Зло­вжи­ва­н­ня з бо­ку проф­спі­лок:

про­бле­ма ре­пре­зен­та­тив­но­сті та стра­те­гії за­хи­сту

Yurydychna Gazeta - - АКТУАЛЬНО ТРУДОВЕ ПРАВО / СОЦЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - Во­ло­ди­мир В НАКОНЕЧНИЙ НАКОНЕЧНИЙ, юрист пра­кти­ки ви­рі­ше­н­ня спо­рів Marchenko Danevych

Об’єд­на­н­ня пра­ців­ни­ків під­при­ємств у проф­спіл­ки для за­хи­сту тру­до­вих і со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних прав та ін­те­ре­сів є кон­сти­ту­цій­ним пра­вом гро­ма­дян Укра­ї­ни. Проф­спіл­ки в Укра­ї­ні ма­ють ши­ро­кі пра­ва. Зокре­ма, у пев­них ви­пад­ках під­при­єм­ства по­вин­ні по­го­джу­ва­ти з проф­спіл­кою ро­зір­ва­н­ня тру­до­вих від­но­син з чле­на­ми проф­спі­лок; проф­спіл­ка має пра­во ве­сти пе­ре­го­во­ри та ви­ма­га­ти укла­де­н­ня чи змі­ни ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру; у ра­зі укла­де­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру проф­спіл­ка має пра­во на ре­гу­ляр­ні від­ра­ху­ва­н­ня під­при­єм­ством ко­штів на куль­тур­но­ма­со­ву, фіз­куль­тур­ну та оздо­ров­чу ро­бо­ту проф­спіл­ки у роз­мі­рі не ниж­че ніж 0,3% від фон­ду опла­ти пра­ці; проф­спіл­ка має пра­во ви­ма­га­ти звіль­не­н­ня ке­рів­ни­ка під­при­єм­ства; проф­спіл­ки здій­сню­ють вплив на ба­га­то ін­ших аспе­ктів вза­є­мо­дії ке­рів­ни­цтва під­при­єм­ства з на­йма­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми.

Існу­ва­н­ня роз­ви­не­ної си­сте­ми проф­спі­лок, що на­ді­ле­ні зна­чним об­ся­гом прав для пред­став­ле­н­ня ін­те­ре­сів і за­хи­сту тру­до­вих прав їх чле­нів та ко­ле­ктив­них ін­те­ре­сів пра­ців­ни­ків під­при­єм­ства – зви­чна си­ту­а­ція для су­ча­сних кра­їн. Проф­спіл­ки є не­о­дмін­ною скла­до­вою су­ча­сно­го су­спіль­ства.

Однак проф­спіл­ки мо­жуть злов­жи­ва­ти сво­ї­ми пра­ва­ми або на­віть вда­ва­ти­ся до шан­та­жу ке­рів­ни­цтва та вла­сни­ків ком­па­нії, що мо­же при­зво­ди­ти до го­стрих ко­ле­ктив­них тру­до­вих спо­рів та вкрай не­га­тив­но впли­ва­ти на ді­яль­ність та бі­знес під­при­єм­ства. На­при­клад, «не­дру­жня» проф­спіл­ка мо­же ви­ма­га­ти звіль­не­н­ня ке­рів­ни­ка під­при­єм­ства, іні­ці­ю­ва­ти без­під­став­ні кри­мі­наль­ні про­ва­дже­н­ня про­ти ке­рів­ни­цтва під­при­єм­ства (зокре­ма, за ст. 170 Кри­мі­наль­но­го Ко­де­ксу Укра­ї­ни, яка пе­ред­ба­чає кри­мі­наль­ну від­по­від­аль- ність за «пе­ре­шко­джа­н­ня за­кон­ній ді­яль­но­сті проф­спі­лок…»). Та­кож проф­спіл­ки мо­жуть утво­рю­ва­ти­ся в ін­те­ре­сах кон­ку­рен­тів під­при­єм­ства чи з ме­тою шан­та­жу ке­рів­ни­цтва та йо­го вла­сни­ків.

Про­бле­ма ре­пре­зен­та­тив­но­сті

Одні­єю з клю­чо­вих про­блем за­ко­но­дав­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня ді­яль­но­сті проф­спі­лок в Укра­ї­ні є від­су­тність ви­мо­ги що­до ре­пре­зен­та­тив­но­сті. Проф­спіл­ка – це гро­мад­ське об’єд­на­н­ня, на яке по­ши­рю­ю­ться за­галь­ні по­ло­же­н­ня За­ко­ну Укра­ї­ни «Про гро­мад­ські об’єд­на­н­ня», зокре­ма по­ло­же­н­ня ст. 7 («За­снов­ни­ки гро­мад­сько­го об’єд­на­н­ня»).

Від­по­від­но до по­ло­жень ч. 3 ст. 7 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про гро­мад­ські об’єд­на­н­ня», для ство­ре­н­ня проф­спіл­ки до­ста­тньо 2-х осіб. Та­ка проф­спіл­ка, не­зва­жа­ю­чи на не­ве­ли­ку кіль­кість чле­нів, ма­ти­ме за­кон­не пра­во ви­ма­га­ти від ком­па­нії укла­де­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру. (Від­по­від­но до Стат­ті 4 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ко­ле­ктив­ні до­го­во­ри і уго­ди» пра­во на ве­де­н­ня пе­ре­го­во­рів і укла­де­н­ня ко­ле­ктив­них до­го­во­рів на­да­є­ться сто­ро­нам со­ці­аль­но­го діа­ло­гу. Сто­ро­ною со­ці­аль­но­го діа­ло­гу на рів­ні ком­па­нії (ло­каль­но­му рів­ні) є проф­спіл­ка (Ста­т­тя 4 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про со­ці­аль­ний діа­лог в Укра­ї­ні»). За­ко­но­дав­ство не пе­ред­ба­чає ви­мог що­до кіль­кі­сно­го скла­ду та­кої проф­спіл­ки.)

На­при­клад, на під­при­єм­стві, на яко­му пра­цює кіль­ка ти­сяч пра­ців­ни­ків, 5-10 пра­ців­ни­ків під­при­єм­ства мо­жуть утво­ри­ти проф­спіл­ку і ви­ма­га­ти укла­да­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру в ін­те­ре­сах всіх пра­ців­ни­ків або ви­ма­га­ти, на­при­клад, звіль­не­н­ня ке­рів­ни­ка під­при­єм­ства.

Іні­ці­а­то­ри ство­ре­н­ня «не­дру­жньої» проф­спіл­ки на під­при­єм­стві мо­жуть ді­я­ти са­мо­стій­но у вла­сних ін­те­ре­сах. Однак не­рід­ко во­ни мо­жуть ді­я­ти на ко­ристь тре­тіх осіб, на­при­клад, кон­ку­рен­тів під­при­єм­ства, з ме­тою ство­ре­н­ня про­блем у ді­яль­но­сті під­при­єм­ства та ви­ро­бни­чо­му про­це­сі, шан­та­жу йо­го ке­рів­ни­цтва та вла­сни­ків чи з ін­шою по­ді­бною ме­тою.

Від­су­тність ре­пре­зен­та­тив­но­сті проф­спіл­ки (зокре­ма, ви­мо­ги що­до ви­зна­н­ня ді­яль­но­сті проф­спіл­ки біль­ші­стю тру­до­во­го ко­ле­кти­ву під­при­єм­ства) створює пе­ред­умо­ви для утво­ре­н­ня «не­дру­жніх» проф­спі­лок та їх ви­ко­ри­ста­н­ня як ін­стру­мен­ту шан­та­жу чи з ін­шою не­на­ле­жною ме­тою.

Стра­те­гії за­хи­сту

Яким чи­ном за­хи­сти­ти ін­те­ре­си під­при­єм­ства і йо­го вла­сни­ків від шан­та­жу та ін­ших не­до­бро­со­ві­сних дій з бо­ку «не­дру­жньої» проф­спіл­ки, що не є ре­пре­зен­та­тив­ною? Один з ефе­ктив­них ін­стру­мен­тів – взя­ти іні­ці­а­ти­ву у вла­сні ру­ки, ство­ри­ти ін­шу ре­пре­зен­та­тив­ну проф­спіл­ку на під­при­єм­стві, яка бу­ла б ви­зна­на біль­ші­стю тру­до­во­го ко­ле­кти­ву, про­ве­сти пе­ре­го­во­ри з ви­зна­ною проф­спіл­кою що­до укла­да­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру та за­твер­ди­ти ко­ле­ктив­ний тру­до­вий до­го­вір біль­ші­стю тру­до­во­го ко­ле­кти­ву. При цьо­му по­трі­бно ігно­ру­ва­ти ви­мо­ги «не­дру­жної» проф­спіл­ки.

«Не­дру­жня» проф­спіл­ка мо­же звер­ну­ти­ся до су­ду з по­зо­вом що­до ви­зна­н­ня ко­ле­ктив­но­го до­го­во­ру між під­при­єм­ством та ви­зна­ною проф­спіл­кою не­дій­сним, зокре­ма на тій під­ста­ві, що ви­мо­ги «не­дру­жньої» проф­спіл­ки сто­сов­но укла­да­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру ігно­ру­ва­ли­ся під­при­єм­ством. Однак під­при­єм­ство ма­ти­ме силь­ні ар­гу­мен­ти (за­пе­ре­че­н­ня) про­ти та­ко­го по­зо­ву:

• По-пер­ше, пи­та­н­ня, що сто­су­ю­ться ко­ле­ктив­них тру­до­вих до­го­во­рів та їх укла­да­н­ня, на­ле­жить до ко­ле­ктив­них тру­до­вих спо­рів. Згі­дно із За­ко­ном Укра­ї­ни «Про по­ря­док ви­рі­ше­н­ня ко­ле­ктив­них тру­до­вих спо­рів (кон­флі­ктів)», су­ди не ма­ють юрис­ди­кції роз­гля­да­ти ко­ле­ктив­ні тру­до­ві спо­ри. Та­кі спо­ри роз­гля­да­ю­ться тру­до­ви­ми ар­бі­тра­жа­ми. Су­ди від­мов­ля­ють у роз­гля­ді спо­рів що­до укла­да­н­ня чи дій­сно­сті ко­ле­ктив­них тру­до­вих до­го­во­рів (див. по­зи­цію Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/3765786).

• По-дру­ге, тру­до­вий ко­ле­ктив не ви­зна­вав «не­дру­жню» проф­спіл­ку та не на­да­вав «не­дру­жній» проф­спіл­ці пра­ва пред­став­ля­ти ін­те­ре­си усіх пра­ців­ни­ків під­при­єм­ства що­до укла­да­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру (а ко­ле­ктив­ний до­го­вір по­ши­рює дію на всіх пра­ців­ни­ків). До то­го ж тру­до­вий ко­ле­ктив за­твер­див ко­ле­ктив­ний тру­до­вий до­го­вір, що був укла­де­ний між під­при­єм­ством та ви­зна­ною проф­спіл­кою. Та­ким чи­ном, пра­ва тру­до­во­го ко­ле­кти­ву не бу­ли по­ру­ше­ні.

З на­шо­го до­сві­ду вар­то за­зна­чи­ти, що пі­сля за­твер­дже­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру тру­до­вим ко­ле­кти­вом та йо­го укла­да­н­ня з ви­зна­ною ре­пре­зен­та­тив­ною проф­спіл­кою «не­дру­жні» проф­спіл­ки, як пра­ви­ло, при­пи­ня­ють свою актив­ність. Ми ре­ко­мен­ду­є­мо вклю­ча­ти в ко­ле­ктив­ний тру­до­вий до­го­вір по­ло­же­н­ня що­до ви­зна­н­ня проф­спіл­ки тру­до­вим ко­ле­кти­вом та що­до кон­тро­лю за ці­льо­вим ви­ко­ри­ста­н­ням проф­спіл­кою ко­штів із фон­ду опла­ти пра­ці.

В ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­му до­го­во­рі та­кож ва­жли­во ви­зна­чи­ти пе- ре­лік ко­ле­ктив­них ви­мог та пе­ре­лік ко­ле­ктив­них тру­до­вих спо­рів, в яких проф­спіл­ка має пра­во пред­став­ля­ти ін­те­ре­си усьо­го тру­до­во­го ко­ле­кти­ву. На­при­клад, до ко­ле­ктив­них ви­мог та спо­рів мо­жуть на­ле­жа­ти та­кі пи­та­н­ня:

• за­про­ва­дже­н­ня но­вих чи змі­на чин­них умов пра­ці, якщо во­ни по­гір­шу­ють ста­но­ви­ще пра­ців­ни­ків під­при­єм­ства;

• вне­се­н­ня змін чи до­пов­нень до ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру або укла­де­н­ня но­во­го ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру пі­сля за­кін­че­н­ня стро­ку дії або при­пи­не­н­ня чин­но­го до­го­во­ру;

• не­до­три­ма­н­ня під­при­єм­ством зо­бов’язань за ко­ле­ктив­ним тру­до­вим до­го­во­ром;

• звіль­не­н­ня ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну під­при­єм­ства.

Ко­ле­ктив­ний тру­до­вий до­го­вір має чі­тко пе­ред­ба­ча­ти, що ко­ле­ктив­ні ви­мо­ги по­вин­ні бу­ти за­твер­дже­ні при­найм­ні 50% від усіх пра­ців­ни­ків під­при­єм­ства, щоб вва­жа­ти­ся ко­ле­ктив­ни­ми ви­мо­га­ми, які мо­жуть ви­су­ва­ти­ся ви­зна­ною проф­спіл­кою від іме­ні всіх пра­ців­ни­ків під­при­єм­ства.

Ви­зна­че­н­ня пе­ре­лі­ку пи­тань, що на­ле­жать до ко­ле­ктив­них ви­мог, а та­кож не­об­хі­дність проф­спіл­ки отри­му­ва­ти по­го­дже­н­ня з бо­ку тру­до­во­го ко­ле­кти­ву під­при­єм­ства є ва­жли­ви­ми за­хо­да­ми для за­по­бі­га­н­ня зло­вжи­вань з бо­ку проф­спіл­ки та ви­су­ва­н­ня ко­ле­ктив­них ви­мог без під­трим­ки тру­до­во­го ко­ле­кти­ву. В ко­ле­ктив­но­му тру­до­во­му до­го­во­рі ва­жли­во де­таль­но ви­зна­чи­ти про­це­ду­ру роз­гля­ду ко­ле­ктив­них тру­до­вих спо­рів, які по­вин­ні роз­гля­да­ти­ся спо­ча­тку при­мир­ною ко­мі­сі­єю, що скла­да­є­ться з пред­став­ни­ків ком­па­нії та проф­спіл­ки, а та­кож тру­до­вим ар­бі­тра­жем.

Клю­чо­вим є по­ло­же­н­ня сто­сов­но обов’яз­ко­во­сті рі­ше­н­ня тру­до­во­го ар­бі­тра­жу. Якщо та­ко­го по­ло­же­н­ня не­має в ко­ле­ктив­но­му тру­до­во­му до­го­во­рі, рі­ше­н­ня тру­до­во­го ар­бі­тра­жу ма­ти­муть ре­ко­мен­да­цій­ний ха­ра­ктер. Якщо во­ни не ви­ко­ну­ю­ться, ко­ле­ктив­ний тру­до­вий спір по­трі­бно бу­де ви­рі­шу­ва­ти в су­до­во­му по­ряд­ку, що мо­же при­зво­ди­ти до за­тя­гу­ва­н­ня ви­рі­ше­н­ня ко­ле­ктив­них тру­до­вих спо­рів та зна­чних ви­трат.

Від­су­тність у за­ко­но­дав­стві ви­мог що­до ре­пре­зен­та­тив­но­сті проф­спі­лок ство­рю­ють пе­ред­умо­ви для утво­ре­н­ня «не­дру­жніх» проф­спі­лок та для їх ви­ко­ри­ста­н­ня як ін­стру­мен­ту шан­та­жу чи з ін­шою не­на­ле­жною ме­тою. Ефе­ктив­ним за­со­бом про­ти­дії ді­яль­но­сті «не­дру­жніх» проф­спі­лок є ство­ре­н­ня ре­пре­зен­та­тив­ної проф­спіл­ки, її ви­зна­н­ня тру­до­вим ко­ле­кти­вом та укла­да­н­ня ко­ле­ктив­но­го тру­до­во­го до­го­во­ру з ви­зна­ною проф­спіл­кою.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.