«Ці­на» без­від­по­від­аль­но­сті

Від­по­від­аль­ність за­лі­зни­ці за не­ста­чу ван­та­жу при пе­ре­ве­зен­ні у вну­трі­шньо­му за­лі­зни­чно­му спо­лу­чен­ні

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | ТРАНСПОРТ ТА ІНФРАСТРУКТУРА - Сер­гій С ійШЕПЕЛЯК ШЕПЕЛЯК, стар­ший юрист кор­по­ра­тив­ної пра­кти­ки ЮФ ОМП Пра­ви­ла за­яв­ле­н­ня пре­тен­зій)).

За да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, з по­ча­тку 2018 р. в Укра­ї­ні об­сяг пе­ре­ве­зень ван­та­жів за­лі­зни­чним транс­пор­том склав по­над 240 млн тон або 51% від об­ся­гу пе­ре­ве­зень за усі­ма ви­да­ми транс­пор­ту ( за­лі­зни­чний, ав­то­мо­біль­ний, во­дний, тру­бо­про­від­ний, авіа­цій­ний) за той же пе­рі­од. На­ле­жне ви­ко­на­н­ня за­лі­зни­чним пе­ре­ві­зни­ком зо­бов’язань з пе­ре­ве­зе­н­ня ван­та­жів зна­чною мі­рою за­ле­жить від чин­ни­ків, вла­сти­вих ви­клю­чно цьо­му ви­ду транс­пор­ту, по­мно­же­них на осо­бли­во­сті укра­їн­сько­го рин­ку по­слуг з пе­ре­ве­зе­н­ня ван­та­жів за­лі­зни­цею. До та­ких осо­бли­во­стей на­ле­жить, зокре­ма, за­ста­рі­лість ме­ха­ні­зму ком­пен­са­ції зби­тків, на­не­се­них не­до­ста­чею або втра­тою ван­та­жу.

Пре­зум­пція ви­ни пе­ре­ві­зни­ка

На за­лі­зни­чно­му транс­пор­ті від­по­від­аль­ність по­бу­до­ва­на за прин­ци­пом пре­зум­пції ви­ни пе­ре­ві­зни­ка. Від­по­від­но до ч. 1 ст. 924 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, пе­ре­ві­зник від­по­від­ає за збе­ре­же­н­ня ван­та­жу, ба­га­жу, по­шти з мо­мен­ту прийня­т­тя їх до пе­ре­ве­зе­н­ня та до ви­да­чі одер­жу­ва­чу, якщо не до­ве­де, що втра­та, не­ста­ча, псу­ва­н­ня або по­шко­дже­н­ня ван­та­жу, ба­га­жу, по­шти ста­ли­ся вна­слі­док об­ста­вин, яким пе­ре­ві­зник не міг за­по­біг­ти та усу­не­н­ня яких від ньо­го не за­ле­жа­ло. Спе­ці­аль­ною нор­мою, яка за­крі­плює ана­ло­гі­чний тя­гар до­ве­де­н­ня для за­лі­зни­чно­го пе­ре­ві­зни­ка, є ст. 113 Ста­ту­ту за­лі­зниць Укра­ї­ни.

Не­зва­жа­ю­чи на за­зна­че­ні по­ло­же­н­ня, в окре­мих ви­пад­ках на за­яв­ни­ку пре­тен­зії ( по­зо­ву) ле­жить обов’язок до­ве­де­н­ня на­ле­жни­ми до­ка­за­ми ви­ни пе­ре­ві­зни­ка та фа­кту не­ста­чі ван­та­жу. Зокре­ма, у ра­зі від­су­тно­сті на­ле­жним чи­ном скла­де­но­го ко­мер­цій­но­го акту не вар­то роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, що під час роз­гля­ду спра­ви в су­ді суд пе­ре­кла­де обов’язок до­ка­зу­ва­н­ня на пе­ре­ві­зни­ка. На­при­клад, у По­ста­но­ві ВГСУ від 06.06.2013 р. №5017/2934/2012 суд­ді зро­би­ли ви­сно­вок, що «то­ва­ри­ство не до­ве­ло на­ле­жни­ми до­ка­за­ми на­яв­ність ви­ни пе­ре­ві­зни­ка у втра­ті ван­та­жу, а та­кож на­яв­ність втра­ти, то­му го­спо­дар­ські су­ди пра­во­мір­но від­мо­ви­ли у стя­гнен­ні вар­то­сті не­до­ста­чі ван­та­жу.

Рі­зни­ця між втра­тою та не­до­ста­чею ван­та­жу

Вар­то звер­ну­ти ува­гу на від­мін­ність між по­ня­т­тя­ми втра­ти та не­ста­чі ван­та­жу. Ва­жли­во роз­ме­жу­ва­ти ці по­ня­т­тя, оскіль­ки за­ле­жно від об­ста­вин, не­за­без­пе­че­н­ня за­лі­зни­цею збе­ре­же­н­ня усьо­го ван­та­жу, що пе­ре­во­зив­ся у ва­го­ні, в одно­му ви­пад­ку бу­де тра­кту­ва­ти­ся як втра­та ван­та­жу, а в ін­шо­му – як не­ста­ча. Клю­чо­вою для та­ко­го роз­ме­жу­ва­н­ня є від­по­відь на пи­та­н­ня, чи слі­ду­вав та­кий ва­гон за окре­мим пе­ре­ві­зним до­ку­мен­том чи у скла­ді мар­шру­ту (гру­пи) ва­го­нів. У ра­зі пе­ре­ве­зе­н­ня ван­та­жу у ва­го­ні, що слі­дує за окре­мим пе­ре­ві­зним до­ку­мен­том (за­лі­зни­чною на­кла­дною), йо­го пов­не не­збе­ре­же­н­ня пе­ре­ві­зни­ком бу­де вва­жа­ти­ся втра­тою ван­та­жу. На­то­мість не­збе­ре­же­н­ня одно­го чи кіль­кох ва­го­нів, які слі- ду­ва­ли у скла­ді мар­шру­ту (гру­пи) ва­го­нів за одним пе­ре­ві­зним до­ку­мен­том, бу­де вва­жа­ти­ся не­ста­чею (абз. 3 п. 12 Пра­вил за­яв­ле­н­ня та роз­гля­ду пре­тен­зій, за­твер­дже­них на­ка­зом Мі­ні­стер­ства транс­пор­ту Укра­ї­ни від 28.05.2002 р. №334 (да­лі –

От­же, під втра­тою ван­та­жу Ста­тут за­лі­зниць Укра­ї­ни ро­зу­міє ви­клю­чно пов­ну втра­ту ван­та­жу за пе­ре­ві­зним до­ку­мен­том (за­лі­зни­чною на­кла­дною). Однак ін­ші по­ло­же­н­ня Ста­ту­ту за­лі­зниць Укра­ї­ни де­що роз­ми­ва­ють ме­жу між по­ня­т­тя­ми втра­ти та не­ста­чі ван­та­жу. Зокре­ма, у ви­мо­гах до змі­сту пре­тен­зій, адре­со­ва­них за­лі­зни­ці, пе­ред­ба­че­ний обов’язок за­яв­ни­ка за­зна­чи­ти про час­тко­ву або пов­ну втра­ту ван­та­жу (п. 5 Пра­вил за­яв­ле­н­ня пре­тен­зій). Із си­стем­но­го ана­лі­зу по­ло­жень Ста­ту­ту за­лі­зниць Укра­ї­ни вба­ча­є­ться, що під час­тко­вою втра­тою ван­та­жу слід ро­зу­мі­ти са­ме не­ста­чу ван­та­жу.

Обме­же­н­ня від­по­від­аль­но­сті пе­ре­ві­зни­ка за втра­ту та/або не­до­ста­чу ван­та­жу

Від­по­від­но до п. 27 Пра­вил ви­да­чі ван­та­жів, ван­таж вва­жа­є­ться до­став­ле­ним без втра­ти, якщо рі­зни­ця між ма­сою, вка­за­ною в пун­кті від­прав­ле­н­ня в за­лі­зни­чній на­кла­дній, та ма­сою, ви­зна­че­ною на стан­ції при­зна­че­н­ня, не пе­ре­ви­щує нор­ми при­ро­дної втра­ти та гра­ни­чно­го роз­хо­дже­н­ня у ви­зна­чен­ні ма­си нет­то. В абз. 2 цьо­го пун­кту пе­ред­ба­че­ні нор­ми не­до­ста­чі для рі­зних ви­дів ван­та­жів у про­цен­тно­му спів­від­но­шен­ні (від 0,5% до 2%) від ма­си ван­та­жу, за­зна­че­ної в пе­ре­ві­зних до­ку­мен­тах.

За­зви­чай су­ди за­сто­со­ву­ють цю нор­му без­аль­тер­на­тив­но, змен­шу­ю­чи в усіх ви­пад­ках роз­мір фа­кти­чної не­до­ста­чі (а от­же, і роз­мір по­зов­них ви­мог, що під­ля­га­ють за­до­во­лен­ню) на роз­мір нор­ми не­до­ста­чі, пе­ред­ба­че­ної для то­го чи ін­шо­го ван­та­жу Пра­ви­ла­ми ви­да­чі ван­та­жів. Біль­шість уча­сни­ків про­це­су пе­ре­ве­зе­н­ня по­го­ди­ли­ся з та­ки­ми пра­ви­ла­ми гри та за­яв­ля­ють свої пре­тен­зії та по­зо­ви до за­лі­зни­ці, вра­хо­ву­ю­чи змен­ше­н­ня роз­мі­ру фа­кти­чної не­до­ста­чі на роз­мір нор­ми не­до­ста­чі, пе­ред­ба­че­ної Пра­ви­ла­ми ви­да­чі ван­та­жів. Та­ка мов­ча­зна зго­да з по­зи­ці­єю пе­ре­ві­зни­ка та су­до­вою пра­кти­кою ви­кли­ка­на не­ба­жа­н­ням уча­сни­ка про­це­су пе­ре­ве­зе­н­ня, який пред’яв­ляє по­зов (пре­тен­зію), не­сти до­да­тко­ві ви­тра­ти зі спла­ти су­до­во­го збо­ру та ви­тра­ти на су­про­во­дже­н­ня по­зо­вів і пре­тен­зій, роз­мір яких не­сут­тє­во пе­ре­ви­щує за­зна­че­ні нор­ми не­до­ста­чі.

До­ка­зи та до­ка­зу­ва­н­ня роз­мі­ру втра­ти та/або не­ста­чі ван­та­жу

М. І. Бра­гін­ський за­зна­чив: « У пра­кти­ці дер­жав­но­го ар­бі­тра­жу що­до ви­рі­ше­н­ня спо­рів, пов’яза­них з не­збе­ре­же­н­ням ван­та­жів при за­лі­зни­чних пе­ре­ве­зе­н­нях, ко­мер­цій­ним актам від­во­ди­ла­ся роль «ца­ри­ці» до­ка­зів». В укра­їн­ських пра­во­вих

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.