Мо­мент ви­ко­на­н­ня обов’яз­ку зі спла­ти по­да­тків та збо­рів

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Ком­пле­ксний під­хід до про­це­су ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку та спла­ти по­да­тків іно­ді при­зво­дить до по­ши­ре­них по­гля­дів та ви­снов­ків. При цьо­му про­це­ду­ру ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку на­ма­га­ю­ться пов’язу­ва­ти з осо­бли­во­стя­ми ре­гу­лю­ва­н­ня бю­дже­тних від­но­син та від­но­син, що пов’яза­ні з обі­гом гро­шо­вих ко­штів, а са­ме з ре­гу­лю­ва­н­ням ді­яль­но­сті бан­ків. Без­пе­ре­чно, ком­пле­ксність су­спіль­них від­но­син до­зво­ляє сфор­му­ва­ти за­кін­че­ну кар­ти­ну ру­ху ко­штів пла­тни­ка по­да­тків до кін­це­во­го отри­му­ва­ча, вла­сни­ка – дер­жа­ви або те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди (за­ле­жно від ви­ду по­да­тку чи збо­ру та бю­дже­ту, до яко­го він ціл­ком або час­тко­во спря­мо­ву­є­ться).

Во­дно­час по­ді­бна ком­пле­ксність су­спіль­них від­но­син об’єктив­но пе­ред­ба­чає з’ясу­ва­н­ня мі­сця ко­жної га­лу­зі пра­ва (або під­га­лу­зі чи ін­сти­ту­ту) в та­ко­му ре­гу­лю­ван­ні. Са­ме в цьо­му кон­текс­ті ми вва­жа­є­мо за не­об­хі­дне чі­тко роз­ме­жу­ва­ти дві кон­стру­кції. По-пер­ше, від­но­си­ни що­до спла­ти по­да­тків та збо­рів і мо­мент ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку що­до цьо­го. По-дру­ге, від­но­си­ни що­до ру­ху ко­штів від пла­тни­ків по­да­тків та збо­рів в ра­ху­нок їх по­да­тко­во­го зо­бов’яза­н­ня та над­хо­дже­н­ня їх на від­по­від­ні ка­зна­чей­ські ра­хун­ки бю­дже­тів. Для цьо­го до­ціль­но звер­ну­ти ува­гу на спів­від­но­ше­н­ня та ме­жу ре­гу­лю­ва­н­ня бю­дже­тних і по­да­тко­вих від­но­син, від­но­син що­до обі­гу гро­шей та ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку.

По­да­тко­ве та бю­дже­тне ре­гу­лю­ва­н­ня

Ана­лі­зу­ю­чи ви­ще­вка­за­ну про­бле­му, ду­же ча­сто на ста­дії пра­во­за­сто­су­ва­н­ня, ви­рі­шу­ю­чи по­да­тко­ві спо- ри, су­ди акцен­ту­ють ува­гу на то­му, що мо­мент ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку по­трі­бно пов’язу­ва­ти з над­хо­дже­н­ням ко­штів пла­тни­ка по­да­тку в ра­ху­нок йо­го по­да­тко­во­го обов’яз­ку на від­по­від­ний ка­зна­чей­ський ра­ху­нок. Згі­дно з п. 5 ст. 45 БК Укра­ї­ни, по­да­тки й збо­ри та ін­ші до­хо­ди дер­жав­но­го бю­дже­ту ви­зна­ю­ться за­ра­хо­ва­ни­ми до дер­жав­но­го бю­дже­ту з дня за­ра­ху­ва­н­ня на єди­ний ка­зна­чей­ський ра­ху­нок. Нам скла­дно з цим по­го­ди­ти­ся. Ро­зме­жо­ву­ю­чи бю­дже­тні та по­да­тко­ві від­но­си­ни, не­об­хі­дно вра­хо­ву­ва­ти, що по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня, від­по­від­но до ст. 9 БК Укра­ї­ни, є одним з основ­них дже­рел фор­му­ва­н­ня до­хо­дів бю­дже­ту. Однак це зов­сім не озна­чає, що мо­мент спла­ти по­да­тку та збо­ру за­кін­чу­є­ться в мо­мент над­хо­дже­н­ня по­да­тків та збо­рів до бю­дже­ту.

По-пер­ше, прин­ци­по­во ва­жли­вим є по­си­ла­н­ня на п. 1.1. ст. 1 ПК Укра­ї­ни, від­по­від­но до яко­го цей акт ре­гу­лює від­но­си­ни, що ви­ни­ка­ють у сфе­рі справ­ля­н­ня по­да­тків та збо­рів, зокре­ма ви­зна­чає ви­чер­пний пе­ре­лік по­да­тків та збо­рів, що справ­ля­ю­ться в Укра­ї­ні, по­ря­док їх адмі­ні­стру­ва­н­ня, пла­тни­ків по­да­тків та збо­рів, їхні пра­ва та обов’яз­ки, ком­пе­тен­цію кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів, пов­но­ва­же­н­ня та обов’яз­ки по­са­до­вих осіб під час адмі­ні­стру­ва­н­ня по­да­тків, а та­кож від­по­від­аль­ність за по­ру­ше­н­ня по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства.

Во­дно­час у ст. 1 БК Укра­ї­ни за­зна­че­но, що ним ре­гу­лю­ю­ться від­но­си­ни, які ви­ни­ка­ють у про­це­сі скла­да­н­ня, роз­гля­ду, за­твер­дже­н­ня, ви­ко­на­н­ня бю­дже­тів, зві­ту­ва­н­ня про їх ви­ко­на­н­ня, кон­тро­лю за до­три­ма­н­ням бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства, пи­та­н­ня від­по­від­аль­но­сті за по­ру­ше­н­ня бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства, а та­кож ви­зна­ча­ю­ться пра­во­ві за­са­ди утво­ре­н­ня та по­га­ше­н­ня дер­жав­но­го і мі­сце­во­го бор­гу. Зро­зумі­ло, що сфе­ра дії бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства пов’язу­є­ться, на­сам­пе­ред, зі ста­ді­я­ми бю­дже­тно­го про­це­су, про­це­ду­ра­ми по­яви, ви­ко­на­н­ня та зві­тно­сті актів про бю­джет. Це не дає під­став ви­хо­ди­ти з то­го, що БК Укра­ї­ни хо­ча б те­зо­во ре­гу­лює ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку. Над­хо­дже­н­ня ко­штів до до­хі­дних ча­стин бю­дже­тів – так, але не від­но­си­ни, що пов’яза­ні з пе­ре­да­чею цих ко­штів пла­тни­ка­ми упов­но­ва­же­ним суб’єктам.

По-дру­ге, ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку ре­гу­лю­є­ться ви­клю­чно по­да­тко­вим за­ко­но­дав­ством. Згі­дно з п. 3.1. ст. 3 «По­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни» ПК Укра­ї­ни, по­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни скла­да­є­ться з Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни; цьо­го Ко­де­ксу; Ми­тно­го ко­де­ксу Укра­ї­ни та ін­ших за­ко­нів з пи­тань ми­тної спра­ви в ча­сти­ні ре­гу­лю­ва­н­ня пра­во­від­но­син, що ви­ни­ка­ють у зв'яз­ку з опо­да­тку­ва­н­ням ми­том опе­ра­цій з пе­ре­мі­ще­н­ня то­ва­рів че­рез ми­тний кор­дон Укра­ї­ни; чин­них між­на­ро­дних до­го­во­рів, зго­да на обов'яз­ко­вість яких на­да­на Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни та яки­ми ре­гу­лю­ю­ться пи­та­н­ня опо­да­тку­ва­н­ня; нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, прийня­тих на під­ста­ві та на ви­ко­на­н­ня цьо­го Ко­де­ксу і за­ко­нів з пи­тань ми­тної спра­ви; рі­шень Вер­хов­ної Ра­ди Ав­то­ном­ної Ре­спу­блі­ки Крим, ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня з пи­тань мі­сце­вих по­да­тків та збо­рів, прийня­тих за пра­ви­ла­ми, вста­нов­ле­ни­ми цим Ко­де­ксом. Тоб­то до скла­ду за­ко­но­дав­ства, яке ре­гу­лює ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку, а са­ме спла­ту по­да­тків, БК Укра­ї­ни не вклю­ча­є­ться. Са­ме то­му не мо­жна роз­по­всю­джу­ва­ти дію йо­го норм що­до ре­гу­лю­ва­н­ня спла­ти по­да­тків та збо­рів на ви­зна­че­н­ня мо­мен­ту та­кої спла­ти.

На­віть якщо уяви­ти си­ту­а­цію, за якої ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку в ча­сти­ні пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ко­штів на єди­ний ка­зна­чей­ський ра­ху­нок по­вин­но від­бу­ва­ти­ся са­ме з до­три­ма­н­ням норм БК Укра­ї­ни та За­ко­ну Укра­ї­ни «Про пла­ті­жні си­сте­ми та пе­ре­каз ко­штів в Укра­ї­ні», від­бу­ва­ти­ме­ться ко­лі­зія норм вка­за­них нор­ма­тив­но­пра­во­вих актів з нор­ма­ми ПК Укра­ї­ни (за­кла­да­ють рі­зні під­хо­ди до ви­зна­че­н­ня мо­мен­ту спла­ти по­да­тків та збо­рів). За та­кої си­ту­а­ції, на під­ста­ві п. 4.1.4 ст. 4 ПК Укра­ї­ни (пре­зум­пція пра­во­мір­но­сті рі­шень пла­тни­ка), рі­ше­н­ня все одно по­вин­но бу­ти прийня­те на ко­ристь пла­тни­ка по­да­тків.

Якщо го­во­ри­ти про від­су­тність пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня окре­сле­но­го пи­та­н­ня на рів­ні ПК Укра­ї­ни та ха­ра­кте­ри­зу­ва­ти це як про­га­ли­ну в за­ко­но­дав­стві, то по­до­ла­н­ня цьо­го не­га­тив­но­го пра­во­во­го яви­ща в пу­блі­чних га­лу­зях пра­ва за до­по­мо­гою ана­ло­гії не до­пу­ска­є­ться. Це ви­пли­ває зі змі­сту ст. 3 та ст. 5 ПК Укра­ї­ни.

Від­по­від­но до п. 5.2 ст. 5 ПК Укра­ї­ни, якщо по­ня­т­тя, тер­мі­ни, пра­ви­ла та по­ло­же­н­ня ін­ших актів су­пе­ре­чать по­ня­т­тям, тер­мі­нам, пра­ви­лам та по­ло­же­н­ням цьо­го Ко­де­ксу, для ре­гу­лю­ва­н­ня від­но­син опо­да­тку­ва­н­ня за­сто­со­ву­ю­ться по­ня­т­тя, тер­мі­ни, пра­ви­ла та по­ло­же­н­ня цьо­го Ко­де­ксу. По­ня­т­тя та зміст «ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку» ви­зна­ча­ю­ться са­ме нор­ма­ми ПК Укра­ї­ни.

При цьо­му не ви­ни­кає по­тре­ба звер­та­ти­ся до п. 5.3 ст. 5 ПК Укра­ї­ни, яким вста­нов­лю­є­ться мо­жли­вість за­сто­су­ва­н­ня ана­ло­гії за­ко­ну як за­со­бу по­до­ла­н­ня про­га­лин по­да­тко­во-пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня. По-пер­ше, від­су­тній тер­мін, який не мав би ви­зна­че­н­ня у по­да­тко­во­му за­ко­но­дав­стві (спла­та, пе­ре­ра­ху­ва­н­ня, ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку – всі ці ка­те­го­рії ви­зна­ча­ю­ться ПК Укра­ї­ни). По-дру­ге, нор­ми п. 5.3 та п. 5.2 ст. 5 ПК Укра­ї­ни су­пе­ре­чать одна одній, по­ро­джу­ю­чи ко­лі­зію норм, яка в по­да­тко­во-пра­во­во­му ре­гу­лю­ван­ні по­вин­на ви­рі­шу­ва­ти­ся на ко­ристь пла­тни­ка по­да­тків (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК Укра­ї­ни).

Від­по­від­но до п. 38.1 ст. 38 ПК Укра­ї­ни, ви­ко­на­н­ням по­да­тко­во­го обов'яз­ку ви­зна­є­ться спла­та в пов­но­му об­ся­зі пла­тни­ком від­по­від­них сум по­да­тко­вих зо­бов'язань у вста­нов­ле­ний по­да­тко­вим за­ко­но­дав­ством строк. Тоб­то чин­ним по­да­тко­вим за­ко­но­дав­ством вста­нов­ле­но дві ви­мо­ги (кіль­кі­сна та ча­со­ва) для ви­зна­н­ня осо­би-пла­тни­ка по­да­тків та­ким, який ви­ко­нав свій по­да­тко­вий обов’язок на­ле­жним чи­ном: спла­та сум по­да­тко­вих зо­бов’язань в пов­но­му об­ся­зі та спла­та сум по­да­тко­вих зо­бов’язань у вста­нов­ле­ний за­ко­но­дав­ством строк.

Нор­ми ПК Укра­ї­ни та­кож за­бо­ро­ня­ють вста­нов­ле­н­ня ін­ших спосо­бів та по­ряд­ку ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку ніж ті, які пе­ред­ба­че­ні ПК Укра­ї­ни (п. 38.3 ст. 38 ПК Укра­ї­ни). До то­го ж, вра­хо­ву­ю­чи зо­бов’яза­ний ста­тус пла­тни­ка по­да­тків у від­но­си­нах із суб’єктом вла­дних пов­но­ва­жень (кон­тро­лю­ю­чим ор­га­ном), пла­тник не мо­же ма­ти до­да­тко­вих обов’яз­ків ніж ті, які пе­ред­ба­че­ні чин­ним ПК Укра­ї­ни. Та­кож пла­тник по­да­тків не мо­же за­зна­ва­ти не­га­тив­них на­слід­ків ді­яль­но­сті ін­ших дер­жав­них ор­га­нів, на які по­кла­да­ю­ться зо­бов’яза­н­ня кон­тро­лю за фі­нан­со­ви­ми уста­но­ва­ми, че­рез які від­бу­ва­є­ться спла­та по­да­тків та збо­рів.

У цьо­му ви­пад­ку са­ме дер­жа­ва ви­сту­пає за­ці­кав­ле­ним суб’єктом, який

по­ви­нен вжи­ти всіх мо­жли­вих за­хо­дів для не­д­опу­ще­н­ня по­ру­ше­н­ня прав та ін­те­ре­сів до­бро­со­ві­сних пла­тни­ків по­да­тків, а та­кож для своє­ча­сно­го та пов­но­го над­хо­дже­н­ня ко­штів, спла­че­них та­ким пла­тни­ком че­рез фі­нан­со­ві уста­но­ви. У ра­зі ін­шо­го роз­ви­тку від­но­син від­бу­ва­ти­ме­ться по­ру­ше­н­ня ба­лан­су пу­блі­чних і при­ва­тних ін­те­ре­сів у по­да­тко­вій сфе­рі, на пла­тни­ка по­да­тків бу­де по­кла­да­ти­ся обов’язок що­до по­двій­но­го ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку, обов’язок з кон­тро­лю за фі­нан­со­ви­ми уста­но­ва­ми, що є не­мо­жли­вим. Та­ка си­ту­а­ція під­твер­джу­є­ться ана­лі­зом ст. 16 ПК Укра­ї­ни «Обов’яз­ки пла­тни­ка по­да­тків», яка мі­стить ви­чер­пний пе­ре­лік обов’яз­ків пла­тни­ка та вста­нов­лює два кри­те­рії (кіль­кі­сний і ча­со­вий) що­до фор­му­ва­н­ня за­вер­ше­но­сті ви­ко­на­н­ня обов’яз­ку зі спла­ти по­да­тків та збо­рів (п. 16.1.4 ПК Укра­ї­ни).

По-тре­тє, бю­дже­тне та по­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство прин­ци­по­во не збі­га­ю­ться що­до оцін­ки суб’єктно­го скла­ду. Прин­ци­по­вий під­хід фі­нан­со­во-пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня (під­га­лу­зя­ми яко­го є бю­дже­тне і по­да­тко­ве пра­во) що­до існу­ва­н­ня двох сто­рін (вла­дної та зо­бов’яза­ної) в бю­дже­тно­му та по­да­тко­во­му ре­гу­лю­ван­ні збе­рі­га­є­ться. Во­дно­час, якщо справ­ля­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку пов’язу­є­ться, пе­ред­усім, з упо­ряд­ку­ва­н­ням по­ве­дін­ки пла­тни­ків по­да­тків та збо­рів, яки­ми ви­сту­па­ють юри­ди­чні й фі­зи­чні осо­би, то суб’єктний склад бю­дже­тних від­но­син прин­ци­по­во від цьо­го від­рі­зня­є­ться. На­сам­пе­ред, фі­зи­чних осіб не­має у скла­ді уча­сни­ків бю­дже­тних від­но­син, то­ді як во­ни є одни­ми з го­лов­них суб’єктів по­да­тко­вих пра­во­від­но­син. Окрім то­го, юри­ди­чних осіб-пла­тни­ків по­да­тків та­кож не мо­жна ав­то­ма­ти­чно від­но­си­ти до суб’єктів бю­дже­тних пра­во­від­но­син.

Дій­сно, від­по­від­но до ст. 2 БК Укра­ї­ни «Ви­зна­че­н­ня основ­них тер­мі­нів», мо­жна з’ясу­ва­ти під­хід за­ко­но­дав­ця до суб’єктно­го скла­ду уча­сни­ків бю­дже­тних від­но­син (го­лов­ні роз­по­ря­дни­ки бю­дже­тних ко­штів, одер­жу­ва­чі бю­дже­тних ко­штів, роз­по­ря­дни­ки бю­дже­тних ко­штів), але їхні пов­но­ва­же­н­ня пов’язу­ю­ться з отри­ма­н­ням та ви­тра­ча­н­ням ко­штів, що над­хо­дять з бю­дже­ту. На­при­клад, під одер­жу­ва­чем бю­дже­тних ко­штів ро­зу­мі­є­ться суб'єкт го­спо­да­рю­ва­н­ня, гро­мад­ська чи ін­ша ор­га­ні­за­ція, яка не має ста­ту­су бю­дже­тної уста­но­ви, упов­но­ва­же­на роз­по­ря­дни­ком бю­дже­тних ко­штів на здій­сне­н­ня за­хо­дів, пе­ред­ба­че­них бю­дже­тною про­гра­мою, та отри­мує на їх ви­ко­на­н­ня ко­шти бю­дже­ту. Тоб­то го­лов­на умо­ва від­не­се­н­ня одер­жу­ва­ча бю­дже­тних ко­штів пов’язу­є­ться з отри­ма­н­ням ко­штів з бю­дже­ту, а не з їх спла­тою чи над­хо­дже­н­ням до бю­дже­ту. Та­ким чи­ном, якщо ми ви­хо­ди­мо з то­го, що дії пла­тник по­да­тку, в по­ве­дін­ці яко­го оці­ню­є­ться мо­мент спла­ти по­да­тку, пов’язу­є­ться з ви­ко­на­н­ням ним обов’яз­ку що­до пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ко­штів до бю­дже­ту, то не­мо­жли­во за­сто­су­ва­ти жо­дної нор­ми бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства до оцін­ки цих дій.

По­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство та за­ко­но­дав­ство, що ре­гу­лює обіг гро­шей

Від­сто­ю­ю­чи по­зи­ції що­до ком­пле­ксно­сті ре­гу­лю­ва­н­ня під час ви­зна­че­н­ня мо­мен­ту спла­ти по­да­тку та за­сто­су­ва­н­ня бан­ків­сько­го за­ко­но­дав­ства ду­же ча­сто на­ма­га­ю­ться роз­ме­жо­ву­ва­ти від­но­си­ни між пла­тни­ком і бан­ком та від­но­си­ни між пла­тни­ком і бю­дже­том. Основ­на про­бле­ма що­до цьо­го зво­ди­ться до си­ту­а­цій, ко­ли пла­тник пе­ре­дав бан­ку гро­ші у ра­ху­нок ви­ко­на­н­ня сво­го по­да­тко­во­го обов’яз­ку і са­ме з цим пов’язує мо­мент спла­ти по­да­тку. Отри­мав­ши ко­шти від пла­тни­ка, банк не пе­ре­ра­ху­вав їх на від­по­від­ний ка­зна­чей­ський ра­ху­нок за рі­зни­ми під­ста­ва­ми (бан­крут­ство то­що).

Однак окре­мі до­слі­дни­ки та суд­ді на­го­ло­шу­ють, що при цьо­му до­ціль­но роз­ме­жо­ву­ва­ти на­ста­н­ня сан­кцій що­до пла­тни­ка та по­втор­ною спла­тою по­да­тку. Во­ни вва­жа­ють, що в цій си­ту­а­ції пла­тник не по­ви­нен при­тя­га­ти­ся до від­по­від­аль­но­сті, але обов’язок що­до по­втор­ної спла­ти по­да­тку у пла­тни­ка за­ли­ша­є­ться. З’ясу­ва­н­ня від­но­син між пла­тни­ком та бан­ком від­ме­жо­ву­є­ться від по­да­тко­вих від­но­син та пе­ре­хо­дить у сфе­ру при­ва­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня.

Ар­гу­мен­ту­ю­чи по­ді­бну по­зи­цію, в цій си­ту­а­ції по­си­ла­ю­ться на п. 129.6 ст. 129 ПК Укра­ї­ни, від­по­від­но до яко­го за по­ру­ше­н­ня стро­ку за­ра­ху­ва­н­ня по­да­тків до бю­дже­ту або дер­жав­них ці­льо­вих фон­дів з ви­ни бан­ку або ор­га­ну, що здій­снює ка­зна­чей­ське об­слу­го­ву­ва­н­ня бю­дже­тних ко­штів, у яко­му від­кри­ва­ю­ться ра­хун­ки пла­тни­ків у си­сте­мі еле­ктрон­но­го адмі­ні­стру­ва­н­ня по­да­тку на до­да­ну вар­тість, та­кий банк/ор­ган спла­чує пе­ню за ко­жен день про­стро­че­н­ня, вклю­ча­ю­чи день спла­ти, штра­фні сан­кції у роз­мі­рах, вста­нов­ле­них цим Ко­де­ксом, а та­кож не­се ін­шу від­по­від­аль­ність, вста­нов­ле­ну цим Ко­де­ксом, за по­ру­ше­н­ня по­ряд­ку своє­ча­сно­го та пов­но­го вне­се­н­ня по­да­тків, збо­рів, пла­те­жів до бю­дже­ту або дер­жав­но­го ці­льо­во­го фон­ду. При цьо­му пла­тник по­да­тків звіль­ня­є­ться від від­по­від­аль­но­сті за не­своє­ча­сне або пе­ре­ра­ху­ва­н­ня не в пов­но­му об­ся­зі та­ких по­да­тків, збо­рів та ін­ших пла­те­жів до бю­дже­ту і дер­жав­них ці­льо­вих фон­дів, вклю­ча­ю­чи на­ра­хо­ва­ну пе­ню або штра­фні сан­кції.

На на­шу дум­ку, по­ді­бна ло­гі­ка при­бі­чни­ків ви­ще­вка­за­ної по­зи­ції є шту­чною. Роз­ме­жу­ва­ти від­но­си­ни пла­тни­ка і дер­жа­ви та від­но­си­ни пла­тни­ка і бан­ку в про­це­сі ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку ду­же скла­дно. На­вряд чи від­но­си­ни пла­тни­ка та бан­ку під час спла­ти по­да­тку ма­ють ре­гу­лю­ва­ти­ся дис­по­зи­тив­ни­ми за­со­ба­ми. Ін­те­ре­си дер­жа­ви не мо­жуть бу­ти за­до­во­ле­ні будь-яки­ми (на­віть не­ло­гі­чни­ми та не­по­слі­дов­ни­ми) ме­то­да­ми, а отри­ма­н­ня ко­штів від пла­тни­ка є основ­ною ме­тою за будь-яких об­ста­вин, не­за­ле­жно від то­го, чи пов’яза­не та­ке не­над­хо­дже­н­ня з по­ру­ше­н­ня­ми в по­ве­дін­ці пла­тни­ка по­да­тків.

До то­го ж по­трі­бно вра­хо­ву­ва­ти, що в цих від­но­си­нах банк ви­сту­пає суб’єктом, який на­був дер­жав­ної ле­га­лі­за­ції. Тоб­то дер­жа­ва, на­да­ю­чи бан­ку лі­цен­зію на здій­сне­н­ня бан­ків­ських опе­ра­цій, в то­му чи­слі пе­ре­ра­ху­ва­н­ня по­да­тків до до­хі­дної ча­сти­ни бю­дже­ту, фа­кти­чно пе­ре­ко­нує пла­тни­ка в то­му, що банк є са­ме тим суб’єктом, че­рез яко­го пла­тник має не ли­ше мо­жли­вість, але й обов’язок спла­ти­ти по­да­ток.

Та­ким чи­ном, по­ру­ше­н­ня бан­ку в про­це­сі пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ко­штів від пла­тни­ка до бю­дже­ту є ті­єю об­ста­ви­ною, до якої при­зве­ли са­ме дії дер­жа­ви – не­о­б­ґрун­то­ва­не на­да­н­ня бан­ків­ської лі­цен­зії, не­на­ле­жний кон­троль за про­це­ду­рою вве­де­н­ня тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції. Са­ме то­му ми ви­хо­ди­мо з то­го, що пла­тник не мо­же не­сти від­по­від­аль­ність за не­о­б­ґрун­то­ва­ність у ді­ях дер­жа­ви під час на­да­н­ня лі­цен­зії бан­ку та здій­сне­н­ня кон­троль­них фун­кцій на рин­ку фі­нан­со­вих, бан­ків­ських по­слуг.

Ви­снов­ки

З огля­ду на за­зна­че­не та ви­хо­дя­чи із си­стем­но­го ана­лі­зу ст. 1, 3, 4, 5, 16, 38, 129 ПК Укра­ї­ни, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку пла­тни­ком ре­гу­лю­є­ться ви­клю­чно нор­ма­ми по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства, до яко­го не­мо­жли­во від­не­сти ні БК Укра­ї­ни, ні спе­ці­аль­ні За­ко­ни, які ре­гу­лю­ють пи­та­н­ня обі­гу гро­шо­вих ко­штів. При цьо­му, як вже за­зна­ча­ло­ся, по­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство не по­кла­дає на пла­тни­ка до­да­тко­вих обов’яз­ків або за­сто­су­ва­н­ня сан­кцій за ді­я­н­ня, які при­зве­ли до не­над­хо­дже­н­ня ко­штів, спла­че­них ним як по­да­тки та збо­ри, з ви­ни ін­ших осіб (зокре­ма, бан­ків). За та­кої си­ту­а­ції на­ле­жне ви­ко­на­н­ня пла­тни­ком по­да­тків сво­го по­да­тко­во­го обов’яз­ку (спла­та у вста­нов­ле­ний за­ко­ном строк та в пов­но­му об­ся­зі), але не над­хо­дже­н­ня цих ко­штів на єди­ний ка­зна­чей­ський ра­ху­нок з ви­ни бан­ку, не мо­же по­ро­джу­ва­ти ви­ни­кне­н­ня у та­ко­го пла­тни­ка по­да­тків по­втор­но­го обов’яз­ку спла­ти по­да­тків та збо­рів. Ін­ший під­хід пра­во­за­сто­су­ва­н­ня був би під­ста­вою для по­кла­де­н­ня на пла­тни­ка обов’яз­ку зі спла­ти по­да­тків та збо­рів дві­чі.

До­да­тко­ві ар­гу­мен­ти

Та­кож по­трі­бно звер­ну­ти ува­гу на до­да­тко­ві га­ран­тії по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства, які за­крі­пле­ні у п. 129.7 ст. 129 ПК Укра­ї­ни. Від­по­від­но до за­зна­че­ної нор­ми, не вва­жа­є­ться по­ру­ше­н­ням стро­ку пе­ре­ра­ху­ва­н­ня по­да­тків, збо­рів, пла­те­жів з ви­ни бан­ку по­ру­ше­н­ня, вчи­не­не вна­слі­док ре­гу­лю­ва­н­ня На­ціо­наль­ним бан­ком Укра­ї­ни еко­но­мі­чних нор­ма­ти­вів та­ко­го бан­ку, що при­зво­дить до не­ста­чі віль­но­го за­ли­шку ко­штів на та­ко­му ко­ре­спон­дент­сько­му ра­хун­ку. Якщо в май­бу­тньо­му банк або йо­го пра­во­на­сту­пни­ки від­нов­лю­ють пла­то­спро­мо­жність, від­лік стро­ку за­ра­ху­ва­н­ня по­да­тків, збо­рів та ін­ших пла­те­жів роз­по­чи­на­є­ться з мо­мен­ту та­ко­го від­нов­ле­н­ня. Тоб­то на­віть у ст. 129 ПК Укра­ї­ни за­ко­но­да­вець під­твер­джує обов’язок не пла­тни­ка по­да­тків, а са­ме На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни ви­сту­па­ти ре­гу­ля­то­ром ді­яль­но­сті ко­мер­цій­них бан­ків.

Ще одні­єю під­ста­вою для не­мо­жли­во­сті роз­по­всю­дже­н­ня на пла­тни­ка по­да­тків ре­жи­му по­двій­но­го ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку, а та­кож здій­сне­н­ня кон­тро­лю­ю­чи­ми ор­га­на­ми кон­тро­лю ви­клю­чно за пов­но­тою та до­три­ма­н­ням стро­ків спла­ти по­да­тків, а не за­ра­ху­ва­н­ням та­ких ко­штів на єди­ний ка­зна­чей­ський ра­ху­нок, є по­ло­же­н­ня ст. 19-1 ПК Укра­ї­ни. Від­по­від­но до пп. 19-1.1.5 п. 19-1.1 ст. 19-1, до фун­кцій кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів від­не­се­но, зокре­ма, кон­троль за до­дер­жа­н­ням ви­ко­нав­чи­ми ор­га­на­ми сіль­ських, се­ли­щних рад та рад об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад, що ство­ре­ні згі­дно із за­ко­ном і пер­спе­ктив­ним пла­ном фор­му­ва­н­ня те­ри­то­рій гро­мад, по­ряд­ку прийня­т­тя та облі­ку по­да­тків і збо­рів від пла­тни­ків по­да­тків, своє­ча­сні­стю та пов­но­тою пе­ре­ра­ху­ва­н­ня за­зна­че­них сум до бю­дже­ту.

Тоб­то рух ко­штів, спла­че­них як по­да­тки та збо­ри, в ме­жах ка­зна­чей­ських ра­хун­ків (ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня – дер­жав­них ор­га­нів) від­бу­ва­є­ться під кон­тро­лем ор­га­нів ДФС (у роз­рі­зі по­да­тко­во-пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня). При цьо­му, як вже за­зна­ча­ло­ся, сто­сов­но пла­тни­ків по­да­тків кон­тро­лю­ю­чі ор­га­ни здій­сню­ють кон­троль ви­клю­чно що­до своє­ча­сно­сті й пов­но­ти спла­ти по­да­тків та збо­рів фа­кти­чно до мо­мен­ту їх пе­ре­да­н­ня до бан­ку. Кон­троль за до­три­ма­н­ням за­ко­но­дав­ства бан­ком під час пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ко­штів пла­тни­ка по­да­тків на єди­ний ка­зна­чей­ський ра­ху­нок є пре­дме­том кон­тро­лю вже зов­сім ін­ших суб’єктів – На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни та Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб.

Во­дно­час текс­ту­аль­ний ана­ліз по­ло­жень чин­но­го ПК Укра­ї­ни свід­чить про те, що по­ня­т­тя «спла­та по­да­тків» та «пе­ре­ра­ху­ва­н­ня по­да­тків» є то­то­жни­ми. На­при­клад, у ст. 54 «Ви­зна­че­н­ня сум по­да­тко­вих та гро­шо­вих зо­бов'язань» ПК Укра­ї­ни за­зна­ча­є­ться, що «гро­шо­ве зо­бов'яза­н­ня що­до су­ми по­да­тко­вих зо­бов'язань з по­да­тку, що під­ля­гає утри­ман­ню та спла­ті (пе­ре­ра­ху­ван­ню) до бю­дже­ту у ра­зі на­ра­ху­ва­н­ня/ви­пла­ти до­хо­ду на ко­ристь пла­тни­ка по­да­тку». Ана­ло­гі­чний під­хід за­ко­но­дав­ця про­слід­ко­ву­є­ться в кон­стру­ю­ван­ні ін­ших ста­тей ПК Укра­ї­ни: ст. 126 «По­ру­ше­н­ня пра­вил спла­ти (пе­ре­ра­ху­ва­н­ня) по­да­тків», ст. 127. «По­ру­ше­н­ня пра­вил на­ра­ху­ва­н­ня, утри­ма­н­ня та спла­ти (пе­ре­ра­ху­ва­н­ня) по­да­тків у дже­ре­ла ви­пла­ти» то­що.

За­зна­че­не та­кож до­зво­ляє ді­йти ви­снов­ку, що пе­ре­ра­ху­ва­н­ня по­да­тків та збо­рів, а та­кож ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку пла­тни­ка за­кін­чу­є­ться в мо­мент спла­ти та­ких по­да­тків та збо­рів у пов­но­му об­ся­зі та в пе­ред­ба­че­ні стро­ки. Спла­та по­да­тків та збо­рів є за­кін­че­ною в мо­мент спи­са­н­ня ко­штів з по­то­чно­го ра­хун­ку пла­тни­ка або пе­ре­да­н­ня ко­штів пла­тни­ка до ка­си бан­ку, що уне­мо­жлив­лює по­втор­не ви­ко­на­н­ня по­да­тко­во­го обов’яз­ку в ча­сти­ні спла­ти по­да­тків та збо­рів.

Ми­ко­ла М КУЧЕРЯВЕНКО КУЧЕРЯВЕНКО, за­ві­ду­вач ка­фе­дри фі­нан­со­во­го пра­ва На­ціо­наль­но­го юри­ди­чно­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Яро­сла­ва Му­дро­го, Пер­ший ві­це-пре­зи­дент На­ціо­наль­ної ака­де­мії пра­во­вих на­ук Укра­ї­ни

Єв­ген Є СМИЧОК, СМИЧОК аси­стент ка­фе­дри фі­нан­со­во­го пра­ва На­ціо­наль­но­го юри­ди­чно­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Яро­сла­ва Му­дро­го, Го­ло­ва На­у­ко­во­кон­суль­та­тив­ної ра­ди ГУ ДФС у Хар­ків­ській обла­сті

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.