Спад­ку­ва­н­ня за­кор­дон­них акти­вів

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА СПАДКОВЕ ПРАВО -

Гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни ча­сто ство­рю­ють «за­па­сний ае­ро­дром» за кор­до­ном шля­хом отри­ма­н­ня до­зво­лів на про­жи­ва­н­ня, ку­пів­лю не­ру­хо­мо­сті, за­сну­ва­н­ня ком­па­ній та роз­мі­ще­н­ня ко­штів в іно­зем­них бан­ках. Пи­та­н­ням, яке ча­сто за­ли­ша­є­ться по­за їхньою ува­гою, є спад­ку­ва­н­ня та­ких акти­вів. За­галь­но­ві­до­мо, що не­об­хі­дно за­зда­ле­гідь пла­ну­ва­ти пе­ре­да­чу за­зна­че­них об’єктів, за­по­бі­га­ю­чи ви­ни­кнен­ню спо­рів між спад­ко­єм­ця­ми та си­ту­а­ції пра­во­вої не­ви­зна­че­но­сті. Однак пра­кти­ка свід­чить про про­ти­ле­жне.

Якщо до скла­ду спад­щи­ни вхо­дять пе­ре­лі­че­ні ви­ще акти­ви, що зна­хо­дя­ться за кор­до­ном, то мо­жна го­во­ри­ти про на­яв­ність іно­зем­но­го еле­мен­та у спад­ку­ван­ні та ви­рі­шен­ні пи­та­н­ня про пра­во, яке під­ля­гає за­сто­су­ван­ню. Для при­кла­ду бу­де на­ве­де­на Ав­стрія, яка є акту­аль­ною для укра­їн­ців се­ред іно­зем­них юрис­ди­кцій як кра­ї­на з ви­со­кою які­стю жи­т­тя, рів­нем без­пе­ки та зру­чним транс­порт­ним спо­лу­че­н­ням. Та­кож ця кра­ї­на-член ЄС є при­кла­дом у зв’яз­ку з на­бу­т­тям чин­но­сті EU Regulation No 650/2012 Про юрис­ди­кцію, за­сто­сов­не пра­во, ви­зна­н­ня та ви­ко­на­н­ня рі­шень, прийня­т­тя та за­сто­су­ва­н­ня ав­тен­ти­чних актів у пи­та­н­нях спад­ку­ва­н­ня, а та­кож про ство­ре­н­ня Єв­ро­пей­сько­го Спад­ко­во­го По­свід­че­н­ня» (да­лі – Regulation).

Regulation ви­зна­чає, що за­сто­сов­не пра­во мо­же бу­ти ви­зна­че­не на під­ста­ві 4-х мо­жли­вих юри­ди­чних скла­дів. Для спро­ще­н­ня їх сприйня­т­тя одра­зу на­ве­де­мо при­клад Укра­ї­на­Ав­стрія:

• спад­ко­да­вець – гро­ма­дя­нин Укра­ї­ни, який по­стій­но про­жи­ває в Ав­стрії;

• спад­ко­да­вець – гро­ма­дя­нин Ав­стрії, який по­стій­но про­жи­ває в Укра­ї­ні;

• спад­ко­да­вець – гро­ма­дя­нин Ав­стрії, який не біль­ше ніж 5 ро­ків про­жи­ває в Укра­ї­ні;

• спад­ко­да­вець – гро­ма­дя­нин Укра­ї­ни, який по­стій­но про­жи­ває в Укра­ї­ні та має ли­ше спад­ко­ве май­но на те­ри­то­рії Ав­стрії.

Ви­зна­че­н­ня за­сто­сов­но­го пра­ва має пер­шо­чер­го­ве зна­че­н­ня, оскіль­ки з цьо­го ви­пли­ває ви­зна­че­н­ня та­ких клю­чо­вих пи­тань як фор­ма прийня­т­тя спад­щи­ни, дій­сність за­по­ві­ту, від­по­від­аль­ність спад­ко­єм­ців за зо­бов’яза­н­ня­ми спад­ко­дав­ця то­що. З мір­ку­вань пра­кти­чно­сті, у стат­ті бу­де опи­са­ний остан­ній з на­ве­де­них юри­ди­чних скла­дів, який ко­ре­спон­дує ст. 70 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про між­на­ро­дне при­ва­тне пра­во». У цій стат­ті пе­ред­ба­че­но, що спад­ко­ві від­но­си­ни ре­гу­лю­ю­ться пра­вом дер­жа­ви, в якій спад­ко­да­вець мав остан­нє мі­сце про­жи­ва­н­ня, якщо спад­ко­да­вець не обрав у за­по­ві­ті пра­во дер­жа­ви, гро­ма­дя­ни­ном якої він був. У ст. 71 за­зна­че­но, що спад­ку­ва­н­ня не­ру­хо­мо­го май­на ре­гу­лю­є­ться пра­вом дер­жа­ви, на те­ри­то­рії якої во­но зна­хо­ди­ться, а май­на, яке під­ля­гає дер­жав­ній ре­є­стра­ції в Укра­ї­ні – пра­вом Укра­ї­ни. От­же, вра­хо­ву­ю­чи по­ло­же­н­ня ст. 1221 ЦК, в обра­но­му при­кла­ді мі­сцем від­кри­т­тя спад­щи­ни є Укра­ї­на, а пра­во Укра­ї­ни бу­де ви­зна­ча­ти спад­ко­ві пра­во­від­но­си­ни.

Про­те ви­ко­на­н­ня при­пи­сів укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства та отри­ма­н­ня сві­до­цтва про пра­во на спад­щи­ну ще не озна­чає, що спад­ко­єм­ці отри­ма­ють зга­да­ні іно­зем­ні акти­ви у вла­сність, адже спад­ко­єм­ці по­вин­ні ви­ко­на­ти ви­мо­ги пра­ва Ав­стрії для оформ­ле­н­ня пра­ва вла­сно­сті на бан­ків­ські акти­ви, не­ру­хо­мість, а та­кож кор­по­ра­тив­ні пра­ва в іно­зем­них ком­па­ні­ях.

Про­цес на­бу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на спад­ко­ве май­но в Ав­стрії

Якщо в Укра­ї­ні пи­та­н­ня­ми спад­ку­ва­н­ня за­йма­ю­ться но­та­рі­у­си, то в Ав­стрії во­но зна­хо­ди­ться у ком­пе­тен­ції су­дів, а роль но­та­рі­у­сів є обме­же­ною. Пер­ше пи­та­н­ня, на яке слід да­ти від­по­відь у ра­зі спад­ку­ва­н­ня май­на, що зна­хо­ди­ться в Ав­стрії – це пи­та­н­ня юрис­ди­кції. Во­но бу­де ви­рі­шу­ва­ти­ся за мі­сцем зна­хо­дже­н­ня май­на або основ­ної йо­го ча­сти­ни. Один ра­йон­ний суд ви­рі­шу­ва­ти­ме всі пи­та­н­ня, що пов’яза­ні з пе­ре­хо­дом прав до спад­ко­єм­ців у ме­жах «спад­ко­во­го про­це­су» (Verlassenschafts verfahren).

Пред­став­ник спад­ко­єм­ців звер­та­є­ться до ра­йон­но­го су­ду та по­дає за­яву про від­кри­т­тя спад­ко­во­го про­це­су, вка­зу­ю­чи на під­су­дність, да­ту смер­ті, пе­ре­лі­чу­ю­чи май­но, що зна­хо­ди­ться в Ав­стрії, та по­си­ла­ю­чись на по­ло­же­н­ня укра­їн­сько­го пра­ва ствер­джує, що у спад­ко­єм­ців є пра­во на та­ке май­но. Да­лі но­та­рі­ус, який при­зна­че­ний су­до­вим ко­мі­са­ром, над­си­лає спе­ці­аль­ну фор­му (про­то­кол) для за­пов­не­н­ня, де за- яв­ник по­ви­нен вка­за­ти ін­фор­ма­цію про спад­ко­єм­ців, за­по­віт, акти­ви та па­си­ви спад­ко­дав­ця.

Вар­то зга­да­ти, що зва­жа­ю­чи на ст. 10, абз. 2 Regulation та обра­них ви­ще умов, мо­ва пі­де про акти­ви та па­си­ви, які зна­хо­дя­ться в ме­жах Ав­стрії. То­му якщо у спад­ко­єм­ців є пра­во на спад­ко­ве май­но ще й в ін­ших кра­ї­нах ЄС, то на­бу­ва­ти пра­во на та­ке май­но, за умо­ви обра­ної фа­бу­ли, по­трі­бно бу­де в ме­жах ін­шої юрис­ди­кції. Ті­сно пов’яза­не з цим пи­та­н­ня – це від­по­від­аль­ність спад­ко­єм­ців за бор­га­ми спад­ко­дав­ця. Тут суд має за­сто­со­ву­ва­ти пра­во Укра­ї­ни, ке­ру­ва­ти­ся обме­же­н­ня­ми ст. 1282 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни та ви­зна­ва­ти від­по­від­аль­ність спад­ко­єм­ців пе­ред кре­ди­то­ра­ми в ме­жах спад­ко­во­го май­на, що ста­вить укра­їн­ських спад­ко­єм­ців у більш ви­гі­дні умо­ви, ніж ті, які ма­ють ав­стрій­ські спад­ко­єм­ці.

Да­лі суд на під­ста­ві роз­ши­ре­но­го кло­по­та­н­ня сто­ро­ни, ма­ю­чи у сво­є­му роз­по­ря­джен­ні зга­да­ний про­то­кол, по­ви­нен ви­рі­ши­ти до­лю спад­ко­во­го май­на. На цьо­му ета­пі спад­ко­єм­ці ма­ють на­да­ти су­ду за­по­віт спад­ко­дав­ця або об­ґрун­то­ву­ва­ти своє пра­во на спа­док у по­ряд­ку спад­ку­ва­н­ня за за­ко­ном, а та­кож об­ґрун­ту­ва­ти твер­дже­н­ня, що бу­ли ви­су­ну­ті на по­пе­ре­дньо­му ета­пі.

Ці­ка­вим є той факт, що ав­стрій­ський суд має по­си­ла­ти­ся на за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни, якщо бу­ло при- зна­че­но ви­ко­нав­ця за­по­ві­ту, чи вста­нов­лю­ва­ти, що умо­ви бу­ли ви­ко­на­ні, якщо за­по­віт був скла­де­ний з умо­вою то­що. При цьо­му, якщо бу­дья­кий про­це­су­аль­ний ін­сти­тут є не­ві­до­мим суд­ді, він по­ви­нен ке­ру­ва­ти­ся ст. 31 Regulation та обра­ти най­ближ­чий з ві­до­мих. Це ти­по­ва си­ту­а­ція при за­сну­ван­ні спад­ко­вих тра­стів, якщо си­сте­ма common law має бу­ти за­сто­сов­ною.

Згі­дно із за­ко­но­дав­ства Ав­стрії, ли­ше пі­сля за­вер­ше­н­ня «спад­ко­во­го про­це­су» та роз­по­ді­лу спад­щи­ни між спад­ко­єм­ця­ми їм на­ле­жить спад­щи­на. Від­по­від­но до ст. 1268 ЦК, спад­ко­єм­цям на­ле­жить спад­щи­на пі­сля її

Спад­ку­ва­н­ня за­кор­дон­них акти­вів – це пи­та­н­ня, яке ча­сто за­ли­ша­є­ться по­за ува­гою укра­їн­ців

від­кри­т­тя та прийня­т­тя. Якщо спад­ко­єм­цем є ма­ло­лі­тня, не­пов­но­лі­тня, не­ді­є­зда­тна осо­ба, а та­кож осо­ба, ци­віль­на ді­є­зда­тність якої обме­же­на, чи спад­ко­є­мець про­жи­вав ра­зом зі спад­ко­дав­цем, то юри­ди­чно­го фа­кту прийня­т­тя спад­щи­ни вза­га­лі не по­трі­бно. Та­ким чи­ном, ав­стрій­ський суд по­став­ле­ний у си­ту­а­цію, ко­ли він зму­ше­ний ви­но­си­ти рі­ше­н­ня у ме­жах за­галь­но­го «спад­ко­во­го про­це­су», але не ви­зна­ю­чи на­ле­жність спад­щи­ни спад­ко­єм­цям, а по­си­ла­ю­чись на нор­ми укра­їн­сько­го спад­ко­во­го пра­ва, де­кла­ру­ва­ти на­ле­жність спад­ко­во­го май­на спад­ко­єм­цям.

Пі­сля цьо­го шля­хом пи­сьмо­во­го про­ва­дже­н­ня суд ви­но­сить рі­ше­н­ня, яке є під­ста­вою для оформ­ле­н­ня пра­ва вла­сно­сті на не­ру­хо­мість, отри­ма­н­ня до­сту­пу до бан­ків­ських акти­вів та ре­є­стра­ції спад­ко­єм­ців уча­сни­ка­ми ком­па­нії.

Спад­ку­ва­н­ня бан­ків­ських акти­вів

В за­галь­них умо­вах об­слу­го­ву­ва­н­ня клі­єн­тів будь-яко­го ав­стрій­сько­го бан­ку бу­де вка­за­но, що пе­ре­хід бан­ків­ських акти­вів до спад­ко­єм­ців мо­жли­вий ли­ше на під­ста­ві рі­ше­н­ня ав­стрій­сько­го су­ду в ме­жах зга­ду­ва­но­го «спад­ко­во­го про­це­су». Та­ке пра­ви­ло ви­зна­че­не, на­при­клад, у п. 6 за­галь­них умов об­слу­го­ву­ва­н­ня клі­єн­тів Erste Bank der oesterreichischen Sparkassen AG чи UniCredit Bank Austria.

Пі­сля звер­не­н­ня іно­зем­ця до бан­ків з про­ха­н­ням на­да­ти до­ступ до успад­ко­ва­них ко­штів во­ни по­си­ла­ти­му­ться на зга­да­ні пун­кти. Клі­єн­ти бан­ку ли­ше втра­тять час, пе­ре­ко­ну­ю­чи бан­ки в то­му, що спад­ко­да­вець пе­ред смер­тю по­стій­но про­жи­вав в Укра­ї­ні, що до спад­ко­вих від­но­син за­сто­со­ву­є­ться пра­во Укра­ї­ни, а от­же, на під­ста­ві сві­до­цтва про пра­во на спад­щи­ну має бу­ди на­да­но пра­во роз­по­ря­джа­ти­ся успад­ко­ва­ним май­ном. Єди­ний ре­зуль­тат, яко­го мо­же до­мог­ти­ся спад­ко­є­мець – це спи­сок ав­стрій­ських адво­ка­тів, які мо­жуть про­кон­суль­ту­ва­ти клі­єн­та що­до цьо­го пи­та­н­ня.

Спад­ку­ва­н­ня не­ру­хо­мо­сті

В Ав­стрії діє до­звіль­на си­сте­ма при­дба­н­ня іно­зем­ця­ми не­ру­хо­мо­сті. Пі­сля всту­пу Ав­стрії до ЄС та­ка си­сте­ма за­зна­ла пом’якшень. Це при­зве­ло до то­го, що ін­ве­сто­ри з кра­їн-чле­нів ЄС отри­му­ють та­кі до­зво­ли, а ін­ші по­вин­ні об­ґрун­то­ву­ва­ти та­ке при­дба­н­ня. Та­ким чи­ном, ко­ли спад­ко­да­вець при­дба­вав не­ру­хо­мість в Ав­стрії, він отри­му­вав спе­ці­аль­ний до­звіл на та­ку тран­за­кцію, об­ґрун­то­ву­ю­чи свій со­ці­аль­ний та еко­но­мі­чний ін­те­рес, або до­во­див свою на­ле­жність до гро­ма­дян­ства кра­ї­ни-чле­на ЄС. У ви­пад­ку зі спад­ку­ва­н­ням не­ру­хо­мо­сті отри­му­ва­ти та­кий до­звіл не по­трі­бно, а от­же, ця пе­ре­шко­да вва­жа­є­ться по­до­ла­ною.

На­сту­пний пункт, який слід вра­ху­ва­ти – це опо­да­тку­ва­н­ня. Спад­ко­єм­ці ще зі­штов­хну­ться з не­об­хі­дні­стю спла­ти по­да­тку на при­дба­н­ня не­ру­хо- мо­сті (Grunderwerbsteuer) та ре­є­стра­цій­но­го збо­ру (Einverleibungsgebühr). Остан­ній ся­гає 1,1% від оці­но­чної вар­то­сті не­ру­хо­мо­го май­на, а без­ко­штов­не отри­ма­н­ня не­ру­хо­мо­го май­на вна­слі­док спад­ку­ва­н­ня опо­да­тко­ву­є­ться за про­гре­сив­ною став­кою по­да­тку від 0,5% до 3,5% від йо­го вар­то­сті. Та­ким чи­ном, на­бу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на не­ру­хо­мість пов’яза­не не ли­ше з ви­тра­та­ми на адво­ка­та, але й де-фа­кто з «опо­да­тку­ва­н­ням» успад­ко­ва­ної не­ру­хо­мо­сті.

Спад­ку­ва­н­ня прав уча­сті в ком­па­ні­ях

Ди­ску­сій­ним мо­же ви­да­ти­ся пи­та­н­ня що­до спад­ку­ва­н­ня ча­сток в ав­стрій­ських ком­па­ні­ях, а са­ме в GmbH, яка є ана­ло­гом укра­їн­сько­го ТОВ. Як і в Укра­ї­ні, та­ке пра­во уча­сті в ав­стрій­ській ком­па­нії не по­свід­чу­є­ться цін­ним па­пе­ром, на від­мі­ну від акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства, AG. Ст. 1219 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни пе­ред­ба­чає, що не вхо­дять до скла­ду спад­щи­ни пра­ва та обов'яз­ки, які не­ро­зрив­но пов'яза­ні з осо­бою спад­ко­дав­ця (зокре­ма, пра­во на участь у то­ва­ри­ствах, якщо ін­ше не вста­нов­ле­но за­ко­ном або їх уста­нов­чи­ми до­ку­мен­та­ми). За­сто­су­ва­н­ня ці­єї нор­ми ви­пли­ває зі ст. 70 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про між­на­ро­дне при­ва­тне пра­во». Та­ким чи­ном, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що за від­су­тно­сті згад­ки про спад­ку­ва­н­ня ча­сток ав­стрій­ських ком­па­ній в їхніх ста­ту­тах та­кі час­тки пі­сля до­три­ма­н­ня ви­мог за­ко­ну по-су­ті по­вин­ні пе­ре­йти у вла­сність дер­жа­ви.

На дум­ку ав­то­ра, та­кий ви­сно­вок є по­мил­ко­вим. Це мо­же бу­ти об­ґрун­то­ва­не тим, що до ці­єї си­ту­а­ції слід за­сто­со­ву­ва­ти ко­лі­зій­ні нор­ми ре­чо­во­го пра­ва. Так, згі­дно зі ст. 40 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про між­на­ро­дне при­ва­тне пра­во», пра­во вла­сно­сті та ін­ші ре­чо­ві пра­ва, ві­до­мо­сті про які під­ля­га­ють вне­сен­ню до дер­жав­них ре­є­стрів, ви­зна­ча­ю­ться пра­вом дер­жа­ви, в якій це май­но за­ре­є­стро­ва­но. Від­по­від­но до ст. 5 §5 За­ко­ну Ав­стрії про ре­єстр фірм (Firmenbuchgesetz), ві­до­мо­сті про уча­сни­ків то­ва­ри­ства під­ля­га­ють вне­сен­ню в ре­єстр. Та­ким чи­ном, що­до спад­ку­ва­н­ня ча­сток в ав­стрій­ських ком­па­ні­ях слід за­сто­со­ву­ва­ти пра­во Ав­стрії, яке вклю­чає та­кі час­тки до скла­ду спад­ко­во­го май­на.

От­же, під час ство­ре­н­ня «safe box for rainy days» кон­суль­тан­там по­трі­бно пла­ну­ва­ти весь про­цес від по­ча­тку до кін­ця, а са­ме до смер­ті клі­єн­та. Опи­са­ний ви­ще кейс мо­же ускла­дню­ва­ти­ся, на­при­клад, якщо ча­сти­на спад­ко­во­го май­на зна­хо­ди­ться ще й в ін­ших юрис­ди­кці­ях, або якщо спад­ко­да­вець був ре­зи­ден­том кра­ї­ни common law то­що. Пер­шою до­ре­чною по­ра­дою кон­суль­тан­тів мо­же бу­ти вка­зів­ка у за­по­ві­ті про за­сто­сов­не пра­во. Дру­гою – згад­ка пи­та­н­ня спад­ку­ва­н­ня в уста­нов­чих до­ку­мен­тах то­ва­риств. Тре­тьою – на­да­н­ня пра­ва до­сту­пу до бан­ків­сько­го ра­хун­ку до­да­тко­вій осо­бі (на­при­клад, ін­шо­му чле­ну по­друж­жя чи ви­ко­нав­цю за­по­ві­ту) пі­сля смер­ті вла­сни­ка ра­хун­ку.

Ма­ксим М ВОРОШИЛО, ВОРОШИЛО адво­кат, юрист адво­кат­сько­го бю­ро «Dr. Stefan Gulner », м. Ві­день

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.