Ре­є­стра­ція прав на спад­ко­ве май­но, що зна­хо­ди­ться на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Свя­то­слав С АНДРЮК,АНДРЮК адво­кат АО «Го­ло­вань і Пар­тне­ри»

На­віть на 5-му ро­ці вій­ни в Укра­ї­ні не ви­рі­ше­но зна­чну кіль­кість пра­во­вих та про­це­дур­них пи­тань що­до пе­ре­хо­ду у спад­щи­ну та подаль­шої дер­жав­ної ре­є­стра­ції прав на успад­ко­ва­не не­ру­хо­ме май­но, яке зна­хо­ди­ться на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях. Цю ста­т­тю при­свя­че­но опи­су на­яв­них про­блем, ви­зна­чен­ню пер­спе­ктив та­кої ре­є­стра­ції та мо­жли­вих дій спад­ко­єм­ців.

На­ра­зі в Укра­ї­ні діє уста­ле­не та за­га­лом зро­зумі­ле нор­ма­тив­не ре­гу­лю­ва­н­ня спад­ку­ва­н­ня. Спад­ко­во­му пра­ву при­свя­че­но кн. 6 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, а про­це­дур­ні пи­та­н­ня ре­гу­лю­ю­ться За­ко­ном Укра­ї­ни «Про но­та­рі­ат», По­ряд­ком вчи­не­н­ня но­та­рі­аль­них дій но­та­рі­у­са­ми Укра­ї­ни та низ­кою ін­ших нор­ма­тив­но­пра­во­вих актів.

Однак вій­сько­ві дії на Схо­ді кра­ї­ни та оку­па­ція зна­чної ча­сти­ни те­ри­то­рії дер­жа­ви створили об­ста­ви­ни, які при­зве­ли до ви­ни­кне­н­ня но­вих пи­тань, що на 5-му ро­ці вій­ни не втра­ча­ють сво­єї акту­аль­но­сті. Зокре­ма, за ті 4 ро­ки, що ми­ну­ли з по­ча­тку вій­сько­во­го кон­флі­кту, по­мер­ло ба­га­то лю­дей, які ма­ли у вла­сно­сті не­ру­хо­мість на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях. У про­це­сі спад­ку­ва­н­ня (якщо не фа­кти­чно­го, то хо­ча б юри­ди­чно­го) цьо­го май­на спад­ко­єм­ці по­ста­ють пе­ред тим фа­ктом, що нор­ми ре­гу­лю­ва­н­ня спад­ку­ва­н­ня ви­пи­са­ні ви­клю­чно для по­треб мир­но­го ча­су та не вра­хо­ву­ють вій­ну і не­кон­тро­льо­ва­ність дер­жа­вою пев­них те­ри­то­рій.

Бю­ро­кра­ти­чний ме­ха­нізм на­стіль­ки не­при­сто­со­ва­ний до но­вих ре­а­лій, що на­віть у ме­жах одно­го дер­жав­но­го ор­га­ну зу­стрі­ча­ю­ться рі­зні (ча­сто про­ти­ле­жні) по­зи­ції. До то­го ж ма­ю­чи спра­ву з не­стан­дар­тною про­бле­мою, чи­нов­ни­ки оби­ра­ють стан­дар­тну для них стра­те­гію – не при­йма­ти жо­дних рі­шень. То­му спад­ко­єм­цям до­во­ди­ться ви­рі­шу­ва­ти зви­чай­ні зав­да­н­ня не­стан­дар­тни­ми ме­то­да­ми.

Якщо що­до мі­сця від­кри­т­тя спад­щи­ни та по­да­н­ня за­я­ви про її прийня­т­тя, як пра­ви­ло, не по­ста­ють пи­та­н­ня, то з отри­ма­н­ням сві­до­цтва про пра­во на спад­щи­ну мо­жуть ви­ни­кну­ти про­бле­ми.

Від­по­від­но до чин­но­го за­ко­но­дав­ства, для ви­да­чі сві­до­цтва про пра­во на спад­щи­ну но­та­рі­ус або без­по­се­ре­дньо отри­мує ін­фор­ма­цію з Дер­жав­но­го ре­є­стру ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но, або у ра­зі її від­су­тно­сті за­пи­тує вка­за­ну ін­фор­ма­цію в ор­га­нів вла­ди, під­при­ємств, уста­нов та ор­га­ні­за­цій, що про­во­ди­ли оформ­ле­н­ня та/або ре­є­стра­цію прав.

Якщо ін­фор­ма­цію про не­ру­хо­ме май­но не бу­ло за­зда­ле­гідь вне­се­но до Дер­жав­но­го ре­є­стру ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но, а та­кож зва­жа­ю­чи на об’єктив­ну не­мо­жли­вість отри­ма­ти жо­дних до­від­ок з оку­по­ва­них те­ри­то­рій, но­та­рі­ус, на­віть у ра­зі на­яв­но­сті всіх ін­ших до­ку­мен­тів на це май­но, ке­ру­ю­чись ч. 2 ст. 49 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про но­та­рі­ат», з лег­ким сер­цем та чи­стою со­ві­стю від­мо­вить у ви­да­чі вка­за­но­го сві­до­цтва.

Вар­то на­га­да­ти, що са­ме сві­до­цтво про пра­во на спад­щи­ну, від­по­від­но до ч. 1 ст. 27 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про дер­жав­ну ре­є­стра­цію ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но та їх об­тя­жень», є під­ста­вою для дер­жав­ної ре­є­стра­ції прав. Однак вка­за­не сві­до­цтво є не єди­ною та­кою під­ста­вою. Пра­во вла­сно­сті мо­жна та­кож за­ре­є­стру­ва­ти на під­ста­ві від­по­від­но­го су­до­во­го рі­ше­н­ня.

Та­кий ва­рі­ант був би прийня­тним, як­би пи­та­н­ня зру­чно­сті спад­ку­ва­н­ня що­най­мен­ше кіль­кох міль­йо­нів гро­ма­дян за­ко­но­дав­цю ви­да­ло­ся хо­ча б трі­шки ці­ка­ві­шим. Про­те за більш ніж 4 ро­ки так і не бу­ло вве­де­но окре­мо­го ви­ду су­до­во­го про­ва­дже­н­ня з цьо­го пи­та­н­ня. То­му спад­ко­єм­цям до­во­ди­ться звер­та­ти­ся до су­дів, ви­зна­че­них від­по­від­ним роз­по­ря­дже­н­ням Ви­що­го спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них та кри­мі­наль­них справ з ква­зі­по­зо­ва­ми до мі­сце­вих ра­ди, на те­ри­то­рії яких зна­хо­ди­ться спад­ко­ве май­но, про вста­нов­ле­н­ня пра­ва вла­сно­сті в по­ряд­ку спад­ку­ва­н­ня.

Та­кож не слід за­бу­ва­ти про те, що спір що­до не­ру­хо­мо­го май­на на­ле­жить до ви­клю­чної під­су­дно­сті. Та­ким чи­ном, для уча­сті у роз­гля­ді спра­ви по­зи­ва­чі ін­ко­ли зму­ше­ні ман­дру­ва­ти за со­тні кі­ло­ме­трів від мі­сця їх про­жи­ва­н­ня.

Ли­ше пі­сля не­скін­чен­них мі­ся­ців нез’яв­ле­н­ня фа­кти­чно не­і­сну­ю­чо­го від­по­від­а­ча, хво­роб/від­ря­джень/від­пу­сток суд­дів, а та­кож ку­пи ви­тра- че­них ча­су та гро­шей, спад­ко­єм­ці на­ре­шті ма­ють шанс отри­ма­ти ба­жа­не су­до­ве рі­ше­н­ня. Однак йо­го на­яв­ність не є аб­со­лю­тною га­ран­ті­єю ре­є­стра­ції пра­ва вла­сно­сті за но­вим вла­сни­ком.

На­при­клад, на­віть у ра­зі на­яв­но­сті від­по­від­но­го рі­ше­н­ня су­ду в ре­є­стра­ції на­бу­то­го пра­ва вла­сно­сті мо­же бу­ти від­мов­ле­но на під­ста­ві п. 58 По­ряд­ку дер­жав­ної ре­є­стра­ції ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но та їх об­тя­жень, від­по­від­но до яко­го для ре­є­стра­ції пра­ва вла­сно­сті на об’єкт не­ру­хо­мо­го май­на, якщо в до­ку­мен­тах, які по­да­ю­ться для та­кої ре­є­стра­ції, від­су­тні ві­до­мо­сті про те­хні­чні ха­ра­кте­ри­сти­ки від­по­від­но­го об’єкта, та­кож по­да­є­ться те­хні­чний па­спорт на та­кий об’єкт.

От­же, якщо спад­ко­да­вець ви­пад­ко­во не зі­брав спе­ці­аль­ну ва­ліз­ку з до­ку­мен­та­ми «на ви­па­док вій­ни та тер­мі­но­во­го від­бу­т­тя із зо­ни вій­сько­вих дій, від­по­від­но до усіх ви­мог чин­но­го за­ко­но­дав­ства», ре­є­стра­ція пра­ва вла­сно­сті на не­ру­хо­ме май­но мо­же ста­ти не­д­ося­жною ме­тою.

Із зе­мель­ни­ми ді­лян­ка­ми ще скла­дні­ша си­ту­а­ція. За­зви­чай лю­ди мир­но во­ло­ді­ють сво­єю вла­сні­стю, не осо­бли­во звер­та­ю­чи ува­гу на за­ко­но­дав­чі но­ве­ли до мо­мен­ту ви­ни­кне­н­ня по­тре­би роз­по­ря­ди­ти­ся ці­єю вла­сні­стю, то не ви­да­є­ться див­ним, що оформ­ле­н­ня прав вла­сно­сті на

На 5-му ро­ці вій­ни не втра­ча­ють сво­єї акту­аль­но­сті про­блем­ні пи­та­н­ня спад­ку­ва­н­ня май­на на Схо­ді кра­ї­ни

зе­мель­ні ді­лян­ки у рі­зних вла­сни­ків мо­же бу­ти в ду­же рі­зно­му ста­ні.

Вар­то вра­хо­ву­ва­ти, що з 1992 р. до 2013 р. фор­му дер­жав­но­го акту на пра­во вла­сно­сті на зем­лю (зе­мель­ну ді­лян­ку) три­чі бу­ло змі­не­но. При цьо­му в пер­шій вер­сії вка­за­но­го до­ку­мен­та, що ді­я­ла до 2002 р., вне­се­н­ня да­них про ка­да­стро­вий но­мер зе­мель­ної ді­лян­ки ( окрім м. Ки­є­ва) не бу­ло на­віть пе­ред­ба­че­но. З 2013 р., пі­сля на­бра­н­ня чин­но­сті низ­кою за­ко­нів та ство­ре­н­ня Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру, ви­да­чу дер­жав­них актів на пра­во вла­сно­сті на зе­мель­ну ді­лян­ку бу­ло ска­со­ва­но, а ре­є­стра­ція пра­ва що­до зе­мель­ної ді­лян­ки під­твер­джу­є­ться ін­фор­ма­ці­єю з Дер­жав­но­го ре­є­стру ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но.

Та­ким чи­ном, у ве­ли­че­зної кіль­ко­сті сум­лін­них вла­сни­ків зе­мель­них ді­ля­нок мо­же про­сто не бу­ти від­по­від­них дер­жав­них актів, які мі­сти­ли б ка­да­стро­ві но­ме­ри. При цьо­му, від­по­від­но до п. 59 По­ряд­ку дер­жав­ної ре­є­стра­ції ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но та їх об­тя­жень, у ра­зі від­су­тно­сті в до­ку­мен­тах ві­до­мо­стей про ка­да­стро­вий но­мер ді­лян­ки, а та­кож якщо в ре­зуль­та­ті до­сту­пу до Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру дер­жав­ний ре­є­стра­тор вста­но­вив від­су­тність ві­до­мо­стей про від­по­від­ну зе­мель­ну ді­лян­ку, по­ви­нен та­кож по­да­ва­ти­ся Ви­тяг з Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру про та­ку зе­мель­ну ді­лян­ку.

За­зна­че­не від­кри­ває ще один ве­ли­кий пласт про­блем для спад­ко­єм­ців. Так, для отри­ма­н­ня на­ве­де­но­го Ви­тя­гу з Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру та для ре­є­стра­ції пра­ва вла­сно­сті на пев­ну зе­мель­ну ді­лян­ку до Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру має бу­ти вне­се­ний вста­нов­ле­ний пе­ре­лік ві­до­мо­стей про зе­мель­ну ді­лян­ку (мі­сце роз­та­шу­ва­н­ня, опис меж, пло­ща, мі­ри лі­ній по пе­ри­ме­тру, ко­ор­ди­на­ти по­во­ро­тних то­чок меж, да­ні про які­сний стан земель, ці­льо­ве при­зна­че­н­ня то­що).

При цьо­му, з оче­ви­дних при­чин, про­ве­сти зем­ле­впо­ря­дні ро­бо­ти, роз­ро­би­ти не­об­хі­дну до­ку­мен­та­цію та зго­дом вне­сти не­об­хі­дні да­ні до Дер- жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру на­ра­зі є та­кож не­мо­жли­вим. А от­же, якщо ще ста­ном на по­ча­ток вій­сько­вих дій спад­ко­да­вець не вчи­нив не­об­хі­дних дій з оформ­ле­н­ня зе­мель­ної ді­лян­ки, то шан­си на її оформ­ле­н­ня спад­ко­єм­цем у на­ші ча­си на­бли­жа­ю­ться до ну­ля.

Про­те це ще не все. Остан­ньою кра­плею в мо­рі без­на­дії є те, що на­віть ма­ю­чи всі не­об­хі­дні до­ку­мен­ти та вне­се­ну ін­фор­ма­цію до Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­стру, вчи­ни­ти будь-які дії із зе­мель­ною ді­лян­кою мо­же бу­ти не­мо­жли­во, з огля­ду на вка­зів­ку те­ри­то­рі­аль­ним ор­га­нам Дер­жгео­ка­да­стру про при­пи­не­н­ня будь-яких ре­є­стра­цій­них дій із зе­мель­ни­ми ді­лян­ка­ми на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях.

Та­ким чи­ном, хо­ча дер­жа­ва у від­по­від­них за­ко­нах, зокре­ма в За­ко­ні Укра­ї­ни «Про за­без­пе­че­н­ня прав і сво­бод гро­ма­дян та пра­во­вий ре­жим на тим­ча­со­во оку­по­ва­ній те­ри­то­рії Укра­ї­ни», га­ран­ту­ва­ла збе­ре­же­н­ня за фі­зи­чни­ми осо­ба­ми та юри­ди­чни­ми осо­ба­ми пра­ва вла­сно­сті, ін­ших ре­чо­вих прав на май­но (в то­му чи­слі на не­ру­хо­ме май­но, вклю­ча­ю­чи зе­мель­ні ді­лян­ки, що зна­хо­ди­ться на тим­ча­со­во оку­по­ва­ній те­ри­то­рії), однак ді­є­вий ме­ха­нізм пе­ре­хо­ду та ре­є­стра­ції вка­за­них прав так і не був ро­зро­бле­ний.

От­же, якщо у спад­ко­дав­ця був від­су­тній про­ро­чий дар або він чо­мусь все своє жи­т­тя не го­ту­вав­ся до вій­ни, сум­лін­но зби­ра­ю­чи та упо­ряд­ко­ву­ю­чи свої пра­вов­ста­нов­лю­ю­чі до­ку­мен­ти, спад­ку­ва­н­ня не­ру­хо­мо­го май­на, в то­му чи­слі зе­мель­них ді­ля­нок, на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях мо­же ста­ти скла­дним, а по­де­ку­ди на­віть не­мо­жли­вим зав­да­н­ням.

Вла­сни­кам та­ко­го май­на хо­че­ться по­ба­жа­ти тер­пі­н­ня, ви­трим­ки й дов­гих ро­ків жи­т­тя, а за­ко­но­дав­цям – на­ре­шті по­мі­ти­ти за­зна­че­них лю­дей та на­ве­де­ні у стат­ті про­бле­ми, роз­ро­би­ти по­трі­бні пра­во­ві ме­ха­ні­зми та на­да­ти мо­жли­вість роз­гля­да­ти вка­за­ні спо­ри спад­ко­єм­ців в окре­мо­му про­ва­джен­ні та за їх мі­сцем про­жи­ва­н­ня, а не за мі­сце­зна­хо­дже­н­ням не­ру­хо­мо­го май­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.