рі­ше­н­ня ар­бі­тра­жу. На­справ­ді, ду­же ба­га­то спо­рів, пов’яза­них з на­ціо­наль­ни­ми до­ме­на­ми рі­зних кра­їн, роз­гля­да­ю­ться в ар­бі­тра­жі.

– Я пра­виль­но ро­зу­мію, що за ці­єю про­це­ду­рою укра­їн­ські спо­ри в зо­ні «ua» та­кож мо­жуть роз­гля­да­ти­ся в ар­бі­тра­жі? – Те­о­ре­ти­чно – так. Фа­кти­чно, ма­буть, ні. Є до­ме­ни верх­ньо­го рів­ня, за­галь­ні «сом, net, biz», які за ви­зна­че­н­ням по­тра­пля­ють ту­ди. До то­го ж є мо­жли­вість у на­ціо­наль­них до­ме­нів, те­о­ре­ти­чно це мо­же бу­ти «ua», на рів­ні сво­їх пра­вил пе­ре­дба­чи­ти, що спір мо­же роз­гля­да­ти ар­бі­траж, і бу­дуть там роз­гля­да­ти. Мо­жли­во, це пи­та­н­ня від­да­ле­но­го чи не від­да­ле­но­го май­бу­тньо­го, але за­га­лом си­сте­ма се­бе за­ре­ко­мен­ду­ва­ла як ду­же ефе­ктив­на. Чо­му б її не роз­по­всю­ди­ти на Укра­ї­ну? На­справ­ді, я не ба­чу для цьо­го яки­хось пе­ре­пон.

– Як ста­ють ар­бі­тра­ми ВОІВ? Скіль­ки на­ра­зі ар­бі­трів від Укра­ї­ни? – Ар­бі­тра­ми ста­ють за ре­ко­мен­да­ці­єю ін­ших ар­бі­трів. Сво­го ча­су ме­не по­ре­ко­мен­ду­вав ко­ле­га з Фін­лян­дії, ко­ли зна­до­бив­ся ар­бітр, який во­ло­діє ан­глій­ською та ро­сій­ською мо­ва­ми. Я з’їздив на так зва­ну іні­ці­а­цію, що вклю­чає кур­си «мо­ло­до­го бій­ця», під час яких від­бу­ва­є­ться роз­гляд пра­кти­чних аспе­ктів ро­бо­ти. Та­кож був курс ле­кцій від до­свід­че­них чин­них ар­бі­трів. Від Укра­ї­ни на­ра­зі два ар­бі­три, але тих, хто во­ло­діє і ан­глій­ською, і ро­сій­ською, за­га­лом три осо­би.

– Вза­га­лі, які спо­ри роз­гля­дає цей ар­бі­траж? – Спо­ри, які під­па­да­ють під йо­го юрис­ди­кцію. Існує пе­ре­лік до­ме­нів, які 100% під­па­да­ють – це так зва­ні за­галь­ні до­ме­ни «com, biz, net», які я вже зга­ду­вав, а та­кож спра­ви про на­ціо­наль­ні до­ме- ни верх­ньо­го рів­ня. Ці кра­ї­ни на сво­є­му рів­ні ухва­ли­ли рі­ше­н­ня, що та­кі спо­ри бу­дуть роз­гля­да­ти­ся за ці­єю про­це­ду­рою. Спо­ри ду­же обме­же­но­го ха­ра­кте­ру. Тоб­то якщо хтось вва­жає, що ре­є­стра­ція яко­гось до­ме­ну по­ру­шує йо­го пра­ва, то ця осо­ба мо­же звер­ну­ти­ся до Цен­тру та по­про­си­ти або ану­лю­ва­ти ре­є­стра­цію до­ме­ну, або пе­ре­да­ти, пе­ре­де­ле­гу­ва­ти до­мен на за­яв­ни­ка. Центр не роз­гля­дає ма­те­рі­аль­ні спо­ри то­що. Він роз­гля­дає ли­ше спо­ри про ану­лю­ва­н­ня та пе­ре­да­чу до­ме­ну. За­га­лом, мо­же бу­ти три ти­пи рі­ше­н­ня: за­до­воль­ни­ти по­зов та ану­лю­ва­ти ре­є­стра­цію; за­до­воль­ни­ти по­зов і пе­ре­да­ти до­мен за­яв­ни­ку; від­мо­ви­ти у по­зо­ві.

– На­скіль­ки швид­ко та які­сно legal tech змі­нює ві­тчи­зня­ний юри­ди­чний ри­нок? Чи є за­гро­за для юри­ди­чної про­фе­сії, на­при­клад, мо­лод­ших юри­стів?

– Якщо го­во­ри­ти про ви­ди­мий се­гмент рин­ку в Укра­ї­ні, ме­ні зда­є­ться, що є пев­не пе­ре­біль­ше­н­ня по­ді­бної за­гро­зи. Зна­є­те, тро­хи на­га­дує фан­та­сти­чні чор­но-бі­лі філь­ми про май­бу­тнє, як ро­бо­ти по­збав­лять лю­дей ро­бо­ти. В цьо­му аспе­кті фан­та­сти­ки, ме­ні зда­є­ться, що істо­рія по­вто­рю­є­ться. На­справ­ді, я ду­же силь­но сум­ні­ва­ю­ся, що те­хно­ло­гі­чні змі­ни за­ли­шать лю­дей без хлі­ба. Те­хно­ло­гії – це та річ, яка до­зво­лить ві­ді­йти від ру­тин­них про­це­сів, по­лег­ши­ти ро­бо­ту, зро­би­ти її більш ефе­ктив­ною. Я не ду­маю, що це мо­же при­зве­сти до втра­ти ро­бо­ти, в то­му чи­слі мо­лод­ших юри­стів.

Во­дно­час та­ка со­бі скринь­ка Пан­до­ри су­ча­сно­сті – це шту­чний ін­те­лект, про який всі ба­га­то го­во­рять. На­справ­ді він на­ра­зі не існує, але гі­по­те­ти­чно мо­же ба­га­то чо­го змі­ни­ти. По су­ті це бу­де уні­каль­не яви­щем в істо­рії люд­ства.

Зви­чай­но, все ін­ше (на­прик лад, ство­ре­н­ня тка­цько­го вер­ста­та, па­ро­вої машини то­що) змі­ню­ва­ло та впли­ва­ло на ри­нок пра­ці. Я не мо­жу ска­за­ти, що за остан­ні ро­ки роз­ви­тку но­во­вве­де­н­ня яки­мось чи­ном по­гір­ши­ли лю­дям жи­т­тя. Ско­рі­ше, нав­па­ки. При­бли­зно те са­ме я очі­кую від legal tech. З’яв­ля­ться ін­стру­мен­ти, які по­лег­шу­ва­ти­муть ро­бо­ту, але це не озна­чає, що юри­сти її втра­тять – про­сто змо­жуть ви­ко­ну­ва­ти її ефе­ктив­ні­ше, а хтось ма­ти­ме змо­гу або ж бу­де ви­му­ше­ний пе­ре­орі­єн­ту­ва­тись на ін­ший вид ро­бо­ти. На по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя бу­ла ду­же по­пу­ляр­ною та пер­спе­ктив­ною ро­бо­та дру­кар­ки­ма­ши­ніс­тки. Де за­раз ця про­фе­сія? Во­на транс­фор­му­ва­лась у се­кре­та­ря, по­мі­чни­ка, на­зи­вай­те як зав­го­дно, який успі­шно су­мі­щає на­бір текс­ту із ін­шою ро­бо­тою. Так са­мо і з роз­ви­тком те­хно­ло­гій. Ро­бо­та ста­не більш ефе­ктив­ною та де­шев­шою для спо­жи­ва­ча.

– На Ва­шу дум­ку, в чо­му по­ля­га­ють осо­бли­во­сті ро­бо­ти юри­ста у сфе­рі ТМТ? – Не­об­хі­дно по­стій­но бу­ти в кур­сі то­го, що від­бу­ва­є­ться в ін­ду­стрії. Це сто­су­є­ться не ли­ше за­ко­но­дав­чих змін, але й змін, які від­бу­ва­ю­ться у сві­ті – ці­ка­ви­ти­ся те­хно­ло­гі­чни­ми но­вин­ка­ми, те­хні­чни­ми рі­ше­н­ня­ми то­що. Це до­зво­ляє ана­лі­зу­ва­ти, що по­трі­бно клі­єн­ту, які у ньо­го мо­жуть ви­ни­кну­ти про­бле­ми, як їх кра­ще ви­рі­ши­ти. Без­пе­ре­чно, не­об­хі­дно ро­зу­мі­ти, де за­ко­но­дав­ство не­до­пра­цьо­вує, яких по­тре­бує змін то­що. Ін­ши­ми сло­ва­ми, по­трі­бно бу­ти все­ре­ди­ні про­це­су, бу­ти йо­го ча­сти­ною.

Ар­бі­траж від ВОІВ – це швид­ко та не­до­ро­го, це мит­тє­ве ви­ко­на­н­ня

Та­рас КИСЛИЙ, ра­дник, ке­рів­ник пра­кти­ки ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті/те­хно­ло­гій, ме­діа та те­ле­ко­му­ні­ка­цій ЄПАП Україна

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.