ЄС на за­хи­сті прав лю­ди­ни

Ана­ліз ді­яль­но­сті ор­га­нів ЄС, до ком­пе­тен­ції яких на­ле­жить за­хист прав лю­ди­ни

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ - Яро­слав Я КОВАЛЕНКО, КОВАЛЕНКО юрист

Оскіль­ки охо­ро­на фун­да­мен­таль­них прав осо­би бу­ла про­го­ло­ше­на го­лов­ною умо­вою для май­бу­тньо­го роз­ви­тку ЄС, з’ яви­ла­ся по­тре­ба у фор­му­ван­ні пра­це­зда­тної си­сте­ми охо­ро­ни прав осо­би, яка га­ран­ту­ва­ла б по­пе­ре­джу­валь­ний за­хист, а та­кож ма­ла змо­гу за­без­пе­чи­ти ві­днов­ле­н­ня і за­хист по­ру­ше­но­го пра­ва.

За­га­лом, ви­окрем­лю­ють су­до­ві та по­за­су­до­ві спосо­би за­хи­сту. За­хист у су­до­во­му по­ряд­ку прав осо­би від за­зі­хань з бо­ку між­на­ро­дних ін­сти­ту­цій на­ле­жить до юрис­ди­кції Су­ду ЄС. До по­за­су­до­вих ін­сти­ту­тів, що за­без­пе­чу­ють за­хист прав осо­би, мо­жна від­не­сти та­кі ор­га­ни: ом­буд­смен Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, Агент­ство основ­них прав Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу та ор­га­ни Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу (Ко­мі­сія ЄС та Ра­да ЄС). Слід на­го­ло­си­ти, що фун­кції цих ор­га­нів у га­лу­зі прав осо­би на­ле­жать до за­хи­сту прав осо­би від за­зі­хань з бо­ку ор­га­нів Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, а не кра­їн-уча­сниць ЄС.

По­за­су­до­ві ор­га­ни, до про­ва­дже­н­ня яких на­ле­жить за­хист прав осо­би, мо­жна ка­те­го­ри­зу­ва­ти та­ким чи­ном: 1. За­ле­жно від ме­ти утво­ре­н­ня: • спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ін­сти­ту­ти із за­хис ту прав осо­би: Агент­ство основ­них прав Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, ом­буд­смен Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу;

• ор­га­ни за­галь­ної ком­пе­тен­ції: ко­мі­сія ЄС, Ра­да ЄС.

2. За суб’єктом, який мо­же звер­ну­ти­ся до ін­сти­ту­ту для за­хи­сту пра­ва:

• ом­буд­смен Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу (звер­не­н­ня окре­мих осіб);

• Агент­ство основ­них прав Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу (звер­не­н­ня ли­ше ор­га­нів Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу);

• Ра­да ЄС (звер­не­н­ня ли­ше кра­ї­ну­ча­сниць Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу).

Ра­да Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу

Ра­да ЄС – це най­го­лов­ні­ший ор­ган ЄС, що ви­ко­нує рі­зно­ма­ні­тні фун­кції. Ра­да ЄС вва­жа­є­ться го­лов­ним нор­мо­твор­чим ор­га­ном Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. Ва­жли­во при­ді­ли­ти ува­гу то­му, що про­бле­ма за­хи­сту прав осо­би є не най­го­лов­ні­шою, а ли­ше одні­єю з фун­кцій за­зна­че­но­го ор­га­ну.

На ви­мо­гу одні­єї тре­ти­ни кра­ї­ну­ча­сниць або Ко­мі­сії, одра­зу пі­сля ухва­ле­н­ня ствер­дно­го ви­снов­ку Пар­ла­мен­ту ЄС Ра­да ЄС має мо­жли­вість одно­го­ло­сно ви­зна­ти по­ру­ше­н­ня будь-якою кра­ї­ною-уча­сни­цею прин­ци­пів, за­зна­че­них у ст. 2 Кон­вен­ції. Ухва­лен­ню по­ді­бно­го ви­снов­ку пе­ре­дує ви­клик пред­став­ни­ків та­кої кра­ї­ни для пред’яв­ле­н­ня за­ува­жень та ре­ко­мен­да­цій сто­сов­но на­яв­ної про­бле­ми.

Якщо по­ру­ше­н­ня бу­ло ви­зна­че­но у ви­снов­ку Пар­ла­мен­ту ЄС, Ра­да ЄС ква­лі­фі­ко­ва­ною біль­ші­стю має ухва­ли­ти рі­ше­н­ня сто­сов­но обме­же­н­ня пра­ва ви­зна­че­ної у ви­снов­ку кра­ї­ни-уча­сни­ці, та­ке по­ло­же­н­ня мі­сти­ться у До­го­во­рі про ство­ре­н­ня Єв­ро­пей­сько­го со­ю­зу, зокре­ма при­зу­пи­ни­ти пра­во на участь у го­ло­су­ван­ні пред­став­ни­ка уря­ду за­зна­че­ної кра­ї­ни-уча­сни­ці на се­сії Ра­ди ЄС. Ухва­лю­ю­чи та­ке рі­ше­н­ня, Ра­да ЄС оці­нює ймо­вір­ні на­слід­ки цьо­го обме­же­н­ня пра­ва сто­сов­но прав фі­зи­чних та юри­ди­чних осіб.

Зо­бов’яза­н­ня, які за­крі­плю­ю­ться за ви­зна­че­ною кра­ї­ною-уча­сни­цею, згі­дно з До­го­во­ром про ство­ре­н­ня Єв­ро­пей­сько­го со­ю­зу, за­ли­ша­ю­ться чин­ни­ми для ви­зна­че­ної кра­ї­ни.

Ра­да ЄС, при­йма­ю­чи рі­ше­н­ня, в май­бу­тньо­му має мо­жли­вість ухва­ли­ти рі­ше­н­ня сто­сов­но вне­се­н­ня змін до за­сто­со­ва­них ін­стру­мен­тів впли­ву, а та­кож мо­же їх ска­су­ва­ти за­для оцін­ки у ра­зі змі­ни си­ту­а­ції, яка ви­ма­га­ла за­сто­со­ва­них за­хо­дів.

За­га­лом, такий ін­стру­мент за­хи­сту прав осо­би є ефе­ктив­ним, оскіль­ки він мі­стить фун­кції ді­зна­н­ня, ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня та при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті.

Єв­ро­ко­мі­сія

Основ­ним ви­ко­нав­чим ор­га­ном ЄС є Ко­мі­сія Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, яка ви­ко­нує фун­кцію ді­зна­н­ня сто­сов­но про­ти­прав­них дій та за­сто­су­ва­н­ня штра­фних сан­кцій. Об'єктом про­ти­прав­них дій є будь-яке пра­во­по­ру­ше­н­ня кра­ї­ною-уча­сни­цею ви­мог, по­кла­де­них на неї уста­нов­чи­ми нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми ЄС (вклю­ча­ю­чи про­ти­прав­ні дії, вчи­не­ні в га­лу­зі прав осо­би). Осо­бли­ва ува­га при­ді­ля­є­ться фа­кту вчи­не­н­ня про­ти­прав­них дій, не бе­ру­чи до ува­ги пе­ред­умо­ви та­ко­го пра­во­по­ру­ше­н­ня.

Го­лов­ною ча­сти­ною та­ко­го про­це­су в ме­жах про­ве­де­но­го роз­слі­ду­ва­н­ня є пра­во на звер­не­н­ня осіб (фі­зи­чних або юри­ди­чних) до Ко­мі­сії сто­сов­но про­ти­прав­ної дії, вчи­не­ної кра­ї­ною-уча­сни­цею. Ін­стру­мент за­хи­сту прав осо­би, який за­сто­со­ву­є­ться Ко­мі­сі­єю, мо­жна на­зва­ти ефе­ктив­ним. Цей ін­стру­мент по­єд­нує в со­бі ін­фор­ма­цій­ну і пред­став­ни­цьку фун­кцію, а та­кож фун­кції, пов’яза­ні з ді­зна­н­ням та ухва­ле­н­ням рі­ше­н­ня. Від­су­тність фун­кції за­сто­су­ва­н­ня мі­ри від­по­від­аль­но­сті по­кри­ва­є­ться мо­жли­ві­стю по­да­ти по­зов до Су­ду Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, до юрис­ди­кції яко­го вхо­дить ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня, ви­мо­ги яко­го зо­бов’яза­на вті­ли­ти країна-по­ру­шник пев­но­го пра­ва.

Ом­буд­смен Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу

З мо­мен­ту на­бра­н­ня чин­но­сті Ма­а­стри­хт­ським до­го­во­ром, прийня­тим у 1992 р., в ЄС був ство­ре­ний ме­ха­нізм за­хи­сту прав осо­би – ом­буд­смен Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. Ін­сти­тут ом­буд­сме­на бе­ре ви­то­ки зі Шве­ції, де впер­ше він з’явив­ся у 1809 р. та зго­дом по­ши­рив­ся на дер­жа­ви усьо­го сві­ту. По­пу­ляр­ність ом­буд­сме­на у дру­гій по­ло­ви­ні ХХ сто­лі­т­тя, на­сам­пе­ред, пов’яза­на з ді­яль­ні­стю Між­на­ро­дної ко­мі­сії юри­стів та Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій. Во­ни да­ли по­штовх до роз­ви­тку іде­ям за­про­ва­дже­н­ня цьо­го ін­сти­ту­ту в кра­ї­нах усьо­го сві­ту і про­ве­ли ве­ли­ку кіль­кість пе­ре­го­во­рів та з’їздів для вті­ле­н­ня у жи­т­тя ці­єї ідеї.

Під­ґрун­тям фун­кціо­ну­ва­н­ня цьо­го ін­сти­ту­ту в усіх дер­жа­вах є де­мо­кра­ти­чні прин­ци­пи, по­кла­де­ні в осно­ву їх фун­кціо­ну­ва­н­ня, які за­без­пе­чу­ють мо­жли­вість ефе­ктив­но охо­ро­ня­ти та за­хи­ща­ти пра­ва осо­би що­до ко­жної кра­ї­ни. За­зна­че­ний факт по­яснює по­ши­ре­н­ня та ав­то­ри­тет цьо­го ін­сти­ту­ту.

Ве­ли­ка кіль­кість на­у­ков­ців ви­зна­чає єв­ро­ом­буд­сме­на як ін­сти­тут, що до­пов­нює за­ко­но­дав­чі ор­га­ни вла­ди. Ба­га­то до­слі­дни­ків ви­зна­ють пев­ну не­об­хі­дність ви­окрем­ле­н­ня но­вої гіл­ки вла­ди, до якої вхо­дить єв­ро­ом­буд­смен – кон­тро­лю­ю­чої.

В ме­жах ЄС де­ба­ти сто­сов­но по­ло­же­н­ня цьо­го ін­сти­ту­ту в си­сте­мі по­ді­лу вла­ди не має ви­рі­шаль­но­го змі­сту, оскіль­ки ор­га­ни Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу мо­жна по­ді­ли­ти за та­кою вла­сти­ві­стю ли­ше умов­но, адже за­зви­чай во­ни мі­стять вла­сти­во­сті не ли­ше одні­єї гіл­ки вла­ди.

В ін­ших ви­пад­ках всі основ­ні те­зи сто­сов­но ом­буд­сме­нів, що ви­ко­ну­ють свої пов­но­ва­же­н­ня на вну­трі­шньо­дер­жав­но­му рів­ні, осо­бли­во­сті ви­ко­на­н­ня та­ких пов­но­ва­жень та ком­пе­тен­цію пов­ні­стю мо­жна за­сто­су­ва­ти до ін­сти­ту­ту ом­буд­сме­на в Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі.

До вну­трі­шньої стру­кту­ри цьо­го ін­сти­ту­ту вхо­дить се­кре­та­рі­ат, яким ке­рує ге­не­раль­ний се­кре­тар, апа­рат єв­ро­ом­буд­сме­на, де­пар­та­мен­ти (юри­ди­чний (має 4 під­роз­ді­ли), адмі­ні­стра­тив­ний, фі­нан­со­вий) та від­ді­ли (адмі­ні­стру­ва­н­ня, пер­со­на­лу, бю­дже­ту, фі­нан­сів, зв'яз­ків із гро­мад­ські­стю).

Пов­но­ва­же­н­ня ом­буд­сме­на Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу сто­су­ю­ться роз­гля­ду пе­ти­цій сто­сов­но ро­бо­ти ор­га­нів ЄС, окрім Су­ду ЄС. Го­лов­ним прин­ци­пом йо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня є прин­цип не­за­ле­жно­сті та не­упе­ре­дже­но­сті. Пре­тен­ден­та на по­са­ду єв­ро­ом­буд­сме­на ви­зна­чає Пар­ла­мент ЄС. За­галь­но­єв­ро­пей­ський пра­во­за­хи­сник був при­зна­че­ний у 1995 р. пі­сля на­бу­т­тя чин­но­сті Ма­а­стри­хт­ським до­го­во­ром. Ор­га­ні­за­ція з ви­ко­на­н­ня пов­но­ва­жень ом­буд­сме­на ви­зна­че­на у ста­ту­ті, схва­ле­но­му Пар­ла­мен­том ЄС у 1994 р.

За­га­лом, крім ана­лі­зу скарг, що над­си­ла­ю­ться, ом­буд­смен має мо­жли­вість са­мо­стій­но роз­по­ча­ти

Пов­но­ва­же­н­ня ом­буд­сме­на ЄС сто­су­ю­ться роз­гля­ду пе­ти­цій що­до ро­бо­ти ор­га­нів ЄС, окрім Су­ду ЄС

роз­гляд си­ту­а­ції, яка мо­же при­зве­сти до про­ти­прав­них дій сто­сов­но прав і сво­бод осо­би.

Пов­но­ва­же­н­ня ом­буд­сме­на сто­су­ю­ться та­ко­го ко­ла пи­тань: скар­ги сто­сов­но цен­траль­них і мі­сце­вих ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди кра­ї­ну­ча­сниць (в то­му чи­слі якщо пре­дмет скар­ги пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но сто­су­є­ться пра­ва ЄС); скар­ги на без­ді­яль­ність або дії дер­жав­них ор­га­нів пра­во­су­д­дя та ом­буд­сме­нів; скар­ги сто­сов­но ді­яль­но­сті окре­мих при­ва­тних суб'єктів.

Якщо до­сяг­ти не­кон­флі­ктно­го ви­рі­ше­н­ня спір­но­го пи­та­н­ня не­мо­жли­во, єв­ро­ом­буд­смен має мо­жли­вість на­ді­сла­ти ре­ко­мен­да­ції сто­сов­но ви­рі­ше­н­ня та­ко­го пи­та­н­ня. Та­кож єв­ро­ом­буд­смен на вла­сний роз­суд має мо­жли­вість на­ді­сла­ти ре­ко­мен­да­ції у ви­пад­ку, якщо про­ти­прав­ні ді­я­н­ня сто­су­ю­ться прав ве­ли­кої кіль­ко­сті осіб.

Ці­ка­вим ви­пад­ком є спра­ва №0640/2011/AN, за змі­стом якої іспан­ський прав­ник на­ді­слав скар­гу до єв­ро­ом­буд­сме­на на ко­мі­сію ЄС, яка опу­блі­ку­ва­ла на офі­цій­ній веб-сто­рін­ці свої дум­ки сто­сов­но пе­ре­тво­рень в опо­да­тку­ван­ні у фі­нан­со­вій га­лу­зі, але ли­ше ан­глій­ською мо­вою. Єв­ро­ом­буд­смен, до­слі­див­ши зміст скар­ги, на­ді­слав ко­мі­сії ЄС свої ре­ко­мен­да­ції, від­по­від­но до яких всі акти ма­ють бу­ти опу­блі­ко­ва­ні всі­ма офі­цій­ни­ми мо­ва­ми кра­їн-уча­сниць Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, або офі­цій­ний пе­ре­клад опу­блі­ко­ва­них до­ку­мен­тів має на­да­ва­ти­ся за звер­не­н­ням осіб. В будь-яко­му ви­пад­ку не­за­до­во­ле­н­ня звер­не­н­ня осо­би сто­сов­но офі­цій­но­го пе­ре­кла­ду змі­сту опу­блі­ко­ва­но­го акту одні­єю з офі­цій­них мов Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу є про­ти­прав­ною ді­єю з бо­ку ор­га­ну ЄС. Такий прин­цип є зна­чу­щим у ді­яль­но­сті ко­мі­сії ЄС та ін­ших уста­нов Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. У ра­зі від­су­тно­сті впли­ву на­ді­сла­них ре­ко­мен­да­цій на від­по­від­ний ор­ган про цей факт мо­же бу­ти по­ві­дом­ле­но в Пар­ла­мент ЄС.

Над­си­ла­ти кло­по­та­н­ня ом­буд­сме­ну ма­ють змо­гу гро­ма­дя­ни ЄС, лю­ди, ре­є­стра­ція про­жи­ва­н­ня або пе­ре­бу­ва­н­ня яких по­стій­но чи тим­ча­со­во ви­зна­че­на в ме­жах одні­єї з кра­їн-уча­сниць Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, а та­кож суб’єкти під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, мі­сце ре­є­стра­ції яких зна­хо­ди­ться в ме­жах ЄС. У ра­зі по­тре­би на офі­цій­ній веб-сто­рін­ці єв­ро­ом­буд­сме­на є ша­блон скар­ги, до­сту­пний для за­ван­та­же­н­ня та ви­ко­ри­ста­н­ня.

Якщо зміст звер­не­н­ня не на­ле­жить до сфе­ри пов­но­ва­жень ом­буд­сме­на ( якщо во­но на­ле­жить до вну­трі­шньої ком­пе­тен­ції кра­ї­ну­ча­сниць), роз­гляд звер­не­н­ня не бу­де ска­со­ва­но. В будь-яко­му ви­пад­ку ом­буд­смен вчи­нить всі не­об­хі­дні дії для спри­я­н­ня ви­рі­шен­ню кон­флі­ктно­го пи­та­н­ня. Ві­до­мо­сті сто­сов­но та­ко­го ін­ци­ден­ту над­си­ла­ю­ться упов­но­ва­же­но­му Асо­ці­а­ції ом­буд­сме­нів ЄС, або адре­са­ту звер­не­н­ня на­прав­ля­є­ться ре­ко­мен­да­цій­ний лист з про­ха­н­ням пер­со­наль­но на­ді­сла­ти скар­гу до єв­ро­асо­ці­а­ції. Асо­ці­а­ція бу­ла ор­га­ні­зо­ва­на у 1996 р. На­ра­зі во­на по­єд­нує в со­бі за­галь­но­дер­жав­них і мі­сце­вих ом­буд­сме­нів кра­їн-уча­сниць Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, ом­буд­сме­нів-держ­пре­тен­ден­тів на ста­тус чле­на ЄС та ко­мі­тет сто­сов­но пе­ти­цій Пар­ла­мен­ту ЄС.

Агент­ство з фун­да­мен­таль­них прав Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу

Агент­ство з фун­да­мен­таль­них прав ЄС є ор­га­ном, на­ді­ле­ним спе­ці­аль­ни­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми, ме­та яких пря­мо сто­су­є­ться під­ви­ще­н­ня сту­пе­ня за­хи­сту прав осо­би в ЄС. Го­лов­не зав­да­н­ня – за­без­пе­че­н­ня до­по­мо­ги ін­сти­ту­там ЄС та кра­ї­нам-уча­сни­цям сто­сов­но ухва­ле­н­ня рі­шень та у про­це­сі ви­бо­ру роз­ви­тку фун­кцій, не­об­хі­дних для га­ран­ту­ва­н­ня фун­да­мен­таль­них прав осо­би.

Тоб­то Агент­ство з фун­да­мен­таль­них прав ЄС ви­ко­нує спря­мо- ву­ю­чу та ін­фор­ма­тив­ну фун­кцію. Агент­ство не має пра­ва роз­гля­да­ти пер­со­наль­ні звер­не­н­ня чи ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня, на­слід­ком яких є їх не­у­хиль­не ви­ко­на­н­ня. Про­те во­но по­сі­дає ва­жли­ве мі­сце у ство­ре­ні нор­ма­тив­ної ба­зи, яка по­єд­нує основ­ні прин­ци­пи прав осо­би та зла­го­дже­ний ме­ха­нізм за­хи­сту прав осо­би в ме­жах ЄС.

Офі­цій­но Агент­ство бу­ло ство­ре­но у 2007 р. Вну­трі­шня стру­кту­ра Агент­ства мі­стить та­кі під­роз­ді­ли: Ко­мі­тет прав­ля­чих, Ви­ко­нав­че бю­ро та На­у­ко­вий ко­мі­тет.

Ко­мі­тет прав­ля­чих спо­лу­чає пред­став­ни­ків кра­їн-уча­сниць, ко­мі­сії ЄС та Ра­ди ЄС з на­ле­жною пра­кти­кою в ке­ру­ван­ні гро­мад­ськи­ми чи при­ва­тним ор­га­ні­за­ці­я­ми та на­ле­жною ком­пе­тен­ці­єю в га­лу­зі фун­да­мен­таль­них прав.

Для га­ран­ту­ва­н­ня вті­ле­н­ня у жи­т­тя ви­зна­че­них зав­дань Ко­мі­тет прав­ля­чих що­ро­ку ухва­лює ро­бо­чу про­гра­му Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС від­по­від­но до за­ми­слу дов­го­ча­сної ді­яль­но­сті; схва­лює зві­ти Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС; при­зна­чає та звіль­няє з по­са­ди ди­ре­кто­ра Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС; при­ймає звіт Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС та оста­то­чні бю­дже­ти з пра­ви­ла­ми в га­лу­зі фі­нан­сів, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться сто­сов­но Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС; при­зна­чає та відзи­ває уча­сни­ків На­у­ко­во­го ко­мі­те­ту Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС.

Акт, який впо­ряд­ко­вує ро­бо­ту Ко­мі­те­ту прав­ля­чих, має на­зву «Пра­ви­ла про­це­ду­ри Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу». На го­ло­су­ван­ні рі- ше­н­ня ухва­лю­ю­ться про­стою біль­ші­стю. Пле­нум Ко­мі­те­ту прав­ля­чих від­бу­ва­є­ться дві­чі на рік. У ра­зі по­тре­би є мо­жли­вість по­за­чер­го­вих пле­ну­мів. До скла­ду ви­ко­нав­чо­го бю­ро вхо­дять го­ло­ви та ві­це-го­ло­ви Ко­мі­те­ту прав­ля­чих, двоє уча­сни­ків ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну і де­ле­гат Ко­мі­сії ЄС. В ді­яль­но­сті Ко­мі­сії бе­ре участь де­ле­гат, обра­ний Ра­дою ЄС. Ви­ко­нав­че бю­ро до­по­ма­гає Ко­мі­те­ту прав­ля­чих у про­це­сі під­го­тов­ки про­е­ктів рі­шень та ди­ре­кто­ру під час ви­ко­на­н­ня слу­жбо­вих обов’яз­ків.

Го­ло­вою Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС є ди­ре­ктор, який від­по­від­ає за на­ле­жне ви­ко­на­н­ня по­кла­де­них на Агент­ство фун­кцій, а та­кож за пра­це­вла­шту­ва­н­ня на­ле­жно­го пер­со­на­лу. Ко­мі­тет прав­ля­чих оби­рає ди­ре­кто­ра на осно­ві пер­со­наль­них від­знак, пра­кти­чних знань у сфе­рі фун­да­мен­таль­них прав, адмі­ні­стра­тив­них та управ­лін­ських зді­бно­стей.

На­у­ко­вий ко­мі­тет є пев­ним по­ру­чи­те­лем на­ле­жно­го ви­ко­на­н­ня ро­бо­ти, що ви­ко­ну­є­ться Агент­ством з фун­да­мен­таль­них прав ЄС. Він має бу­ти за­лу­че­ний на пер­ших ета­пах під­го­тов­ки про­е­ктів основ­ної ма­си актів сто­сов­но пи­тань, які фор­му­ють ком­пе­тен­цію цьо­го ор­га­ну.

На за­галь­но­сві­то­во­му рів­ні Агент­ство з фун­да­мен­таль­них прав ЄС про­ва­дить свою ді­яль­ність спіль­но з Ра­дою ЄС, Вер­хов­ним ко­мі­са­ром Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій сто­сов­но прав лю­ди­ни, Управ­лі­н­ням Вер­хов­но­го ко­мі­са­ра Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій сто­сов­но справ бі­жен­ців, Ор­га­ні­за­ція Об'єд­на­них На­цій з пи­тань осві­ти, на­у­ки і куль­ту­ри, ОБСЄ та ООН.

За­зна­че­ні ви­ще ме­ха­ні­зми охо­ро­ни й за­хи­сту прав осо­би ма­ють пев­ні не­до­лі­ки. Осо­ба має га­ран­то­ва­не пра­во на звер­не­н­ня до єв­ро­ом­буд­сме­на і до Агент­ства з фун­да­мен­таль­них прав ЄС, але зга­да­ні уста­но­ви не во­ло­ді­ють пов­но­ва­же­н­ня­ми сто­сов­но ухва­ле­н­ня рі­шень, які по­вин­ні не­у­хиль­но ви­ко­ну­ва­ти­ся. Ці ор­га­ни бе­руть опо­се­ред­ко­ва­ну участь під час не­кон­флі­ктно­го ви­рі­ше­н­ня про­блем пре­тен­зії. Вар­то за­зна­чи­ти, що прийня­ті рі­ше­н­ня не ма­ють за­галь­но­обов’яз­ко­вої пра­во­вої дії че­рез при­та­ман­не їм по­лі­ти­чне на­пов­не­н­ня, а та­кож існує мо­жли­вість то­го, що во­ни не бу­дуть роз­гля­ну­ті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.