Кор­по­ра­тив­ний юрист: прин­ци­пи ро­бо­ти

«Я не хо­чу, щоб юрист го­во­рив ме­ні, що я не мо­жу ро­би­ти. Я на­ймаю йо­го для то­го, щоб він ска­зав ме­ні, як зро­би­ти те, що ме­ні по­трі­бно». Джон Пір­понт Мор­ган, аме­ри­кан­ський під­при­є­мець, фі­нан­сист, бан­кір

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - А Ан­на ФРАНКОВА ФРАНКОВА, юри­скон­сульт ТОВ «Сі­гнет Хол­динг» («Cygnet Agrocompany»), адво­кат

Кор­по­ра­тив­ний юрист є клю­чо­вою осо­бою в по­шу­ку пра­во­вих рі­шень для розв’ яза­н­ня спір­них пи­тань на під­при­єм­стві. Са­ме на ньо­го по­кла­да­є­ться обов’язок ви­яв­ля­ти та за­по­бі­га­ти ри­зи­кам у ді­яль­но­сті під­при­єм­ства на ло­каль­но­му і зов­ні­шньо­му рів­нях йо­го вза­є­мо­дії.

Су­тність, зміст, об­сяг обов’яз­ків та пов­но­ва­жень кор­по­ра­тив­но­го юри­ста охо­плює ши­ро­кий спектр пи­тань, се­ред яких:

• ана­ліз та роз­роб­ка пра­во­вих до­ку­мен­тів, юри­ди­чний ау­дит;

• пред­став­ни­цтво та за­хист ін­те­ре­сів під­при­єм­ства;

• вне­се­н­ня кло­по­тань і про­по­зи­цій ке­рів­ни­цтву що­до вдо­ско­на­ле­н­ня та по­лі­пше­н­ня ве­де­н­ня го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті;

• мо­ні­то­ринг за­ко­но­дав­ства, про­ве­де­н­ня йо­го по­рів­няль­но­го ана­лі­зу;

• під­го­тов­ка та на­да­н­ня кон­суль­та­цій (усних, пи­сьмо­вих) з пи­тань ді­яль­но­сті під­при­єм­ства;

• впро­ва­дже­н­ня но­вих ме­то­дів ро­бо­ти із за­сто­су­ва­н­ням ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій;

• кон­троль обі­гу до­го­вір­ної та пре­тен­зій­но-по­зов­ної ро­бо­ти;

• участь у слу­жбо­вих роз­слі­ду­ва­н­нях та пе­ре­вір­ках кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів то­що.

Ви­ще­за­зна­че­ний не­ви­чер­пний пе­ре­лік зав­дань кор­по­ра­тив­но­го юри­ста має ґрун­ту­ва­ти­ся на по­ло­же­н­нях, ви­мо­гах та стан­дар­тах, які по­ля­га­ють в осно­ву йо­го ро­бо­ти. До­три­ма­н­ня кор­по­ра­тив­ним юри­стом ви­со­ких стан­дар­тів без­по­се­ре­дньо впли­ває на якість, ре­зуль­та­тив­ність та ефе­ктив­ність йо­го ро­бо­ти, а та­кож на пев­ні лан­ки ді­яль­но­сті під­при­єм­ства, в яко­му він пра­цює. Уза­галь­ню­ю­чи ви­ще­на­ве­де­не, мо­жна ствер­джу­ва­ти, що са­ме прин­ци­пи ро­бо­ти кор­по­ра­тив­но­го юри­ста ство­рю­ють мі­цний фун­да­мент йо­го які­сної ро­бо­ти та фі­лі­гран­но від­шлі­фо­ву­ють юри­ди­чно зна­чу­щі рі­ше­н­ня і ви­снов­ки. Се­ред прин­ци­пів ро­бо­ти кор­по­ра­тив­но­го юри­ста вар­то ви­окре­ми­ти на­сту­пні.

 До­три­ма­н­ня ви­со­кої куль­ту­ри спіл­ку­ва­н­ня та по­ве­дін­ки. Мов­ні на­ви­чки кор­по­ра­тив­но­го юри­ста до­зво­ля­ють йо­му чі­тко ви­слов­лю­ва­ти­ся, фор­му­лю­ва­ти свої дум­ки та ідеї (як пи­сьмо­во, так і усно). До­ско­на­ло во­ло­ді­ю­чи осно­ва­ми куль­ту­ри спіл­ку­ва­н­ня, кор­по­ра­тив­ний юрист змо­же швид­ко опе­ру­ва­ти юри­ди­чни­ми тер­мі­на­ми, їх тлу­ма­че­н­ням та вмі­ло за­сто­со­ву­ва­ти їх на пра­кти­ці.

Стри­ма­ність кор­по­ра­тив­но­го юри­ста у ви­слов­лю­ва­н­нях до­зво­лить не ли­ше уни­кну­ти не­ба­жа­них кон­флі­ктів, але й швид­ко розв’язу­ва­ти на­яв­ні про­бле­ми. Чі­тке фор­му­лю­ва­н­ня пра­во­вої по­зи­ції в су­до­вих ор­га­нах та під час пе­ре­ві­рок кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів мо­же впли­ну­ти на пе­ре­біг су­до­вої тя­га­ни­ни або ви­сно­вок кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів.

За­ко­но­да­вець вже за­клав пра­во­ву сан­кцію що­до не­до­три­ма­н­ня вста­нов­ле­них пра­вил по­ве­дін­ки та про­я­ву пра­во­во­го ні­гі­лі­зму до су­ду у ст. 1853 Ко­де­ксу Укра­ї­ни про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня. Вка­за­ною стат­тею вста­нов­лю­є­ться адмі­ні­стра­тив­на від­по­від­аль­ність за не­по­ва­гу до су­ду, що ви­ра­жа­є­ться у злі­сно­му ухи­лен­ні від яв­ки в суд по­зи­ва­ча/від­по­від­а­ча або у не­під­ко­рен­ні за­зна­че­них осіб та ін­ших гро­ма­дян роз­по­ря­джен­ню го­ло­ву­ю­чо­го, або в по­ру­шен­ні по­ряд­ку під час су­до­во­го за­сі­да­н­ня, а та­кож вчи­не­н­ня будь-ким дій, які свід­чать про зне­ва­гу до су­ду або вста­нов­ле­них у су­ді пра­вил. Та­кі по­ру­ше­н­ня тя­гнуть за со­бою на­кла­де­н­ня штра­фу від 50 до 150 не­о­по­да­тко­ву­ва­них мі­ні­му­мів до­хо­дів гро­ма­дян.

Як ба­чи­мо, за не­до­три­ма­н­ня прин­ци­пу ви­со­кої куль­ту­ри спіл­ку­ва­н­ня кор­по­ра­тив­ний юрист (і не тіль­ки він) мо­же бу­ти при­тя­гну­тий до від­по­від­аль­но­сті.

 Прин­цип «до­три­ма­н­ня кон­фі­ден­цій­но­сті» на­ра­зі на­би­рає но­вих обер­тів та по­ля­гає у зо­бов’язан­ні кор­по­ра­тив­но­го юри­ста до­три­му­ва­ти­ся ре­жи­му кон­фі­ден­цій­но­сті в ро­бо­ті з ін­фор­ма­ці­єю з обме­же­ним до­сту­пом, яка бу­ла йо­му пе­ре­да­на у зв’яз­ку з не­об­хі­дні­стю ви­ко­на­н­ня по­са­до­вих обов’яз­ків.

Під­сту­пи не­до­бро­зи­чли­вих кон­ку­рен­тів мо­жуть ді­я­ти че­рез кор­по­ра­тив­но­го юри­ста, який не­хтує ети­чни­ми кор­по­ра­тив­ни­ми нор­ма­ми та по­ру­шує прин­цип кон­фі­ден­цій­но­сті. Та­ка про­ти­прав­на по­ве­дін­ка мо­же при­зве­сти як до пря­мих, так і до не­пря­мих зби­тків під­при­єм­ства. У ра­зі на­яв­но­сті на під­при­єм­стві обов’яз­ко­вої ви­мо­ги до укла­да­н­ня до­го­во­ру кон­фі­ден­цій­но­сті або озна­йом­ле­н­ня з на­ка­зом/роз­по­ря­дже­н­ням про пе­ре­лік кон­фі­ден­цій­ної ін­фор­ма­ції під­при­єм­ства та зо­бов’яза­н­ня утри­му­ва­ти­ся від будь-яких дій, що мо­жуть бу­ти роз­ці­не­ні як по­ру­ше­н­ня кон­фі­ден­цій­но­сті, мо­жуть при­зве­сти до при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті.

До­три­му­ю­чись за­зна­че­но­го прин­ци­пу, кор­по­ра­тив­ний юрист мо­же здо­бу­ти до­ві­ру та при­мно­жи­ти ста­тки під­при­єм­ства, в яко­му він пра­цює. От­же, «Silentium est aurum» (Мов­ча­н­ня – зо­ло­то) є на­дій­ним по­мі­чни­ком, та­єм­ною збро­єю в по­то­чній ро­бо­ті кор­по­ра­тив­но­го юри­ста та бо­роть­бі з не­до­бро­зи­чли­ви­ми кон­ку­рен­та­ми під­при­єм­ства.

 Прин­цип «ва­рі­а­тив­но­сті в ро­бо­ті » по­ля­гає в то­му, що кор­по­ра­тив­ний юрист зав­жди по­ви­нен ма­ти кіль­ка шля­хів ви­рі­ше­н­ня спір­них си­ту­а­цій та пе­ред­ба­ча­ти на­слід­ки прийня­т­тя ко­жно­го з них. Одна дум­ка – до­бре, а дві чи три – ще кра­ще. Джон Пір­понт Мор­ган ка­зав: «Я не хо­чу, щоб юрист го­во­рив ме­ні, що я не мо­жу ро­би­ти. Я на­ймаю йо­го для то­го, щоб він ска­зав ме­ні, як зро­би­ти те, що ме­ні по­трі­бно».

До­три­ма­н­ня кор­по­ра­тив­ним юри­стом ви­со­ких стан­дар­тів впли­ває на якість та ре­зуль­та­тив­ність йо­го ро­бо­ти

Ва­рі­а­тив­ність – це мо­жли­вість кор­по­ра­тив­но­го юри­ста під час під­го­тов­ки пра­во­чи­нів пе­ред­ба­чи­ти не­стан­дар­тні умо­ви в ме­жах, не за­бо­ро­не­них чин­ним за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни та між­на­ро­дни­ми нор­ма­ми пра­ва, що бу­ли ра­ти­фі­ко­ва­ні Укра­ї­ною.

Вмі­ло ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи прин­цип «до­зво­ле­но все, що не за­бо­ро­не­но за­ко­ном» і прин­цип «до­зво­ле­но все, що пе­ред­ба­че­не за­ко­ном», мо­жна смі­ли­во ва­рі­ю­ва­ти у про­це­сі скла­да­н­ня вну­трі­шньо го­спо­дар­ських

та зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних до­го­во­рів, уста­нов­чих до­ку­мен­тів, ін­ших юри­ди­чно зна­чу­щих пра­во­чи­нів, ви­рі­ше­н­ня спір­них си­ту­а­цій, що до­зво­лить вре­гу­лю­ва­ти го­спо­дар­ські від­но­си­ни, вра­хо­ву­ю­чи ін­те­ре­си під­при­єм­ства.

 Пе­ре­дба­че­н­ня ри­зи­ків – один з по­пу­ляр­них і про­гре­сив­них прин­ци­пів, який озна­чає ді­я­ти на ви­пе­ре­дже­н­ня та пе­ред­ба­ча­ти на­слід­ки тих чи ін­ших дій. Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи цей прин­цип, кор­по­ра­тив­ний юрист мо­же не ли­ше пе­ред­ба­ча­ти при­чин­но-на­слід­ко­ві зв’яз­ки дій та рі­шень, вжи­тих на під­при­єм­стві, але й від­вер­та­ти не­га­тив­ні на­слід­ки. Пе­ре­дба­че­н­ня мо­жли­вих ри­зи­ків – це їх по­пе­ре­дже­н­ня та усу­не­н­ня, це пе­ре­дба­че­н­ня май­бу­тньо­го.

 Прин­цип «по­стій­но­го вдо­ско­на­ле­н­ня» , ма­буть, сто­су­є­ться ко­жно­го суб’єкта со­ці­у­му, але якщо го­во­ри­ти про пев­ний про­фе­сій­ний про­ша­рок осіб (кор­по­ра­тив­них юри­стів), не­об­хі­дно за­ува­жи­ти, що вдо­ско­на­ле­н­ня для юри­стів має бу­ти без­пе­рерв­ним, по­трі­бно по­лі­пшу­ва­ти здо­бу­ті зна­н­ня, роз­ши­рю­ва­ти про­фе­сій­ні на­ви­чки та го­ри­зон­ти пра­во­вої ді­яль­но­сті.

По­стій­не вдо­ско­на­ле­н­ня кор­по­ра­тив­но­го юри­ста – це мо­жли­вість ви­рі­шу­ва­ти пра­во­ві зав­да­н­ня за мен­ший ча­со­вий про­мі­жок та більш які­сно. От­же, про­фе­сій­ні зді­бно­сті змо­жуть впли­ва­ти на по­ка­зни­ки го­спо­дар­сько-пра­во­вої ді­яль­но­сті під­при­єм­ства.

 Прин­цип «по­стій­ної вза­є­мо­дії та ко­му­ні­ка­ції» по­ля­гає в то­му, що кор­по­ра­тив­ний юрист – це не окре­ма ста­ти­чна лан­ка під­при­єм­ства, це пов­но­цін­ний актив­ний уча­сник ор­га­ні­за­цій­них про­це­сів на під­при­єм­стві. Зда­тність вза­є­мо­ді­я­ти та на­ла­го­джу­ва­ти від­но­си­ни – це пер­ший крок до збо­ру, одер­жа­н­ня, оброб­ки та ана­лі­зу не­об­хі­дної ін­фор­ма­ції для ви­рі­ше­н­ня зав­дань юри­ди­чно­го змі­сту. Кор­по­ра­тив­ний юрист по­ви­нен вмі­ти за до­по­мо­гою вза­є­мо­дії та ко­му­ні­ка­ції, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи свої по­са­до­ві обов’яз­ки, здій­сню­ва­ти юри­ди­чний ана­ліз спір­них си­ту­а­цій на під­при­єм­стві.

 Прин­цип «ди­на­мі­чно­сті та гну­чко­сті» озна­чає го­тов­ність кор­по­ра­тив­но­го юри­ста до змін, оброб­ки ве­ли­ко­го об­ся­гу ін­фор­ма­ції, обі­гу до­го­вір­ної ро­бо­ти. Кор­по­ра­тив­ні юри­сти, які за­сто­со­ву­ють цей прин­цип, ма­ють зда­тність під­ла­што­ву­ва­ти­ся до ви­мог пра­во­во­го сьо­го­де­н­ня та ша­ле­но­го ри­тму змін у за­ко­но­дав­стві. Во­ни зда­тні вча­сно їх за­сто­со­ву­ва­ти на пра­кти­ці. Про­гре­сив­ні юри­сти по­стій­но за­сто­со­ву­ють цей прин­цип, що­дня бу­ду­чи го­то­ви­ми до актив­них кро­ків та змін. На­ра­зі ви­ро­бни­чі під­при­єм­ства по­тре­бу­ють са­ме та­ких юри­стів.

 Прин­цип «не на­шкодь» має бу­ти осно­во­по­ло­жним не ли­ше в ме­ди­чній ети­ці, але й в юри­ди­чній га­лу­зі, оскіль­ки зав­да­на шко­да в обох ви­пад­ках мо­же ма­ти не­ви­прав­ний ха­ра­ктер. За­зна­че­ний прин­цип по­ля­гає в то­му, що кор­по­ра­тив­ний юрист має до­три­му­ва­ти­ся ба­лан­су між «мо­жу, зда­тний, маю до­свід» та «хо­чу спро­бу­ва­ти». В по­шу­ку швид­ко­го рі­ше­н­ня юрист, як-то ка­жуть, мо­же на­ла­ма­ти чи­ма­ло дров. Бу­дья­ке рі­ше­н­ня, прийня­те кор­по­ра­тив­ним юри­стом або за­про­по­но­ва­не ро­бо­то­дав­цю (ор­га­нам управ­лі­н­ня під­при­єм­ства або її вла­сни­кам) як ви­хід зі скла­дної си­ту­а­ції, по­вин­но бу­ти ви­ва­же­ним, ма­ти під со­бою під­ґрун­тя у ви­гля­ді су­до­вої пра­кти­ки, су­до­вих пре­це­ден­тів, чин­но­го за­ко­но­дав­ства, норм між­на­ро­дно­го пра­ва. Прийня­т­тя рі­шень на по­спіх мо­же бу­ти не­ви­прав­да­ним та не­змі­стов­ним.

До­свід­че­ним кор­по­ра­тив­ним юри­стам не­об­хі­дно роз­по­ді­ля­ти об­сяг ро­біт між мо­лод­ши­ми спе­ці­а­лі­ста­ми та­ким чи­ном, щоб не до­ру­ча­ти їм спра­ви, які во­ни не змо­жуть ви­ко­на­ти які­сно та вча­сно. Пе­ред­усім, цей прин­цип ма­ють за­сто­со­ву­ва­ти мо­ло­ді спе­ці­а­лі­сти, які пра­гнуть швид­ко по­до­ла­ти тру­дно­щі та до­сяг­ти про­фе­сій­них звер­шень у сво­їй кар’єрі.

Ко­жне під­при­єм­ство мо­же вста­нов­лю­ва­ти та за­про­ва­джу­ва­ти вла­сні прин­ци­пи, за­сто­су­ва­н­ня яких ма­ти­ме не про­сто ре­ко­мен­да­цій­ний, а ім­пе­ра­тив­ний ха­ра­ктер. Ке­ру­ю­чись кор­по­ра­тив­ни­ми по­сту­ла­та­ми, пра­во­ва ді­яль­ність кор­по­ра­тив­но­го юри­ста від­по­від­а­ти­ме основ­ним ці­лям та на­прям­кам ді­яль­но­сті під­при­єм­ства.

Се­ред цін­но­стей (прин­ци­пів) ді­яль­но­сті ТОВ « Сі­гнет Хол­динг » («Cygnet Agrocompany») вар­то від­зна­чи­ти та­кі: со­ці­аль­на від­по­від­аль­ність, те­хно­ло­гі­чність, ра­ціо­наль­ність, про­фе­сіо­на­лізм, роз­ви­ток, на­дій­ність, про­актив­ність та ко­ман­дна ро­бо­та.

Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи у сво­їй ро­бо­ті ви­зна­че­ні стан­дар­ти, ви­мо­ги та нор­ми у про­це­сі ви­рі­ше­н­ня пра­во­вих зав­дань, кор­по­ра­тив­ний юрист зда­тен по­зи­тив­но впли­ва­ти на їх оста­то­чний ре­зуль­тат. По­до­ла­н­ня ні­гі­лі­зму та не­хту­ва­н­ня зна­чу­що­сті прин­ци­пів ро­бо­ти кор­по­ра­тив­но­го юри­ста до­зво­лить вста­но­ви­ти ви­со­кі стан­дар­ти яко­сті йо­го ро­бо­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.