КПК по-львів­ськи

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА МІГРАЦІЙНЕ ПРАВО - Ві­ктор МОРОЗ, ке­ру­ю­чий пар­тнер адво­кат­сько­го об’єд­на­н­ня Suprema Lex

Згі­дно з по­ло­же­н­ня­ми Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, по­ря­док кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня на те­ри­то­рії Укра­ї­ни ви­зна­ча­є­ться ли­ше кри­мі­наль­ним про­це­су­аль­ним за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни. При цьо­му одні­єю з основ­них за­сад кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, по­руч з вер­хо­вен­ством пра­ва, є за­кон­ність та за­без­пе­че­н­ня пра­ва на за­хист.

Так, за­кон­ність пе­ред­ба­чає, що під час кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня суд, слід­чий су­д­дя, про­ку­рор, ке­рів­ник ор­га­ну до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, слід­чий, ін­ші слу­жбо­ві осо­би ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди зо­бов'яза­ні не­у­хиль­но до­дер­жу­ва­ти­ся ви­мог Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, між­на­ро­дних до­го­во­рів, зго­да на обов'яз­ко­вість яких на­да­на Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни, а та­кож ви­мог ін­ших актів за­ко­но­дав­ства.

Во­дно­час пі­до­зрю­ва­ний, обви­ну­ва­че­ний, ви­прав­да­ний, за­су­дже­ний має пра­во на за­хист, яке по­ля­гає у на­дан­ні йо­му мо­жли­во­сті ви­сло­ви­ти усні або пи­сьмо­ві по­ясне­н­ня з при­во­ду пі­до­зри чи обви­ну­ва­че­н­ня, пра­во зби­ра­ти й по­да­ва­ти до­ка­зи, бра­ти осо­би­сту участь у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні, ко­ри­сту­ва­ти­ся пра­во­вою до­по­мо­гою за­хи­сни­ка, а та­кож ре­а­лі­зо­ву­ва­ти ін­ші про­це­су­аль­ні пра­ва, пе­ред­ба­че­ні Кри­мі­наль­ним про­це­су­аль­ним ко­де­ксом Укра­ї­ни.

Ви­хо­дя­чи зі змі­сту ви­ще­вка­за­них прин­ци­пів, за­ко­но­да­вець се­ред ви­мог до апе­ля­цій­ної скар­ги за­зна­чив, що апе­ля­цій­на скар­га не ли­ше по­да­є­ться у пи­сьмо­вій фор­мі, але й по­вин­на, се­ред ін­шо­го, мі­сти­ти по­ві­дом­ле­н­ня осо­би, яка по­дає апе­ля­цій­ну скар­гу, що во­на не ба­жає бра­ти участь в апе­ля­цій­но­му роз­гля­ді.

Та­ка нор­ма ви­да­є­ться ціл­ком ло­гі­чною, з огля­ду на ре­а­лі­за­цію осо­бою пра­ва на за­хист. Осо­бу, яка по­дає апе­ля­цій­ну скар­гу (за­зви­чай, за­хи­сни­ка), за­про­шу­ють на­да­ти без­по­се­ре­дньо в су­ді по­ясне­н­ня що­до змі­сту апе­ля­цій­ної скар­ги, до­во­дів на ко­ристь про­ти­прав­но­сті су­до­во­го рі­ше­н­ня, прийня­то­го су­дом пер­шої ін­стан­ції, фа­кти­чних об­ста­вин, які не бу­ли вра­хо­ва­ні су­дом пер­шої ін­стан­ції під час прийня­т­тя оскар­жу­ва­но­го рі­ше­н­ня. Ці чин­ни­ки мо­жуть за­без­пе­чи­ти осо­бі більш ефе­ктив­ний за­хист її прав.

Однак у Кри­мі­наль­но­му про­це­су­аль­но­му ко­де­ксі Укра­ї­ни не за­крі­пле­но та­ку за­са­ду кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня як пра­во­ва ви­зна­че­ність, яка пе­ред­ба­чає, що за­кон не мо­же тлу­ма­чи­ти­ся ко­жним суд­дею в ко­жно­му су­ді по-рі­зно­му. Зав­дя­ки цій про­га­ли­ні, допу­ще­ній ві­тчи­зня­ним за­ко­но­дав­ством, у сто­ли­ці Га­ли­чи­ни мі­сті Ле­ва існує своя ре­да­кція Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни. Во­на зво­ди­ться до то­го, що від­су­тність пи­сьмо­во­го кло­по­та­н­ня від пі­до­зрю­ва­но­го (обви­ну­ва­че­но­го) або йо­го за­хи­сни­ка що­до ба­жа­н­ня бра­ти участь в апе­ля­цій­но­му роз­гля­ді тлу­ма­чи­ться як від­су­тність та­ко­го ба­жа­н­ня.

Зокре­ма, апе­ля­цій­ний суд Львів­ської обла­сті при роз­гля­ді апе­ля­цій­них скарг на ухва­ли слід­чих суд­дів що­до обра­н­ня пі­до­зрю­ва­ним за­по­бі­жно­го за­хо­ду вва­жає ціл­ком нор­маль­ною пра­кти­ку не до­став­ля­ти на су­до­ве за­сі­да­н­ня пі­до­зрю­ва­них, які три­ма­ю­ться під вар­тою, якщо від та­ких пі­до­зрю­ва­них або їх за­хи­сни­ків не на­ді­йшло окре­мо­го пи­сьмо­во­го кло­по­та­н­ня про ба­жа­н­ня пі­до­зрю­ва­них бра­ти участь у су­до­во­му за­сі­дан­ні.

На дум­ку суд­дів за­зна­че­но­го су­ду, са­ме так слід спри­йма­ти по­ло­же­н­ня ч. 3 ст. 396 Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, в якій за­зна­че­но, що «якщо осо­ба не ба­жає бра­ти участь в апе­ля­цій­но­му роз­гля­ді, во­на за­зна­чає це в апе­ля­цій­ній скар­зі».

Однак якщо ка­ву по-львів­ськи мо­жна зна­йти в будь-якій кав’яр­ні Льво­ва, то КПК по-львів­ськи від­шу­ка­ти не мо­жли­во. Без­пе­ре­чно, пра­кти­ка, яка скла­ла­ся у львів­ській апе­ля­ції, не від­по­від­ає ви­мо­гам Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни та па­плю­жить пра­во осо­би на за­хист.

Єв­ро­пей­ський суд з прав лю­ди­ни у спра­ві «Іглін про­ти Укра­ї­ни» за­зна­чив, що Кон­вен­ція з прав лю­ди­ни га­ран­тує обви­ну­ва­че­но­му «аде­ква­тний час і мо­жли­во­сті, не­об­хі­дні для під­го­тов­ки сво­го за­хи­сту», а от­же, ця га­ран­тія озна­чає, що під­го­тов­ка за­хи­сту по су­ті го­лов­них обви­ну­ва- чень мо­же вклю­ча­ти про­ве­де­н­ня з йо­го бо­ку всіх «не­об­хі­дних за­хо­дів». Обви­ну­ва­че­ний по­ви­нен ма­ти мо­жли­вість ор­га­ні­зу­ва­ти свій за­хист на­ле­жним чи­ном і без пе­ре­шкод мо­жли­во­сті ви­кла­сти су­ду, який роз­гля­дає спра­ву, всі не­об­хі­дні ар­гу­мен­ти за­хи­сту і та­ким чи­ном впли­ну­ти на ре­зуль­тат про­ва­дже­н­ня. При цьо­му обра­ний спо­сіб за­без­пе­че­н­ня га­ран­тій за­хи­сту прав осо­би по­ви­нен від­по­від­а­ти ви­мо­гам спра­ве­дли­во­го су­ду.

Пра­кти­ка, яка скла­ла­ся у львів­ській апе­ля­ції, не від­по­від­ає ви­мо­гам КПК Укра­ї­ни

От­же, не­зва­жа­ю­чи на те, що мі­сто Ле­ва роз­та­шо­ва­не не­по­да­лік від Єв­ро­пи, пра­во­су­д­дя там не зав­жди від­по­від­ає єв­ро­пей­ським стан­дар­там. Спо­ді­ва­ю­ся, що це рад­ше ви­ня­ток із за­галь­но­го пра­ви­ла, а та­кож що у Льво­ві суд­ді спри­я­ти­муть роз­бу­до­ві в Укра­ї­ні пра­во­вої дер­жа­ви.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.