Чи за­пра­цює в Укра­ї­ні кор­по­ра­тив­ний до­го­вір?

Yurydychna Gazeta - - АКТУАЛЬНО КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО -

За остан­ній рік Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни прийня­то де­кіль­ка за­ко­нів, по­кли­ка­них вдо­ско­на­ли­ти си­сте­му кор­по­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня в Укра­ї­ні: ві­до­мий За­кон «Про то­ва­ри­ства з обме­же­ною та до­да­тко­вою від­по­від­аль­ні­стю» (або За­кон про ТОВ, як йо­го най­ча­сті­ше на­зи­ва­ють), а та­кож ці­лий блок змін до Ци­віль­но­го та Го­спо­дар­сько­го ко­де­ксів, За­ко­ну «Про го­спо­дар­ські то­ва­ри­ства» та ін. Ци­ми за­ко­на­ми, на­ре­шті, за­крі­пле­но по­ня­т­тя кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру.

Та­ке яви­ще як кор­по­ра­тив­ний до­го­вір ра­ні­ше в Укра­ї­ні не ма­ло по­пу­ляр­но­сті, оскіль­ки не бу­ло чі­тко вре­гу­льо­ва­не на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні. А що най­ва­жли­ві­ше – укла­да­н­ня та­ко­го до­го­во­ру за­снов­ни­ка­ми під­при­єм­ства не ма­ло осо­бли­во­го сен­су, оскіль­ки йо­го по­ло­же­н­ня ма­ли ли­ше ко­пі­ю­ва­ти нор­ми за­ко­но­дав­ства.

Та­кий пра­во­вий ін­стру­мент як кор­по­ра­тив­ний до­го­вір є ши­ро­ко за­сто­со­ва­ним у кра­ї­нах ан­гло-са­ксон­сько­го пра­ва (shareholders agreement). Згі­дно з «Companies Act 2006», який ре­гу­лює ді­яль­ність ком­па­ній в Ве­ли­ко­бри­та­нії, кор­по­ра­тив­ний до­го­вір є одним з уста­нов­чих до­ку­мен­тів ком­па­нії – по­ряд з Articles of Association, який є ана­ло­гом ста­ту­ту, ре­зо­лю­ці­я­ми та Memorandum of Association (за­снов­ни­цький до­го­вір). Кор­по­ра­тив­ний до­го­вір в да­но­му ви­пад­ку грає роль «дру­го­го ста­ту­ту», тоб­то на­прав­ле­ний на кон­кре­ти­за­цію та де­та­лі­за­цію по­ло­жень, за­фі­ксо­ва­них в остан­ньо­му. У Ве­ли­ко­бри­та­нії сто­ро­на­ми кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру мо­жуть ста­ти як уча­сни­ки то­ва­ри­ства, так і тра­сті (ме­ха­нізм до­вір­чо­го управ­лі­н­ня – ко­ли вла­сність пе­ре­да­є­ться у роз­по­ря­дже­н­ня до­вір­чо­го вла­сни­ка, а при­бу­ток від ньо­го отри­му­ють ін­ші осо­би – бе­не­фі­ці­а­ри), та тре­ті осо­би, які за­без­пе­чу­ють ви­ко­на­н­ня до­го­во­ру. Ве­ли­кою пе­ре­ва­гою кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру, укла­де­но­го від­по­від­но до ан­глій­сько­го пра­ва, є те, що він є ін­стру­мен­том, що до­зво­ляє змі­ню­ва­ти по­ря­док управ­лі­н­ня ком­па­ні­єю без «бю­ро­кра­тії» та не­по­трі­бних фор­маль­но­стей. Між тим, не­до­лі­ком укла­де­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру за за­ко­но­дав­ством Ве­ли­ко­бри­та­нії є обов’яз­ко­вість дер­жав­ної ре­є­стра­ції да­но­го до­ку­мен­ту.

Як вже зга­ду­ва­ло­ся ви­ще, для Укра­ї­ни за­сто­су­ва­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру у яко­сті ін­стру­мен­ту, по­кли­ка­но­го за­без­пе­чи­ти ді­яль­ність то­ва­риств, є но­во­вве­де­н­ням, оскіль­ки на пра­кти­ці йо­го ра­ні­ше, пра­кти­чно, ні­хто не за­сто­со­ву­вав.

Здій­сни­мо ана­ліз ме­ти укла­де­н­ня кор­по­ра­тив­них до­го­во­рів, яку за­кла­де­но в За­ко­ні про ТОВ. За­ко­но­тво­рець допу­стив ко­лі­зію в одно­му й то­му ж бло­ці за­ко­нів, ви­зна­чив­ши по­ня­т­тя «кор­по­ра­тив­ний до­го­вір» в За­ко­ні про ТОВ та одно­ча­сно вні­сши змі­ни до За­ко­ну «Про го­спо­дар­ські то­ва­ри­ства», яки­ми за­крі­пив де­фі­ні­цію «до­го­вір про ре­а­лі­за­цію прав уча­сни­ків (за­снов­ни­ків) то­ва­ри­ства з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю».

Однак за змі­стом цих по­нять мо­же­мо зро­би­ти ви­сно­вок, що це одне й те ж са­ме – оби­два ви­зна­че­н­ня озна­ча­ють до­го­вір, за яким уча­сни­ки (за­снов­ни­ки) то­ва­ри­ства з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю ре­а­лі­зу­ють свої пра­ва у спо­сіб, пе­ред­ба­че­ний та­ким до­го­во­ром, та ви­пад­ки, ко­ли во­ни по­вин­ні утри­ма­ти­ся від ре­а­лі­за­ції на­да­них їм прав. За­кон про ТОВ на цьо­му по­нят­ті кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру й обме­жу­є­ться. Про­те За­кон «Про го­спо­дар­ські то­ва­ри­ства» дає нам більш чі­тке ро­зу­мі­н­ня, що ж це за «звір» та­кий – до­го­вір про ре­а­лі­за­цію прав уча­сни­ків (за­снов­ни­ків), – та роз­кри­ває йо­го зміст.

Так, да­ним до­ку­мен­том мо­же бу­ти пе­ред­ба­че­но як спо­сіб го­ло­су­ва­н­ня у то­ва­ри­стві, так і по­ря­док по­го­дже­н­ня при­дба­н­ня чи від­чу­же­н­ня умов про­да­жу до при­дба­н­ня час­тки у ста­ту­тно­му ка­пі­та­лі та ви­пад­ків, ко­ли та­ке пра­во або обов’язок ви­ни­ка­ють.

Зі змі­сту кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру ви­пли­ває, що він ре­гу­лює від­но­си­ни між уча­сни­ка­ми (за­снов­ни­ка­ми) то­ва­ри­ства. Однак, від­по­від­но до пра­кти­ки кра­їн ан­гло-са­ксон­сько­го пра­ва, для за­без­пе­че­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня ком­па­нії ду­же ча­сто за­лу­ча­ють тре­ті сто­ро­ни. З при­во­ду за­лу­че­н­ня до кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру сто­рін, які не є уча­сни­ка­ми то­ва­ри­ства, за укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством не зов­сім зро­зумі­ло, чи є в уча­сни­ків то­ва­ри­ства вка­за­на мо­жли­вість та хто мо­же бу­ти сто­ро­ною, яка б за­без­пе­чу­ва­ла ви­ко­на­н­ня да­но­го до­ку­мен­ту. Про­те, на­віть при­пу­стив­ши, що від­по­від­не пра­во в то­ва­ри­ства на­яв­не, в Укра­ї­ні та­ка си­сте­ма, на те­пе­рі­шній час, пра­цю­ва­ти аде­ква­тно не змо­же, оскіль­ки зна­хо­ди­ться в пря­мій за­ле­жно­сті від на­яв­но­сті від­по­від­но­го сер­ві­су (агент­ські по­слу­ги).

В на­шій кра­ї­ні вза­га­лі від­су­тній ме­ха­нізм до­вір­чої вла­сно­сті (тра­сті), що не дає змо­гу ре­а­лі­зу­ва­ти та­кий ме­ха­нізм управ­лі­н­ня ком­па­ні­єю. Звід­си й ви­пли­ває не­об­хі­дність ви­ко­ри­ста­н­ня то­ва­ри­ства­ми юри­ди­чних осіб в ін­ших юрис­ди­кці­ях, оскіль­ки во­ни про­по­ну­ють більш гну­чкі про­це­си пла­ну­ва­н­ня то­ва­ри­ством пра­во­від­но­син.

При­га­да­є­мо, як фун­кціо­ну­ва­ли то­ва­ри­ства без за­сто­су­ва­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру та чи дій­сно він по­трі­бен ком­па­ні­ям. За­ко­ном про ТОВ змен­ше­но ви­мо­ги до на­пов­не­н­ня ста­ту­ту – те­пер він по­ви­нен обов’яз­ко­во мі­сти­ти ли­ше пов­ну та/або ско­ро­че­ну на­зву ком­па­нії, ор­га­ни управ­лі­н­ня та їхню ком­пе­тен­цію, по­ря­док прийня­т­тя рі­шень та всту­пу до то­ва­ри­ства, а та­кож ви­хо­ду з ньо­го.

В ста­ту­ті на сьо­го­дні не­о­бов’яз­ко­во за­зна­ча­ти ін­фор­ма­цію про роз­мір ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу та пе­ре­лік уча­сни­ків (за­снов­ни­ків). Це є без­умов­но по­зи­тив­ною но­ве­лою – че­рез те, що, як за­зна­чає сам ав­тор за­ко­но­про­е­кту, ця ви­мо­га вхо­ди­ла в кон­флікт із ме­ха­ні­зма­ми, що ре­гу­лю­ють від­чу­же­н­ня або пе­ре­хід ча­сток уча­сни­ків у ста­ту­тно­му ка­пі­та­лі, оскіль­ки, не­за­ле­жно від під­став на­бу­т­тя осо­бою прав на час­тку, ви­ма­га­ла вне­се­н­ня змін до ста­ту­ту і ство­рю­ва­ла не­прийня­тний для ба­га­тьох ін­ве­сто­рів ри­зик бло­ку­ва­н­ня ре­є­стра­ції змін у скла­ді уча­сни­ків та по­ру­ше­н­ня прав осо­би, що на­бу­ла час­тку на за­кон­них під­ста­вах. Все ін­ше на­ра­зі мо­же бу­ти про­пи­са­не у кор­по­ра­тив­но­му до­го­во­рі. За­ко­но­да­вець у по­ясню­валь­ній за­пи­сці до за­ко­но­про­е­кту про ТОВ за­зна­чив, що «у за­ко­ні й ста­ту­ті мо­жуть бу­ти вста­нов­ле­ні пев­ні пов­но­ва­же­н­ня уча­сни­ків, а у кор­по­ра­тив­но­му до­го­во­рі – зо­бов’яза­н­ня сто­рін про їх ре­а­лі­за­цію пев­ним чи­ном».

Кор­по­ра­тив­ний до­го­вір по­кли­ка­ний ви­сту­па­ти ме­ха­ні­змом для мі­ні­мі­за­ції ри­зи­ків за­снов­ни­ків під­при­єм­ства у ви­пад­ках ви­ни­кне­н­ня вну­трі­шніх кон­флі­ктів при здій­снен­ні управ­лі­н­ня під­при­єм­ством; де­таль­но вре­гу­лю­ва­ти по­ря­док ко­ри­сту­ва­н­ня уча­сни­ка­ми (за­снов­ни­ка­ми) сво­ї­ми пра­ва­ми та обов’яз­ка­ми, які сто­су­ю­ться ді­яль­но­сті ком­па­нії; ви­зна­ча­ти умо­ви кон­фі­ден­цій­но­сті ві­до­мо­стей про до­го­вір та, най­ва­жли­ві­ше, за­хи­ща­ти пра­ва ко­жно­го з уча­сни­ків (за­снов­ни­ків). До­го­вір мо­же бу­ти укла­де­ний на будь-яко­му ета­пі ді­яль­но­сті ТОВ. На­яв­ність юри­ди­чної си­ли цьо­го до­ку­мен­ту га­ран­ту­є­ться но­та­рі­аль­ним за­свід­че­н­ням справ­жно­сті під­пи­сів уча­сни­ків (за­снов­ни­ків). Ін­фор­ма­цію про укла­де­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру не­об­хі­дно по­ві­до­ми­ти то­ва­ри­ству про­тя­гом трьох ро­бо­чих днів з да­ти йо­го укла­де­н­ня.

Однак і в цьо­му ви­пад­ку без «під­во­дних ка­ме­нів» не обі­йшло­ся. За­кон «Про го­спо­дар­ські то­ва­ри­ства» го­во­рить про те, що по­ру­ше­н­ня до­го­во­ру про ре­а­лі­за­цію прав уча­сни­ків (за­снов­ни­ків) не мо­же бу­ти під­ста­вою для ви­зна­н­ня не­дій­сни­ми рі­шень ор­га­нів ТОВ. Та­ким чи­ном, уча­сни­ки не змо­жуть звер­ну­ти­ся до су­ду за від­нов­ле­н­ням сво­їх прав та ви­зна­н­ням не­дій­сни­ми не­за­кон­них рі­шень ор­га­нів то­ва­ри­ства, а ли­ше ви­ма­га­ти­муть стя­гне­н­ня зби­тків, на­не­се­них та­ки­ми рі­ше­н­ня­ми.

На­ра­зі за­ко­ном пе­ред­ба­че­но, що сто­ро­ни мо­жуть за­крі­пи­ти за­хо­ди ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті, а та­кож, у ви­пад­ку по­ру­ше­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру в ча­сти­ні при­дба­н­ня або про­да­жу час­тки у ста­ту­тно­му ка­пі­та­лі то­ва­ри­ства за ви­зна­че­ною ці­ною та/або у ра­зі на­ста­н­ня ви­зна­че­них у до­го­во­рі об­ста­вин, мо­жуть по­да­ти до су­ду по­зов про при­му­со­ве ви­ко­на­н­ня да­но­го обов’яз­ку. До то­го ж, в За­ко­ні «Про го­спо­дар­ські то­ва­ри­ства» за­крі­пле­но, що кор­по­ра­тив­ний до­го­вір мо­же та­кож мі­сти­ти по­ло­же­н­ня що­до за­без­пе­че­н­ня ви­ко­на­н­ня зо­бов’язань, які ви­пли­ва­ють з цьо­го до­го­во­ру.

От­же, пи­та­н­ня укла­де­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру то­ва­ри­ством бу­ло й за­ли­ши­ло­ся на роз­суд уча­сни­ків (за­снов­ни­ків) са­мо­го то­ва­ри­ства. Хо­ча но­ве за­ко­но­дав­ство і є на­бли­же­ним до пра­кти­ки за­хі­дних кра­їн, во­но має сер­йо­зні не­до­лі­ки. Ра­зом з тим, укла­де­н­ня та­ко­го до­го­во­ру бу­де не зай­вим: то­ді, ко­ли ста­тут мі­стить ли­ше фун­да­мен­таль­ні по­ло­же­н­ня що­до фун­кціо­ну­ва­н­ня то­ва­ри­ства, кор­по­ра­тив­ний до­го­вір до­зво­ляє кон­кре­ти­зу­ва­ти да­ні по­ло­же­н­ня; стру­кту­ру­ва­ти ро­бо­ту ком­па­нії, зро­би­ти її ді­яль­ність більш про­зо­рою; ви­зна­чи­ти план дій в рі­зно­ма­ні­тних си­ту­а­ці­ях, тоб­то у ці­ло­му на­ла­го­ди­ти вза­є­мо­дію уча­сни­ків (за­снов­ни­ків).

Однак укла­де­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру не є про­фі­ла­кти­кою по­ру­шень в ком­па­нії че­рез те, що аде­ква­тних за­хо­дів від­по­від­аль­но­сті за них за­ко­но­дав­ством й сьо­го­дні не пе­ред­ба­че­но. Та­ким чи­ном за­про­ва­дже­н­ня ін­сти­ту­ту кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру в за­ко­но­дав­стві, на пер­ший по­гляд, зву­чить як ре­фор­ма­тор­ська ідея, про­те не­має жо­дної га­ран­тії, що ці нор­ми «ви­жи­вуть» та не бу­дуть сприйня­ті як зай­ві кло­по­ти. От­же, на­яв­ний ри­зик то­го, що ком­па­ні­ям бу­де про­сті­ше до­три­му­ва­ти­ся ста­ро­го по­ряд­ку – за­крі­пи­ти не­об­хі­дні по­ло­же­н­ня у ста­ту­ті та кор­по­ра­тив­ний до­го­вір не укла­да­ти.

Оль­га НАУМЕНКО, юрист ЮК LeGrant

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.