На­ра­ху­ва­ти не мо­жна про­ба­чи­ти (,)

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО - Єв­ген Є ДЯДЮК ДЯДЮК, стар­ший юрист REDCLIFFE PARTNERS

Про­від­ною тен­ден­ці­єю остан­ніх ро­ків на фі­нан­со­во­му рин­ку Укра­ї­ни ста­ло ма­со­ве ви­ве­де­н­ня не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків з рин­ку, що спри­чи­ни­ло кон­цен­тра­цію зна­чної ча­сти­ни акти­вів у Фон­ді га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів (да­лі – Фонд). Про мас­штаб вка­за­ної тен­ден­ції мо­вою цифр: ста­ном на ве­ре­сень 2018 р. в управ­лін­ні Фон­ду пе­ре­бу­ває 93 бан­ки, в 1 бан­ку вве­де­но тим­ча­со­ву адмі­ні­стра­цію, у 92 – три­ває про­це­ду­ра лі­кві­да­ції. За­галь­на су­ма акти­вів бан­ків, які лі­кві­ду­ю­ться під управ­лі­н­ням Фон­ду, скла­дає 526,4 млрд грн (ба­лан­со­ва вар­тість), оці­но­чна вар­тість – 96,6 млрд грн.

При цьо­му Фонд та бан­ки під йо­го управ­лі­н­ням актив­но за­про­ва­джу­ють за­хо­ди, в то­му чи­слі но­ві­тні, що­до роз­по­ря­дже­н­ня ци­ми акти­ва­ми (як шля­хом про­да­жу прав ви­мо­ги за кре­ди­та­ми, так і са­мо­стій­но­го стя­гне­н­ня кре­ди­тної за­бор­го­ва­но­сті на ко­ристь бан­ків, які лі­кві­ду­ю­ться). От­же, окрім окре­мої ка­те­го­рії су­до­вих спо­рів з оскар­же­н­ня від­по­від­них рі­шень На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни (да­лі – НБУ) про від­кли­ка­н­ня бан­ків­ської лі­цен­зії, ця тен­ден­ція спри­чи­ни­ла та­кож хви­лю су­дів з по­зи­чаль­ни­ка­ми не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків що­до стя­гне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті за ви­да­ни­ми кре­ди­та­ми бан­ків, які лі­кві­ду­ю­ться.

У по­зов­них ви­мо­гах на лі­кві­да­цію кон­кре­тно­го бан­ку упов­но­ва­же­на осо­ба Фон­ду зав­жди ста­вить пи­та­н­ня про стя­гне­н­ня основ­ної су­ми кре­ди­тної за­бор­го­ва­но­сті, а та­кож на­ра­хо­ва­них від­со­тків, штра­фних сан­кцій, ко­мі­сій то­що. За сло­ва­ми окре­мих юри­стів, пред­став­ни­ки Фон­ду на­ма­га­ю­ться стя­гну­ти все й одра­зу.

Зві­сно, будь-який від­по­від­ач (по­зи­чаль­ник), ко­трий ці­ка­ви­ться сво­ї­ми бор­га­ми, на­ма­га­є­ться з’ясу­ва­ти стру­кту­ру бор­гу (зокре­ма, за який пе­рі­од йо­му бу­ли на­ра­хо­ва­ні від­со­тки та штра­фні сан­кції). Мо­жли­во, у цьо­му ви­пад­ку він звер­не­ться до юри­ста з від­по­від­ни­ми пи­та­н­ня­ми. Тут май­же зі сто­від­со­тко­вою впев­не- ні­стю ма­ти­ме­мо пев­ні ці­ка­ві ви­снов­ки. За кре­ди­тним до­го­во­ром, строк яко­го ще не за­кін­чив­ся або строк дії яко­го за­кін­чив­ся в пе­рі­од ви­ве­де­н­ня не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку з рин­ку, банк, який лі­кві­ду­є­ться, на­ра­ху­вав від­со­тки та на­ма­га­ти­ме­ться їх стя­гну­ти в су­до­во­му по­ряд­ку.

Чи є пра­во­мір­ним на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків за кре­ди­тни­ми зо­бов’яза­н­ня­ми бан­ка­ми, у яких від­кли­ка­на лі­цен­зія та які лі­кві­ду­ю­ться? Одно­зна­чної від­по­віді на це пи­та­н­ня сьо­го­дні не­має. Чин­ні нор­ми не да­ють пря­мої від­по­віді, при цьо­му та­кі спо­ри ще не ді­йшли до ви­рі­ше­н­ня у най­ви­щій су­до­вій ін­стан­ції. То­му спро­бу­є­мо все­бі­чно та об’єктив­но про­ана­лі­зу­ва­ти це пи­та­н­ня з пев­ним «па­ри­те­том» у ви­снов­ках.

Іні­ці­а­ція лі­кві­да­ції бан­ку по­чи­на­є­ться з рі­ше­н­ня НБУ про від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії та лі­кві­да­цію, за яким слі­дує від­по­від­не рі­ше­н­ня Фон­ду про по­ча­ток про­це­ду­ри лі­кві­да­ції бан­ку. Чин­не за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни (зокре­ма, За­кон Укра­ї­ни «Про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб» (да­лі – За­кон) та основ­ний спе­ці­а­лі­зо­ва­ний нор­ма­тив­но-пра­во­вий акт у сфе­рі при­пи­не­н­ня бан­ків – рі­ше­н­ня Ви­ко­нав­чої ди­ре­кції Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб від 05.07.2012 р. №2 «Про за­твер­дже­н­ня По­ло­же­н­ня про ви­ве­де­н­ня не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку з рин­ку», за­ре­є­стро­ва­не в Мі­ні­стер­стві юсти­ції Укра­ї­ни 14.09.2012 р. за №1581/21893 (да­лі – По­ло­же­н­ня)) пря­мо не вре­гу­льо­вує про­блем­не пи­та­н­ня що­до про­дов­же­н­ня на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків за кре­ди­тним до­го­во­ром у про­це­ду­рі ви­ве­де­н­ня бан­ку з рин­ку.

Зокре­ма, п. 2 ч. 2 ст. 46 За­ко­ну (від­по­від­ні нор­ми про­ду­бльо­ва­но у гл. 2 розд. V По­ло­же­н­ня) вка­за­но, що з дня по­ча­тку про­це­ду­ри лі­кві­да­ції бан­ку бан­ків­ська ді­яль­ність за­вер­шу­є­ться за­кін­че­н­ням те­хно­ло­гі­чно­го ци­клу кон­кре­тних опе­ра­цій, якщо це спри­я­ти­ме збе­ре­жен­ню або збіль­шен­ню лі­кві­да­цій­ної ма­си.

З при­во­ду про­дов­же­н­ня/при­пи­не­н­ня на­ра­ху­ва­н­ня бан­ком від­со­тків за кре­ди­тни­ми до­го­во­ра­ми, строк яких ще не за­кін­чив­ся або за­кін­чив­ся під час про­це­ду­ри ви­ве­де­н­ня не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку з рин­ку, на сай­ті Фон­ду та­кож від­су­тня ін­фор­ма­ція. Ми мо­же­мо по­ба­чи­ти ли­ше пам’ятку для по­зи­чаль­ни­ка, яка мі­стить за­галь­не пра­ви­ло: «Спла­ту за­бор­го­ва­но­сті не­об­хі­дно здій­сню­ва­ти на на­ко­пи­чу­валь­ний ра­ху­нок, що від­кри­ва­є­ться у На­ціо­наль­но­му бан­ку Укра­ї­ни».

Юри­сти, які пра­кти­ку­ють у цій сфе­рі, ра­ні­ше вже звер­та­ли ува­гу на вка­за­ну акту­аль­ну про­бле­му та ро­би­ли ви­снов­ки про кар­ди­наль­но про­ти­ле­жні ви­снов­ки су­дів у спра­вах про на­ра­ху­ва­н­ня і стя­гне­н­ня від­со­тків пі­сля від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії у бан­ку. Їхні по­зи­ції та­кож від­рі­зня­ю­ться, ви­хо­дя­чи з то­го, яку сто­ро­ну в су­до­вих спо­рах між по­зи­чаль­ни­ка­ми та бан­ка­ми во­ни пред­став­ля­ють.

По­зи­ція «про­ти на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків»

• « Пі­сля від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії банк втра­чає ста­тус фі­нан­со­вої уста­но­ви»

Від­по­від­но до ч. 3 ст. 91 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (да­лі – ЦК Украї

ни), юри­ди­чна осо­ба мо­же здій­сню­ва­ти окре­мі ви­ди ді­яль­но­сті, пе­ре­лік яких вста­нов­лю­є­ться за­ко­ном, пі­сля одер­жа­н­ня нею спе­ці­аль­но­го до­зво­лу (лі­цен­зії).

Стру­кту­ра бан­ків­ської си­сте­ми, еко­но­мі­чні, ор­га­ні­за­цій­ні та пра­во­ві за­са­ди ство­ре­н­ня, ді­яль­но­сті, ре­ор­га­ні­за­ції та лі­кві­да­ції бан­ків ви­зна­че­ні За­ко­ном Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність» (да­лі – За­кон

про бан­ки). Згі­дно зі ст. 2 За­ко­ну про бан­ки, банк – це юри­ди­чна осо­ба, яка на під­ста­ві бан­ків­ської лі­цен­зії має ви­клю­чне пра­во на­да­ва­ти бан­ків­ські по­слу­ги, ві­до­мо­сті про яку вне­се­ні до Дер­жав­но­го ре­є­стру бан­ків.

Юри­ди­чна осо­ба, яка має на­мір здій­сню­ва­ти бан­ків­ську ді­яль­ність, зо­бов'яза­на про­тя­гом ро­ку з дня дер­жав­ної ре­є­стра­ції по­да­ти На­ціо­наль­но­му бан­ку Укра­ї­ни в по­ряд­ку, ви­зна­че­но­му цим За­ко­ном та нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни, до­ку­мен­ти для отри­ма­н­ня бан­ків­ської лі­цен­зії (ст. 19 За­ко­ну про бан­ки).

Від­по­від­но до ст. 1 За­ко­ну про бан­ки, бан­ків­ська лі­цен­зія – це до­ку­мент, який ви­да­є­ться На­ціо­наль­ним бан­ком Укра­ї­ни в по­ряд­ку та на умо­вах, ви­зна­че­них у цьо­му За­ко­ні, на під­ста­ві яко­го бан­ки та фі­лії іно­зем­них бан­ків ма­ють пра­во здій­сню­ва­ти бан­ків­ську ді­яль­ність. Ст. 47 За­ко­ну про бан­ки вста­нов­ле­но, що банк має пра­во здій­сню­ва­ти бан­ків­ську ді­яль­ність на під­ста­ві бан­ків­ської лі­цен­зії шля­хом на­да­н­ня бан­ків­ських по­слуг. Бан­ків­ські по­слу­ги до­зво­ля­є­ться на­да­ва­ти ви­клю­чно бан­ку.

До бан­ків­ських по­слуг на­ле­жать: за­лу­че­н­ня у вкла­ди (де­по­зи­ти) ко­штів та бан­ків­ських ме­та­лів від не­о­бме­же­но­го ко­ла юри­ди­чних і фі- зи­чних осіб; від­кри­т­тя та ве­де­н­ня по­то­чних (ко­ре­спон­дент­ських) ра­хун­ків клі­єн­тів, у то­му чи­слі в бан­ків­ських ме­та­лах, та ра­хун­ків умов­но­го збе­рі­га­н­ня (ескроу); роз­мі­ще­н­ня за­лу­че­них у вкла­ди (де­по­зи­ти), в то­му чи­слі на по­то­чні ра­хун­ки, ко­штів та бан­ків­ських ме­та­лів від сво­го іме­ні, на вла­сних умо­вах та на вла­сний ри­зик то­що.

Від­по­від­но до ст. 1 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про фі­нан­со­ві по­слу­ги та дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг», фі­нан­со­ва уста­но­ва – це юри­ди­чна осо­ба, яка від­по­від­но до за­ко­ну на­дає одну чи де­кіль­ка фі­нан­со­вих по­слуг, а та­кож ін­ші по­слу­ги (опе­ра­ції), пов’яза­ні з на­да­н­ням фі­нан­со­вих по­слуг, у ви­пад­ках, пря­мо ви­зна­че­них за­ко­ном, та вне­се­на до від­по­від­но­го ре­є­стру в уста­нов­ле­но­му за­ко­ном по­ряд­ку. До фі­нан­со­вих уста­нов, зокре­ма, на­ле­жать бан­ки. Фі­нан­со­вий кре­дит – це ко­шти, які на­да­ю­ться в по­зи­ку юри­ди­чній або фі­зи­чній осо­бі на ви­зна­че­ний строк та під про­цент.

Від­по­від­но до ч. 9 ст. 17 За­ко­ну про бан­ки, за­бо­ро­ня­є­ться здій­сню­ва­ти бан­ків­ську ді­яль­ність без отри­ма­н­ня бан­ків­ської лі­цен­зії.

Ви­хо­дя­чи із си­стем­но­го ана­лі­зу за­зна­че­них пра­во­вих норм, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що з мо­мен­ту від­кли­ка­н­ня бан­ків­ської лі­цен­зії та по­ча­тку лі­кві­да­ції банк фа­кти­чно втра­чає ста­тус бан­ку й фі­нан­со­вої уста­но­ви за­га­лом, йо­го бан­ків­ська ді­яль­ність при­пи­ня­є­ться, у зв'яз­ку з чим вка­за­ний банк втра­чає пра­во на на­да­н­ня бан­ків­ських та будь-яких ін­ших фі­нан­со­вих по­слуг, зокре­ма що­до кре­ди­ту­ва­н­ня та на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків за кре­ди­та­ми.

• «Пі­сля по­ча­тку про­це­ду­ри лі­кві­да­ції бан­ку бан­ків­ська ді­яль­ність за­вер­шу­є­ться за­кін­че­н­ням те­хно­ло­гі­чно­го ци­клу кон­кре­тних опе­ра­цій, якщо це спри­я­ти­ме збе­ре­жен­ню або збіль­шен­ню лі­кві­да­цій­ної ма­си»

От­же, пер­ша ча­сти­на дис­по­зи­ції ці­єї нор­ми не ви­кли­кає за­ува­жень. До то­го ж во­на під­хо­дить під об­ґрун­ту­ва­н­ня не­мо­жли­во­сті про­дов­же­н­ня бан­ком на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків за кре­ди­тни­ми до­го­во­ра­ми пі­сля по­ча­тку про­це­ду­ри йо­го лі­кві­да­ції. Однак за­сто­со­ва­на за­ко­но­дав­цем умо­ва –

Пі­сля від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії банк втра­чає ста­тус фі­нан­со­вої уста­но­ви

«якщо це спри­я­ти­ме збе­ре­жен­ню або збіль­шен­ню лі­кві­да­цій­ної ма­си» – ви­кли­кає не­о­дно­зна­чність ці­лі­сно­го сприйня­т­тя ці­єї нор­ми.

Що­до за­сто­со­ва­но­го по­ня­т­тя «те­хно­ло­гі­чний цикл бан­ків­ської опе­ра­ції», то чин­не за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни не мі­стить пря­мо­го та чі­тко­го йо­го ви­зна­че­н­ня чи опи­су. То­му про­гно­зу­ю­чи по­тре­би суб’єктів кре­ди­тних пра­во­від­но­син і су­дів у ро­зу­мін­ні та тлу­ма­чен­ні цьо­го тер­мі­ну у вза­є­мозв’яз­ку з ін­ши­ми нор­ма­ми, вар­то звер­ну­ти­ся до ана­ло­гії за­ко­ну, а та­кож до на­у­ко­вих дже­рел у цій сфе­рі.

За­кон про бан­ки не мі­стить без­по­се­ре­дньо­го ви­зна­че­н­ня по­ня­т­тя «бан­ків­ська опе­ра­ція», але ча­сто йо­го ви­ко­ри­сто­вує. У ст. 49 йде­ться про кре­ди­тні опе­ра­ції, у ст. 2, 51 – про роз­ра­хун­ко­ві бан­ків­ські опе­ра­ції (рух гро­шей на бан­ків­ських ра­хун­ках, що здій­сню­є­ться згі­дно з роз­по­ря­дже­н­ня­ми клі­єн­тів або в ре­зуль­та­ті дій, які в ме­жах за­ко­ну при­зве­ли до змі­ни пра­ва вла­сно­сті на акти­ви).

У Ме­то­ди­чних ре­ко­мен­да­ці­ях що­до ор­га­ні­за­ції та фун­кціо­ну­ва­н­ня си­стем ри­зик-ме­не­джмен­ту в бан­ках Укра­ї­ни, за­твер­дже­них по­ста­но­вою Прав­лі­н­ня На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни від 02.08.2004 р. №361, на­да­є­ться та­ке ви­зна­че­н­ня: «Актив­ні опе­ра­ції – це опе­ра­ції, спря­мо­ва­ні на роз­мі­ще­н­ня та ви­ко­ри­ста­н­ня на­яв­них у бан­ку вла­сних та за­лу­че­них ре­сур­сів з ме­тою одер­жа­н­ня при­бу­тку при ра­ціо­наль­но­му роз­по­ді­лі ри­зи­ків за окре­ми­ми ви­да­ми опе­ра­цій та під­три­ман­ні не­об­хі­дно­го рів­ня лі­кві­дно­сті». Актив­ні опе­ра­ції по­ді­ля­ють на кре­ди­тні, облі­ко­во-кре­ди­тні та ін­ве­сти­цій­ні.

Та­кож по­ня­т­тя «за­кін­че­н­ня те­хно­ло­гі­чно­го ци­клу кон­кре­тних кре­ди­тних опе­ра­цій» ви­ко­ри­сто­ву­ва­ло­ся в еле­ктрон­но­му по­ві­дом­лен­ні На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни «Що­до ді­яль­но­сті бан­ків на тим­ча­со­во оку­по­ва­ній Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю те­ри­то­рії Ав­то­ном­ної Ре­спу­блі­ки Крим та м. Се­ва­сто­по­ля» від 27.05.2014 р. №18-311/26311, яке ши­ро­ко йо­го не роз’ясню­ва­ло.

У під­ру­чни­ках з бан­ків­ської спра­ви мі­сти­ться ви­зна­че­н­ня по­ня­т­тя «бан­ків­ська опе­ра­ція» як те­хно­ло­гі­чно­го про­це­су, спря­мо­ва­но­го на ви­ко­ри­ста­н­ня на­яв­них по­ту­жно­стей від­по­від­них під­роз­ді­лів бан­ків для ре­а­лі­за­ції від­по­від­но­го бан­ків­сько­го про­ду­кту. У під­ру­чни­ку ко­ле­кти­ву вче­них А.О. Єпі­фа­но­ва, Н.Г. Ма­слак та І.В. Са­ло «Опе­ра­ції ко­мер­цій­них бан­ків» ав­то­ри ви­ді­ля­ють та­кі по­ня­т­тя як опе­ра­ція бан­ку, бан­ків­ська опе­ра­ція, те­хно­ло­гі­чна опе­ра­ція та бан­ків­ська по­слу­га.

На дум­ку вче­них, опе­ра­ції бан­ку – це дії бан­ку, які без­пе­рерв­но по­вто­рю­ю­ться та спря­мо­ва­ні на за­без­пе­че­н­ня йо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня, з одно­го бо­ку, як суб’єкта під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті (при­дба­н­ня основ­них за­со­бів, ін­ших не­о­бо­ро­тних акти­вів, а та­кож фор­му­ва­н­ня ка­со­вих за­ли­шків, за­ли­шків ко­штів на ко­ре­спон­дент­сько­му ра­хун­ку та ре­зер­вів), а з ін­шо­го – як фі­нан­со­во­го по­се­ре­дни­ка, який здій­снює при­та­ман­ні йо­му фун­кції.

Дії бан­ку як фі­нан­со­во­го по­се­ре­дни­ка, який здій­снює при­та­ман­ні йо­му фун­кції, є скла­до­вою по­ня­т­тя «бан­ків­ські опе­ра­ції». Бан­ків­ська опе­ра­ція – це ком­плекс вза­є­мо­пов’яза­них дій (угод), що здій­сню­ю­ться бан­ка­ми, яким чин­ним за­ко­но­дав­ством на­да­не ви­клю­чне пра­во на їх здій­сне­н­ня. Тоб­то бан­ків­ська опе­ра­ція є скла­до­вою ча­сти­ною бан­ків­ської по­слу­ги. При цьо­му бан­ків­ська по­слу­га скла­да­є­ться з від­по­від­но­го на­бо­ру опе­ра­цій.

У на­вчаль­но­му по­сі­бни­ку «Ор­га­ні­за­ція ви­ро­бни­цтва» під те­хно­ло­гі­чним ци­клом ро­зу­мі­є­ться час ви­ко­на­н­ня те­хно­ло­гі­чних опе­ра­цій у ви­ро­бни­чо­му ци­клі. От­же, мо­же­мо спро­бу­ва­ти ви­зна­чи­ти вла­сне фор­му­лю­ва­н­ня по­ня­т­тя «те­хно­ло­гі­чний цикл бан­ків­ської опе­ра­ції» – це про­мі­жок ча­су від по­ча­тку здій­сне­н­ня кон­кре­тно­го ви­ду бан­ків­ської опе­ра­ції (на­при­клад, по­да­ча за­яв­ки на отри­ма­н­ня кре­ди­ту) і до її за­кін­че­н­ня (на­при­клад, по­го­дже­н­ня вка­за­ної за­яв­ки).

Та­ким чи­ном, ви­хо­дя­чи із за­зна­че­но­го по­ня­т­тя, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що з да­ти по­ча­тку про­це­ду­ри лі­кві­да­ції бан­ку (від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії) йо­го кре­ди­тна ді­яль­ність при­пи­ня­є­ться, но­ві кре­ди­тні до­го­во­ри не укла­да­ю­ться, а за чин­ни­ми до­го­во­ра­ми при­пи­ня­є­ться на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків, тоб­то від­бу­ва­є­ться фі­кса­ція status quo (при цьо­му без обме­же­н­ня пра­ва по­зи­чаль­ни­ків на по­вер­не­н­ня вже ви­да­них кре­ди­тів).

На ко­ристь цьо­го ар­гу­мен­ту мо­же до­да­тко­во свід­чи­ти той факт, що лі­кві­да­цій­на ма­са ви­зна­ча­є­ться на під­ста­ві лі­кві­да­цій­но­го ба­лан­су, який скла­да­є­ться на пев­ну да­ту (ч. 3 ст. 13 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бух­гал­тер­ський облік та фі­нан­со­ву зві­тність в Укра­ї­ні» від 16.07.1999 р. №996), а то­му на­ра­хо­ва­ний роз­мір від­со­тків та­кож фі­ксу­є­ться (при­пи­ня­є­ться їх на­ра­ху­ва­н­ня) на пев­ну да­ту, що ма­ти­ме на ме­ті спри­я­н­ня збе­ре­жен­ню лі­кві­да­цій­ної ма­си бан­ку.

• «Чин­не за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни не пе­ред­ба­чає пов­но­ва­жень Фон­ду на здій­сне­н­ня бан­ків­ської ді­яль­но­сті»

За­ко­ном Укра­ї­ни «Про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб» вста­нов­ле­но пра­во­ві, фі­нан­со­ві та ор­га­ні­за­цій­ні за­са­ди фун­кціо­ну­ва­н­ня си­сте­ми га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб, пов­но­ва­же­н­ня Фон­ду, по­ря­док ви­пла­ти Фон­дом від­шко­ду- ва­н­ня за вкла­да­ми, а та­кож ре­гу­лю­ю­ться від­но­си­ни між Фон­дом, бан­ка­ми, На­ціо­наль­ним бан­ком Укра­ї­ни, ви­зна­ча­ю­ться пов­но­ва­же­н­ня та фун­кції Фон­ду що­до ви­ве­де­н­ня не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків з рин­ку і лі­кві­да­ції бан­ків.

Від­по­від­но до ч. 1 ст. 3 вка­за­но­го За­ко­ну, Фонд є уста­но­вою, що ви­ко­нує спе­ці­аль­ні фун­кції у сфе­рі га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб та ви­ве­де­н­ня не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків з рин­ку і лі­кві­да­ції бан­ків у ви­пад­ках, вста­нов­ле­них цим За­ко­ном. П. 6 ч. 1 ст. 12 За­ко­ну ви­зна­че­но, що лі­кві­да­ція бан­ку – це про­це­ду­ра при­пи­не­н­ня бан­ку як юри­ди­чної осо­би від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства.

Згі­дно з п. 1 ч. 1 ст. 48 вка­за­но­го За­ко­ну, Фонд без­по­се­ре­дньо або шля­хом де­ле­гу­ва­н­ня пов­но­ва­жень упов­но­ва­же­ній осо­бі Фон­ду з дня по­ча­тку про­це­ду­ри лі­кві­да­ції бан­ку здій­снює, зокре­ма, пов­но­ва­же­н­ня ор­га­нів управ­лі­н­ня бан­ку. Як вже бу­ло за­зна­че­но, з дня при­зна­че­н­ня упов­но­ва­же­ної осо­би фон­ду бан­ків­ська ді­яль­ність бан­ку за­вер­шу­є­ться за­кін­че­н­ням те­хно­ло­гі­чно­го ци­клу кон­кре­тних опе­ра­цій, якщо це спри­я­ти­ме збе­ре­жен­ню або збіль­шен­ню лі­кві­да­цій­ної ма­си.

От­же, за за­галь­ним ро­зу­мі­н­ням, бан­ків­ська ді­яль­ність, а са­ме за­лу­че­н­ня у вкла­ди (де­по­зи­ти) ко­штів та бан­ків­ських ме­та­лів від не­о­бме­же­но­го ко­ла юри­ди­чних і фі­зи­чних осіб, від­кри­т­тя та ве­де­н­ня по­то­чних (ко­ре­спон­дент­ських) ра­хун­ків клі­єн­тів, у то­му чи­слі в бан­ків­ських ме­та­лах, та ра­хун­ків умов­но­го збе­рі­га­н­ня (ескроу), роз­мі­ще­н­ня за­лу­че­них у вкла­ди (де­по­зи­ти), у то­му чи­слі на по­то­чні ра­хун­ки, ко­штів та бан­ків­ських ме­та­лів від сво­го іме­ні, на вла­сних умо­вах та на вла­сний ри­зик то­що (пе­ре­лі­че­ні у ст. 47 За­ко­ну про бан­ки), при­пи­ня­є­ться з да­ти від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії на здій­сне­н­ня бан­ків­ської ді­яль­но­сті.

Згі­дно з чин­ним за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни, здій­сне­н­ня Фон­дом тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції та лі­кві­да­ції бан­ку за­без­пе­чу­є­ться че­рез при­зна­че­ну ви­ко­нав­чою ди­ре­кці­єю упов­но­ва­же­ну осо­бу Фон­ду. Са­ме упов­но­ва­же­на осо­ба Фон­ду здій­снює дії із за­без­пе­че­н­ня ви­ве­де­н­ня не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку з рин­ку. За­ко­ном упов­но­ва­же­на осо­ба Фон­ду ви­зна­че­на як пра­ців­ник Фон­ду, який від іме­ні Фон­ду та в ме­жах пов­но­ва­жень, пе­ред­ба­че­них цим За­ко­ном, ви­ко­нує дії із за­без­пе­че­н­ня ви­ве­де­н­ня бан­ку з рин­ку під час дії тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку та/або лі­кві­да­ції бан­ку.

При цьо­му в По­ло­жен­ні надано ви­зна­че­н­ня упов­но­ва­же­ної осо­би на тим­ча­со­ву адмі­ні­стра­цію. Це пра­ців­ник Фон­ду, який від іме­ні Фон­ду ви­ко­нує дії із за­без­пе­че­н­ня ви­ве­де­н­ня бан­ку з рин­ку під час здій­сне­н­ня тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку. Та­кож у По­ло­жен­ні мі­сти­ться ви­зна­че­н­ня упов­но­ва­же­ної осо­би Фон­ду на лі­кві­да­цію бан­ку як пра­ців­ни­ка Фон­ду, який від іме­ні Фон­ду ви­ко­нує дії із за­без­пе­че­н­ня ви­ве­де­н­ня бан­ку з рин­ку під час лі­кві­да­ції бан­ку.

Та­ким чи­ном, за­ко­но­дав­чо вста­нов­ле­ний прин­цип «до­зво­ле­но все, що пря­мо пе­ред­ба­че­но за­ко­ном» у ст. 19 Кон­сти­ту­ції по­ши­рю­є­ться на ді­яль­ність Упов­но­ва­же­ної осо­би Фон­ду на лі­кві­да­цію. То­му при­хиль­ни­кам по­зи­ції «про­ти на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків» по­трі­бно ана­лі­зу­ва­ти весь об­сяг чин­них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів (у то­му чи­слі тих, які сто­су­ю­ться ком­пе­тен­ції окре­мо­го суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня на здій­сне­н­ня пев­но­го ви­ду ді­яль­но­сті).

Щоб не по­ру­шу­ва­ти ба­ланс ар­гу­мен­тів та до­три­му­ю­чись пев­ної лі­нії ней­траль­но­сті ана­лі­зу, до­да­тко­во звер­та­є­мо ува­гу на те, що пев­ним орі­єн­ти­ром для бор­жни­ків міг би ста­ти до­від то­го, що «від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії у бан­ку мо­жна тра­кту­ва­ти як істо­тну умо­ву для ро­зір­ва­н­ня кре­ди­тно­го до­го­во­ру», ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи нор­ми ст. 652 ЦК Укра­ї­ни «Змі­на або ро­зір­ва­н­ня до­го­во­ру у зв'яз­ку з істо­тною змі­ною об­ста­вин».

У цьо­му ви­пад­ку мо­гла б зго­ди­ти­ся пра­во­ва по­зи­ція Ве­ли­кої па­ла­ти Вер­хов­но­го Су­ду, ви­кла­де­на у по­ста­но­ві від 28.03.2018 р. у спра­ві №444/9519/12 у спо­рі, в якій суд, від­сту­пив­ши від ви­снов­ку Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни, ви­кла­де­но­го у по­ста­но­ві №6-249цс15 від 02.12.2015 р., за­зна­чив, що пі­сля спли­ву ви­зна­че­но­го до­го­во­ром стро­ку кре­ди­ту­ва­н­ня чи у ра­зі пред’яв­ле­н­ня до по­зи­чаль­ни­ка ви­мо­ги згі­дно з ч. 2 ст. 1050 ЦК Укра­ї­ни, пра­во кре­ди­то­дав­ця на­ра­хо­ву­ва­ти пе­ред­ба­че­ні до­го­во­ром про­цен­ти за кре­ди­том при­пи­ня­є­ться. Пра­ва та ін­те­ре­си кре­ди­то­дав­ця в охо­рон­них пра­во­від­но­си­нах за­без­пе­чу­ю­ться ч. 2 ст. 625 ЦК, яка ре­гла­мен­тує на­слід­ки про­стро­че­н­ня ви­ко­на­н­ня гро­шо­во­го зо­бов’яза­н­ня.

За ана­ло­гі­єю пра­ва мо­жна ви­ко­ри­ста­ти за­про­по­но­ва­ну кон­стру­кцію: «Об­ста­ви­на від­кли­ка­н­ня лі­цен­зії як юри­ди­чний факт у кре­ди­тних пра­во­від­но­си­нах змі­нює да­ту по­вер­не­н­ня кре­ди­тів та об­ста­ви­ни, яки­ми ке­ру­ва­ли­ся сто­ро­ни під час укла­да­н­ня кре­ди­тно­го до­го­во­ру, що є під­ста­вою для при­пи­не­н­ня на­ра­ху­ва­н­ня від­со­тків за цим кре­ди­тним до­го­во­ром».

По­гля­ди, ви­слов­ле­ні в цій стат­ті, є осо­би­сти­ми дум­ка­ми ав­то­ра і не мо­жуть вва­жа­ти­ся по­зи­ці­єю ТОВ «Ред­кліфф Пар­тнерз» чи АО «Ред­кліфф Пар­тнерз». Про­дов­же­н­ня в на­сту­пно­му но­ме­рі

Чин­не за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни не пе­ред­ба­чає пов­но­ва­жень Фон­ду на здій­сне­н­ня бан­ків­ської ді­яль­но­сті

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.