При­го­ди пра­це­вла­шту­ва­н­ня іно­зем­ців в Укра­ї­ні

Остан­ні за­ко­но­дав­чі змі­ни

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА МІГРАЦІЙНЕ ПРАВО - Оле­ксан­дра О ЄВСТАФ’ЄВА ЄВСТАФ’ЄВА, ке­рів­ник пра­кти­ки тру­до­во­го пра­ва ЄПАП Укра­ї­на

Ко­ли ми на пра­кти­ці зі­штов­хну­ли­ся з та­ким пи­та­н­ням у спра­ві на­шо­го клі­єн­та, Центр зайня­то­сті ви­знав, що про­це­ду­ра від­нов­ле­н­ня дій­сно від­су­тня, а що ро­би­ти з на­шим кло­по­та­н­ням про по­нов­ле­н­ня, во­ни бу­дуть ду­ма­ти. Нам за­про­по­ну­ва­ли по­да­ти до­ку­мен­ти як на отри­ма­н­ня но­во­го до­зво­лу, не­зва­жа­ю­чи на те, що з об’єктив­них при­чин по­да­ти пов­ний ком­плект до­ку­мен­тів у цій си­ту­а­ції про­сто не­має змо­ги. Адже за­кон ви­ма­гає по­да­ва­ти «про­ект» тру­до­во­го до­го­во­ру, то­ді як пра­ців­ник, до­звіл яко­го втра­че­но, вже дав­но пра­цює на під­при­єм­стві, а до­го­вір з ним, бу­ду­чи укла­де­ним, вже дав­но при­пи­нив бу­ти про­е­ктом. До то­го ж йо­го за­ві­ре­на ко­пія (на ви­ко­на­н­ня ви­мог за­ко­ну) вже бу­ла по­да­на до Цен­тру зайня­то­сті та зна­хо­ди­ться в йо­го фай­лах… Аб­сурд! Чи не так?

Ще одним від­чу­тним мі­ну­сом онов­ле­ної про­це­ду­ри ви­да­чі до­зво­лів на пра­це­вла­шту­ва­н­ня є вве­де­н­ня спе­ці­аль­но­го мі­ні­маль­но­го роз­мі­ру зар­пла­ти для іно­зем­ців – 10 мі­ні­маль­них за­ро­бі­тних плат на мі­сяць. З одно­го бо­ку, ціл­ком зро­зумі­ло, що дер­жа­ва тур­бу­є­ться про ін­те­ре­си за­про­ше­но­го пер­со­на­лу (по­при те, що в цій ви­мо­зі про­гля­да­є­ться дис­кри­мі­на­ція що­до укра­їн­ських пра­ців­ни­ків, адже мі­ні­маль­на дер­жав­на га­ран­тія для них у 10 ра­зів мен­ша ніж та, що на­да­є­ться за­про­ше­но­му іно­зем­но­му пер­со­на­лу). З ін­шо­го бо­ку, за­ко­но­да­вець чо­мусь «за­був» зро­би­ти ви­ня­ток з ці­єї ви­мо­ги для іно­зем­ців, які отри­му­ють до­звіл на пра­це­вла­шту­ва­н­ня як вну­трі­шньо­кор­по­ра­тив­ні це­сіо­на­рії та від­ря­дже­ні іно­зем­ні пра­ців­ни­ки (хо­ча суть та­ких ро­лей вка­зує на те, що більш при­ро­дни­ми для них бу­ла б прив’яз­ка зар­пла­ти та тру­до­во­го до­го­во­ру са­ме до за­кор­дон­но­го ро­бо- то­дав­ця (хе­до­фі­су) або хо­ча б мо­жли­вість ви­бо­ру).

Та­ким чи­ном, за­ко­но­да­вець ми­мо­во­лі ви­зна­чив, що ро­бо­та цих спе­ці­а­лі­стів має опла­чу­ва­ти­ся ло­каль­но, а от­же, з ни­ми має бу­ти укла­де­ний ло­каль­ний тру­до­вий до­го­вір. В ре­зуль­та­ті зни­кає до­ціль­ність ви­окрем­лю­ва­ти ці спе­ці­аль­ні ка­те­го­рії пра­ців­ни­ків з-по­між ін­ших іно­зем­ців та отри­му­ва­ти для них спе­ці­аль­ний тип до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня. На пра­кти­ці ро­бо­то­дав­ці схиль­ні оби­ра­ти «зви­чай­ний» тип до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня, на­віть якщо по су­ті пра­ців­ник є це­сіо­на­рі­єм чи від­ря­дже­ним, що озна­чає не­об­хі­дність пла­ти­ти йо­му зар­пла­ту не мен­ше за­зна­че­но­го по­ро­гу. За по­пе­ре­дньо­го ре­гу­лю­ва­н­ня теж не бу­ло чі­тко­го до­зво­лу об­хо­ди­ти­ся без ло­каль­но­го до­го­во­ру та зар­пла­ти для цих ка­те­го­рій, але від­су­тність ви­со­ко­го по­ро­гу мі­ні­маль­ної зар­пла­ти ро­би­ла не­зру­чно­сті ло­каль­но­го на­йму не та­ки­ми від­чу­тни­ми.

Не­спра­ве­дли­во бу­де не ска­за­ти про плю­си остан­ніх но­вел. Їх пе­ре­ва­жна біль­шість сто­су­є­ться до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня. Зокре­ма, бу­ло ска­со­ва­но пе­ре­вір­ку по­пи­ту на ва­кан­сії (фор­ма 3-ПН) пе­ред по­да­н­ням кло­по­та­н­ня про отри­ма­н­ня до­зво­лу, ска­со­ва­но ви­мо­гу на­да­ва­ти до­від­ки про стан здо­ров’я та про від­су­тність су­ди­мо­стей, іно­зем­цям до­зво­ле­но за­йма­ти одно­ча­сно де­кіль­ка по­сад, вре­гу­льо­ва­но про­це­ду­ру вне­се­н­ня змін до до­зво­лу у зв’яз­ку зі змі­ною па­спорт­них да­них, на­зви по­са­ди, на­зви ро­бо­то­дав­ця.

Про­те на фо­ні за­зна­че­них ви­ще си­стем­них мі­ну­сів на­віть ці плю­си ви­гля­да­ють блі­ду­ва­то. До то­го ж та об­ста­ви­на, що про­це­ду­ру ви­да­чі до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня ви­рі­ше­но вре­гу­лю­ва­ти на рів­ні за­ко­ну (За­кон Укра­ї­ни «Про зайня­тість»), а не по­ста­но­ви КМУ, як бу­ло до 27.09.2017 р., на­вряд чи до­зво­ляє спо­ді­ва­ти­ся на те, що не­до­лі­ки про­це­ду­ри, на­яв­ність яких вже є оче­ви­дною, бу­дуть усу­не­ні опе­ра­тив­но.

Що сто­су­є­ться по­сві­док на тим­ча­со­ве про­жи­ва­н­ня, то чи не єди­ним плю­сом онов­ле­ної про­це­ду­ри є мо­жли­вість отри­ма­н­ня та­кої по­свід­ки ін­ве­сто­ром, який вклав у ста­ту­тний ка­пі­тал за­ре­є­стро­ва­ної в Укра­ї­ні юр­осо­би не мен­ше ніж 100 тис. єв­ро. Однак це по­кра­ще­н­ня не пов’яза­не з пра­це­вла­шту­ва­н­ням іно­зем­ців.

Го­лов­ним по­зи­ти­вом у про­це­ду­рі ви­да­чі ві­зи Д є те, що цю ві­зу зро­би­ли ба­га­то­ра­зо­вою, а строк дії ста­но­вить 90 днів. По­пе­ре­днє ре­гу­лю­ва­н­ня, за яко­го ця ві­за бу­ла ра­зо­вою, ство­рю­ва­ла сер­йо­зний кло­піт для іно­зем­них пра­ців­ни­ків, які щой­но отри­ма­ли до­звіл на пра­це­вла­шту­ва­н­ня, адже в’їхав­ши в Укра­ї­ну на її під­ста­ві, во­ни ма­ли без­ви­їзно че­ка­ти ви­да­чі по­свід­ки (при­бли­зно 2 ти­жні). До то­го ж якщо з яки­хось при­чин (на­при­клад, хво­ро­ба ро­ди­ча чи тер­мі­но­ве від­ря­дже­н­ня) до­во­ди­ло­ся ви­їха­ти з Укра­ї­ни до по­да­чі до­ку­мен­тів на по­свід­ку чи пі­сля по­да­чі, але до її отри­ма­н­ня «на ру­ки», ві­зу до­во­ди­ло­ся отри­му­ва­ти зно­ву. Вра­хо­ву­ю­чи зна­чний роз­мір кон­суль­сько­го збо­ру для гро­ма­дян де­яких кра­їн (на­при­клад, по­над 600 фун­тів стер­лін­гів для гро­ма­дян Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства), «за­до­во­ле­н­ня» від по­втор­но­го звер­не­н­ня за ві­зою бу­ло не з де­ше­вих, вже не го­во­ря­чи про втра­че­ний час.

«Ка­знить нель­зя по­ми­ло­вать», або «пун­кту­а­ція ру­лить»

По­ки пи­са­ла­ся ця ста­т­тя, на­бу­ла чин­но­сті чер­го­ва но­ве­ла у про­це­ду­рі ви­да­чі по­сві­док на тим­ча­со­ве про­жи­ва­н­ня (По­ста­но­ва КМУ від 18.07.2018 р. №651, на­бу­ла чин­но­сті 28.08.2018 р.). По­ста­но­ва вно­сить

змі­ни до По­ряд­ку оформ­ле­н­ня, ви­да­чі, обмі­ну, ска­су­ва­н­ня, пе­ре­си­ла­н­ня, ви­лу­че­н­ня, по­вер­не­н­ня дер­жа­ві, ви­зна­н­ня не­дій­сною та зни­ще­н­ня по­свід­ки на тим­ча­со­ве про­жи­ва­н­ня, за­твер­дже­но­го По­ста­но­вою КМУ від 25.04.2018 р. №322. Ці змі­ни до­ста­тньо див­ні.

Зокре­ма, до за­зна­че­но­го По­ряд­ку до­да­но по­ло­же­н­ня, яке пе­ред­ба­чає, що (ци­тую) «іно­зем­ці та осо­би без гро­ма­дян­ства (крім гро­ма­дян дер­жа­ви, що ви­зна­на Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни дер­жа­вою-агре­со­ром), які від­по­від­но до за­ко­нів та між­на­ро­дних до­го­во­рів Укра­ї­ни не зо­бов'яза­ні отри­му­ва­ти дов­го­стро­ко­ву ві­зу для оформ­ле­н­ня по­свід­ки на тим­ча­со­ве про­жи­ва­н­ня та отри­ма­ли до­звіл на за­сто­су­ва­н­ня пра­ці іно­зем­ців та осіб без гро­ма­дян­ства не пі­зні­ше 30 днів від да­ти остан­ньо­го в'їзду на те­ри­то­рію Укра­ї­ни, ма­ють пра­во по­да­ти до­ку­мен­ти на отри­ма­н­ня по­свід­ки без ви­їзду за ме­жі Укра­ї­ни за умо­ви до­три­ма­н­ня стро­ків, ви­зна­че­них п. 17 цьо­го По­ряд­ку».

Єди­не, що зро­зумі­ло з цьо­го на­бо­ру слів, це те, що нор­мо­тво­рець пра­гнув яко­їсь осо­бли­во­сті для про­це­ду­ри ви­да­чі по­свід­ки для гро­ма­дян дер­жа­ви-агре­со­ра. Про­те ло­гі­ка ме­ха­ні­зму, за до­по­мо­гою яко­го вво­ди­ться ця осо­бли­вість, із за­зна­че­но­го фор­му­лю­ва­н­ня не про­гля­да­є­ться. Спро­бу­є­мо ро­зі­бра­ти­ся.

З бу­кваль­но­го про­чи­та­н­ня но­ве­ли ви­пли­ває, що іно­зем­ці, які з огля­ду на своє гро­ма­дян­ство звіль­не­ні від не­об­хі­дно­сті отри­му­ва­ти ві­зу Д (гро­ма­дя­ни Бі­ло­ру­сі, Мол­до­ви, Гру­зії, Азер­бай­джа­ну та ін.), крім гро­ма­дян кра­ї­ни-агре­со­ра, які в мо­мент отри­ма­н­ня до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня пе­ре­бу­ва­ли в Укра­ї­ні, мо­жуть не ви­їжджа­ти за ме­жі Укра­ї­ни (від­по­від­но, по­втор­но не в’їжджа­ти) з ме­тою по­да­чі до­ку­мен­тів на по­свід­ку, якщо во­ни отри­ма­ли свій до­звіл на пра­це­вла­шту­ва­н­ня про­тя­гом 30 днів з да­ти остан­ньо­го в’їзду в Укра­ї­ну. Ні­би­то ви­гля­дає як по­кра­ще­н­ня. Ав­жеж, до­зво­ли­ли по­да­ва­ти­ся на по­свід­ку, по­пе­ре­дньо не ви­їжджа­ю­чи з кра­ї­ни, зві­сно, якщо бу­дуть до­три­ма­ні пев­ні умо­ви. Однак, вра­хо­ву­ю­чи, що до цьо­го «по­кра­ще­н­ня» гро­ма­дя­нам за­зна­че­них кра­їн для по­да­чі на по­свід­ку не по­трі­бно бу­ло по­пе­ре­дньо ви­їжджа­ти з Укра­ї­ни вза­га­лі та без усі­ля­ких умов (якщо не вра­хо­ву­ва­ти за­галь­не обме­же­н­ня у 90/180), «по­кра­ще­н­ня» ви­гля­дає біль­ше ніж сум­нів­ним.

До ре­чі, до­ста­тньо див­ною в но­ве­лі ви­гля­дає умо­ва, за якої «вклю­ча­є­ться по­кра­ще­н­ня»: «Якщо до­звіл на пра­це­вла­шту­ва­н­ня отри­ма­но не пі­зні­ше 30 днів від да­ти остан­ньо­го в'їзду на те­ри­то­рію Укра­ї­ни». Не­зро­зумі­ла ме­та прив’яз­ки «по­кра­ще­н­ня» до стро­ків отри­ма­н­ня до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня і прив’яз­ка да­ти отри­ма­н­ня до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня до да­ти в’їзду в Укра­ї­ну (це при то­му, що для отри­ма­н­ня до­зво­лу на пра­це­вла­шту­ва­н­ня при­су­тність іно­зем­ця в Укра­ї­ні вза­га­лі не ви­ма­га­є­ться).

Ма­є­мо дум­ку, що при­чи­ною та­ких не­зро­зумі­ло­стей є про­бле­ми пун­кту­а­ції. Як­би ко­ми в текс­ті «но­ве­ли» роз­ста­ви­ли тро­хи по-ін­шо­му, зміст був би де­що ін­шим (біль­шменш зро­зумі­лим). Текст мо­жна бу­ло б ро­зу­мі­ти та­ким чи­ном, що гро­ма­дя­ни за­зна­че­них кра­їн, які отри­ма­ли до­звіл на пра­це­вла­шту­ва­н­ня і зна­хо­дя­ться на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, для звер­не­н­ня за по­свід­кою не зо­бов’яза­ні по­пе­ре­дньо ви­їжджа­ти за ме­жі Укра­ї­ни, якщо та­ке звер­не­н­ня від­бу­ва­є­ться про­тя­гом 30 днів від да­ти остан­ньо­го в’їзду.

На згад­ку при­хо­дить те­пер вже кри­ла­та фра­за зі ста­ро­го ра­дян­сько­го муль­ти­ка «Два­над­цять мі­ся­ців»: «Ка­знить нель­зя по­ми­ло­вать». Адже від мі­сця у ре­чен­ні, ку­ди юна без­гра­мо­тна ко­ро­ле­ва по­ста­вить ко­му, ма­ла за­ле­жа­ти до­ля не­ща­сних під­да­них. Як тра­кту­ва­ти­ме за­зна­че­ну но­ве­лу мі­гра­цій­на слу­жба, по­ка­же час.

За­мість ви­снов­ку

От­же, по­при хро­ні­чне ре­фор­му­ва­н­ня і пра­гне­н­ня «до кра­що­го», про­це­ду­ри оформ­ле­н­ня пра­це­вла­шту­ва­н­ня та пе­ре­бу­ва­н­ня іно- зем­ців в Укра­ї­ні ще ду­же да­ле­кі від іде­а­лу. Зви­чай­но, це до­дає кло­по­ту іно­зем­цям і ро­бо­ти їхнім юри­стам. Вра­хо­ву­ю­чи, що ба­га­то з цих іно­зем­ців є топ-ме­не­дже­ра­ми «до­чок» по­ту­жних транс­на­ціо­наль­них кор­по­ра­цій, що ін­ве­сту­ють в Укра­ї­ну, за­без­пе­чу­ють ро­бо­чі мі­сця для на­ших спів­гро­ма­дян та на­пов­не­н­ня ка­зни по­да­тка­ми, їх від­во­лі­ка­н­ня на над­зви­чай­но об­тя­жли­ві та за­бю­ро­кра­ти­зо­ва­ні мі­гра­цій­ні про­це­ду­ри на­вряд чи спри­я­ти­ме до­ся­гнен­ню ши­ро­ко про­па­го­ва­ної ме­ти ре­фор­му­ва­н­ня, яке на­ра­зі є до­ста­тньо акту­аль­ним.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.