Чи мо­жли­во стя­гну­ти ко­шти з вла­сни­ка бан­ку?

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА БАНКИ / ФІНАНСИ - Ан­дрій А ій САВЧУК,САВЧУК адво­кат, пар­тнер ЮК MORIS GROUP Фонд). За­кон)

Те­ма бан­ків­ських спо­рів є акту­аль­ною в Укра­ї­ні ще з кри­зи 2008 р. Во­на актив­но обго­во­рю­є­ться на рі­зно­ма­ні­тних про­фе­сій­них за­хо­дах та фо­ру­мах, час від ча­су ли­ше роз­став­ля­ю­чи акцент на то­му чи ін­шо­му аспе­кті. Сьо­го­дні акцент сто­їть на спо­рах бан­ків, які ви­во­дя­ться з рин­ку Фон­дом га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб (да­лі – Ува­га юри­стів при­ку­та, на­сам­пе­ред, до рі­шень Вер­хов­но­го Су­ду, який до­ста­тньо ча­сто смі­ли­во та не­о­чі­ку­ва­но роз­вер­тає уста­ле­ну пра­кти­ку. Те­ма та­ких спо­рів бу­де акту­аль­ною що­най­мен­ше ще ро­ки три. Для цьо­го є пев­ні під­ста­ви.

Сьо­го­дні в Укра­ї­ні пе­ре­бу­ва­ють у лі­кві­да­ції 90 бан­ків. Ба­лан­со­ва вар­тість їхніх акти­вів ста­но­вить близь­ко 500 млрд грн, хо­ча ек­спер­ти оці­ню­ють та­ку вар­тість скром­ні­ше – 80 млрд грн. Су­мар­ний об­сяг не­по­га­ше­них кре­ди­тор­ських ви­мог до цих бан­ків ста­но­вить по­над 230 млрд грн, тоб­то не­до­ста­тність май­на вже скла­дає близь­ко 150 млрд грн.

За­ко­но­да­вець пе­ред­ба­чив ме­ха­нізм від­шко­ду­ва­н­ня та­кої не­до­ста­тно­сті май­на бан­ку. Ч. 5 ст. 52 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб» (да­лі – пе­ред­ба­ча­є­ться, що від­шко­ду­ва­н­ня не­до­ста­тно­сті май­на здій­сню­є­ться пов’яза­ною з бан­ком осо­бою, дії або без­ді­яль­ність якої при­зве­ли до за­по­ді­я­н­ня кре­ди­то­рам та/або бан­ку шко­ди, та/або пов’яза­ною з бан­ком осо­бою, яка вна­слі­док та­ких дій або без­ді­яль­но­сті пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но отри­ма­ла май­но­ву ви­го­ду. Якщо не від­бу­ло­ся до­бро­віль­но­го від­шко­ду­ва­н­ня, Фонд звер­та­є­ться до су­ду. На цьо­му за­ко­но­дав­че ре­гу­лю­ва­н­ня за­кін­чу­є­ться.

На пер­ший по­гляд, все зро­зумі­ло. Однак для про­бле­ми мас­шта­бом у 150 млрд грн за­ма­ло ли­ше по­ло­жень ч. 5 ст. 52 За­ко­ну. На жаль, пра­ви­ло «ла­ко­ні­чність се­стра та­лан­ту» в цій си­ту­а­ції не діє, а нав­па­ки, є шкі­дли­вим. Пра­кти­ку­ю­чі юри­сти-су­до­ви­ки ро­зу­мі­ють цю про­бле­му.

За­раз три­ває про­цес актив­но­го по­да­н­ня Фон­дом по­зо­вів до пов’яза­них осіб про від­шко­ду­ва­н­ня не- до­ста­тно­сті май­на бан­ку. На мою дум­ку, стар­то­ві по­зи­ції Фон­ду на­ба­га­то гір­ші, ніж у від­по­від­а­чів. По-пер­ше, з огля­ду на обме­же­не пра­во­ве ре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го пи­та­н­ня. По-дру­ге, з ко­штів, які ви­во­ди­ли­ся з бан­ку і в ба­га­тьох ви­пад­ках бу­ли кра­діж­кою, мо­жуть ще­дро опла­чу­ва­ти­ся го­но­ра­ри то­по­вих су­до­ви­ків для за­хи­сту в су­дах та­ких схем ви­ве­де­н­ня ко­штів. Фонд у пи­та­н­нях опла­ти го­но­ра­рів юри­стам ску­тий обме­же­ним фі­нан­со­вим ре­сур­сом і тен­дер­ни­ми про­це­ду­ра­ми, до то­го ж опла­чує їх не одра­зу.

Сфор­мо­ва­ної су­до­вої пра­кти­ки про стя­гне­н­ня ко­штів з вла­сни­ків бан­ку ще не­має, однак рі­зні під­хо­ди су­дів на по­ча­тку її фор­му­ва­н­ня вже га­ран­ту­ють ро­бо­ту юри­стам обох сто­рін.

Да­лі до ва­шої ува­ги пи­та­н­ня, че­рез які юри­сти в су­дах ла­ма­ти­муть свої спи­си та на які су­дам то­чно по­трі­бно бу­де шу­ка­ти від­по­віді.

Юрис­ди­кція

Пов’яза­ни­ми з бан­ком осо­ба­ми є або слу­жбо­ві осо­би бан­ку, або йо­го вла­сни­ки, які в обох ви­пад­ках, як пра­ви­ло, є фі­зи­чни­ми осо­ба­ми. На пер­ший по­гляд, спо­ри на під­ста­ві ч. 5 ст. 52 За­ко­ну ма­ють бу­ти пре­дме­том роз­гля­ду ци­віль­но­го су­ду. Про­те ке­ру­ю­чись по­ло­же­н­ня­ми п. 12 ч. 1 ст. 20 Го­спо­дар­сько­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, Ве­ли­ка Па­ла­та Вер­хов­но­го Су­ду у спра­ві №757/75149/17-ц ді­йшла ви­снов­ку, що та­ко­го ти­пу спо­ри під­ля­га­ють роз­гля­ду в го­спо­дар­ських су­дах.

Дій­сно, в п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК Укра­ї­ни за­зна­че­но, що спо­ри між юри­ди­чною осо­бою та її по­са­до­вою осо­бою, яка за­по­ді­я­ла шко­ду юри­ди­чній осо­бі, під­ля­га­ють роз­гля­ду в го­спо­дар­ських су­дах за по­зо­вом вла­сни­ка юри­ди­чної осо­би. Однак, по-пер­ше, Фонд не є вла­сни­ком бан­ку. З цьо­го при­во­ду Вер­хов­ний Суд вва­жає, що лі­кві­да­тор (у цьо­му ви­пад­ку Фонд, у то­му чи­слі ке­рів­ник лі­кві­да­цій­ної про­це­ду­ри – йо­го упов­но­ва­же­на осо­ба) з дня сво­го при­зна­че­н­ня отри­мав мо­жли­вість са­мо­стій­но­го прийня­т­тя рі­шень що­до ви­ко­ри­ста­н­ня май­но­вих акти­вів бан­ку та роз­по­ря­дже­н­ня ни­ми, управ­лі­н­ня бан­ком та ке­рів­ни­цтва йо­го го­спо­дар­ською ді­яль­ні­стю. Тоб­то, на дум­ку Вер­хов­но­го Су­ду, за­ко­но­дав­чо за­крі­пле­ні пов­но­ва­же­н­ня лі­кві­да­то­ра при­рів­ню­ю­ться до обов'яз­ків, які ви­ко­нує вла­сник, а та­кож прав, на­да­них вла­сни­ку бан­ку. По-дру­ге, не всі пов'яза­ні з бан­ком осо­би є са­ме по­са­до­ви­ми осо­ба­ми бан­ку (на­при­клад, вла­сни­ки бан­ку). Та­ким чи­ном, по­стає пи­та­н­ня про те, ку­ди са­ме по­трі­бно по­да­ва­ти по­зов до та­кої осо­би? Чі­ткої по­зи­ції Вер­хов­но­го Су­ду з цьо­го при­во­ду по­ки що не­має.

По­ру­ше­не пра­во

Про­це­су­аль­ний ко­декс на­дає пра­во на звер­не­н­ня до го­спо­дар­сько­го су­ду осо­бі за за­хи­стом сво­їх по­ру- ше­них, не­ви­зна­них або оспо­рю­ва­них прав та за­кон­них ін­те­ре­сів. Пра­во звер­та­ти­ся до су­ду ма­ють та­кож осо­би, яким за­ко­ном на­да­но пра­во та­ко­го звер­не­н­ня в ін­те­ре­сах ін­ших осіб. В кон­текс­ті ло­гі­ки За­ко­ну не­до­ста­тність май­на ви­ни­кає са­ме в бан­ку, то­му по­зи­ва­чем мав би бу­ти са­ме банк як осо­ба, пра­во якої по­ру­ше­не. Про­те в За­ко­ні за­зна­че­но, що по­зи­ва­чем у спра­ві має бу­ти Фонд або упов­но­ва­же­на осо­ба Фон­ду. От­же, не зов­сім зро­зумі­ло, в чи­їх ін­те­ре­сах Фонд має звер­та­ти­ся до су­ду – у сво­їх чи в ін­те­ре­сах бан­ку? Звід­си ви­пли­ває на­сту­пне пи­та­н­ня.

Ко­му від­да­ти стя­гну­ті ко­шти?

Якщо по­ща­стить ді­йти до цьо­го пи­та­н­ня в ре­зуль­та­ті ви­гра­шу Фон­дом спра­ви, ціл­ком мо­жли­во, що від­по­відь на ньо­го не вда­сться зна­йти. Річ у тім, що від­по­від­но до ч. 5 ст. 52 За­ко­ну ко­шти, стя­гну­ті з пов’яза­них із бан­ком осіб як від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди, вклю­ча­ю­ться до лі­кві­да­цій­ної ма­си бан­ку. Во­дно­час у ч. 5 ст. 52 За­ко­ну за­зна­че­но, що лі­кві­да­ція не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку не є під­ста­вою для за­кін­че­н­ня су­до­во­го роз­гля­ду на під­ста­ві по­да­но­го Фон­дом по­зо­ву до пов’яза­ної з бан­ком осо­би. Тоб­то За­кон до­пу­скає си­ту­а­цію, за якої від­бу­де­ться лі­кві­да­ція бан­ку та ви­клю­че­н­ня йо­го з ре­є­стру, то­ді як ще три­ва­ти­ме роз­гляд спра­ви про від­шко­ду­ва­н­ня не­до­ста­тно­сті май­на. Однак в За­ко­ні не­має жо­дно­го сло­ва про те, що має від­бу­ва­ти­ся да­лі. Ко­му по­трі­бно пе­ре­ра­ху­ва­ти ко­шти, якщо банк бу­де лі­кві­до­ва­но до на­бра­н­ня чин­но­сті рі­ше­н­ням про стя­гне­н­ня ко­штів?

Дія в ча­сі

За­кон Укра­ї­ни «Про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб» на­брав чин­но­сті 22.09.2012 р. Ч. 5 ст. 52 цьо­го За­ко­ну три­чі сут­тє­во змі­ню­ва­ла свою ре­да­кцію, а тер­мін «не­до­ста­тність май­на бан­ку» був вве­де­ний до За­ко­ну ли­ше 12.08.2015 р. В біль­шо­сті ви­пад­ків дії/без­ді­яль­ність пов'яза­них з бан­ком осіб, які за­вда­ли шко­ди, від­бу­ли­ся до на­бра­н­ня чин­но­сті ч. 5 ст. 52 За­ко­ну, а то­му бе­ру­чи до ува­ги пра­ви­ло про дію за­ко­нів у ча­сі, дис­ку­сія в су­ді га­ран­то­ва­на.

По­зов­на дав­ність

За за­галь­ним пра­ви­лом, в су­до­во­му по­ряд­ку мо­жли­вий за­хист по­ру- ше­но­го пра­ва про­тя­гом 3-х ро­ків з мо­мен­ту, ко­ли осо­ба до­від­а­ла­ся або мо­гла до­від­а­ти­ся про по­ру­ше­н­ня сво­го пра­ва чи про осо­бу, яка йо­го по­ру­ши­ла. Про­те з яко­го са­ме мо­мен­ту по­трі­бно об­чи­слю­ва­ти строк по­зов­ної дав­но­сті в кон­текс­ті ч. 5 ст. 52 За­ко­ну, за­ли­ша­є­ться за­гад­кою. Є кіль­ка ва­рі­ан­тів від­по­віді:

• з мо­мен­ту вла­сне дії/без­ді­яль­но­сті;

• з мо­мен­ту за­про­ва­дже­н­ня лі­кві­да­цій­ної про­це­ду­ри;

• з мо­мен­ту вста­нов­ле­н­ня не­до­ста­тно­сті май­на, пі­сля про­ве­де­н­ня оцін­ки май­на та за­твер­дже­н­ня ре­є­стру кре­ди­тор­ських ви­мог;

• з мо­мен­ту ре­а­лі­за­ції всьо­го май­на бан­ку, тоб­то то­ді, ко­ли ста­не то­чно зро­зумі­ло, на яку су­му май­на не­до­ста­тньо.

Якщо на ці ва­рі­ан­ти від­по­від­ей ще на­кла­сти три змі­ни до ч. 5 ст. 52 За­ко­ну, то су­ду то­чно бу­де над чим по­ду­ма­ти.

При­чин­но-на­слід­ко­вий зв'язок

Фонд бу­де не­сти тя­гар до­ка­зу­ва­н­ня при­чин­но-на­слід­ко­во­го зв’яз­ку між ді­я­ми/без­ді­яль­ні­стю пов’яза­них осіб та роз­мі­ром не­до­ста­тно­сті май­на бан­ку. Бе­ру­чи до ува­ги скла­дність до­ка­зу­ва­н­ня та­ко­го зв’яз­ку та не за­бу­ва­ю­чи при цьо­му про стро­гість і фор­маль­ність су­ду, юри­стам Фон­ду до­ве­де­ться не­лег­ко.

Пред’яв­ле­н­ня ви­мог

Та­кож За­кон не ви­зна­чає, яко­го змі­сту, яким чи­ном та в яко­му по­ряд­ку ма­ють бу­ти на­прав­ле­ні ви- мо­ги пов’яза­ним з бан­ком осо­бам, які сво­ї­ми ді­я­ми або без­ді­яль­ні­стю за­вда­ли шко­ди бан­ку. Цей етап ду­же ва­жли­вий, оскіль­ки є ім­пе­ра­тив­ним для звер­не­н­ня до су­ду з від­по­від­ним по­зо­вом. То­му та­ка не­чі­ткість ре­гу­лю­ва­н­ня мо­же да­ти ще низ­ку ар­гу­мен­тів юри­стам від­по­від­а­чів.

За­га­лом, за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни по­тре­бує більш де­таль­но­го і гли­бо­ко­го ре­гу­лю­ва­н­ня у цьо­му пи­тан­ні. За­ли­ша­є­ться від­кри­тим пи­та­н­ня про те, з якою ме­тою за­про­ва­джу­ва­ла­ся в та­ко­му ви­гля­ді нор­ма про від­по­від­аль­ність пов’яза­них осіб: за­спо­ко­ї­ти вкла­дни­ків, до­зво­ли­ти вла­сни­кам уни­кну­ти від­по­від­аль­но­сті чи на­да­ти юри­стам ро­бо­ту?

В Укра­ї­ні 90 бан­ків пе­ре­бу­ва­ють у лі­кві­да­ції, ба­лан­со­ва вар­тість акти­вів яких ста­но­вить близь­ко 500 млрд грн

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.