Кон­тракт зі спортс­ме­ном ≠ тру­до­вий до­го­вір?

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Сві­тла­на Сі БАГДАШКІНА БАГДАШКІНА, адво­кат, стар­ший юрист IBC Legal Services За­кон)

Сві­тла­на БАГДАШКІНА:

«Вре­гу­лю­ва­н­ня тру­до­вих від­но­син у та­кій спе­ци­фі­чній сфе­рі як про­фе­сій­ний спорт по­тре­бує вдо­ско­на­ле­н­ня, оскіль­ки ста­ном на сьо­го­дні про­філь­ний за­кон сто­су­є­ться ли­ше за­галь­них основ ді­яль­но­сті у сфе­рі фі­зи­чної куль­ту­ри та спор­ту і не мі­стить на­віть прийня­тно­го ви­зна­че­н­ня та­ко­го по­ня­т­тя як кон­тракт із про­фе­сій­ним спортс­ме­ном»

Про­фе­сій­ний спорт – один з най­емо­цій­ні­ших ви­дів люд­ської актив­но­сті, зі­тка­ний з пе­ре­мог та по­ра­зок, звер­шень та нев­дач, дра­ма­ти­чних по­во­ро­тів та не­спо­ді­ва­них фі­на­лів. Во­дно­час це пов­но­цін­не шоу, яке має ве­ли­че­зний еко­но­мі­чний ефект. Ні для ко­го не се­крет, що го­лов­ною ме­тою про­фе­сій­но­го спор­ту як в Укра­ї­ні, так і за її ме­жа­ми є отри­ма­н­ня при­бу­тку в най­рі­зно­ма­ні­тні­ших фор­мах: від про­да­жу кви­тків, транс­ля­ції на ТВ та в ме­ре­жі Ін­тер­нет до бу­кме­кер­ських кон­тор і не­ле­галь­них то­та­лі­за­то­рів. Однак в осно­ві ці­єї по­дії ле­жить фі­зи­чна актив­ність про­фе­сій­но­го спортс­ме­на. То­му для про­ве­де­н­ня на­справ­ді ви­до­ви­щної спор­тив­ної по­дії, яка змо­же при­вер­ну­ти ува­гу ве­ли­кої кіль­ко­сті лю­дей, спор­тив­ним ор­га­ні­за­ці­ям не­об­хі­дно за­лу­ча­ти до зма­гань ква­лі­фі­ко­ва­них спортс­ме­нів, які зда­тні про­де­мон­стру­ва­ти ви­со­кі спор­тив­ні ре­зуль­та­ти.

Пи­та­н­ня вре­гу­лю­ва­н­ня тру­до­вих від­но­син у та­кій спе­ци­фі­чній сфе­рі як про­фе­сій­ний спорт по­тре­бує вдо­ско­на­ле­н­ня, оскіль­ки ста­ном на сьо­го­дні основ­ний на­ціо­наль­ний за­кон у га­лу­зі спор­ту – За­кон України «Про фі­зи­чну куль­ту­ру і спорт» від 24.12.1993 р. №3808-XII (да­лі –

– сто­су­є­ться ли­ше за­галь­них основ ді­яль­но­сті у сфе­рі фі­зи­чної куль­ту­ри та спор­ту, ре­гу­лює су­спіль­ні від­но­си­ни у ство­рен­ні умов для роз­ви­тку фі­зи­чної куль­ту­ри та спор­ту, а та­кож не мі­стить на­віть прийня­тно­го ви­зна­че­н­ня та­ко­го по­ня­т­тя як кон­тракт із про­фе­сій­ним спортс­ме­ном.

У ст. 38 цьо­го За­ко­ну за­зна­че­но, що ді­яль­ність у про­фе­сій­но­му спор- ті спортс­ме­нів, тре­не­рів та ін­ших фа­хів­ців, яка по­ля­гає у під­го­тов­ці та уча­сті у спор­тив­них зма­га­н­нях серед спортс­ме­нів-про­фе­сіо­на­лів і є основ­ним дже­ре­лом їхніх до­хо­дів, про­ва­ди­ться від­по­від­но до цьо­го За­ко­ну, Ко­де­ксу за­ко­нів про пра­цю України та ін­ших нор­ма­тив­но­пра­во­вих актів, а та­кож ста­ту­тних та ре­гла­мен­тних до­ку­мен­тів від­по­від­них суб'єктів сфе­ри фі­зи­чної куль­ту­ри та спор­ту й між­на­ро­дних спор­тив­них ор­га­ні­за­цій.

Спор­тсмен на­бу­ває ста­ту­су спортс­ме­на-про­фе­сіо­на­ла з мо­мен­ту укла­де­н­ня кон­тра­кту з від­по­від­ни­ми суб'єкта­ми сфе­ри фі­зи­чної куль­ту­ри та спор­ту про участь у зма­га­н­нях серед спортс­ме­нів-про­фе­сіо­на­лів.

Згі­дно з ч. 3 ст. 21 Ко­де­ксу за­ко­нів про пра­цю України (да­лі – КЗПП

України), осо­бли­вою фор­мою тру­до­во­го до­го­во­ру є кон­тракт, в яко­му строк йо­го дії, пра­ва, обов'яз­ки та від­по­від­аль­ність сто­рін (у то­му чи­слі ма­те­рі­аль­на), умо­ви ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня та ор­га­ні­за­ції пра­ці пра­ців­ни­ка, умо­ви ро­зір­ва­н­ня до­го­во­ру (в то­му чи­слі до­стро­ко­во­го) мо­жуть вста­нов­лю­ва­ти­ся за уго­дою сто­рін. Сфе­ра за­сто­су­ва­н­ня кон­тра­кту ви­зна­ча­є­ться за­ко­на­ми України.

От­же, ана­лі­зу­ю­чи по­ло­же­н­ня ви­ще­вка­за­них норм за­ко­но­дав­ства, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що для вре­гу­лю­ва­н­ня тру­до­вих пра­во­від­но­син між спортс­ме­на­ми та суб'єкта­ми сфе­ри фі­зи­чної куль­ту­ри укла­да­є­ться са­ме тру­до­вий кон­тракт, тоб­то не про­стий тру­до­вий до­го­вір зі стан­дар­тни­ми умо­ва­ми, а до­ку­мент, в яко­му сто­ро­ни ма­ють пра­во са­мо­стій­но по­го­ди­ти строк йо­го дії, пра­ва, обов'яз­ки та від­по­від­аль­ність сто­рін (у то­му чи­слі ма­те­рі­аль­ну), умо­ви ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня та ор­га­ні­за­ції пра­ці пра­ців­ни­ка, до­да­тко­ві со­ці­аль­ні піль­ги, га­ран­тії, штра­фні сан­кції за по­ру­ше­н­ня умов кон­тра­кту, умо­ви ро­зір­ва­н­ня кон­тра­кту (в то­му чи­слі до­стро­ко­во­го).

Про­те де­я­кі на­у­ков­ці вва­жа­ють, що кон­тракт із про­фе­сій­ним спортс­ме­ном мі­стить всі озна­ки ци­віль­но­пра­во­во­го до­го­во­ру, у зв’яз­ку з чим він має ре­гу­лю­ва­ти­ся нор­ма­ми ци­віль­но­го, а не тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства.

Си­ту­а­ція ускла­дню­є­ться тим, що для ко­ман­дних та ін­ди­ві­ду­аль­них ви­дів спор­ту вла­сти­ва рі­зна спе­ци­фі­ка від­но­син між тим, хто за­без­пе­чує ро­бо­тою, і тим, хто її ви­ко­нує. Ко­ман­дним ви­дам спор­ту при­та­ман­ні від­но­си­ни ро­бо­то­да­вець – пра­ців­ник. При цьо­му клуб ви­сту­пає ро­бо­то­дав­цем, а спор­тсмен – пра­ців­ни­ком.

У ст. 11 Ре­гла­мен­ту «Чем­піо­на­ту України з хо­кею з шай­бою – Чем­піо­на­ту Укра­їн­ської хо­кей­ної лі­ги се­зо­ну 2017-2018 ро­ків», за­твер­дже­но­го ТОВ «Укра­їн­ська хо­кей­на лі­га» та по­го­дже­но­го ВГО «Фе­де­ра­ція хо­кею України», на­ве­де­но ви­зна­че­н­ня кон­тра­кту хо­ке­їста: «Кон­тракт є дво­сто­рон­ньою уго­дою про вста­нов­ле­н­ня тру­до­вих від­но­син між Клу­бом і Хо­ке­їстом, що ви­зна­чає на­ле­жність Хо­ке­їста до фіз­куль­тур­но­спор­тив­ної ор­га­ні­за­ції (Клу­бу)».

Ана­ло­гі­чний під­хід мо­же­мо по­ба­чи­ти в Ре­гла­мен­ті Все­укра­їн­ських зма­гань з фут­бо­лу серед ко­манд клу­бів Про­фе­сіо­наль­ної фут­боль­ної лі­ги се­зо­ну 2017/18, за­твер­дже­но­го кон­фе­рен­ці­єю Об’єд­на­н­ня фут­боль­них клу­бів «Про­фе­сій­на фут­боль­на лі­га України» та ви­ко­нав­чим ко­мі­те­том Гро­мад­ської спіл­ки «Фе­де­ра­ція фут­бо­лу України». Від­по­від­но до гла­ви «Ви­зна­че­н­ня тер­мі­нів» на­зва­но­го ре­гла­мен­ту, кон­тра­ктом є фор­ма тру­до­вої уго­ди між фут­боль­ним клу­бом та йо­го пра­ців­ни­ком з усі­ма до­да­тка­ми, змі­на­ми та до­пов­не­н­ня­ми, укла­де­на від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства України, Ре­гла­мен­ту ФФУ зі ста­ту­су і трансфе­ру фут­бо­лі­стів та ін­ших до­ку­мен­тів ПЛ, ПФЛ, АФУ, ФФУ, ФІФА, УЄФА.

Тоб­то ре­гла­мен­ти ви­ще­вка­за­них спор­тив­них ор­га­ні­за­цій чі­тко вка­зу­ють на те, що кон­тракт із про­фе­сій­ним спортс­ме­ном ре­гу­лює са­ме тру­до­ві від­но­си­ни між клу­бом та спортс­ме­ном.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що в кон­тра­кті ма­ли б бу­ти за­фі­ксо­ва­ні умо­ви обох сто­рін, як пра­ви­ло, спор­тив­ні ор­га­ні­за­ції у сво­їх ре­гла­мен­тах ім­пе­ра­тив­но вста­нов­лю­ють, що кон­тра­кти з про­фе­сій­ни­ми спортс­ме­на­ми укла­да­ю­ться ли­ше за ти­по­вою фор­мою, за­твер­дже­ною та­кою спор­тив­ною ор­га­ні­за­ці­єю.

На­при­клад, Ре­гла­мен­том «Чем­піо­на­ту України з хо­кею з шай­бою – Чем­піо­на­ту Укра­їн­ської хо­кей­ної лі­ги се­зо­ну 2017-2018 ро­ків» пе­ред­ба­че­но, що кон­тра­кти з хо­ке­їста­ми укла­да­ю­ться ли­ше за ти­по­вою фор­мою кон­тра­кту, яка за­твер­джу­є­ться Укра­їн­ською Хо­кей­ною Лі­гою. Кон­тра­кти, від­мін­ні від ти­по­вої фор­ми, до ре­є­стра­ції в УХЛ не при­йма­ю­ться, а пре­тен­зії що­до них не роз­гля­да­ю­ться.

Істо­тни­ми умо­ва­ми кон­тра­кту з про­фе­сій­ним спортс­ме­ном, як пра­ви­ло, є та­кі: • строк дії кон­тра­кту; • умо­ви тре­ну­вань та під­го­тов­ки до зма­гань;

• участь у зма­га­н­нях та очі­ку­ва­ний ре­зуль­тат; • пра­ва та обов’яз­ки сто­рін; • умо­ви опла­ти пра­ці та со­ці­аль­ний па­кет;

• ви­мо­ги до спосо­бу жи­т­тя спортс­ме­на;

• до­стро­ко­ве ро­зір­ва­н­ня кон­тра­кту з іні­ці­а­ти­ви спортс­ме­на та спор­тив­ної ор­га­ні­за­ції;

• від­по­від­аль­ність за по­ру­ше­н­ня умов кон­тра­кту та ви­рі­ше­н­ня спо­рів.

В ін­ди­ві­ду­аль­них ви­дах спор­ту до­ста­тньо ча­сто спор­тсмен не пра­цює на клуб, а здій­снює ді­яль­ність, яка за всі­ма озна­ка­ми є не­за­ле­жною про­фе­сій­ною ді­яль­ні­стю, хо­ча й не ви­зна­є­ться та­кою чин­ним По­да­тко­вим ко­де­ксом України. Такий спор­тсмен укла­дає до­го­вір із про­мо­у­те­ром, який фа­кти­чно за­без­пе­чує до­ступ спортс­ме­на до пев­них зма­гань, отри­му­ю­чи при цьо­му фі­ксо­ва­ну ви­на­го­ро­ду або від­со­ток від до­хо­ду, отри­ма­но­го спортс­ме­ном. Тут оче­ви­дним є ци­віль­но-пра­во­вий ха­ра­ктер від­но­син сто­рін, а ви­ко­ри­ста­н­ня тер­мі­ну кон­тракт у ро­зу­мін­ні осо­бли­вої фор­ми тру­до­во­го до­го­во­ру є не­до­ре­чним. На жаль, чин­не за­ко­но­дав­ство не вра­хо­вує ці­єї спе­ци­фі­ки та вза­га­лі ні­чо­го не мі­стить про те, що спор­тсмен мо­же отри­му­ва­ти при­бу­ток шля­хом про­ва­дже­н­ня не­за­ле­жної про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті.

Сто­ро­ни на­да­ють умо­вам та­ких до­го­во­рів ста­тус ін­фор­ма­ції з обме­же­ним до­сту­пом. Озна­йом­ле­н­ня з ши­ро­ким ма­си­вом до­го­вір­ної пра­кти­ки у цій сфе­рі є не­три­ві­аль­ним зав­да­н­ням.

Акту­аль­на пре­це­ден­тна пра­кти­ка зво­ди­ться до ви­рі­ше­н­ня кла­си­чних тру­до­вих спо­рів про стя­гне­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти на по­ру­ше­н­ня по­ряд­ку ро­зір­ва­н­ня кон­тра­кту та по­де­ку­ди до ви­рі­ше­н­ня пи­тань про ви­їзд не­пов­но­лі­тніх спортс­ме­нів за кор­дон без до­зво­лу дру­го­го з ба­тьків то­що. Ма­сив пре­це­ден­тної пра­кти­ки у сфе­рі пра­во­від­но­син про­мо­у­тер – спор­тсмен май­же від­су­тній, він є не­до­ста­тнім для фор­му­ва­н­ня на­у­ко­вих та при­кла­дних ви­снов­ків і про­по­зи­цій.

Та­ким чи­ном, фор­му­ла «Кон­тракт зі спортс­ме­ном  тру­до­вий до­го­вір» має зна­чно шир­ше зна­че­н­ня, ніж про­сто від­мін­ність кон­тра­кту від тру­до­во­го до­го­во­ру. Во­на ви­кри­ває про­га­ли­ну, яка існує в чин­но­му за­ко­но­дав­стві, що­до ста­ту­су не­за­ле­жно­го про­фе­сій­но­го спортс­ме­на, про­ва­дже­н­ня ним не­за­ле­жної про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті та вза­га­лі будь-яко­го спе­ци­фі­чно­го пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня пра­во­від­но­син «про­фе­сій­ний спор­тсмен – про­мо­у­тер». Вре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го ін­сти­ту­ту в про­гре­сив­ний спо­сіб у май­бу­тньо­му мо­же ма­ти не­аби­який еко­но­мі­чний ефект. Якщо гі­по­те­ти­чно при­пу­сти­ти на­яв­ність в Укра­ї­ні ефе­ктив­но­го су­до­во­го за­хи­сту, про­гре­сив­ної став­ки по­да­тку (на­при­клад, мо­жли­во­сті за­сто­су­ва­н­ня до кон­тра­ктів спортс­ме­нів, про­мо­у­те­рів єди­но­го по­да­тку за став­кою 3-5%) та про­гре­сив­но­го пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня, сти­мул ре­гу­лю­ва­ти від­но­си­ни укра­їн­ським за­ко­ном та отри­му­ва­ти ста­тус по­да­тко­во­го ре­зи­ден­та України з’явив­ся б не ли­ше у на­ших спортс­ме­нів, а та­кож в іно­зем­них гро­ма­дян. А це і до­хо­ди бю­дже­ту, і пре­стиж кра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.