Від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди: но­ві під­хо­ди для за­пе­ре­че­н­ня та оскар­же­н­ня

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА СУДОВА ПРАКТИКА -

Гу­чне або не ду­же ого­ло­ше­н­ня пі­до­зри ке­рів­ни­кам ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди чи дер­жав­ним під­при­єм­ствам зав­жди су­про­во­джу­є­ться спо­ча­тку звер­не­н­ням ор­га­нів до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня з кло­по­та­н­ням про взя­т­тя під вар­ту, а не­вдов­зі – з кло­по­та­н­ням про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди.

На­га­да­є­мо, що ін­сти­тут від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди ре­гу­лю­є­ться ст. 154-158 КПК Укра­ї­ни. Від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди мо­же бу­ти за­сто­со­ва­не до осо­би, яка пі­до­зрю­є­ться або обви­ну­ва­чу­є­ться у вчи­нен­ні зло­чи­нів се­ре­дньої тяж­ко­сті, тяж­ко­го зло­чи­ну, осо­бли­во тяж­ко­го зло­чи­ну, не­за­ле­жно від тяж­ко­сті зло­чи­ну – до осо­би, яка є слу­жбо­вою осо­бою пра­во­охо­рон­но­го ор­га­ну.

Від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди здій­сню­є­ться на під­ста­ві су­до­во­го рі­ше­н­ня. Однак за­ко­но­дав­ством та­кож пе­ред­ба­че­но від­сто­ро­не­н­ня на під­ста­ві рі­ше­н­ня Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни за кло­по­та­н­ням про­ку­ро­ра – для осіб, що при­зна­ча­ю­ться Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни (ч. 3 ст. 154, ч. ст. 155 КПК Укра­ї­ни); на під­ста­ві рі­ше­н­ня Ви­щої ра­ди пра­во­су­д­дя за вмо­ти­во­ва­ним кло­по­та­н­ням Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра або йо­го за­сту­пни­ка – для суд­дів (ч. 1 ст. 1551 КПК Укра­ї­ни). Та­кож вар­то за­зна­чи­ти, що від­по­від­но до ч. 5 ст. 65 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції» осо­ба, якій по­ві­дом­ле­но про пі­до­зру у вчи­нен­ні нею зло­чи­ну у сфе­рі слу­жбо­вої ді­яль­но­сті, під­ля­гає від­сто­ро­нен­ню від ви­ко­на­н­ня пов­но­ва­жень на по­са­ді в по­ряд­ку, ви­зна­че­но­му за­ко­ном. Та­кож КПК Укра­ї­ни пе­ред­ба­че­но, що строк від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди вста­нов­лю­є­ться до 2-х мі­ся­ців, але мо­же бу­ти про­дов­же­ний.

От­же, за ре­зуль­та­том роз­гля­ду кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди суд вста­нов­лює, чи є до­ста­тні під­ста­ви вва­жа­ти, що та­кий за­хід не­об­хі­дний для при­пи­не­н­ня кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, при­пи­не­н­ня або за­по­бі­га­н­ня про­ти­прав­ній по­ве­дін­ці пі­до­зрю­ва­но­го чи обви­ну­ва­че­но­го, який пе­ре­бу­ва­ю­чи на по­са­ді, мо­же зни­щи­ти чи під­ро­би­ти ре­чі та до­ку­мен­ти, які ма­ють зна­че­н­ня для до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, не­за­кон­ни­ми за­со­ба­ми впли­ва­ти на свід­ків та ін­ших уча­сни­ків кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня або ін­ши­ми ді­я­ми про­ти­прав­но пе­ре­шко­джа­ти кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ню.

Однак з біль­шо­сті ухвал суд­дів не­зро­зумі­ло, які са­ме під­ста­ви ля­гли в осно­ву рі­ше­н­ня про за­до­во­ле­н­ня та про від­мо­ву в за­до­во­лен­ні кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня. Най­ча­сті­ше су­ди обме­жу­ю­ться та­ким фор­му­лю­ва­н­ня­ми: «Слід­чий до­вів на­яв­ність до­ста­тніх під­став вва­жа­ти, що та­кий за­хід як від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди не­об­хі­дний для за­по­бі­га­н­ня про­ти­прав­ній по­ве­дін­ці пі­до­зрю­ва­но­го, який пе­ре­бу­ва­ю­чи на по­са­ді, мо­же не­за­кон­ни­ми за­со­ба­ми впли­ва­ти на свід­ків та ін­ших уча­сни­ків кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня або про­ти­прав­но пе­ре­шко­джа­ти кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ню ін­шим чи­ном. Пе­ре­бу­ва­н­ня на за­йма­ній по­са­ді спри­я­ло вчи­нен­ню цьо­го кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, мо­же не­га­тив­но впли­ва­ти на пе­ре­біг до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня (тиск на свід­ків, під­роб­ка або зни­ще­н­ня до­ка­зів, ви­ко­ри­ста­н­ня слу­жбо­во­го ста­но­ви­ща). Не­га­тив­ні на­слід­ки від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди не пе­ре­ви­щу­ють не­об­хі­дність та мо­жли­вість до­ся­гне­н­ня зав­дань у цьо­му кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні».

По­ді­бні ви­снов­ки та твер­дже­н­ня за­пе­ре­чу­валь­но­го ха­ра­кте­ру або з ви­ко­ри­ста­н­ням час­тки «не» у по­трі­бно­му мі­сці суд­ді за­сто­со­ву­ють для від­хи­ле­н­ня кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди. Як на­слі­док, для уча­сни­ків за­ли­ша­є­ться не­зро­зумі­лим, які са­ме до­ка­зи або їх від­су­тність ві­ді­гра­ли ви­рі­шаль­ну роль у про­це­сі роз­гля­ду кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня.

На жаль, ча­сто тра­пля­ю­ться ви­пад­ки, ко­ли за­зна­че­ні ви­ще фор­му­лю­ва­н­ня, яки­ми мо­ти­во­ва­но ухва­ли про за­до­во­ле­н­ня кло­по­та­н­ня про від­сто­ро­не­н­ня, суд­ді ви­ко­ри­сто­ву­ють з до­да­ва­н­ням сло­ва «мо­же» (на­при­клад: «Мо­же під­ро­бля­ти до­ка­зи, чи­ни­ти тиск на свід­ків»). Однак слід за­зна­чи­ти, що су­до­ві рі­ше­н­ня ви­клю­чно з та­ки­ми мо­ти­ву­ва­н­ня­ми за­зви­чай ска­со­ву­ю­ться су­да­ми апе­ля­цій­ної ін­стан­ції. Як на­при­клад, ухва­лою Апе­ля­цій­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 08.05.2018 р. у спра­ві №757/15893/18-к бу­ло ска­со­ва­но ухва­лу про за­до­во­ле­н­ня кло­по­та­н­ня про від­сто­ро­не­н­ня з та­ких під­став: «До­во­ди про мо­жли­вість впли­ву на свід­ків або існу­ва­н­ня мо­жли­во­сті під­роб­ки до­ка­зів по­вин­ні бу­ти об­ґрун­то­ва­ни­ми, а не за­сно­ву­ва­ти­ся на при­пу­ще­н­нях».

Та­кож вар­то звер­та­ти ува­гу на від­по­від­ність кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня ви­мо­гам ч. 2 ст. 155 КПК Укра­ї­ни, адже у про­ти­ле­жно­му ви­пад­ку та­ке кло­по­та­н­ня під­ля­гає по­вер­нен­ню. Зокре­ма, 21.03.2013 р. слід­чий су­д­дя За­лі­зни­чно­го ра­йон­но­го су­ду м. Льво­ва по­вер­нув про­ку­ро­ру кло­по­та­н­ня про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди для усу­не­н­ня не­до­лі­ків, за­зна­чив­ши, що до кло­по­та­н­ня не бу­ли до­лу­че­ні до­ку­мен­ти, які б свід­чи­ли про те, що пі­до­зрю­ва­но- му бу­ли на­да­ні ко­пії кло­по­та­н­ня та ма­те­рі­а­лів, що об­ґрун­то­ву­ють кло­по­та­н­ня.

Влив пов­но­ва­жень на свід­ків

Сто­сов­но мо­жли­во­сті пі­до­зрю­ва­но­го/обви­ну­ва­че­но­го не­за­кон­ним чи­ном впли­ва­ти на ін­ших свід­ків, не­об­хі­дно ма­ти на ува­зі, чи про­ку­рор до­вів, що об­сяг пов­но­ва­жень на­дає мо­жли­вість пря­мо або опо­се­ред­ко­ва­но впли­ва­ти на по­зи­цію свід­ків.

В ухва­лі Шев­чен­ків­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 23.08.2017 р. у спра­ві №761/8517/17, за­до­воль­ня­ю­чи кло­по­та­н­ня про від­сто­ро­не­н­ня, суд ді­йшов та­ко­го ви­снов­ку: «За­йма­на обви­ну­ва­че­ним по­са­да Го­ло­ви Ра­хун­ко­вої па­ла­ти, об'єктив­на по­тре­ба здій­сне­н­ня ор­га­ні­за­цій­но-роз­по­ряд­чих та адмі­ні­стра­тив­но-го­спо­дар­ських за­хо­дів що­до за­без­пе­че­н­ня ді­яль­но­сті уста­но­ви ви­ма­гає від ОСОБА_1 ко­му­ні­ка­ції з пра­ців­ни­ка­ми Ра­хун­ко­вої па­ла­ти. Однак зміст і ха­ра­ктер спіл­ку­ва­н­ня вка­за­них осіб не мо­же бу­ти пре­дме­том кон­тро­лю з бо­ку про­ку­ро­ра або су­ду. Суд не ви­клю­чає, що у та­кий спо­сіб обви­ну­ва­че­ний ма­ти­ме мо­жли­вість пря­мо або опо­се­ред­ко­ва­но впли­ва­ти на по­зи­цію свід­ків – пра­ців­ни­ків Ра­хун­ко­вої па­ла­ти, які пев­ним чи­ном є за­ле­жни­ми від ньо­го осо­ба­ми, здій­сню­ва­ти на них від­по­від­ний тиск з ме­тою до­мог­ти­ся ви­гі­дних для се­бе свід­чень під час су­до­во­го роз­гля­ду».

З ухва­ли мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що суд мо­же бра­ти до ува­ги твер­дже­н­ня про те, що пі­до­зрю­ва­ний (обви­ну­ва­че­ний) мо­же не­за­кон­но впли­ва­ти на свід­ків, які є пра­ців­ни­ка­ми ін­ших ор­га­нів та стру­ктур, ли­ше якщо це бу­ло до­ве­де­но про­ку­ро­ром.

Ме­та від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди по­гли­на­є­ться ін­шим за­по­бі­жним за­хо­дом

Со­лом’ян­ський ра­йон­ний суд м. Ки­є­ва в ухва­лі від 27.02.2018 р. у спра­ві №760/4631/18 про від­мо­ву

Для уча­сни­ків за­ли­ша­є­ться не­зро­зумі­лим, які са­ме до­ка­зи або їх від­су­тність ві­ді­гра­ли ви­рі­шаль­ну роль у про­це­сі роз­гля­ду кло­по­тань

у від­сто­ро­нен­ні від по­са­ди Оде­сько­го мі­сько­го го­ло­ви ді­йшов ви­снов­ку, що у ра­зі на­яв­но­сті за­по­бі­жно­го за­хо­ду, яким пі­до­зрю­ва­но­го зо­бов’яза­но «утри­ма­ти­ся від спіл­ку­ва­н­ня зі свід­ка­ми та ін­ши­ми пі­до­зрю­ва­ни­ми по­за ме­жа­ми про­це­су­аль­них дій у вка­за­но­му кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні», ри­зик не­за­кон­но­го впли­ву на свід­ків та ін­ших пі­до­зрю­ва­них не мо­же бу­ти по­кла­де­ний в об­ґрун­ту­ва­н­ня не­об­хі­дно­сті від­сто­ро­не­н­ня пі­до­зрю­ва­но­го від по­са­ди, оскіль­ки він є усу­ну­тим.

У зга­ду­ва­ній ра­ні­ше ухва­лі Апе­ля­цій­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 08.05.2018 р. у спра­ві №757/15893/18-к був під­твер­дже­ний ви­сно­вок, що на­яв­ність ін­шо­го за­по­бі­жно­го за­хо­ду (в цьо­му ви­пад­ку – до­ма­шній арешт із за­бо­ро­ною спіл­ку­ва­ти­ся із ви­зна­че­ним ко­лом осіб) мо­же по­гли­на­ти ці­лі від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди, що вар­то бра­ти до ува­ги.

Вра­ху­ва­н­ня на­слід­ків від­сто­ро­не­н­ня

Во­дно­час спо­сте­рі­га­ю­ться рі­зні під­хо­ди су­дів до оцін­ки на­слід­ків від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди, що та­кож вра­хо­ву­є­ться під час прийня­т­тя рі­ше­н­ня. Зокре­ма, у кри­мі­наль­них про­ва­дже­н­нях що­до по­са­до­вих осіб ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди су­ди за­зви­чай до­хо­дять та­ко­го ви­снов­ку: «Не­га­тив­ні на­слід­ки від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди ОСОБА_2, яка пі­до­зрю­є­ться у вчи­нен­ні кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, пе­ред­ба­че­но­го ч. 3 ст. 368 КК Укра­ї­ни, не пе­ре­ви­щу­ють не­об­хі­дність та мо­жли­вість до­ся­гне­н­ня зав­дань у цьо­му кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні» (Ухва­ла слід­чо­го суд­ді Пе­чер­сько­го ра­йон­но­го су­ду від 11.04.2017 р. у спра­ві №757/20709/17-к що­до від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди дер­жав­но­го ін­спе­кто­ра від­ді­лу ми­тно­го оформ­ле­н­ня).

На про­ти­ва­гу вка­за­но­му під­хо­ду, в ухва­лі слід­чо­го суд­ді Ба­бу­шкін­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Дні­пра у спра­ві №200/18070/15-к про від­мо­ву в за­до­во­лен­ні кло­по­та­н­ня про від­сто­ро­не­н­ня пі­до­зрю­ва­но­го від по­са­ди осо­би при­ва­тно­го пра­ва, суд за­зна­чив: «Пі­до­зрю­ва­ний є одно­о­сі­бним вла­сни­ком та ке­рів­ни­ком під­при­єм­ства про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су, а то­му вра­хо­ву­ю­чи ті не­га­тив­ні на­слід­ки, які мо­же зу­мо­ви­ти для ін­ших осіб від­сто­ро­не­н­ня йо­го від по­са­ди ди­ре­кто­ра то­ва­ри­ства, що пра­цю­ють у то­ва­ри­стві, – кло­по­та­н­ня під­ля­гає від­хи­лен­ню».

Вба­ча­є­ться, що не­га­тив­ні на­слід­ки від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди у ви­гля­ді зу­пи­не­н­ня або при­пи­не­н­ня го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті, втра­ти пра­ців­ни­ка, який ви­ко­ну­вав уні­каль­ні фун­кції, впли­ву на ін­ших пра­ців­ни­ків під­при­єм­ства та­кож під­ля­га­ють обов’яз­ко­вій оцін­ці су­да­ми у про­це­сі роз­гля­ду кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди.

Та­кож вар­то звер­та­ти ува­гу на на­яв­ність на утри­ман­ні у пі­до­зрю­ва­но­го не­пов­но­лі­тніх ді­тей, адже від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди зу­мов­лює втра­ту дже­ре­ла до­хо­дів, що має не­га­тив­ний ма­те­рі­аль­ний вплив на утри­ман­ців. За­зна­че­ний до­від був взя­тий до ува­ги, зокре­ма, у ви­ще­зга­да­ній ухва­лі Со­лом’ян­сько­го ра­йон­но­го су­ду від 27.02.2018 р. у спра­ві №760/4631/18, в ухва­лі Кра­сно­гвар­дій­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Дні­пра від 01.08.2018 р. у спра­ві №204/5536/18.

З ана­лі­зу ухва­ли Шев­чен­ків­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 12.09.2018 р. у спра­ві №761/ 34445/18 про час­тко­ве за­до­во­ле­н­ня кло­по­та­н­ня про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди пер­шо­го за­сту­пни­ка го­ло­ви Дер­жав­ної слу­жби гео­ло­гії та надр Укра­ї­ни вба­ча­є­ться, що са­ме на­яв­ність на утри­ман­ні у пі­до­зрю­ва­но­го ди­ти­ни ста­ло основ­ною під­ста­вою для від­сто­ро­не­н­ня осо­би на один мі­сяць, а не два мі­ся­ці.

Ці­ка­вим і до­ста­тньо су­пе­ре­чли­вим є те, що в ме­жах роз­гля­ду ви­ще­за­зна­че­но­го кло­по­та­н­ня суд не взяв до ува­ги до­во­ди сто­ро­ни за­хи­сту про те, що вчи­не­н­ня ін­кри­мі­но­ва­но­го зло­чи­ну (одер­жа­н­ня не­пра­во­мір­ної ви­го­ди за спри­я­н­ня в отри­ман­ні до­звіль­ної до­ку­мен­та­ції від ін­шої уста­но­ви) не мо­гло бу­ти пря­мо зу­мов­ле­но пе­ре­бу­ва­н­ням на за­йма­ній по­са­ді, а за­ле­жа­ло від осо­би­стих сто­сун­ків між пі­до­зрю­ва­ним та ке­рів­ни­ком уста­но­ви, яка ма­ла ви­да­ти до­звіль­ні до­ку­мен­ти. При цьо­му за­зна­че­на об­ста­ви­на не за­пе­ре­чу­ва­ла­ся сто­ро­ною обви­ну­ва­че­н­ня. Вва­жа­є­мо, що суд по­ви­нен до­слі­джу­ва­ти фа­бу­лу кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня що­до то­го, чи пе­ре­бу­ва­н­ня са­ме на за­йма­ній по­са­ді до­зво­ли­ло б вчи­ни­ти ін­кри­мі­но­ва­ний зло­чин, чи це мо­гло від­бу­ти­ся зав­дя­ки осо­би­стим сто­сун­кам.

Вар­то звер­та­ти ува­гу, ко­ли са­ме ор­ган звер­нув­ся з кло­по­та­н­ням про від­сто­ро­не­н­ня. З ухва­ли Со­лом’ ян­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 27.02.2018 р. у спра­ві №760/4631/18 вба­ча­є­ться, що суд ке­ру­вав­ся тим, якщо ор­ган до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су не звер­та­є­ться з кло­по­та­н­ням про від­сто­ро­не­н­ня, а пі­до­зрю­ва­ний не вчи­няв «ком­про­ме­ту­ю­чих» дій, то оче­ви­дно від­су­тня по­тре­ба у від­сто­ро­нен­ні.

У спра­ві №554/5382/17 Апе­ля­цій­ний суд Пол­тав­ської обла­сті в ухва­лі від 28.09.2017 р. при ска­су­ван­ні ухва­ли про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди ке­ру­вав­ся на­сту­пним: «Та­кої під­ста­ви (усу­не­н­ня сум­ні­вів що­до ви­ко­ри­ста­н­ня пі­до­зрю­ва­ним сво­го слу­жбо­во­го ста­но­ви­ща під час до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня) за­ко­ном не пе­ред­ба­че­но, а от­же, слід­чий су­д­дя без­під­став­но за­до­воль­нив кло­по­та­н­ня слід­чо­го».

Не­мо­жли­вість від­сто­ро­не­н­ня по­за стро­ка­ми до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня

На при­кла­ді ухва­ли слід­чо­го суд­ді Пе­чер­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 16.09.2016 р. у спра­ві №757/41281/16-к про від­мо­ву у від­сто­ро­нен­ні від по­са­ди мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що у ра­зі за­кін­че­н­ня стро­ку до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня та від­су­тно­сті ві­до­мо­стей про про­дов­же­н­ня цьо­го стро­ку су­дам слід від­мов­ля­ти у за­до­во­лен­ні кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня. На­га­да­є­мо, що строк до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня не мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти 6 мі­ся­ців з дня по­ві­дом­ле­н­ня осо­бі про пі­до­зру у вчи­нен­ні зло­чи­ну се­ре­дньої тяж­ко­сті або 12 мі­ся­ців і дня по­ві­дом­ле­н­ня осо­бі про пі­до­зру у вчи­нен­ні тяж­ко­го або осо­бли­во тяж­ко­го зло­чи­ну.

Під час роз­гля­ду кло­по­тань про про­дов­же­н­ня стро­ку від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди зу­стрі­ча­ю­ться де­що ін­ші кри­те­рії, яки­ми ке­ру­ю­ться суд­ді. Най­ча­сті­ше сто­ро­на обви­ну­ва­че­н­ня об­ґрун­то­вує до­ціль­ність про­дов­же­н­ня стро­ку від­сто­ро­не­н­ня тим, що «мо­жли­во­сті за­без­пе­чи­ти до­ся­гне­н­ня ці­лей, за­ра­ди яких бу­ло здій­сне­но від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди, ін­ши­ми спосо­ба­ми про­тя­гом дії по­пе­ре­дньої ухва­ли не бу­ло».

Однак, як вба­ча­є­ться, зокре­ма, з ухва­ли слід­чо­го суд­ді При­мор­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Оде­си від 01.11.2016 р. у спра­ві №522/ 16082/16-к, суд від­мов­ляє у про­дов­жен­ні від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди, якщо про­ку­рор не до­вів, що сто­ро­на обви­ну­ва­че­н­ня не ма­ла мо­жли­во­сті до­сяг­ти ці­лей від­сто­ро­не­н­ня під час дії ухва­ли про від­сто­ро­не­н­ня.

Ви­зна­чи­мо де­які осо­бли­во­сті за­сто­су­ва­н­ня від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди на ста­дії су­до­во­го роз­гля­ду на при­кла­ді спра­ви №761/8517/17, в ме­жах якої про­ку­ра­ту­ра, об­ґрун­то­ву­ю­чи не­об­хі­дність за­сто­су­ва­н­ня від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди, по­си­ла­лась на те, що обви­ну­ва­че­ний на по­са­ді Го­ло­ви Ра­хун­ко­вої па­ла­ти мо­же під­ро­би­ти або зни­щу­ва­ти до­ка­зи. Шев­чен­ків­ський ра­йон­ний суд м. Ки­є­ва в ухва­лі від 23.08.2017 р. за­зна­чив: «На ста­дії су­до­во­го роз­гля­ду суд не мо­же бра­ти до ува­ги до­во­ди про те, що обви­ну­ва­че­ний на за­йма­ній по­са­ді мо­же зни­щи­ти або під­ро­би­ти до­ка­зи».

От­же, ми до­ста­тньо ча­сто спо­сте­рі­га­є­мо до­во­лі скром­ні, не зав­жди на­ле­жним чи­ном об­ґрун­то­ва­ні мо­ти­ву­валь­ні ча­сти­ни ухвал за ре­зуль­та­том роз­гля­ду кло­по­тань про від­сто­ро­не­н­ня, що пов’яза­но з ба­га­тьма при­чи­на­ми. Однак з ана­лі­зу остан­ньої су­до­вої пра­кти­ки мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що за­пе­ре­чу­ю­чи про­ти кло­по­та­н­ня про від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди або оскар­жу­ю­чи в апе­ля­цій­но­му по­ряд­ку та­кі ухвал, слід вра­хо­ву­ва­ти на­сту­пне ( див. гра­фі­ку).

Адже ду­же ча­сто на­ле­жне об­ґрун­ту­ва­н­ня та під­твер­дже­н­ня хо­ча б ча­сти­ни із за­про­по­но­ва­них до­во­дів до­зво­ляє пе­ре­ко­на­ти суд у від­су­тно­сті під­став для від­сто­ро­не­н­ня від по­са­ди з тих мо­ти­вів, що «пе­ре­бу­ва­н­ня на за­йма­ній по­са­ді на­да­ло пі­до­зрю­ва­но­му мо­жли­вість вчи­ни­ти зло­чин» та «подаль­ше пе­ре­бу­ва­н­ня на по­са­ді до­зво­лить впли­ва­ти на свід­ків, зни­щу­ва­ти або під­ро­бля­ти до­ка­зи».

Сер­гій С ій КИРИЧ, КИРИЧ ра­дник EQUITY

Ми­хай­ло М й ЛУЦЬКИЙ ЛУЦЬКИЙ, юрист EQUITY

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.