Тен­ден­ції на­да­н­ня юри­ди­чних по­слуг з по­да­тко­во­го пра­ва

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ЮРИДИЧНИЙ БІЗНЕС -

Про­тя­гом остан­ніх ро­ків тен­ден­ція ро­бо­ти юри­стів за га­лу­зе­ви­ми на­прям­ка­ми по­ча­ла про­яв­ля­ти­ся зна­чно біль­ше. На мою дум­ку, це зу­мов­ле­но кіль­кі­стю нор­ма­тив­них актів, які впо­ряд­ко­ву­ють су­спіль­ні пра­во­від­но­си­ни в кра­ї­ні, а та­кож їх які­стю (ви­ни­ка­ють но­ві­тні ін­сти­ту­ти пра­ва, від­бу­ва­є­ться за­по­зи­че­н­ня єв­ро­пей­ських та на­віть сві­то­вих стан­дар­тів по­ве­дін­ки, нор­ма­тив­ні акти ста­ють все «тов­сті­ши­ми» че­рез де­та­лі­за­цію ре­гу­лю­ва­н­ня.

Для при­кла­ду на­ве­де­мо ци­фри: якщо за­раз на сай­ті Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни здій­сни­ти по­шук за філь­тром «За­ко­ни», то по­шу­ко­ва си­сте­ма зна­йде по­над 5000 чин­них до­ку­мен­тів. На­то­мість 10 ро­ків то­му ста­ном на цю ж да­ту бу­ло тро­хи мен­ше ніж 3000 до­ку­мен­тів, а 20 ро­ків то­му – мен­ше ніж 90 до­ку­мен­тів. В Ци­віль­но­му ко­де­ксі Укра­ї­ни за­раз по­над 1300 ста­тей, а в Ци­віль­но­му ко­де­ксі Укра­їн­ської РСР бу­ло мен­ше ніж 600 ста­тей.

Мо­жна смі­ли­во го­во­ри­ти, що від­бу­ва­є­ться ін­фор­ма­цій­не «пе­ре­на­ван­та­же­н­ня» юри­стів ма­си­вом нор­ма­тив­них актів, які про­сто фі­зи­чно не­мо­жли­во утри­му­ва­ти в пам'яті у пов­но­му об­ся­зі. Яким про­фе­сіо­на­лом не був би юрист, одно­ча­сне від­мін­не во­ло­ді­н­ня біль­ше ніж 2-3 га­лу­зя­ми, а ін­ко­ли на­віть ін­сти­ту­та­ми пра­ва є зав­да­н­ням, яке фа­кти­чно не­мо­жли­во ви­ко­на­ти.

Одним з най­яскра­ві­ших при­кла­дів цьо­го твер­дже­н­ня є пра­кти­ка у га­лу­зі по­да­тко­во­го пра­ва. Одно­ча­сна гли­бо­ка обі­зна­ність у пи­та­н­нях за­ко­но­дав­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня та су­до­вої пра­кти­ки що­до всіх за­галь­но­дер­жав­них і мі­сце­вих по­да­тків, збо­рів та ін­ших пов'яза­них пла­те­жів май­же не зу­стрі­ча­є­ться в ме­жах ком­пе­тен­ції одно­го спе­ці­а­лі­ста.

Так скла­ло­ся, що моя май­же 20-рі­чна юри­ди­чна пра­кти­ка про­хо­ди­ла в ау­ди­тор­ській фір­мі, клі­єн- та­ми якої бу­ли під­при­єм­ства – пред­став­ни­ки рі­зних га­лу­зей еко­но­мі­ки. Та­ким чи­ном, на­прям­ки пра­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня, з яки­ми ме­ні до­во­ди­ло­ся де­таль­но зна­йо­ми­ти­ся, бу­ли рі­зно­ма­ні­тни­ми: ви­ро­бни­цтво, тор­гів­ля, бу­дів­ни­цтво, фар­ма­цев­ти­ка то­що. Однак всіх клі­єн­тів зав­жди об'єд­ну­ва­ла одна спіль­на ри­са – за­ці­кав­ле­ність у пи­та­н­нях по­да­тко­во­го пра­ва, адже, як ска­зав Бен­джа­мін Фран­клін, не­ми­ну­чі тіль­ки смерть та по­да­тки.

За­раз я мо­жу з впев­не­ні­стю за­яви­ти, що за остан­ні 20 ро­ків го­лов­ною тен­ден­ці­єю в юри­спру­ден­ції (зокре­ма, в по­да­тко­во­му пра­ві) є бо­роть­ба за якість по­слуг. Ви мо­же­те одра­зу за­пе­ре­чи­ти, ска­зав­ши, що якість зав­жди бу­ла го­лов­ним кри­те­рі­єм, який ви­зна­чав ви­бір клі­єн­та. Однак да­вай­те за­ми­сли­мо­ся, що та­ке якість юри­ди­чних по­слуг? На­сам­пе­ред, це від­мін­ні зна­н­ня. А що та­ке зна­н­ня в юри­спру­ден­ції? Це зна­н­ня чин­но­го за­ко­но­дав­ства та пра­кти­ки йо­го за­сто­су­ва­н­ня. Тут ми по­вер­та­є­мо­ся до біль­ше ніж 5000 чин­них за­ко­нів Укра­ї­ни, де­ся­тків ти­сяч підза­кон­них актів та міль­йо­нів су­до­вих рі­шень. Оче­ви­дно, з від­мін­ни­ми зна­н­ня­ми є пев­на проблема. Мо­жли­во, 20 ро­ків то­му пред­став­ни­ки юри­ди­чної про­фе­сії ще мо­гли більш-менш орі­єн­ту­ва­ти­ся в за­галь­но­му ма­си­ві за­ко­но­дав­ства, про­те за­раз та­ке «орі­єн­ту­ва­н­ня» – це не ли­ше са­мо­об­ман, але й обман клі­єн­та.

Про­фе­сія юри­ста пев­ною мі­рою схо­жа на про­фе­сію лі­ка­ря. Зна­чна кіль­кість юри­стів по­хо­дить на те­ра­пев­тів, зав­да­н­ня яких по­ля­гає в пер­вин­но­му кон­суль­ту­ван­ні та ви­зна­чен­ні дій­сних при­чин про­бле­ми. Однак якщо спра­ва сто­су­є­ться за­хво- рю­ва­н­ня яко­гось кон­кре­тно­го ор­га­ну (на­при­клад, ока), те­ра­певт на­прав­ляє па­ці­єн­та до вузь­ко­про­філь­но­го спе­ці­а­лі­ста. Юрист-ци­ві­ліст, якщо спра­ва сто­су­є­ться по­да­тків, по­ви­нен ро­би­ти так са­мо – на­прав­ля­ти клі­єн­та до фа­хів­ця, який пра­кти­кує у по­да­тко­вій га­лу­зі.

Рів­но 30 ро­ків то­му в Страс­бур­зі де­ле­га­ція з 12 кра­їн-уча­сниць прийня­ла «За­галь­ний ко­декс пра­вил для адво­ка­тів кра­їн Єв­ро­пей­сько­го Спів­то­ва­ри­ства» (да­лі – За­галь­ний

ко­декс). За­галь­ний ко­декс мі­стить прин­ци­по­ву ви­мо­гу: «Адво­кат не по­ви­нен здій­сню­ва­ти ве­де­н­ня спра­ви, яка не від­по­від­ає рів­ню йо­го про­фе­сій­ної ком­пе­тен­ції, без уча­сті в ній ін­шо­го адво­ка­та, що во­ло­діє не­об­хі­дною ком­пе­тен­ці­єю».

Ана­ло­гі­чні за змі­стом нор­ми мі­стять чин­ні в Укра­ї­ні з 2017 р. Пра­ви­ла адво­кат­ської ети­ки. Укра­їн­ські Пра­ви­ла ма­ють ще й та­ку ви­мо­гу: «Зва­жа­ю­чи на су­спіль­ну зна­чу­щість і скла­дність про­фе­сій­них обов'яз­ків адво­ка­та, від ньо­го ви­ма­га­є­ться ви­со­кий рі­вень про­фе­сій­ної під­го­тов­ки, ґрун­тов­не зна­н­ня чин­но­го за­ко­но­дав­ства, пра­кти­ки йо­го за­сто­су­ва­н­ня, опа­ну­ва­н­ня та­кти­ки, ме­то­дів і при­йо­мів адво­кат­ської ді­яль­но­сті, ора­тор­сько­го ми­сте­цтва. При­йма­ю­чи до­ру­че­н­ня про на­да­н­ня про­фе­сій­ної прав­ни­чої (пра­во­вої) до­по­мо­ги, адво­кат по­ви­нен зва­жи­ти на свої мо­жли­во­сті що­до йо­го ви­ко­на­н­ня».

От­же, на­да­ва­ти пра­во­ву до­по­мо­гу в кон­кре­тно­му по­да­тко­во­му пи­тан­ні адво­кат має пра­во ли­ше то­ді, ко­ли він є про­фе­сіо­на­лом, який має ґрун­тов­ні зна­н­ня з від­по­від­но­го пи­та­н­ня. Не ма­єш знань – не ма­єш пра­ва са­мо­стій­но до­по­ма­га­ти.

Зви­чай­но, не всі клі­єн­ти зна­ють про За­галь­ний ко­декс та Пра­ви­ла адво­кат­ської ети­ки, але їм до­бре ві­до­мо про про­бле­ма­ти­ку пра­кти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства. То­му остан­нім ча­сом я все мен­ше чую від клі­єн­тів фра­зу: «Ви ж юрист, Ви по­вин­ні зна­ти». Ні, не мо­же юрист одно­ча­сно зна­ти все про ви­ро­бни­цтво, тор­гів­лю, ме­ди­ци­ну, лі­та­ко­бу­ду­ва­н­ня то­що. Так са­мо юрист не мо­же зна­ти все про по­да­тки. Однак якщо він від­чу­ває, що має на­тхне­н­ня пра­кти­ку­ва­ти­ся са­ме в по­да­тко­вій га­лу­зі, він по­ви­нен, як ска­зав один до­бре ві­до­мий ді­яч, вчи­ти­ся, вчи­ти­ся і ще раз вчи­ти­ся.

Про­те по­годь­те­ся, що ма­ло хто з юри­стів від­мо­ви­ться від клі­єн­та, якщо остан­ній звер­та­є­ться з пи­та­н­ням, пре­дмет яко­го ма­ло ві­до­мий юри­сту. За­зви­чай не ду­же хо­че­ться «пе­ре­да­ва­ти» клі­єн­та, у зв'яз­ку з чим по­чи­на­ю­ться не зав­жди вда­лі спро­би до­по­мог­ти у пи­тан­ні, що ви­хо­дить за ме­жі дій­сної ком­пе­тен­ції юри­ста. Пра­кти­ка свід­чить, що до­три­му­ва­ти­ся яко­сті мо­жна або зав­дя­ки на­яв­но­сті в юри­ди­чній фір­мі ве­ли­ко­го шта­ту вузь­ко­спе­ці­а­лі­зо­ва­них пра­ців­ни­ків у кон­кре­тній га­лу­зі, або зав­дя­ки спе­ці­а­лі­за­ції фір­ми, яка де­кла­рує свою га­лу­зе­ву спря­мо­ва­ність.

Однак на­справ­ді у нас не так ба­га­то ве­ли­ких юри­ди­чних ком­па­ній. Се­ре­дня чи­сель­ність пра­ців­ни­ків біль­шо­сті юри­ди­чних фірм в Укра­ї­ні ста­но­вить при­бли­зно 10-15 осіб, у ве­ли­ких обла­сних цен­трах та м. Ки­є­ві – 15-20 осіб. При цьо­му пла­тни­ків по­да­тків, які звер­та­ю­ться за пра­во­вою до­по­мо­гою до юри­стів, на­лі­чу­є­ться со­тні ти­сяч. Це свід­чить про те, що клі­єн­ти ду­же ча­сто звер­та­ю­ться не ли­ше до дій­сно ква­лі­фі­ко­ва­них

про­фе­сіо­на­лів, але й до юри­стів, які мо­жуть бу­ти да­ле­ко не най­кра­щи­ми у пи­та­н­нях по­да­тко­во­го пра­ва. В ре­зуль­та­ті та­ких звер­нень клі­єнт не про­сто не ви­рі­шує свої пи­та­н­ня, а по­де­ку­ди на­віть отри­мує но­ві про­бле­ми. То­му на­сту­пно­го ра­зу він вже зму­ше­ний шу­ка­ти адво­ка­та, який змо­же за­без­пе­чи­ти ви­со­ку якість по­слуг, що об­умов­лю­є­ться ґрун­тов­ни­ми зна­н­ня­ми у від­по­від­ній га­лу­зі.

Без­пе­ре­чно, бо­роть­ба за збе­ре­же­н­ня клі­єн­та має тен­ден­цію бо­роть­би за якість по­слуг, яка по­ля­гає у по­стій­но­му під­ви­щен­ні рів­ня знань юри­стів. У Пра­ви­лах адво­кат­ської ети­ки за­зна­че­но: «Адво­кат має по­стій­но під­ви­щу­ва­ти свій про­фе­сій­ний рі­вень та ква­лі­фі­ка­цію, во­ло­ді­ти до­ста­тньою ін­фор­ма­ці­єю про змі­ни в чин­но­му за­ко­но­дав­стві». Однак якщо за остан­ні 20 ро­ків змі­ни в чин­но­му за­ко­но­дав­стві (тіль­ки на рів­ні кіль­ко­сті за­ко­нів) вже ся­га­ють май­же 5000 актів, то до­три­ма­н­ня за­зна­че­них Пра­вил мо­жли­ве ли­ше за умо­ви обра­н­ня та до­три­ма­н­ня спе­ці­а­лі­за­ції.

Якщо ми го­во­ри­мо про спе­ці­а­лі­за­цію в по­да­тко­во­му пра­ві, юрист по­ви­нен опа­ну­ва­ти бух­гал­тер­ський та по­да­тко­вий облік. Тоб­то юри­сту не­об­хі­дно одер­жа­ти до­да­тко­ву осві­ту, хо­ча б на рів­ні спе­ці­аль­них кур­сів для бух­гал­те­рів. Чи ба­га­то Ви зна­є­те юри­стів з дру­гою еко­но­мі­чною осві­тою, яка дій­сно до­зво­ляє їм віль­но орі­єн­ту­ва­ти­ся в пи­та­н­нях бух­гал­тер­сько­го облі­ку? Я – ні. Су­ча­сні тен­ден­ції пра­кти­ки в по­да­тко­во­му пра­ві свід­чать про те, що по­да­тко­ві юри­сти по­вин­ні ма­ти пер­со­на­лі­зо­ва­ний під­хід до сво­го клі­єн­та, тоб­то во­ло­ді­ти по­да­тко­ви­ми зна­н­ня­ми, які сто­су­ю­ться кон­кре­тно­го обов’яз­ко­во­го пла­те­жу (на­при­клад, акци­зно­го по­да­тку або рен­тної пла­ти).

Ба­га­то пред­став­ни­ків се­ре­дньо­го та ве­ли­ко­го бі­зне­су вже дав­но ма­ють у сво­є­му шта­ті вну­трі­шніх ау­ди­то­рів. Адже зі­штов­хнув­шись з низь­ким рів­нем знань де­яких адво­ка­тів, бі­знес по­чи­нає від­мов­ля­ти­ся від кла­си­чно­го юри­ди­чно­го об­слу­го­ву­ва­н­ня та за­лу­чає до шта­ту вну­трі­шніх юри­стів, які спе­ці­а­лі­зу­ю­ться са­ме на по­да­тко­во­му та го­спо­дар­сько­му пра­ві. По­ді­бний тан­дем «ау­ди­тор + адво­кат» зна­чно зни­жує ри­зик ви­ни­кне­н­ня про­блем у май­бу­тньо­му.

Вва­жаю, що най­ближ­чим ча­сом по­си­лю­ва­ти­ме­ться тен­ден­ція за­мі­ни ау­тсор­син­гу на вну­трі­шній юри­ди­чний пер­со­нал. Як юри­ди­чним ком­па­ні­ям та адво­кат­ським об’єд­на­н­ням ви­жи­ти в та­кій кон­ку­рен­тній бо­роть­бі? Ду­маю, єди­ним ре­зуль­та­тив­ним спосо­бом є на­яв­ність у шта­ті не ли­ше юри­стів, але й ау­ди­то­рів та су­до­вих екс­пер­тів-еко­но­мі­стів. У та­ко­му ви­пад­ку, звер­нув­шись до юри­ди­чної ком­па­нії, клі­єнт змо­же одер­жа­ти не про­сто юри­ди­чну по­слу­гу, а на­справ­ді ком­пле­ксну до­по­мо­гу, яка є ре­зуль­та­том ква­лі­фі­ко­ва­ної ро­бо­ти одра­зу кіль­кох спе­ці­а­лі­стів, які мо­жуть роз­гля­ну­ти по­да­тко­ве пи­та­н­ня під рі­зни­ми ку­та­ми.

Ми­хай­ло М й КОЧЕРОВ КОЧЕРОВ, ке­ру­ю­чий пар­тнер IBC Legal Services

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.