Що не так з пор­то­ви­ми збо­ра­ми та як їх мо­жна бу­ло б опти­мі­зу­ва­ти?

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Те­тя­на Т ТІТАРЕНКО ТІТАРЕНКО, ке­ру­ю­чий пар­тнер ЮК LeGrant

«Про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків рі­вень пор­то­вих збо­рів за­ли­ша­є­ться одним з най­ви­щих у Чор­но­му мо­рі, що сут­тє­во зни­жує при­ва­бли­вість ві­тчи­зня­них пор­тів та не­га­тив­но впли­ває на об­ся­ги пе­ре­роб­ки ван­та­жів…», –

Те­тя­на ТІТАРЕНКО, ке­ру­ю­чий пар­тнер ЮК LeGrant

Про­бле­ма пор­то­вих збо­рів в Укра­ї­ні не втра­чає сво­єї акту­аль­но­сті. Про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків їх рі­вень за­ли­ша­є­ться одним з най­ви­щих у Чор­но­му мо­рі, що сут­тє­во зни­жує при­ва­бли­вість ві­тчи­зня­них пор­тів та не­га­тив­но впли­ває на об­ся­ги пе­ре­роб­ки ван­та­жів.

Ке­рів­ни­цтво га­лу­зі на­чеб­то ба­чить та ро­зу­міє про­бле­му. При­найм­ні про це свід­чать пу­блі­чні за­яви очіль­ни­ка Мі­ні­стер­ства ін­фра­стру­кту­ри, який ще у сі­чні цьо­го ро­ку по­ві­до­мив, що Уряд під­три­мав про­по­зи­цію змен­ши­ти став­ки до 20%. Однак на пра­кти­ці зна­чно­го зни­же­н­ня так і не від­бу­ло­ся. Мі­ністр про­гно­зує змен­ше­н­ня збо­рів у 2019 р., а при­ва­тні опе­ра­то­ри не­що­дав­но отри­ма­ли «лист ща­стя» від Чор­но­мор­сько­го мор­сько­го тор­го­вель­но­го пор­ту про збіль­ше­н­ня вар­то­сті по­слуг від 10% до 50%.

Що по­трі­бно зро­би­ти, щоб змен­ши­ти став­ки та збіль­ши­ти кіль­кість су­дно­за­хо­дів? На­сам­пе­ред, не­об­хі­дно за­про­по­ну­ва­ти рин­ко­ві про­зо­рі пра­ви­ла гри. Згі­дно із За­ко­ном Укра­ї­ни «Про мор­ські пор­ти», ро­змі­ри ста­вок пор­то­вих збо­рів для ко­жно­го мор­сько­го пор­ту вста­нов­лює На­ціо­наль­на ко­мі­сія, що здій­снює дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рі транс­пор­ту, від­по­від­но до за­твер­дже­ної нею ме­то­ди­ки. Оскіль­ки ство­ре­н­ня ко­мі­сії вже про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су за­ли­ша­є­ться на рів­ні ба­ла­чок, то роль роз­ро­бни­ка ме­то­ди­ки за­ли­ша­є­ться у Мі­нін­фра­стру­кту­ри. Тут по­чи­на­є­ться най­ці­ка­ві­ше.

Ще влі­тку 2016 р. Мі­нін­фра­стру­кту­ри пре­зен­ту­ва­ло про­ект ме­то­ди­ки об­чи­сле­н­ня пор­то­вих збо­рів в Укра­ї­ні. Від­по­від­но до цьо­го до­ку­мен­та, став­ки ма­ли ба­зу­ва­ти­ся на та­ких ве­ли­чи­нах як об­сяг ко­штів, спря­мо­ва­них на по­кри­т­тя екс­плу­а­та­цій­них ви­трат ін­фра­стру­кту­ри, від­тво­ре­н­ня об'єктів пор­то­вої ін­фра­стру­кту­ри, по­вер­не­н­ня ін­ве­сти­цій, спря­мо­ва­них на роз­ви­ток пор­то­вої ін­фра­стру­кту­ри.

Однак ме­то­ди­ка не роз­кри­ва­ла ні зміст цих фор­му­лю­вань, ні по­ря­док об­чи­сле­н­ня ко­жної скла­до­вої. До­сить див­но ви­гля­да­ло ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів з пор­то­вих збо­рів на «по­вер­не­н­ня ін­ве­сти­цій, спря­мо­ва­них на роз­ви­ток пор­то­вої ін­фра­стру­кту­ри». Тоб­то су­дно­вла­сни­ки вже сьо­го­дні по­вин­ні по­кри­ва­ти якісь уяв­ні ви­тра­ти май­бу­тніх ін­ве­сто­рів, для яких на­ра­зі фа­кти­чно від­су­тній про­зо­рий ме­ха­нізм ін­ве­сту­ва­н­ня ко­штів у пор­то­ву ін­фра­стру­кту­ру, а то­му ре­а­лі­за­ція ін­вес­т­про­е­ктів за­ли­ша­є­ться ве­ли­кою про­бле­мою.

Стат­ті ви­трат за ко­жним пор­то­вим збо­ром су­пе­ре­чать ч. 1 ст. 21 За­ко­ну «Про мор­ські пор­ти Укра­ї­ни». До­слів­но во­на зву­чить так: «Та­ри­фи на спе­ці­а­лі­зо­ва­ні по­слу­ги, що на­да­ю­ться в мор­сько­му пор­ту суб’єкта­ми при­ро­дних мо­но­по­лій, та по­слу­ги, які опла­чу­ю­ться у скла­ді пор­то­вих збо­рів, під­ля­га­ють дер­жав­но­му ре­гу­лю­ван­ню на­ціо­наль­ною ко­мі­сі­єю, що здій­снює дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рі транс­пор­ту». Тоб­то клі­єн­ти, які спла­чу­ють пор­то­ві збо­ри, ма­ють отри­му­ва­ти за свої гро­ші по­слу­ги, а не по­ря­док ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів на по­тре­би Адмі­ні­стра­ції мор­ських пор­тів. Для то­го щоб еко­но­мі­чно об­ґрун­ту­ва­ти пла­ту за су­дно­за­хід, не­об­хі­дно по­ка­за­ти в до­ку­мен­ті со­бі­вар­тість цих по­слуг. Цьо­го в ме­то­ди­ці не­має.

Та­кий під­хід су­пе­ре­чить не ли­ше за­ко­ну «Про мор­ські пор­ти», але й Кон­вен­ції ООН з мор­сько­го пра­ва від 1982 р., ра­ти­фі­ко­ва­ній Укра­ї­ною. Згі­дно з її по­ло­же­н­ня­ми, іно­зем­ні су­дна не мо­жуть об­кла­да­ти­ся жо­дни­ми збо­ра­ми ли­ше за про­хо­дже­н­ня че­рез те­ри­то­рі­аль­не мо­ре. Пла­ту мо­жна стя­гу­ва­ти ви­клю­чно за кон­кре­тні по­слу­ги, які на­да­ю­ться цьо­му су­дну. Тран­спорт­не ві­дом­ство зро­би­ло спро­бу об­ґрун­ту­ва­ти ви­со­кі став­ки, які ді­я­ли на той мо­мент.

Че­рез 2 ро­ки Мі­ні­стер­ство пре­зен­ту­ва­ло онов­ле­ний про­ект ме­то­ди­ки, в роз­роб­ці яко­го бра­ли участь Офіс під­трим­ки ре­форм та Сві­то­вий банк. До­ку­мент по­да­но як прин­ци­по­во но­вий, в яко­му та­ри­фи за­ле­жа­ти­муть від гросс-тон­на­жу і вклю­ча­ти­муть ба­зо­ву став­ку та ін­ве­сти­цій­ну скла­до­ву. Однак у ви­тя­гу з до­ку­мен­та го­во­ри­ться про те, що прин­ци­по­во під­хід не змі­ню­є­ться: «Об­чи­сле­н­ня роз­мі­рів ста­вок пор­то­вих збо­рів здій­сню­є­ться від­по­від­но до за­пла­но­ва­них об­ся­гів пе­ре­ве­зе­н­ня ван­та­жів, еко­но­мі­чно обґрун- то­ва­них пла­но­ва­них опе­ра­цій­них ви­трат та ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій, ви­зна­че­них на під­ста­ві дер­жав­них та га­лу­зе­вих нор­ма­ти­вів один раз на 5 ро­ків». Тоб­то йде­ться про ви­тра­ти АМПУ та її гі­по­те­ти­чні ка­пі­та­ло­вкла­де­н­ня. Про­те, як і ра­ні­ше, не­має жо­дно­го сло­ва про по­слу­ги, які отри­мує су­дно, та їх еко­но­мі­чне об­ґрун­ту­ва­н­ня.

Вве­де­н­ня ін­ве­сти­цій­ної скла­до­вої мо­же при­зве­сти до під­ви­ще­н­ня ста­вок, які на­ра­зі існу­ють, за­мість зни­же­н­ня до 20%. Однак дер­жа­ва по­ки що не по­спі­шає зні­ма­ти фі­нан­со­вий тя­гар з АМПУ та ви­ма­гає пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти до бю­дже­ту 50% від до­хо­ду і по­да­тки. Та­ким чи­ном, фі­нан­со­ві по­тре­би на ка­пі­таль­ні ін­ве­сти­ції та ін­ші ви­тра­ти Адмі­ні­стра­ція по­кла­да­ти­ме на пле­чі сво­їх клі­єн­тів. Хо­ча це на­вряд чи зро­бить укра­їн­ські пор­ти при­ва­бли­ві­ши­ми для ван­та­жо­вла­сни­ків. То­му для за­про­ва­дже­н­ня кон­ку­рен­тних та еко­но­мі­чно об­ґрун­то­ва­них пор­то­вих збо­рів Укра­ї­ні по­трі­бна чі­тка та про­зора ме­то­ди­ка об­чи­сле­н­ня, яка до­зво­лить бі­зне­су ро­зу­мі­ти, ко­му він пла­тить і за що.

Щоб змен­ши­ти став­ки та збіль­ши­ти кіль­кість су­дно­за­хо­дів, не­об­хі­дно за­про­по­ну­ва­ти про­зо­рі пра­ви­ла

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.