Від­шко­ду­ва­н­ня «бан­ків­ської» шко­ди: мо­жли­во­сті й пер­спе­кти­ви

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА -

У пе­рі­од ви­кри­т­тя чи­слен­них зло­вжи­вань з бо­ку ке­рів­ни­цтва та вла­сни­ків бан­ків­ських уста­нов як ні­ко­ли акту­аль­ним стає пи­та­н­ня про те, на що мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти бан­ки, яким бу­ло зав­да­но шко­ди ді­я­ми чи без­ді­яль­ні­стю вла­сни­ків та (або) пов’яза­них осіб.

Вра­хо­ву­ю­чи ва­жли­вість бан­ків­ської си­сте­ми для еко­но­мі­ки кра­ї­ни, за­без­пе­че­н­ня ста­біль­но­сті фі­нан­со­вої си­сте­ми, під­трим­ки до­ві­ри на­се­ле­н­ня та ін­ші ва­го­мі чин­ни­ки у цій сфе­рі, ціл­ком ло­гі­чни­ми та об­ґрун­то­ва­ни­ми є по­ло­же­н­ня, за­кла­де­ні у ст. 58 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність». До­ста­тньо ча­сте вне­се­н­ня змін і до­пов­нень до ці­єї стат­ті За­ко­ну мо­же свід­чи­ти про те, що за­ко­но­да­вець шу­кає опти­маль­ний спо­сіб ре­гу­лю­ва­н­ня від­но­син від­по­від­аль­но­сті бан­ку за сво­ї­ми зо­бов’яза­н­ня­ми, в то­му чи­слі че­рез по­кла­да­н­ня від­по­від­аль­но­сті на пов’яза­них з бан­ком осіб.

У чин­ній ре­да­кції ч. 4 ст. 58 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність » за­крі­пле­но, що вла­сни­ки істо­тної уча­сті зо­бов’ яза­ні вжи­ва­ти своє­ча­сних за­хо­дів для за­по­бі­га­н­ня на­стан­ню не­пла­то­спро­мо­жно­сті бан­ку. По­кла­де­ний на вла­сни­ків обов’язок за­без­пе­чу­є­ться нор­мою ч. 5 ці­єї ж стат­ті, згі­дно з якою пов’яза­на з бан­ком осо­ба не­се ци­віль­но-пра­во­ву, адмі­ні­стра­тив­ну та кри­мі­наль­ну від­по­від­аль­ність за по­ру­ше­н­ня ви­мог за­ко­но­дав­ства (у то­му чи­слі нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів НБУ), здій­сне­н­ня ри­зи­ко­вих опе­ра­цій, які за­гро­жу­ють ін­те­ре­сам вкла­дни­ків чи ін­ших кре­ди­то­рів бан­ку, а та­кож до­ве­де­н­ня бан­ку до не­пла­то­спро­мо­жно­сті.

Одним із за­хо­дів ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті є від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди, по­ло­же­н­ня що­до якої за­крі­пле­но у ч. 6 ст. 58 за­зна­че­но­го За­ко­ну. При цьо­му пов’яза­на з бан­ком осо­ба, дії або без­ді­яль­ність якої при­зве­ли до зав­да­н­ня бан­ку шко­ди з її ви­ни, не­се від­по­від­аль­ність сво­їм май­ном.

Спе­ці­аль­ні пра­ви­ла від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди пов’яза­ни­ми осо­ба­ми бан­ків, в яких вве­де­на тим­ча­со­ва адмі­ні­стра­ція чи вже за­про­ва­дже­на про­це­ду­ра лі­кві­да­ції, за­кла­де­ні в За­ко­ні Укра­ї­ни «Про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб».

Сто­ро­ни спра­ви про від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди пов’яза­ни­ми осо­ба­ми бан­ків

Суб’єктом від­по­від­аль­но­сті у фор­мі від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди є пов’яза­ні з бан­ком осо­би, пе­ре­лік яких за­крі­пле­но у ст. 52 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність». Зокре­ма, до їх ко­ла на­ле­жать:

• осо­би, які ма­ють мо­жли­вість здій­сню­ва­ти ви­рі­шаль­ний вплив на управ­лі­н­ня або ді­яль­ність юри­ди­чної осо­би шля­хом пря­мо­го та/або опо­се­ред­ко­ва­но­го во­ло­ді­н­ня са­мо­стій­но або спіль­но з ін­ши­ми осо­ба­ми час­ткою в юри­ди­чній осо­бі, що від­по­від­ає екві­ва­лен­ту не мен­ше ніж 50% ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу та (або) го­ло­сів юри­ди­чної осо­би, або не­за­ле­жно від фор­маль­но­го во­ло­ді­н­ня здій­сню­ва­ти та­кий вплив на осно­ві уго­ди чи будь-яким ін­шим чи­ном;

• осо­би, які ма­ють істо­тну участь у бан­ку, а та­кож осо­би, че­рез яких ці осо­би здій­сню­ють опо­се­ред­ко­ва­не во­ло­ді­н­ня істо­тною уча­стю в бан­ку;

• ке­рів­ни­ки бан­ку, ке­рів­ник слу­жби вну­трі­шньо­го ау­ди­ту, ке­рів­ни­ки та чле­ни ко­мі­те­тів бан­ку.

Банк зо­бов’яза­ний по­да­ва­ти НБУ ін­фор­ма­цію про пов’яза­них осіб. Осо­ба мо­же бу­ти ви­зна­че­на пов’яза­ною з бан­ком рі­ше­н­ням НБУ.

Вар­то звер­ну­ти ува­гу, що в по­ло­же­н­нях ви­ще­за­зна­че­них за­ко­нів йде­ться са­ме про осіб, які ма­ють від­шко­до­ву­ва­ти шко­ду в ме­жах ци­віль­но-пра­во­вих де­лі­ктних зо­бов’язань. Цей ме­ха­нізм не є то­то­жним та­ко­му ін­сти­ту­ту тру­до­во­го пра­ва як від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди, зав­да­ної пра­ців­ни­ком.

Суб’єктом, який звер­та­є­ться за від­шко­ду­ва­н­ням шко­ди, спри­чи­не­ної бан­ку йо­го вла­сни­ком або ін­шою пов’яза­ною з бан­ком осо­бою, ви­сту­пає упов­но­ва­же­на осо­ба бан­ку. Осо­бли­во­сті ді­ють ли­ше у ра­зі лі­кві­да­цій­ної про­це­ду­ри не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку (ч. 5 ст. 52 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб»). Слід кон­ста­ту­ва­ти, що ст. 58 за­зна­че­но­го За­ко­ну не за­кла­дає будь-яко­го спе­ці­аль­но­го спосо­бу чи по­ряд­ку за­хи­сту, адже її зміст від­по­від­ає змі­сту ге­не­раль­но­го де­лі­кту, що пе­ред­ба­чає від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди осо­бою, з ви­ни якої її бу­ло зав­да­но. Про­те пра­кти­чною про­бле­мою є до­ве­де­н­ня не­об­хі­дних умов від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди.

Про­блем­ні пи­та­н­ня про­це­су до­ве­де­н­ня

Не­о­дмін­ною скла­до­вою пре­дме­та до­ка­зу­ва­н­ня у цій ка­те­го­рії справ є на­яв­ність скла­ду ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, тоб­то про­ти­прав­ної по­ве­дін­ки, шко­ди, при­чин­но-на­слід­ко­во­го зв’яз­ку та ви­ни від­по­від­а­ча. За від­су­тно­сті хо­ча б одно­го з цих еле­мен­тів ци­віль­на від­по­від­аль­ність у ви­гля­ді від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди не на­стає, а не­до­ве­де­н­ня су­ку­пно­сті цих об­ста­вин на пра­кти­ці є най­по­ши­ре­ні­шою пе­ре­шко­дою для за­до­во­ле­н­ня по­зов­них ви­мог.

За­галь­но­ві­до­мо, що на­яв­ність шко­ди по­ля­гає у будь-яко­му зне­ці­нен­ні бла­га, що охо­ро­ня­є­ться за­ко­ном. Оскіль­ки за­зна­че­ні За­ко­ни не вста­нов­лю­ють осо­бли­во­стей від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди, не­об­хі­дно ке­ру­ва­ти­ся за­галь­ни­ми по­ло­же­н­ня­ми ци­віль­но­го та го­спо­дар­сько­го за­ко­но­дав­ства.

За за­галь­ним пра­ви­лом, згі­дно зі ст. 1166 Ци­віль­но­го ко­де­ксу, май­но­ва шко­да, зав­да­на не­пра­во­мір­ни­ми рі­ше­н­ня­ми, ді­я­ми чи без­ді­яль­ні­стю

пра­вам юри­ди­чної осо­би, від­шко­до­ву­є­ться в пов­но­му об­ся­зі осо­бою, яка її за­вда­ла.

Ва­жли­во пам’ята­ти нор­ма­тив­ний при­пис: «Осо­ба, яка за­вда­ла шко­ди, звіль­ня­є­ться від її від­шко­ду­ва­н­ня, якщо во­на до­ве­де, що шко­да бу­ла зав­да­на не з її ви­ни». Однак на пра­кти­ці не­о­дно­зна­чно ро­зу­мі­ють за­ко­но­дав­че по­ло­же­н­ня що­до до­ка­зу­ва­н­ня ви­ни. Мо­жна зу­стрі­ти ви­слов­лю­ва­н­ня, що по­зи­вач, ви­ма­га­ю­чи стя­гне­н­ня зби­тків, має на­ле­жним чи­ном до­ве­сти склад ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, зокре­ма ви­ну вла­сни­ка істо­тної уча­сті. У про­дов­же­н­ня ці­єї по­зи­ції на­во­дя­ться мір­ку­ва­н­ня що­до то­го, яки­ми до­ка­за­ми цю ви­ну мо­жна до­ве­сти. При цьо­му прес-ре­лі­зи чи по­ста­но­ви НБУ про від­не­се­н­ня бан­ку до ка­те­го­рії не­пла­то­спро­мо­жних, в яких мо­же зга­ду­ва­ти­ся те, що вла­сни­ки бан­ку не на­да­ва­ли фі­нан­со­вої під­трим­ки та (або) не вжи­ва­ли до­ста­тніх за­хо­дів для по­лі­пше­н­ня фі­нан­со­во­го ста­ну, су­ди не бе­руть до ува­ги як на­ле­жні, допу­сти­мі та до­ста­тні до­ка­зи ви­ни вла­сни­ків істо­тної уча­сті. Як пра­ви­ло, це об­ґрун­то­ву­є­ться зма­галь­ні­стю про­це­су.

Однак нор­ма­тив­но вста­нов­ле­на пре­зум­пція ви­ни (ст. 614, 1166 Ци­віль­но­го ко­де­ксу) озна­чає, що від­су­тність сво­єї ви­ни до­во­дить осо­ба, яка по­ру­ши­ла зо­бов’яза­н­ня чи за­вда­ла шко­ди, то­му якщо пов’яза­на осо­ба до­ве­де, що шко­да бу­ла на­не­се­на не з її ви­ни, во­на звіль­ня­є­ться від від­шко­ду­ва­н­ня та­кої шко­ди.

Про­дов­жу­ю­чи до­слі­дже­н­ня скла­ду ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, по­трі­бно за­зна­чи­ти, що про­ти­прав­на по­ве­дін­ка за­по­ді­ю­ва­ча шко­ди по­ля­гає у по­ру­ше­ні пра­во­вої нор­ми, що ви­яв­ля­є­ться у здій­снен­ні за­бо­ро­не­них пра­во­вою нор­мою дій або утри­ман­ні від ви­ко­на­н­ня обов’яз­ків, пе­ред­ба­че­них пра­во­ви­ми при­пи­са­ми. Ін­ши­ми сло­ва­ми, про­ти­прав­ною мо­жна вва­жа­ти будь-яку по­ве­дін­ку (дії або без­ді­яль­ність, згі­дно зі ст. 58 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність»), вна­слі­док якої бу­ло зав­да­но шко­ди, якщо за­по­ді­ю­вач шко­ди допу­стив по­ру­ше­н­ня нор­ма­тив­них при­пи­сів під час її за­по­ді­я­н­ня (по­ру­ше­н­ня нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів НБУ, здій­сне­н­ня ри­зи­ко­вих опе­ра­цій, які за­гро­жу­ють ін­те­ре­сам вкла­дни­ків чи ін­ших кре­ди­то­рів бан­ку, до­ве­де­н­ня бан­ку до не­пла­то­спро­мо­жно­сті).

Окрім то­го, у ст. 58 за­зна­че­но­го За­ко­ну за­кла­де­на ці­ка­ва по­зи­ція що­до умов від­шко­ду­ва­н­ня і пре­дме­та до­ве­де­н­ня: «Якщо вна­слі­док дій або без­ді­яль­но­сті пов’яза­ної з бан­ком осо­би бан­ку зав­да­но шко­ди, а ін­ша пов’яза­на з бан­ком осо­ба вна­слі­док та­ких дій або без­ді­яль­но­сті пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но отри­ма­ла май­но­ву ви­го­ду, та­кі осо­би не­суть со­лі­дар­ну від­по­від­аль­ність за зав­да­ну бан­ку шко­ду». Тоб­то, по-пер­ше, у цьо­му ви­пад­ку з ін­шої осо­би мо­жна стя­гу­ва­ти шко­ду на­віть у ра­зі від­су­тно­сті про­ти­прав­но­го ді­я­н­ня – до­ста­тньою умо­вою є її зба­га­че­н­ня; по-дру­ге, та­ку шко­ду мо­жна стя­гу­ва­ти з будь-якої з цих осіб у пов­но­му об­ся­зі чи з усіх осіб одно­ча­сно.

У до­слі­джу­ва­них від­но­си­нах шко­да – це не ли­ше еле­мент скла­ду пра­во­по­ру­ше­н­ня, але й мі­ра від­по­від­аль­но­сті, оскіль­ки зав­да­на шко­да від­шко­до­ву­є­ться в пов­но­му об­ся­зі. Тож ва­жли­вим пи­та­н­ням є об­чи­сле­н­ня роз­мі­ру май­но­вої шко­ди, під час яко­го слід ке­ру­ва­ти­ся при­пи­са­ми ст. 22 Ци­віль­но­го ко­де­ксу. Го­спо­дар­ський ко­декс май­же по­ді­бно ви­зна­чає склад зби­тків. Ви­ня­тком є те, що ма­ють бу­ти по­не­се­ні до­да­тко­ві ви­тра­ти на мо­мент звер­не­н­ня за від­шко­ду­ва­н­ням. До скла­ду шко­ди мо­же бу­ти вклю­че­на упу­ще­на ви­го­да, тоб­то до­хо­ди, які банк ре­аль­но міг би одер­жа­ти за зви­чай­них об­ста­вин, як­би йо­го пра­во не бу­ло по­ру­ше­не.

На по­зи­ва­ча та­кож по­кла­да­є­ться обов’язок до­ве­сти пря­мий при­чин­но-на­слід­ко­вий зв’язок між про­ти­прав­ною по­ве­дін­кою від­по­від­а­ча та шко­дою, яка скла­дає ці­ну по­зо­ву. Як пра­ви­ло, це скла­дно до­ве­сти, а втра­та ко­штів бан­ком мо­же бу­ти ли­ше опо­се­ред­ко­ва­но по­став­ле­на у ви­ну пов’яза­ним осо­бам, адже об­умов­лю­є­ться су­ку­пні­стю чин­ни­ків.

Вра­хо­ву­ю­чи на­ве­де­ні скла­до­ві та су­до­ву пра­кти­ку, акту­а­лі­зу­ю­ться пи­та­н­ня що­до не­д­опу­ще­н­ня мо­жли­во­сті за­по­ді­я­н­ня шко­ди бан­кам з бо­ку пов’яза­них осіб, ке­рів­на роль в яко­му від­ве­де­на НБУ.

Ефе­ктив­ність дій НБУ як «за­по­бі­жник»

Пе­ре­д­усім, НБУ в ме­жах ви­ко­на­н­ня сво­їх без­по­се­ре­дніх фун­кцій з бан­ків­сько­го на­гля­ду по­ви­нен вча­сно ви­яв­ля­ти та за­по­бі­га­ти про­ве­ден­ню бан­ка­ми ри­зи­ко­вих опе­ра­цій. Ви­я­вив­ши гру­бі по­ру­ше­н­ня бан­ків­сько­го за­ко­но­дав­ства, у то­му чи­слі за на­яв­но­сті під­став для від­не­се­н­ня бан­ку до ка­те­го­рії про­блем­них (змен­ше­н­ня роз­мі­ру та нор­ма­ти­вів до­ста­тно­сті ре­гу­ля­тив­но­го ка­пі­та­лу бан­ку й нор­ма­ти­вів лі­кві­дно­сті, збіль­ше­н­ня об­ся­гу не­га­тив­но кла­си­фі­ко­ва­них акти­вів бан­ку то­що), НБУ спіль­но з упов­но­ва­же­ни­ми ор­га­на­ми має вжи­ти за­хо­дів що­до при­ве­де­н­ня ді­яль­но­сті бан­ку у від­по­від­ність до бан­ків­сько­го за­ко­но­дав­ства.

При цьо­му НБУ має ді­я­ти від­по­від­но до По­ло­же­н­ня про за­сто­су­ва­н­ня НБУ за­хо­дів впли­ву (По­ста­но­ва Прав­лі­н­ня НБУ від 17.08.2012 р. №346), що вста­нов­лює:

• озна­ки здій­сне­н­ня бан­ком ри­зи­ко­вої ді­яль­но­сті (це мо­же бу­ти здій­сне­н­ня бан­ком опе­ра­цій, які не ма­ють оче­ви­дної еко­но­мі­чної до­ціль­но­сті;

• здій­сне­н­ня опо­се­ред­ко­ва­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня пов’яза­них із бан­ком осіб;

• про­ве­де­н­ня клі­єн­та­ми бан­ку фі­нан­со­вих опе­ра­цій, що не ма­ють до­ку­мен­таль­но­го під­твер­дже­н­ня оче­ви­дної еко­но­мі­чної до­ціль­но­сті, та/або якщо у бан­ку не­має до­ку­мен­тів (ін­фор­ма­ції) що­до ре­аль­них фі­нан­со­вих мо­жли­во­стей здій­сне­н­ня фі­нан­со­вих опе­ра­цій клі­єн­тів, або у ра­зі не­від­по­від­но­сті фі­нан­со­вих опе­ра­цій клі­єн­та на­яв­ним у бан­ку до­ку­мен­там (ін­фор­ма­ції) що­до фі­нан­со­во­го ста­ну та/або змі­сту ді­яль­но­сті (со­ці­аль­но­го ста­ту­су) клі­єн­та;

• на­да­н­ня бан­ком по­слуг у фі­нан­со­вих опе­ра­ці­ях, ха­ра­ктер або на­слід­ки яких да­ють під­ста­ви вва­жа­ти, що во­ни мо­жуть бу­ти пов’яза­ні з ви­ве­де­н­ням ка­пі­та­лів, ле­га­лі­за­ці­єю кри­мі­наль­них до­хо­дів, кон­вер­та­ці­єю без­го­тів­ко­вих ко­штів у го­тів­ку, здій­сне­н­ням фі­ктив­но­го під­при­єм­ни­цтва, уни­кне­н­ням опо­да­тку­ва­н­ня то­що (зокре­ма, пов’яза­них зі зня­т­тям го­тів­ко­вих ко­штів, пе­ре­ка­зом ко­штів за кор­дон, ку­пів­ле­ю­про­да­жем цін­них па­пе­рів, ви­ко­ри­ста­н­ням ра­хун­ків осіб не за при­зна­че­н­ням то­що);

• здій­сне­н­ня бан­ком або клі­єн­та­ми бан­ку фі­нан­со­вих опе­ра­цій з ви­ко­ри­ста­н­ням втра­че­них, ви­кра­де­них до­ку­мен­тів або з озна­ка­ми під­роб­ки).

У По­ло­жен­ні са­ме на банк по­кла­да­є­ться обов’язок до­ве­сти від­су­тність у ді­ях клі­єн­та або бан­ку ознак здій­сне­н­ня ри­зи­ко­вої ді­яль­но­сті.

Від­по­від­но до ст. 73 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність», НБУ має пра­во за­сто­со­ву­ва­ти до бан­ків та­кі за­хо­ди впли­ву:

• під­ви­ще­н­ня ре­зер­вів на по­кри­т­тя мо­жли­вих зби­тків за кре­ди­та­ми та ін­ши­ми акти­ва­ми;

• обме­же­н­ня, зу­пи­не­н­ня чи при­пи­не­н­ня здій­сне­н­ня окре­мих ви­дів здій­сню­ва­них бан­ком опе­ра­цій, у то­му чи­слі опе­ра­цій з пов’яза­ни­ми з бан­ком осо­ба­ми;

• на­кла­де­н­ня штра­фу, в то­му чи­слі на вла­сни­ків істо­тної уча­сті у бан­ку за не­ви­ко­на­н­ня взя­тих на се­бе зо­бов’язань про на­да­н­ня не­об­хі­дної фі­нан­со­вої до­по­мо­ги бан­ку в ме­жах вжи­т­тя за­хо­дів з ме­тою при­ве­де­н­ня ді­яль­но­сті про­блем­но­го бан­ку у від­по­від­ність до ви­мог за­ко­но­дав­ства у роз­мі­рі 5-10 тис. не­о­по­да­тко­ву­ва­них мі­ні­му­мів до­хо­дів гро­ма­дян;

• тим­ча­со­ва (до усу­не­н­ня по­ру­ше­н­ня) за­бо­ро­на ви­ко­ри­ста­н­ня вла­сни­ком істо­тної уча­сті у бан­ку пра­ва го­ло­су;

• тим­ча­со­ве (до усу­не­н­ня по­ру­ше­н­ня) від­сто­ро­не­н­ня по­са­до­вої осо­би бан­ку від по­са­ди;

• від­не­се­н­ня бан­ку до ка­те­го­рії про­блем­но­го або не­пла­то­спро­мо­жно­го.

Про­те акту­аль­ним на цій ста­дії є ви­яв­ле­н­ня та збе­ре­же­н­ня майна пов’яза­них із бан­ком осіб з ті­єю ме­тою, щоб у ра­зі від­не­се­н­ня бан­ку до ка­те­го­рії не­пла­то­спро­мо­жних Фонд мав ре­аль­ну мо­жли­вість стя­гну­ти від­шко­ду­ва­н­ня зав­да­ної бан­ку шко­ди у пов’яза­ної з бан­ком осо­би, дії або без­ді­яль­ність якої при­зве­ли до за­по­ді­я­н­ня бан­ку шко­ди з її ви­ни, яка при цьо­му пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но отри­ма­ла май­но­ву ви­го­ду.

Одним із за­хо­дів, що обго­во­рю­є­ться фа­хів­ця­ми у кон­текс­ті під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті за­хо­дів ре­а­гу­ва­н­ня, є на­кла­де­н­ня аре­шту на май­но вла­сни­ків істо­тної уча­сті в бан­ку, йо­го кон­тро­ле­рів, топ-ме­не­джмен­ту та ін­ших пов’яза­них з бан­ком осіб на під­ста­ві рі­ше­н­ня НБУ про ви­зна­н­ня бан­ку про­блем­ним і вста­нов­ле­н­ня за­бо­ро­ни цим осо­бам роз­по­ря­джа­ти­ся вла­сним май­ном, окрім ви­пад­ків під­три­ма­н­ня лі­кві­дно­сті сво­го бан­ку. Зро­зумі­ло, що ре­а­лі­за­ція за­про­по­но­ва­но­го ме­ха­ні­зму, з огля­ду на прин­цип не­по­ру­шно­сті пра­ва вла­сно­сті, є не­мо­жли­вою без йо­го де­таль­но­го за­ко­но­дав­чо­го вре­гу­лю­ва­н­ня. Зокре­ма, на рів­ні про­це­су­аль­них ко­де­ксів та спе­ці­аль­но­го бан­ків­сько­го за­ко­но­дав­ства не­об­хі­дно ви­зна­чи­ти ви­чер­пний пе­ре­лік під­став для на­кла­де­н­ня аре­шту, осіб, на май­но яких мо­же бу­ти на­кла­де­но арешт, строк дії та­ко­го аре­шту, а та­кож ви­чер­пний пе­ре­лік опе­ра­цій з аре­што­ва­ним май­ном, які за­бо­ро­не­но здій­сню­ва­ти.

Під час нор­ма­тив­но­го вре­гу­лю­ва­н­ня та­ких за­хо­дів ва­жли­во вра­хо­ву­ва­ти, що на­кла­де­н­ня об­тя­же­н­ня на май­но пов’яза­них з бан­ком осіб бу­де най­більш ефе­ктив­ним ще на ста­дії, ко­ли банк ли­ше ви­зна­є­ться про­блем­ним. Ра­ди­каль­но, але це мо­же бу­ти ре­аль­ним за­по­бі­жни­ком. Зві­сно, якщо не «спу­ска­ти си­ту­а­цію на галь­мах». В остан­ньо­му ви­пад­ку ви­рі­ше­н­ня рів­ня­н­ня із су­до­вим за­хи­стом бан­ку та йо­го кре­ди­то­рів за­ли­ша­ти­ме­ться з ба­га­тьма не­ві­до­ми­ми та зі зви­ну­ва­че­н­ням су­до­вої си­сте­ми в са­бо­та­жі бла­гих на­мі­рів НБУ чи бан­ків.

Юлія Ю і ПАВЛЮЧЕНКО, ПАВЛЮЧЕНКО в.о. де­ка­на юри­ди­чно­го фа­куль­те­ту, до­цент ка­фе­дри го­спо­дар­сько­го пра­ва До­не­цько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. В. Сту­са, к.ю.н.

Ві­ктор ДУБОВИК,ДУБОВИК пар­тнер Юри­ди­чної ком­па­нії «ВОЛХВ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.