«Важливо зна­хо­ди­ти час, щоб зро­зу­мі­ти тих, хто звер­та­є­ться до су­ду» ,– Майкл Ма­кДо­нальд

На­пе­ре­до­дні ІІ за­галь­но­на­ціо­наль­но­го фо­ру­му «Не­за­ле­жні су­ди та віль­ні ЗМІ: роз­ши­ре­н­ня мо­жли­во­стей спів­пра­ці» нам вда­ло­ся по­спіл­ку­ва­ти­ся з Май­клом МАКДОНАЛЬДОМ, Го­ло­вою Ви­що­го су­ду про­він­ції Но­ва Шо­тлан­дія (Ка­на­да). Ро­змов­ля­ли про ка­над­ський до­свід вза­є­мод

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Під­го­ту­ва­ла Оле­на ОСМОЛОВСЬКА, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

– Ко­му­ні­ка­ція – це дво­сто­рон­ній про­цес вза­є­мо­дії та вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня. На Ва­шу дум­ку, що є го­лов­ною умо­вою для по­бу­до­ви ефе­ктив­ної ко­му­ні­ка­ції су­дів із ме­діа?

– Я вва­жаю, що пер­шим кро­ком є ви­зна­н­ня то­го, що жур­на­лі­сти та суд­ді ма­ють ба­га­то спіль­но­го. Ми роз­ра­хо­ву­є­мо один на одно­го в то­му, щоб ефе­ктив­но ро­би­ти свою спра­ву. Ми як суд­ді роз­ра­хо­ву­є­мо на че­сне, не­упе­ре­дже­не, зба­лан­со­ва­не і то­чне ви­кла­де­н­ня фа­ктів за­со­ба­ми ма­со­вої ін­фор­ма­ції про на­ші су­до­ві спра­ви та рі­ше­н­ня. Оскіль­ки на за­сі­да­н­ня при­хо­дить не­ве­ли­ка кіль­кість лю­дей, нам не­об­хі­дні за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції, щоб під­три­му­ва­ти до­ві­ру су­спіль­ства до на­шої ін­сти­ту­ції. І нав­па­ки, су­до­ва си­сте­ма має ви­зна­ва­ти, що жур­на­лі­сти ви­ко­ну­ють свою ро­бо­ту, во­ни по­тре­бу­ють до­сту­пу до су­дів та, ко­ли це до­ціль­но, до­сту­пу до суд­дів.

– Що є го­лов­ною умо­вою ефе­ктив­ної ко­му­ні­ка­ції ме­діа з су­да­ми? Які пра­кти­чні ре­ко­мен­да­ції Ви мо­же­те на­да­ти обом сто­ро­нам цьо­го про­це­су? – Я ду­маю, що по­бу­до­ва до­вір­ли­вих від­но­син із ЗМІ спри­я­ти­ме більш ефе­ктив­но­му спіл­ку­ван­ню. Для цьо­го в су­ді обов'яз­ко­во має бу­ти при­зна­че­на осо­ба або осо­би, які за­йма­ли­ся б пи­та­н­ня­ми по­бу­до­ви зв’яз­ків із ме­діа.

Та­ка осо­ба мо­же пра­цю­ва­ти із су­д­дя­ми, ко­ли є за­пит на ін­терв’ю чи ін­шу ін­фор­ма­цію. Ко­ри­сно та­кож ор­га­ні­зу­ва­ти май­дан­чик для дис­ку­сій між жур­на­лі­ста­ми, щоб во­ни мо­гли під­ні­ма­ти пи­та­н­ня, ко­ли у них ви­ни­ка­ють про­бле­ми з до­сту­пом до ін­фор­ма­ції. У Но­вій Шо­тлан­дії (Ка­на­да) та­ким фо­ру­мом є Ко­мі­тет зв’яз­ків із ме­діа (Media Liaison Committee), до яко­го вхо­дять пред­став­ни­ки за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції та су­до­вої си­сте­ми. Ця гру­па та­кож ке­ру­ва­ла роз­роб­кою пу­блі­чно до­сту­пних ди­ре­ктив для ме­діа-до­сту­пу.

– З Ва­шо­го до­сві­ду, які з прин­ци­пів ко­му­ні­ка­цій між ЗМІ та су­да­ми є клю­чо­ви­ми та на­два­жли­ви­ми? – В си­ту­а­ції, ко­ли все мен­ше жур­на­лі­стів за­йма­ю­ться ви­сві­тле­н­ням по­дій в су­ді, а та­кож ко­ли все біль­ше ви­мог ви­су­ва­є­ться до тих, хто про­дов­жує цим за­йма­ти­ся, ко­му­ні­ка­цій­на вза­є­мо­дія із за­со­ба­ми ма­со­вої ін­фор­ма­ції має бу­ти своє­ча­сною, то­чною та лег­кою для ро­зу­мі­н­ня. У Ка­на­ді пра­ців­ни­ки су­ду від­по­від­аль­ні за на­да­н­ня пред­став­ни­кам ЗМІ до­сту­пу до ма­те­рі­а­лів су­до­вих справ та до­ку­мен­тів, на які ті ма­ють пра­во від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства. Це створює умо­ви для під­го­тов­ки то­чних ре­пор­та­жів про су­до­ві про­це­си. Та­кож ва­жли­ву роль ві­ді­гра­ють суд­ді. За­без- пе­чу­ю­чи від­кри­тість, суд­ді не­суть від­по­від­аль­ність за за­хист ці­лі­сно­сті су­до­во­го про­це­су. Та­ким чи­ном, во­ни ма­ють від­по­від­но до за­галь­но­го пра­ва та пов­но­ва­жень, на­да­них їм за­ко­ном, під­три­му­ва­ти не­об­хі­дну рів­но­ва­гу між пра­вом на спра­ве­дли­вий су­до­вий роз­гляд та пра­вом на сво­бо­ду пре­си.

– Які кро­ки вже зро­би­ла Україна що­до від­нов­ле­н­ня рів­ня до­ві­ри гро­ма­дян до су­ду? Чи до­ста­тньо­го зро­бле­но? – Я мо­жу роз­по­ві­сти вам ли­ше про те, що для нас пра­цю­ва­ло в Ка­на­ді. Я ро­зу­мію, що на­ші по­пе­ре­дні ві­зи­ти до Укра­ї­ни на­ди­хну­ли суд­дів та пра­ців­ни­ків су­дів в Оде­сі і Іва­но-Фран­ків­ську вне­сти змі­ни у свої від­но­си­ни із ЗМІ та ор­га­ні­зу­ва­ти спіль­ні ко­мі­те­ти з ко­му­ні­ка­цій, які ми успі­шно ви­ко­ри­сто­ву­є­мо у нас вдо­ма в Но­вій Шо­тлан­дії. Вва­жаю, що це чу­до­во! Я за­кли­каю вас про­дов­жу­ва­ти ана­лі­зу­ва­ти пра­кти­ки з усьо­го сві­ту, щоб роз­ро­би­ти під­хід, який був би най­більш ді­є­вим у ва­шій кра­ї­ні.

– Як Ви оці­ню­є­те су­до­ву ре­фор­му в Укра­ї­ні? Ко­ли мо­жна бу­де ска­за-

ти, що ре­фор­му­ва­н­ня за­кін­чи­ло­ся і по­ча­ли­ся ро­бо­чі бу­дні?

– Зно­ву ж та­ки, з мо­го бо­ку, бу­ло б не­пра­виль­но кри­ти­ку­ва­ти пра­во­ву си­сте­му ін­шої кра­ї­ни або ре­фор­ми ці­єї си­сте­ми. Все, що я мо­жу ска­за­ти – це те, що жо­дна си­сте­ма не є до­ско­на­лою, зав­жди бу­дуть ви­ни­ка­ти про­бле­ми, но­ві ви­кли­ки, на які по­трі­бно ре­а­гу­ва­ти. Це не за­ле­жить від то­го, де ви зна­хо­ди­те­ся (зокре­ма, сто­сов­но до­ся­гнень у те­хно­ло­гі­ях та зро­ста­н­ня ро­лі со­ці­аль­них ме­реж). На мою дум­ку, головне – три­ма­ти зв’яз­ки від­кри­ти­ми не ли­ше із ЗМІ, але й з адво­ка­та­ми, гро­ма­дян­ським су­спіль­ством та ін­ши­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, за­лу­че­ни­ми до пра­во­вої си­сте­ми.

–Чи по­трі­бна ко­му­ні­ка­ція між су­да­ми та су­спіль­ством? Чи це мо­жли­во ли­ше за умо­ви, ко­ли у су­спіль­стві сфор­мо­ва­но ви­со­кий рі­вень до­ві­ри до су­ду? – Не­о­дмін­но. Ми зна­є­мо, що біль­шість лю­дей ні­ко­ли на­віть но­са не по­ка­жуть у су­ді, по­ки без­по­се­ре­дньо не ста­нуть уча­сни­ка­ми су­до­вої спра­ви. Однак ча­сто бу­ває, що це вже за­пі­зно. В ре­аль­но­му жит­ті ба­га­то лю­дей ді­зна­ю­ться про су­до­ву си­сте­му з філь­мів, те­ле­ба­че­н­ня та но­вин про су­до­ві спра­ви. Якщо та­кий ре­пор­таж не­то­чний, не­че­сний або про­сто сен­са­цій­ний, він мо­же здій­сни­ти не­га­тив­ний вплив на гро­мад­ську до­ві­ру до су­дів та су­до­вої си­сте­ми. Гро­ма­дя­нам по­трі­бно ба­чи­ти, що су­ди й су­до­ва си­сте­ма від­кри­ті та спра­ве­дли­ві що­до всіх, а на це зна­до­би­ться час. Окрім то­го, по­трі­бне ба­жа­н­ня су­дів пра­цю­ва­ти з жур­на­лі­ста­ми.

– Ефе­ктив­на ко­му­ні­ка­ція очи­ма су­до­вої си­сте­ми, як оці­ни­ти рі­вень ефе­ктив­но­сті? – Спра­ве­дли­ве і то­чне ви­сві­тле­н­ня по­дій в су­дах є одним з по­ка­зни­ків, що ва­ша стра­те­гія по­бу­до­ви ко­му­ні­ка­ції пра­цює. Оцін­ки в ко­мен­та­рях лю­дей у со­ці­аль­них ме­ре­жах та на ін­ших пу­блі­чних фо­ру­мах – це ще один спо­сіб ви­зна­чи­ти, чи ва­ші по­ві­дом­ле­н­ня є ефе­ктив­ни­ми в аспе­кті до­по­мо­ги та осві­ти лю­дей. На­ре­шті, по­рів­няй­те, як ча­сто ваш суд чує від жур­на­лі­стів ви­слов­ле­н­ня за­не­по­ко­є­н­ня що­до мо­жли­во­сті до­сту­пу до ін­фор­ма­ції. Якщо кіль­кість скарг змен­шу­є­ться, це мо­же озна­ча­ти, що но­ві пра­ви­ла на­справ­ді ді­ють.

– Чи зу­стрі­ча­ли­ся Ви у сво­їй пра­кти­чній ді­яль­но­сті з упе­ре­дже­ним став­ле­н­ням та сте­ре­о­ти­па­ми сто-

сов­но су­дів? Чо­му ці сте­ре­о­ти­пи ви­ни­ка­ють? Як це по­до­ла­ти?

– Я не зі­штов­ху­вав­ся з та­ки­ми сте­ре­о­ти­па­ми, але ви­знаю, що гро­мад­ськість ін­ко­ли вва­жає суд­дів ві­дір­ва­ни­ми від су­спіль­ства, в яко­му во­ни здій­сню­ють пра­во­су­д­дя. Са­ме з ці­єї при­чи­ни пра­ців­ни­ки су­дів у Но­вій Шо­тлан­дії по­ча­ли ор­га­ні­зо­ву­ва­ти зу­стрі­чі з чле­на­ми мар­гі­на­лі­зо­ва­них гро­мад. Ми всі ма­є­мо пев­ний жит­тє­вий до­свід, який фор­мує нас та­ки­ми, яки­ми ми є, на­ші ві­ру­ва­н­ня. Та­кий до­свід ке­рує на­ми під час прийня­т­тя рі­шень. Однак, на мою дум­ку, важливо зна­хо­ди­ти час, щоб кра­ще зро­зу­мі­ти сві­то­гляд тих, хто звер­та­є­ться до нас за до­по­мо­гою (зокре­ма, ко­ли та­кі лю­ди ма­ють ін­ше від на­шо­го по­хо­дже­н­ня і жит­тє­ву істо­рію). Та­кі зу­стрі­чі до­зво­ля­ють нам зро­зу­мі­ти, як бу­ти кра­щи­ми су­д­дя­ми, та во­дно­час ство­рю­ють ще одну мо­жли­вість для ши­ро­ко­го за­га­лу ді­зна­ти­ся про си­сте­му су­до­вих ор­га­нів.

– Су­ча­сний су­д­дя, який він? Які ви­мо­ги су­спіль­ства до су­ча­сно­го суд­ді? Які ви­мо­ги суд­ді до се­бе? – Сьо­го­дні, щоб бу­ти ефе­ктив­ним суд­дею, по­трі­бно бу­ти спра­ве­дли­вим, спів­чу­тли­ви­ми та ма­ти ба­жа­н­ня ви­йти із зо­ни ком­фор­ту, щоб зро­зу­мі­ти сві­то­гляд тих, хто сто­їть пе­ред ва­ми. Та­кож я вва­жаю, що ефе­ктив­но­му суд­ді по­трі­бно вмі­ти спіл­ку­ва­ти­ся у та­кий спо­сіб, щоб йо­го ро­зумі­ли зви­чай­ні лю­ди, не­за­ле­жно від то­го, чи мо­ва йде про їхнє рі­ше­н­ня, чи про спіл­ку­ва­н­ня із за­со­ба­ми ма­со­вої ін­фор­ма­ції.

– На­о­ста­нок, як ро­зви­ток су­спіль­ства, в то­му чи­слі со­ці­аль­ний та те­хно­ло­гі­чний, впли­ває на про­цес ко­му­ні­ка­ції? – По­тен­цій­ний вплив є зна­чним. Як і біль­шість ін­сти­ту­цій, за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції та су­до­ві ор­га­ни пе­ре­жи­ва­ють гли­бо­кі змі­ни та стоять пе­ред ве­ли­ки­ми ви­кли­ка­ми швид­ко­го роз­ви­тку со­ці­аль­них ме­реж. Не­о­чі­ку­ва­но на­ші ін­сти­ту­ції, які на по­верх­ні зда­ю­ться по­ту­жни­ми, опи­ни­ли­ся пе­ред ре­аль­ні­стю під­ви­ще­но­го від­чу­т­тя вра­зли­во­сті. В Ка­на­ді ба­га­то су­дів спро­бу­ва­ли спіл­ку­ва­ти­ся че­рез веб-сай­ти та со­ці­аль­ні ме­ре­жі, але все ще ви­рі­шу­ють, як ро­би­ти це у най­більш ефе­ктив­ний спо­сіб. Під­хо­ди бу­дуть рі­зни­ми в ко­жній юрис­ди­кції (та­кож і в Укра­ї­ні). Во­ни ба­зу­ва­ти­му­ться пе­ре­ва­жно на то­му, які ре­сур­си при­зна­че­ні для спіл­ку­ва­н­ня із за­со­ба­ми ма­со­вої ін­фор­ма­ції та ши­ро­ким за­га­лом на­се­ле­н­ня.

Жо­дна си­сте­ма не є до­ско­на­лою, зав­жди бу­дуть ви­ни­ка­ти но­ві ви­кли­ки, на які по­трі­бно ре­а­гу­ва­ти

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.