«Jurimex – це плід ба­га­то­рі­чної ти­та­ні­чної пра­ці ко­ман­ди ро­зум­них, по­ря­дних і пра­цьо­ви­тих лю­дей»

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Да­ни­ло ГЕТМАНЦЕВ, д.ю.н., про­фе­сор, адво­кат, по­че­сний пре­зи­дент Jurimex, що свя­ткує 15-рі­чний юві­лей, роз­по­вів про по­ча­ток про­фе­сій­но­го шля­ху юри­ди­чної ком­па­нії, го­лов­ні че­лен­джі та до­ся­гне­н­ня, про­е­кти Taxlink та Bitlex, успі­хи ака­де­мії з по­да­тко­во­го пра­ва TAXACADEMY, а та­кож про пла­ни що­до подаль­шо­го роз­ви­тку

Сьо­го­дні ми по­го­во­ри­мо з одним із най­ав­то­ри­те­тні­ших юри­стів кра­ї­ни у сфе­рі по­да­тко­во­го пра­ва – до­кто­ром юри­ди­чних на­ук, про­фе­со­ром, адво­ка­том, по­че­сним пре­зи­ден­том Jurimex Да­ни­лом ГЕТМАНЦЕВИМ. Йо­го ком­па­нія свя­ткує 15-річ­чя від дня за­сну­ва­н­ня. Юрист роз­по­вів про по­ча­ток про­фе­сій­но­го шля­ху Jurimex, го­лов­ні че­лен­джі та до­ся­гне­н­ня, про­е­кти Taxlink та Bitlex, успі­хи ака­де­мії з по­да­тко­во­го пра­ва TAXACADEMY, а та­кож про пла­ни що­до подаль­шо­го роз­ви­тку

– Па­не Да­ни­ле, своє свя­то Jurimex від­зна­ча­ти­ме в На­ціо­наль­но­му ху­до­жньо­му му­зеї в ме­жах ви­став­ки ікон. Роз­ка­жіть, чим спри­чи­не­ний та­кий не­зви­чний для юри­ди­чно­го бі­зне­су ви­бір?

– Свя­то – це ви го­ло­сно ска­за­ли (смі­є­ться – ред.). Нам ли­ше 15 ро­ків, тоб­то ми ще на­віть не до­ся­гли пов­но­лі­т­тя. За­мість тра­ди­цій­но­го за­сті­л­ля з ви­сту­пом зі­рок естра­ди у пе­ре­р­вах між то­ста­ми, ми ви­рі­ши­ли до­по­мог­ти На­ціо­наль­но­му ху­до­жньо­му му­зею з ор­га­ні­за­ці­єю ви­став­ки, яку я вва­жаю цен­траль­ною куль­тур­ною по­ді­єю на­шої кра­ї­ни у 2018 р. – На­віть так? – Зви­чай­но! Адже в НХМУ ви­став­ле­ні іко­ни, пи­са­ні в Ки­є­во-Брат­сько­му

мо­на­сти­рі. Ки­їв­ське брат­ство – це уні­каль­не куль­тур­не яви­ще. Во­но бу­ло ор­га­ні­зо­ва­не ки­я­на­ми, ду­хів­ни­цтвом і ко­за­ка­ми за їхні ж ко­шти на по­ча­тку XVII сто­лі­т­тя для за­хи­сту пра­во­слав­ної ві­ри. У 1621 р. до Брат­ства всту­пив геть­ман Са­гай­да­чний з усім Вій­ськом За­по­різь­ким. У про­ти­сто­ян­ні з на­са­джу­ва­ним в Укра­ї­ні во­гнем і ме­чем ка­то­ли­ци­зму, во­но ста­ло на­шим куль­тур­ним, ре­лі­гій­ним та осві­тнім цен­тром у той мо­мент, ко­ли на­ція тіль­ки фор­му­ва­ла­ся. Без пе­ре­біль­ше­н­ня, без Ки­їв­сько­го брат­ства та ана­ло­гі­чних куль­тур­них цен­трів на­вряд чи сфор­му­ва­ла­ся б укра­їн­ська на­ція та укра­їн­ська куль­ту­ра. Ки­є­во­Брат­ський Бо­го­яв­лен­ський мо­на­стир ві­ді­гра­вав ви­зна­чну роль у подаль­шо­му роз­ви­тку укра­їн­ської куль­ту­ри. На ба­зі Ки­є­во-брат­ської шко­ли бу­ла за­сно­ва­на Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська Ака­де­мія, яка сьо­го­дні від­нов­ле­на. Пі­сля ре­во­лю­ції 1917 р. мо­на­стир був зруй­но­ва­ний біль­шо­ви­ка­ми че­рез йо­го уні­каль­ну роль та зна­чу­щість. Іко­ни, пи­са­ні мо­на­ха­ми Брат­ства (які на­ра­зі ви­став­ле­ні в му­зеї), по­трі­бно по­ба­чи­ти на вла­сні очі! У більш пі­зній укра­їн­ській іко­ні ви не від­чу­є­те та­кої енер­гії, та­кої ду­ші ху­до­жни­ка, пен­злем яко­го, зда­є­ться, во­див сам Го­сподь! – Ви­ба­чте за осо­би­сте за­пи­та­н­ня, не мо­жу втри­ма­ти­ся. Чи ві­ри­те Ви в Бо­га? – Пи­та­н­ня, дій­сно, не­спо­ді­ва­не. Для ме­не сто­сун­ки з Бо­гом – це не пи­та­н­ня ві­ри, це пи­та­н­ня зна­н­ня. У ме­не не­має сум­ні­вів у то­му, що Він при­су­тній у сві­ті та в ко­жно­му з нас як тво­рець, сенс і ме­та. То­му я не ві­рю, я то­чно знаю! – Не­зви­чно чу­ти та­ке від юри­ста, адже юри­стів вва­жа­ють лю­дьми пра­гма­ти­чни­ми та на­віть ци­ні­чни­ми. – Зви­чай­но, так і є! Юрист – це лю­ди­на, по­збав­ле­на ілю­зій. Са­ме це дає ме­ні пра­во ствер­джу­ва­ти те, що я ствер­джую. – Про­те Ви ж не бу­де­те ствер­джу­ва­ти, що те, у що пе­ре­тво­рив­ся Jurimex за 15 ро­ків сво­єї ро­бо­ти, є ре­зуль­та­том мо­ли­тви? – І мо­ли­тви теж, але тут ско­рі­ше «во­зда­сться ко­жно­му по ді­лах йо­го». Jurimex – це плід ба­га­то­рі­чної ти­та­ні­чної спів­пра­ці ко­ман­ди ро­зум­них, я не маю се­бе на ува­зі (смі­є­ться – ред.), по­ря­дних і ду­же пра­цьо­ви­тих лю­дей, об'єд­на­них єди­ни­ми цін­но­стя­ми. А ось те, що во­ни зу­стрі­ли­ся в одно­му мі­сці в один час, зви­чай­но, є про­ми­слом Бо­жим. – Ска­жіть, що бу­ло най­важ­че на по­ча­тку? – Най­важ­че бу­ло зму­си­ти по­ві­ри­ти в се­бе клі­єн­та. Ми по­чи­на­ли з одно­го клі­єн­та, який був на­стіль­ки смі­ли­вий, що до­ру­чив ме­ні та ще двом юри­стам ве­сти спра­ви до­сить ве­ли­ко­го взя­ти у дуж­ки під­при­єм­ства. Ось цей пер­ший клі­єнт – ду­же ва­жли­вий. Без ньо­го не від­був­ся б бі­знес. Вже по­тім у нас з'яви­ли­ся Во­ля ка­бель, TPG Nefco, Украв­то­дор, Modna Kasta, Bontrup, Mitsubishi, Exeltis Helthcare Sl, BCPharma, Ав­то­ма­гі­страль, Expedition Aviation, Мо­тор Січ, ERV, Гра­ніт, кіль­ка те­ле­ка­на­лів, бан­ків, ра­діо­стан­цій і ба­га­то ін­ших. Че­рез ро­ки ми змо­гли успі­шно пра­цю­ва­ти в про­е­ктах Сві­то­во­го бан­ку, ВО­ОЗ та ЄБРР. Ось цей крок від пер­шо­го клі­єн­та до впі­зна­ва­но­сті ком­па­нії та на­дій­но­сті брен­ду є най­скла­дні­шим.

Ще одна ба­наль­на про­бле­ма, ко­ли ти бу­ду­єш свій юри­ди­чний бі­знес з ну­ля – не­має у ко­го спи­та­ти. Тоб­то є пи­та­н­ня, на яке ти не мо­жеш від­по­ві­сти: «Я не знаю». Ти по­ви­нен за ньо­го бра­ти­ся, але ра­ні­ше ти вза­га­лі з ним не зі­штов­ху­вав­ся, а в кни­гах і за­ко­нах від­по­віді не­має. Що ро­би­ти? Ти пе­ре­чи­ту­єш ку­пу не­по­трі­бної ін­фор­ма­ції, на­би­ва­єш ши­шки (со­бі та клі­єн­ту) та вре­шті-решт не­ймо­вір­ни­ми зу­си­л­ля­ми ви­рі­шу­єш пи­та­н­ня, ро­зу­мі­ю­чи, що як­би у те­бе був до­свід, ти міг би це зро­би­ти на­ба­га­то про­сті­ше. Це дає ро­зу­мі­н­ня то­го, на­скіль­ки мо­ло­до­му юри­сту на пер­шо­му мі­сці ро­бо­ти по­трі­бна юри­ди­чна шко­ла, до­свід­че­ні лю­ди, які під­ка­жуть, до­по­мо­жуть та на­прав­лять. Ця си­ту­а­ція дає на­віть не ро­зу­мі­н­ня, а від­чу­т­тя май­же тва­рин­но­го по­чу­т­тя, ко­ли «за на­ми Мо­сква», тоб­то ти не мо­жеш, не ма­єш пра­ва зда­ти­ся, ти по­при все по­ви­нен ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня. Ба­га­то, хто ро­бив бі­знес (не тіль­ки юри­ди­чний) з ну­ля, зро­зу­мі­ють, про що я го­во­рю. – Сьо­го­дні в Jurimex по­над 100 юри­стів, у то­му чи­слі 30 адво­ка­тів. Чи вда­ло­ся Вам сфор­му­ва­ти шко­лу? – Зви­чай­но! Я з впев­не­ні­стю мо­жу ска­за­ти про те, що у нас ство­ре­но кіль­ка на­прям­ків, які ми мо­же­мо умов­но на­зва­ти юри­ди­чни­ми шко­ла­ми. Пра­кти­ку litigation очо­лює Ні­на Ку­че­рук – один з най­кра­щих спе­ці­а­лі­стів у су­до­во­му про­це­сі. Це не ли­ше моя дум­ка, це дум­ка ко­лег і на­віть суд­дів, для яких во­на чи­тає ле­кції в На­ціо­наль­ній шко­лі суд­дів Укра­ї­ни. IT і ме­діа-пра­во очо­лює наш ке­ру­ю­чий пар­тнер Юрій Край­няк та Окса­на Єфім­чук. За остан­ні 3 ро­ки не бу­ло жо­дно­го за­ко­но­про­е­кту, прийня­то­го пар­ла­мен­том у сфе­рі IT і ме­діа без екс­пер­тно­го су­про­во­ду Jurimex. У да­ле­ко­му 2003 р. (рік за­сну­ва­н­ня Jurimex – ред.) ми на­віть не мо­гли про це мрі­я­ти! Кри­мі­наль­ну пра­кти­ку очо­лює Ан­дрій Іва­нець. Ця пра­кти­ка на­лі­чує 12 адво­ка­тів, які спе­ці­а­лі­зу­ю­ться ли­ше на кри­мі­наль­них спра­вах. Остан­нім ча­сом дер­жа­ва дбає про те, щоб у них бу­ло ба­га­то ці­ка­вої ро­бо­ти (смі­є­ться – ред.). Да­ле­ко не все, що во­ни ро­блять, мо­жна роз­по­від­а­ти пу­блі­чно. Однак, без­сум­нів­но, це вже шко­ла, що має свої роз­роб­ки, пра­кти­ки та без­цін­ний до­свід.

До то­го ж у нас най­кру­ті­ші фа­хів­ці в ба­га­тьох ін­ду­стрі­ях. Це не ли­ше наш тра­ди­цій­ний ту­ризм (А. Ан­то­нен­ко) та «ігор­ка» (С. Гри­щен­ко), це бу­дів­ни­цтво (Л. Пи­тель), бан­ків­ське пра­во і фі­нан­со­вий се­ктор (С. Ки­бець), дер­жав­но-при­ва­тне пар­тнер­ство (Ю. Ко­валь), авіа­бу­ду­ва­н­ня (А. Ан­то­нен­ко), сіль­ське го­спо­дар­ство (С. Ки­бець), тру­до­ві спо­ри (В. Цін­чік) та ба­га­то ін­шо­го. – А та­кож, зви­чай­но, по­да­тки... – Так, на­ша по­да­тко­ва пра­кти­ка ши­ро­ко ві­до­ма на рин­ку. Цим на­прям­ком ке­рує Ві­та Фор­сюк. На­ші по­да­тко­ві адво­ка­ти пи­шуть кни­ги та стат­ті, ви­сту­па­ють на кон­фе­рен­ці­ях і се­мі­на­рах. Зокре­ма, спіль­но з Асо­ці­а­ці­єю по­да­тко­вих ра­дни­ків ми ре­а­лі­зу­є­мо про­ект TAXACADEMY. Ми роз­ро­бля­є­мо за­ко­но­про­е­кти, го­ту­є­мо пра­во­ві по­зи­ції, на­да­є­мо ви­снов­ки з пи­тань опо­да­тку­ва­н­ня, а та­кож ве­де­мо по­да­тко­ві спо­ри що­до всіх без ви­ня­тку по­да­тко­вих пи­тань. Вже дру­гий рік по­спіль ми успі­шно про­во­ди­мо тре­нінг з опо­да­тку­ва­н­ня для суд­дів адмі­ні­стра­тив­них су­дів.

До сло­ва, до 15-річ­чя Jurimex ми під­го­ту­ва­ли ви­да­н­ня 3-х но­вих книг з опо­да­тку­ва­н­ня, дві з яких вже по­ба­чи­ли світ. Те­пер в на­шій по­да­тко­вій се­рії вже 7 книг, а за­га­лом у порт­фе­лі ком­па­нії 10 ви­дань. – Який сьо­го­дні об­сяг Ва­шої по­да­тко­вої пра­кти­ки? – Я не хо­тів би «ко­зи­ря­ти» ци­фра­ми, але тіль­ки одних ви­снов­ків з рі­зних пи­тань опо­да­тку­ва­н­ня на­ші фа­хів­ці го­ту­ють близь­ко 50-ти на мі­сяць. До то­го ж їх кіль­кість по­стій­но зро­стає. Це не бе­ру­чи до ува­ги су­до­ві та адмі­ні­стра­тив­ні про­ва­дже­н­ня, які ве­дуть на­ші юри­сти. За­га­лом, пра­кти­ка на­лі­чує близь­ко 30-ти юри­стів та адво­ка­тів. – Чи до­по­ма­гає Ва­шій юри­ди­чній по­да­тко­вій пра­кти­ці по­са­да в Ака­де­мі­чно­му ко­мі­те­ті Єв­ро­пей­ської асо­ці­а­ції по­да­тко­вих про­фе­со­рів? – Без­пе­ре­чно! Спіл­ку­ва­н­ня з елі­тою єв­ро­пей­сько­го по­да­тко­во­го пра­ва зба­га­чує кру­го­зір, фор­мує сві­то­гляд, на­дає мо­жли­вість по­ди­ви­ти­ся на роз­ви­ток на­шо­го опо­да­тку­ва­н­ня на кіль­ка ро­ків упе­ред та зро­зу­мі­ти сві­то­ві трен­ди. Це ду­же до­по­ма­гає в за­ко­но­прое­кт­ній ро­бо­ті. Ти спіл­ку­є­шся одні­єю мо­вою з єв­ро­пей­ським бі­зне­сом та з ко­ле­га­ми-юри­ста­ми, ро­зу­мі­ю­чи їхні трен­ди, про­бле­ми та ва­рі­ан­ти їх ви­рі­ше­н­ня. – Чо­му Ви єди­ний пред­став­ник від Укра­ї­ни в цій ор­га­ні­за­ції? – Важ­ко ска­за­ти, у нас є ба­га­то та­ла­но­ви­тих про­фе­со­рів, які зба­га­ти­ли б Асо­ці­а­цію сво­єю при­су­тні­стю. Ма­буть, да­ло­ся взна­ки не­зна­н­ня мо­ви та пев­ний пси­хо­ло­гі­чних бар'єр, який ду­же скла­дно по­до­ла­ти. – Ваш про­ект Taxlink знає не ли­ше юри­ди­чний, але й фі­нан­со­вий та бух­гал­тер­ський ри­нок. Вам вда­ло­ся по­єд­на­ти юри­спру­ден­цію з ІТ-те­хно­ло­гі­я­ми. Про це ба­га­то хто го­во­рить, але вда­є­ться зро­би­ти оди­ни­цям. Ви за­до­во­ле­ні ре­зуль­та­том? – На жаль, ре­зуль­та­том по­хва­ли­ти­ся не мо­жу, оскіль­ки то­го ре­зуль­та­ту,

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.