І зно­ву про #9055, або чо­му но­ве не зав­жди озна­чає які­сне

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Юрій Ю ійСВЕРБА СВЕРБА, дер­жав­ний екс­перт екс­пер­тної гру­пи з до­сту­пу до пра­во­су­д­дя Ди­ре­кто­ра­ту з прав лю­ди­ни, до­сту­пу до пра­во­су­д­дя та пра­во­вої обі­зна­но­сті Мін'юсту Юлія Ю і НАВРОЦЬКА, НАВРОЦЬКА дер­жав­ний екс­перт екс­пер­тної гру­пи з до­сту­пу до пра­во­су­д­дя Д

Вже про­тя­гом мі­ся­ця не вщу­ха­ють дис­ку­сії у про­фе­сій­них ко­лах що­до за­ко­но­про­е­кту «Про адво­ка­ту­ру та адво­кат­ську ді­яль­ність». Де­я­кі пред­став­ни­ки адво­кат­ської спіль­но­ти за­пу­сти­ли фле­шмоб «STOP 9055», а ін­ші прав­ни­ки роз­по­ча­ли ін­фор­ма­цій­ну кам­па­нію з по­до­ла­н­ня мі­фів про за­ко­но­про­ект. Не вда­ю­чись до ана­лі­зу «іде­о­ло­гі­чних» про­ти­сто­янь, хо­че­мо ли­ше на­го­ло­си­ти на не­о­дно­зна­чних по­ло­же­н­нях за­ко­но­про­е­кту.

Про до­ступ до про­фе­сії: «зи­ма близь­ко»

Най­ра­ди­каль­ні­ших змін за­зна­ли ква­лі­фі­ка­цій­ні ви­мо­ги до осо­би, яка ви­яви­ла на­мір на­бу­ти ста­тус адво­ка­та. Окрім ви­щої юри­ди­чної осві­ти, во­ло­ді­н­ня дер­жав­ною мо­вою, скла­да­н­ня ква­лі­фі­ка­цій­но­го іспи­ту, май­бу­тнім адво­ка­там не­об­хі­дно ма­ти не мен­ше ніж 2 ро­ки до­сві­ду ро­бо­ти ста­же­ром адво­ка­та та (або) на по­са­ді суд­ді, про­ку­ро­ра. При цьо­му, згі­дно зі ст. 16 про­е­кту За­ко­ну, «ста­жер адво­ка­та» – це по­мі­чник адво­ка­та, який має ви­щу юри­ди­чну осві­ту не ниж­че сту­пе­ня ма­гі­стра. Та­ке фор­му­лю­ва­н­ня шту­чно ство­рює пе­ре­шко­ди для осіб, які ма­ють осві­тній сту­пінь ба­ка­лав­ра, що від­по­від­но до чин­но­го за­ко­но­дав­ства (вже 3 ро­ки!) вва­жа­є­ться пов­ною ви­щою осві­тою. Що сто­су­є­ться сту­пе­ня ма­гі­стра, то він має те­о­ре­ти­чне, а не пра­кти­чне спря­му­ва­н­ня, це своє­рі­дний міст між ба­зо­ви­ми зна­н­ня­ми та на­у­ко­вою ді­яль­ні­стю.

Обме­же­н­ня ста­жу ро­бо­ти ли­ше по­са­да­ми суд­ді та про­ку­ро­ра є не­ви­прав­да­ним та ство­рює шту­чні пе­ре­шко­ди для до­сту­пу до про­фе­сії адво­ка­та. Пра­ців­ни­ки до­ти­чних про­фе­сій (юри­скон­сульт, слід­чий, при­ва­тний та дер­жав­ний ви­ко­на­вець, юри­сти си­сте­ми без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги та на­у­ков­ці), ма­ю­чи пра­кти­чні на­ви­чки, не змо­жуть на­бу­ти ста­ту­су адво­ка­та.

П. 3-5 розд. ХІ «При­кін­це­ві та пе­ре­хі­дні по­ло­же­н­ня» про­е­кту За­ко­ну нам на­тя­ка­ють, що не все так по­га­но. Про­тя­гом 4-х ро­ків з дня на­бра­н­ня чин­но­сті цим За­ко­ном осо­би, які ви­яви­ли на­мір ста­ти адво­ка­том, ма­ють ви­щу юри­ди­чну осві­ту сту­пе­ня ма­гі­стра (або до неї при­рів­ня­ну), во­ло­ді­ють дер­жав­ною мо­вою та на мо­мент звер­не­н­ня із за­явою про до­пуск до скла­де­н­ня ква­лі­фі­ка­цій­но­го іспи­ту ма­ють не мен­ше ніж 3 ро­ки до­сві­ду ро­бо­ти в га­лу­зі пра­ва, ма­ють пра­во на­бу­ти ста­тус адво­ка­та у вста­нов­ле­но­му цим За­ко­ном по­ряд­ку шля­хом скла­де­н­ня пи­сьмо­во­го ано­нім­но­го те­сту­ва­н­ня, без про­ход- же­н­ня ста­жу­ва­н­ня та на­яв­но­сті до­сві­ду ро­бо­ти на по­са­ді по­мі­чни­ка адво­ка­та (ста­же­ра). Зві­сно, «бу­фер» у 4 ро­ки тро­хи пом’якшує си­ту­а­цію, але не ви­рі­шує про­бле­ми з обме­же­н­ням до­сту­пу до про­фе­сії.

Ди­ре­кто­рат з прав лю­ди­ни, до­сту­пу до пра­во­су­д­дя та пра­во­вої обі­зна­но­сті Мі­ні­стер­ства юсти­ції Укра­ї­ни за­йма­є­ться фор­му­ва­н­ням дер­жав­ної по­лі­ти­ки у сфе­рі ви­щої юри­ди­чної осві­ти. На сьо­го­дні вже пре­зен­то­ва­но Кон­це­пцію роз­ви­тку юри­ди­чної (прав­ни­чої) осві­ти, якою пе­ред­ба­ча­є­ться, що до­ступ до прав­ни­чої про­фе­сії, в то­му чи­слі адво­ка­та, змо­жуть отри­ма­ти ли­ше осо­би, які здо­бу­ли сту­пінь ма­гі­стра за спе­ці­аль­ні­стю «Пра­во», що на­дає пра­во на ре­гу­льо­ва­ні прав­ни­чі про­фе­сії (вста­нов­ле­но більш ви­со­кі осві­тні ви­мо­ги, ніж у зви­чай­но­му кур­сі), та успі­шно скла­ли Єди­ний дер­жав­ний ква­лі­фі­ка­цій­ний іспит. Та­ким чи­ном, пе­ред­ба­че­но ство­ре­н­ня умов для які­сно­го від­бо­ру осіб, які в май­бу­тньо­му пла­ну­ють на­бу­ти ста­тус адво­ка­та, то­му не­до­ціль­но ство­рю­ва­ти до­да­тко­ві пе­ре­шко­ди для до­сту­пу до про­фе­сії ще й у про­філь­но­му За­ко­ні.

Та­ке ускла­дне­н­ня до­сту­пу до про­фе­сії адво­ка­та мо­жна по­ясни­ти тим, що їх ни­ні­шня кіль­кість ста­но­вить близь­ко 35 тис. осіб (чи ба­га­то це?). Однак, оче­ви­дно, що та­кі обме­же­н­ня не­га­тив­но впли­нуть на до­ступ до пра­во­су­д­дя для пе­ре­сі­чних гро­ма­дян.

Чо­му в ЄРАУ тег «pro bono» і не тіль­ки те­пер по­за за­ко­ном?

Ч. 6 ст. 17 про­е­кту За­ко­ну ви­зна­чає ви­чер­пний пе­ре­лік ві­до­мо­стей, які вно­ся­ться до Єди­но­го ре­є­стру адво­ка­тів Укра­ї­ни. Во­дно­час не пе­ред­ба­ча­є­ться вне­се­н­ня ві­до­мо­стей про на­да­н­ня адво­ка­том прав­ни­чої до­по­мо­ги pro bono чи пра­во адво­ка­та на на­да­н­ня без­опла­тної пра­во­вої до­по­мо­ги, а та­кож ін­ші кон­та­ктні да­ні (по­си­ла­н­ня на пер­со­наль­ний сайт адво­ка­та, со­ці­аль­ні ме­ре­жі та ін­ші ін­те­р­актив­ні да­ні). Та­ка ін­фор­ма­ція спри­я­ти­ме кра­щій ко­му­ні­ка­ції між адво­ка­том та по­тен­цій­ним клі­єн­том, а та­кож фор­му­ва­ти­ме образ адво­ка­ту­ри як со­ці­аль­но від­по­від­аль­но­го пра­во­во­го ін­сти­ту­ту.

23.02.2018 р. На­ціо­наль­на асо­ці­а­ція адво­ка­тів Укра­ї­ни спіль­но з Про­сто­ром Pro Bono пре­зен­ту­ва­ла со­ці­аль­ну іні­ці­а­ти­ву: ко­жен адво­кат, який на­дає чи ба­жає на­да­ва­ти пра­во­ву до­по­мо­гу на умо­вах pro bono, має мо­жли­вість про це пу­блі­чно за­яви­ти та отри­ма­ти від­по­від­ну від­мі­тку «Pro Bono» в осо­би­сто­му про­фай­лі в ЄРАУ. Згі­дно з ч. 6 ст. 17 про­е­кту За­ко­ну, та­ка від­мі­тка бу­де не­за­кон­ною. Як на­слі­док, та­ке обме­же­н­ня ли­ше ускла­днює до­ступ клі­єн­тів до ін­фор­ма­ції про адво­ка­та. Го­лов­не пи­та­н­ня по­ля­гає в то­му, нев­же НААУ не зда­тна са­мо­стій­но ви­рі­ши­ти, як адмі­ні­стру­ва­ти ЄРАУ?

Адво­кат­ський за­пит ста­не більш схо­жим на звер­не­н­ня гро­ма­дян

У ч. 7 ст. 25 про­е­кту За­ко­ну вста­нов­ле­но, що осо­ба, яка отри­ма­ла адво­кат­ський за­пит, мо­же від­мо­ви­ти у на­дан­ні за­пи­ту­ва­ної ін­фор­ма­ції або ко­пій до­ку­мен­тів, якщо роз­кри­т­тя та­кої ін­фор­ма­ції по­ру­шу­ва­ти­ме пра­ва тре­тіх осіб на за­хист пер­со­наль­них да­них або на охо­ро­ну ін­те­ле­кту­аль­ної

вла­сно­сті, а та­кож якщо ін­фор­ма­ція сто­су­є­ться осо­би­сто­го жи­т­тя фі­зи­чної осо­би. У по­рів­нян­ні з чин­ним за­ко­но­дав­ством, та­ке по­ло­же­н­ня є но­вим. У ра­зі йо­го ши­ро­ко­го тра­кту­ва­н­ня осо­ба­ми, яким на­прав­ле­но адво­кат­ський за­пит, шан­си на отри­ма­н­ня змі­стов­ної від­по­віді ста­ють при­мар­ни­ми.

Адмі­ні­стра­тив­на від­по­від­аль­ність за не­пра­во­мір­ну від­мо­ву в на­дан­ні або не­на­дан­ні ін­фор­ма­ції на адво­кат­ський за­пит та­кож не є па­на­це­єю. Ли­ше за 2017 р., згі­дно з да­ни­ми Єди­но­го дер­жав­но­го ре­є­стру су­до­вих рі­шень, до від­по­від­аль­но­сті бу­ло при­тя­гну­то близь­ко 300 осіб за не­на­да­н­ня (не­своє­ча­сне на­да­н­ня) від­по­віді на адво­кат­ські за­пи­ти. На­при­клад, у по­ста­но­ві Ба­бу­шкін­сько­го ра­йон­но­го су­ду опи­са­но си­ту­а­цію, ко­ли адво­кат звер­нув­ся до ко­му­наль­но­го під­при­єм­ства з адво­кат­ським за­пи­том. По­са­до­ва осо­ба цьо­го під­при­єм­ства від­мо­ви­ла у на­дан­ні ін­фор­ма­ції, мо­ти­ву­ю­чи своє рі­ше­н­ня тим, що за­пи­ту­ва­на ін­фор­ма­ція мі­стить пер­со­наль­ні да­ні тре­тіх осіб. Суд ви­знав та­кі дії по­са­до­вої осо­би не­пра­во­мір­ни­ми, однак її не­мо­жли­во при­тя­гну­ти до від­по­від­аль­но­сті у зв’яз­ку із за­кін­че­н­ням на мо­мент роз­гля­ду спра­ви стро­ків при­тя­гне­н­ня осо­би до адмі­ні­стра­тив­ної від­по­від­аль­но­сті. Це свід­чить про низь­ку ефе­ктив­ність впли­ву на осіб, які не на­да­ють ін­фор­ма­цію на адво­кат­ський за­пит.

Вста­нов­ле­н­ня у про­е­кті За­ко­ну но­вих під­став для від­мо­ви у на­дан­ні від­по­віді на адво­кат­ський за­пит, які мо­жуть ши­ро­ко тлу­ма­чи­ти­ся (не вра­хо­ва­но прин­цип юри­ди­чної ви­зна­че­но­сті), ли­ше по­гір­шить си­ту­а­цію з пра­вом на ефе­ктив­ну пра­во­ву до­по­мо­гу, оскіль­ки ста­нуть пе­ре­шко­дою для адво­ка­та у зби­ран­ні до­ка­зо­вої ба­зи.

У спра­ві «Пел­ла­доа про­ти Ні­дер­лан­дів» ЄСПЛ за­зна­чив, що «ко­жна лю­ди­на, обви­ну­ва­че­на в кри­мі­наль­но­му пра­во­по­ру­шен­ні, має пра­во на за­хист адво­ка­та», але «для за­без­пе­че­н­ня пра­кти­чної здій­снен­но­сті та ефе­ктив­но­сті цьо­го пра­ва, щоб во­но не за­ли­ша­ло­ся су­то те­о­ре­ти­чним, йо­го здій­сне­н­ня не по­вин­но за­ле­жа­ти від ви­ко­на­н­ня не­ви­прав­да­них фор­маль­них умов». Вра­хо­ву­ю­чи ін­ші спра­ви ЄСПЛ («Яре­мен­ко про­ти Укра­ї­ни», «Ше­бель­ник про­ти Укра­ї­ни», «Кром­бах про­ти Фран­ції»), існу­ють об­ґрун­то­ва­ні за­гро­зи у по­ру­шен­ні пра­ва на ефе­ктив­ну пра­во­ву до­по­мо­гу.

По­трі­бно ще біль­ше де­та­лі­за­ції

Не­ві­до­мо, чим адво­кат­ське са­мов­ря­ду­ва­н­ня за­слу­жи­ло на та­ку при­скі­пли­ву ува­гу, але скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що за­мість за­ко­но­про­е­кту опу­блі­ку­ва­ли ме­то­ди­ку ор­га­ні­за­ції управ­лі­н­ня пер­со­на­лом. У розд. VIII про­е­кту За­ко­ну де­таль­но ре­гла­мен­то­ва­но пи­та­н­ня з’їздів, збо­рів, кон­фе­рен­цій, кво­ру­му, ви­бо­рів ке­рів­них ор­га­нів, роз­ме­жу­ва­н­ня ком­пе­тен­ції стру­ктур­них під­роз­ді­лів ор­га­нів са­мов­ря­ду­ва­н­ня, бю­дже­ту адво­ка­ту­ри.

Та­ка за­ре­гу­льо­ва­ність пи­та­н­ня є зна­чною за­гро­зою адво­кат­ській не­за­ле­жно­сті. Оче­ви­дно, ав­то­ри за­ко­но­про­е­кту за­бу­ли, що адво­ка­ту­ра Укра­ї­ни – це не­за­ле­жний са­мов­ря­дний ін­сти­тут, який мо­же са­мо­стій­но ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня са­мо­ор­га­ні­за­ції та ді­яль­но­сті. Прин­цип адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня пе­ред­ба­чає, що адво­кат­ська спіль­но­та має пра­во са­мо­ор­га­ні­за­ції, са­мо­управ­лі­н­ня, са­мо­ви­зна­че­н­ня та бе­ре на се­бе всі ри­зи­ки й від­по­від­аль­ність за свої рі­ше­н­ня та їх на­слід­ки. До то­го ж дис­кре­ція ре­гіо­наль­них са­мов­ря­дних ор­га­нів при­зве­де до втра­ти мо­но­лі­тно­сті адво­ка­ту­ри та на­га­ду­ва­ти­ме біль­ше кла­но­вість (роз­ді­ляй та во­ло­да­рюй?).

Що сто­су­є­ться ви­клю­чно юри­ди­чно­го аспе­кту, то цей Ро­зділ мі­стить ба­га­то су­пе­ре­чно­стей. По-пер­ше, ст. 51 про­е­кту За­ко­ну ви­зна­чає, що «адво­кат­ське са­мов­ря­ду­ва­н­ня здій­сню­є­ться че­рез На­ціо­наль­ну асо­ці­а­цію адво­ка­тів Укра­ї­ни та ре­гіо­наль­ні па­ла­ти адво­ка­тів (Ав­то­ном­ної Ре­спу­блі­ки Крим, обла­сті, м. Ки­є­ва, м. Се­ва­сто­по­ля)». Во­дно­час до си­сте­ми ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, ви­зна­че­них ст. 54 про­е­кту За­ко­ну, На­ціо­наль­на асо­ці­а­ція адво­ка­тів Укра­ї­ни та ре­гіо­наль­ні па­ла­ти адво­ка­тів не на­ле­жать. Ви­зна­ча­ю­ться ін­ші на­ціо­наль­ні та ре­гіо­наль­ні ор­га­ни адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, які не ма­ють ста­ту­су юри­ди­чної осо­би та ді­ють у ме­жах На­ціо­наль­ної асо­ці­а­ції адво­ка­тів Укра­ї­ни й ре­гіо­наль­ної па­ла­ти адво­ка­тів.

По-дру­ге, від­по­від­но до ч. 1 ст. 57 про­е­кту За­ко­ну, го­ло­ва ра­ди адво­ка­тів ре­гіо­ну за по­са­дою є го­ло­вою ре­гіо­наль­ної па­ла­ти адво­ка­тів, са­ме він роз­по­ря­джа­є­ться май­ном па­ла­ти. При цьо­му ра­да адво­ка­тів не є юри­ди­чною осо­бою, оскіль­ки та­кою юри­ди­чною осо­бою є ре­гіо­наль­на па­ла­та, яка вза­га­лі у про­е­кті За­ко­ну не вка­за­на як ор­ган адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня.

По-тре­тє, ре­гіо­наль­ну па­ла­ту адво­ка­тів по­вин­на утво­ри­ти кон­фе­рен­ція адво­ка­тів ре­гіо­ну (ч. 5 ст. 53 про­е­кту За­ко­ну), що скли­ка­є­ться ра­дою адво­ка­тів ре­гіо­ну (ч. 3 ст. 55), яку має ство­ри­ти ре­гіо­наль­на па­ла­та як свій ви­ко­нав­чий ор­ган (ч. 1 ст. 56). Ви­хо­дить за­мкну­те ко­ло.

По-че­твер­те, не ви­зна­че­но, як кон­фе­рен­ція адво­ка­тів утво­рю­ва­ти­ме ре­гіо­наль­ну па­ла­ту адво­ка­тів (ч. 5 ст. 53), якщо ре­гіо­наль­на па­ла­та адво­ка­тів, від­по­від­но до про­е­кту За­ко­ну, об'єд­нує всіх адво­ка­тів ре­гіо­ну, адре­са основ­но­го ро­бо­чо­го мі­сця яких зна­хо­ди­ться у від­по­від­но­му ре­гіо­ні (ч. 3 ст. 51). Як на пра­кти­ці про­ве­сти та­ку кон­фе­рен­цію?

Актив­на про­це­су­аль­на ді­яль­ність адво­ка­та = зло­вжи­ва­н­ня про­це­су­аль­ни­ми пра­ва­ми?

Окрім ди­сци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті, адво­ка­та мо­жна бу­де «при­стру­ни­ти» за­со­ба­ми про­це­су­аль­но­го впли­ву. Про­е­ктом За­ко­ну ч. 1 ст. 7 КПК Укра­ї­ни про­по­ну­є­ться до­пов­ни­ти пп. 15-1, який кон­ста­тує «не­при­пу­сти­мість зло­вжи­ва­н­ня про­це­су­аль­ни­ми пра­ва­ми». За­ле­жно від об­ста­вин спра­ви, слід­чий су­д­дя, суд мо­же ви­зна­ти зло­вжи­ва­н­ням про­це­су­аль­ни­ми пра­ва­ми дії, які су­пе­ре­чать за­са­дам кри­мі­наль­но­го су­до­чин­ства, зокре­ма:

• по­да­н­ня скар­ги на су­до­ве рі­ше­н­ня, яке не під­ля­гає оскар­жен­ню, є не­чин­ним або дія яко­го за­кін­чи­ла­ся;

• по­да­н­ня кло­по­та­н­ня (за­яви) для ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня, яке вже ви­рі­ше­но су­дом, за від­су­тно­сті ін­ших під­став або но­вих об­ста­вин чи до­ка­зів;

• по­втор­не по­да­н­ня скар­ги чи кло­по­та­н­ня до ви­рі­ше­н­ня су­дом скар­ги чи кло­по­та­н­ня то­го са­мо­го змі­сту;

• за­яв­ле­н­ня за­ві­до­мо без­під­став­но­го від­во­ду або від­во­ду з під­став, вже роз­гля­ну­тих су­дом, за від­су­тно­сті но­вих об­ста­вин чи до­ка­зів;

• не­яв­ка за­хи­сни­ка у су­до­ве за­сі­да­н­ня без по­ва­жних при­чин, якщо обви­ну­ва­че­ний за­пе­ре­чує про­ти про­ве­де­н­ня су­до­во­го роз­гля­ду за від­су­тно­сті за­хи­сни­ка;

• звер­не­н­ня до су­ду із за­ві­до­мо без­під­став­ним кло­по­та­н­ням про тим­ча­со­вий до­ступ до ре­чей і до­ку­мен­тів або на­кла­де­н­ня аре­шту на май­но.

Вже зви­чно, що не де­та­лі­зу­є­ться, яким чи­ном слід­чий су­д­дя, суд ви­зна­ча­ти­ме, чи від­бу­ло­ся «зло­вжи­ва­н­ня про­це­су­аль­ни­ми пра­ва­ми», то­му пе­ре­лік тих дій, які від­не­се­ні до зло­вжи­ва­н­ня, мо­же впли­ну­ти на ефе­ктив­ність за­хи­сту.

Як ча­сто бу­ває, хо­ро­ший за­дум псу­є­ться «гру­бим ви­ко­на­н­ням». За­ко­но­про­ект зна­хо­ди­ться ли­ше на роз­гля­ді в Ко­мі­те­ті з пи­тань пра­во­вої по­лі­ти­ки та пра­во­су­д­дя Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни, то­му актив­на дис­ку­сія, що­най­мен­ше, при­вер­ну­ла ува­гу су­спіль­ства до йо­го змі­сту. Не пе­ре­ста­є­мо ві­ри­ти, що зов­сім не­до­ціль­ні по­ло­же­н­ня за­ко­но­про­е­кту на­да­лі бу­дуть ска­со­ва­ні, а адво­ка­ту­ра за­йма­ти­ме про­від­ну роль у за­хи­сті прав лю­ди­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.