«Ми пра­цю­є­мо з че­сним бі­зне­сом»

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ар­ту­ром НІЦЕВИЧЕМ

Як пра­ви­ло, се­ре­ди­на ро­ку – це час для під­би­т­тя про­мі­жних під­сум­ків. Які за­ду­ми вда­ло­ся ре­а­лі­зу­ва­ти Мі­жна­ро­дній юри­ди­чній слу­жбі Interlegal? Чо­го до­ся­гла ком­па­нія за ці 6 мі­ся­ців? Про це ми по­го­во­ри­ли з її пар­тне­ром

Як пра­ви­ло, се­ре­ди­на ро­ку – це час для під­би­т­тя про­мі­жних під­сум­ків. Які за­ду­ми вда­ло­ся ре­а­лі­зу­ва­ти Мі­жна­ро­дній юри­ди­чній слу­жбі Interlegal? Чо­го до­ся­гла ком­па­нія за ці 6 мі­ся­ців? Про це ми по­го­во­ри­ли з її пар­тне­ром Ар­ту­ром НІЦЕВИЧЕМ

– Ар­ту­ре, як­би мо­жна бу­ло ви­ді­ли­ти три клю­чо­ві до­ся­гне­н­ня Interlegal з по­ча­тку ро­ку, що Ви на­зва­ли б?

– Пе­ред­усім, від­кри­т­тя на­шо­го пред­став­ни­цтва в Лон­до­ні. Це ве­ли­ка по­дія для всі­єї на­шої ко­ман­ди. Ра­ні­ше ми успі­шно ве­ли су­до­ві та ар­бі­тра­жні спра­ви в Лон­до­ні як від­да­ле­но, так і ви­лі­та­ю­чи на мі­сце та без­по­се­ре­дньо бе­ру­чи участь у слу­ха­н­нях. Однак, по-пер­ше, це за­йма­ло до­ро­го­цін­ний час юри­стів, по-дру­ге, у де­яких клі­єн­тів ви­ни­ка­ли сум­ні­ви в на­шій зда­тно­сті ве­сти спра­ви ан­глій­ською мо­вою, так би мо­ви­ти, на їхній ба­тьків­щи­ні. Зви­чай­но, це ні­ко­ли не бу­ло про­бле­мою для на­ших фа­хів­ців, про­те щоб роз­ві­я­ти ці сум­ні­ви, ми по­ча­ли шу­ка­ти пар­тне­рів у Ту­ман­но­му Аль­біо­ні та зна­йшли дав­ньо­го дру­га, який ке­ру­вав на­шим асо­ці­йо­ва­ним офі­сом в Іта­лії, а те­пер пе­ре­їхав у Лон­дон. Мо­ва йде про Аль­бер­то Ба­ті­ні, який во­ло­діє ба­га­тим до­сві­дом в ар­бі­тра­жах LMAA, GAFTA, FOSFA та в ін­ших бри­тан­ських ар­бі­тра­жних і су­до­вих ін­стан­ці­ях. Аль­бер­то в рі­зні ча­си спів­пра­цю­вав з ша­но­ва­ни­ми бри­тан­ськи­ми фір­ма­ми Sinclair Roche & Temperley (те­пер Stephenson Harwood) і Charles Taylor & Co. Він чу­до­во впи­су­є­ться у си­сте­му цін­но­стей Interlegal. – Роз­ка­жіть, будь ла­ска, де­таль­ні­ше про цю си­сте­му цін­но­стей? – За­га­лом, все ду­же про­сто! Ко­ман­да ком­па­нії по­стій­но роз­ши­рю­є­ться, сьо­го­дні у нас вже біль­ше ніж

50 фа­хів­ців у го­лов­но­му офі­сі в Оде­сі. Одно­го пре­кра­сно­го дня ми за­ми­сли­ли­ся над тим, що три­має усіх нас ра­зом. Зви­чай­но, ро­бо­та у ве­ли­кій фір­мі – мрія ба­га­тьох мо­ло­дих юри­стів, але чи є щось спіль­не у всіх чле­нів на­шо­го ко­ле­кти­ву? То­ді ми про­ве­ли опи­ту­ва­н­ня в ком­па­нії та сфор­му­лю­ва­ли мі­сію Interlegal: «Бу­ти ко­ри­сни­ми лю­дям з Тран­спор­ту, Ши­пін­гу та сфе­ри Мі­жна­ро­дної Тор­гів­лі в їх че­сно­му бі­зне­сі». Клю­чо­ве сло­во тут «че­сний».

– Нев­же до юри­стів звер­та­ю­ться за чи­мось ін­шим?

– Ви зди­ву­є­те­ся, як ча­сто. Річ у тім, що став­ле­н­ня до юри­стів в Укра­ї­ні ча­сом не­о­дно­зна­чне. Існує дум­ка, що юри­сти пі­дуть на все, щоб за­хи­сти­ти сво­го клі­єн­та, на­віть якщо для цьо­го по­трі­бно по­ру­ши­ти за­кон. Це створює мо­раль­не за­не­по­ко­є­н­ня і на­пру­гу в ко­ле­кти­ві. Як ви­зна­чи­ти, що ти на сто­ро­ні до­бра? Як зро­зу­мі­ти, що твій клі­єнт «good guy»? Щоб спро­сти­ти прийня­т­тя рі­шень у ко­жно­му кон­кре­тно­му ви­пад­ку, ми роз­ро­би­ли вну­трі­шню си­сте­му уста­но­вок, яку прийня­ли як пар­тне­ри фір­ми, так і спів­ро­бі­тни­ки: «Ми пра­цю­є­мо з че­сним бі­зне­сом». Якщо по­трі­бно «ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня», «якось до­мо­ви­ти­ся із суд­дею» – це не до нас. – Ви одна з най­біль­ших ком­па­ній кра­ї­ни, яка за­йма­є­ться між­на­ро­дним мор­ським ар­бі­тра­жем. Які клю­чо­ві змі­ни, що від­бу­ли­ся за остан­ні пів­ро­ку, впли­ну­ли на Ва­ших укра­їн­ських клі­єн­тів? – Мор­ське пра­во роз­ви­ва­є­ться з при­го­лом­шли­вою швид­кі­стю. Укра­їн­ські клі­єн­ти не мо­жуть за­ли­ша­ти­ся осто­ронь і не три­ма­ти ру­ку на пуль­сі змін. На­при­клад, тіль­ки на­ші екс­пор­те­ри при­йшли до тя­ми пі­сля змін у про­фор­мах кон­тра­ктів Мі­жна­ро­дної Асо­ці­а­ції Тор­гів­лі Зер­ном і Кор­ма­ми (GAFTA), які від­бу­ли­ся у ве­ре­сні, як вже з 1 кві­тня свої но­ве­ли опу­блі­ку­ва­ла FOSFA (Фе­де­ра­ція Асо­ці­а­цій Тор­гів­лі Олій­ни­ми Куль­ту­ра­ми, На­сі­н­ням і Жи­ра­ми). Якщо з пра­ви­ла­ми GAFTA ми зна­йо­ми­ли на­ших клі­єн­тів ще на то­рі­шньо­му се­мі­на­рі за уча­стю за­про­ше­но­го ар­бі­тра Рі­чар­да Фейн­та, то змі­ни FOSFA не та­кі кри­ти­чні. На­при­клад, змі­ни­ли­ся де­я­кі тер­мі­ни іні­ці­ю­ва­н­ня ар­бі­тра­жів, по­да­чі но­ті­сів, по­ря­док фор­му­ва­н­ня три­бу­на­лу. Однак про все це ми та ба­га­то на­ших ко­лег пи­са­ли, то­му де­таль­ні­ше мо­жна про­чи­та­ти на на­шо­му сай­ті. До ре­чі, не­що­дав­ній ви­хід но­вої кни­ги та­кож мо­жна на­зва­ти ве­ли­ким до­ся­гне­н­ням. – Роз­ка­жіть де­таль­ні­ше про кни­гу. Про що во­на? Який ти­раж? Де мо­жна при­дба­ти? – Ба­га­то ро­ків то­му ми прийня­ли рі­ше­н­ня, що раз на рік бу­де­мо ви­пу­ска­ти но­ву кни­гу. Ми пи­са­ли про за­галь­ну ава­рію, офшор­ні ком­па­нії, фра­хту­ва­н­ня су­ден, де­ме­редж, гід по пе­ре­хо­ду від СPT до FOB та ба­га­то ін­ших. Близь­ко 20 книг за 25 рі­чну істо­рію ком­па­нії. Цьо­го ро­ку ми сфор­му­ва­ли ви­да­н­ня «Зер­но­вий чар­тер». Ми впев­не­ні, що кни­га бу­де ці­ка­ва про­фе­сіо­на­лам зі сфе­ри мі­жна­ро­дної мор­ської тор­гів­лі зер­ном, агро­трей­де­рам, фа­хів­цям у га­лу­зі мор­ських пе­ре­ве­зень і мор­ським юри­стам. Ми сфо­ку­су­ва­ли ува­гу на по­пу­ляр­них про­фор­мах зернових чар­те­рів Norgrain 89 і Synacomex 2000 та де­таль­но їх ро­зі­бра­ли. Що сто­су­є­ться вар­то­сті, кни­гу ми не про­да­є­мо, а тіль­ки да­ру­є­мо (до то­го ж ли­ше улю­бле­ним клі­єн­там). Від­по­від­но, ти­раж зов­сім не­ве­ли­кий – близь­ко 500 при­мір­ни­ків, які роз­хо­дя­ться се­ред про­фе­сіо­на­лів у зер­но­вій тор­гів­лі.

– Яка основ­на спе­ці­а­лі­за­ція Ва­шої фір­ми сьо­го­дні?

– Ле­во­ву час­тку на­ших по­слуг, як і в ми­ну­ло­му ро­ці, ста­нов­лять аре­шти су­ден, іно­зем­ні су­ди, ар­бі­тра­жі, а та­кож ви­зна­н­ня і при­му­со­ве ви­ко­на­н­ня їхніх рі­шень. Окрім то­го, цьо­го ро­ку до нас на­ба­га­то актив­ні­ше звер­та­ю­ться клі­єн­ти для змі­ни ре­є­стра­ції ком­па­ній, від­кри­т­тя ра­хун­ків за кор­до­ном та за­га­лом за кор­по­ра­тив­ни­ми по­слу­га­ми. – Де­о­фшо­ри­за­ція ста­ла при­чи­ною? – Най­імо­вір­ні­ше, так. Гло­баль­ний тренд на де­о­фшо­ри­за­цію ви­ма­гає від бі­зне­су біль­шої від­кри­то­сті та ре­тель­но­го під­хо­ду до ви­бо­ру не­ре­зи­ден­тних юрис­ди­кцій. Вже всі ро­зу­мі­ють, що кла­си­чні офшо­ри – це шлях у ні­ку­ди. То­му ми за­про­по­ну­ва­ли клі­єн­там, а во­ни актив­но прийня­ли на­шу про­по­зи­цію що­до ре­є­стра­ції ком­па­ній в Гру­зії, Бол­га­рії, на Кі­прі та в ін­ших юрис­ди­кці­ях, в яких зру­чні по­да­тко­ві став­ки, де лег­ко від­кри­ти ком­па­нію і ра­ху­нок. Не ста­ну при­хо­ву­ва­ти, тут ми ско­ри­ста­ли­ся на­ши­ми пе­ре­ва­га­ми у ви­гля­ді 6 офі­сів на Чор­но­му мо­рі та асо­ці­йо­ва­них офі­сів у 29 кра­ї­нах сві­ту. Крім то­го, на­ші клі­єн­ти дав­но зро­зумі­ли, що зру­чні­ше від­кри­ти ком­па­нію і бан­ків­ський ра­ху­нок в одній кра­ї­ні та по­зба­ви­ти се­бе по­ло­ви­ни про­блем, з яки­ми зі­штов­ху­ю­ться не­ре­зи­ден­ти в іно­зем­них бан­ках. – Чи є но­ви­ни що­до аре­штів су­ден? На­скіль­ки нам ві­до­мо, ра­ні­ше суд­ді з по­бо­ю­ва­н­ням ста­ви­ли­ся до та­ко­го край­ньо­го за­хо­ду. – Так, у на­прям­ку аре­шту су­ден від­бу­ло­ся ба­га­то змін на кра­ще. Про­те до­зволь­те роз­по­ча­ти з то­го, що арешт су­ден не є ме­тою юри­ста. Як пра­ви­ло, ме­тою є стя­гне­н­ня бор­гу або ор­га­ні­за­ція фі­нан­со­во­го за­без­пе­че­н­ня та­ко­го стя­гне­н­ня. На Чор­но­му мо­рі за­ве­де­но не пла­ти­ти бун­ке­ру­валь­ним ком­па­ні­ям, ча­сто не пла­тять агент­ським ком­па­ні­ям, час від ча­су за­бор­го­ва­ність ви­ни­кає у за­мов­ни­ків пе­ред су­дно­бу­дів­ни­ми та су­дно­ре­мон­тни­ми за­во­да­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.