Офшор та сі­мей­не пра­во: тест на че­сність

Yurydychna Gazeta - - АКТУАЛЬНО СІМЕЙНЕ ПРАВО - Ка­те­ри­на К ВЛАСЮК ВЛАСЮК, ке­ру­ю­чий пар­тнер AVG

В сі­мей­но­му пра­ві ще на ета­пі бу­му офшо­рів до­ві­ри­те­лі ча­сто ста­ви­ли ме­ні пи­та­н­ня про по­діл май­на чи ко­штів, які ви­ве­де­ні на Кіпр, Бе­ліз, остро­ви або зна­хо­дя­ться в ін­ших офшор­них юрис­ди­кці­ях. Про­бле­ма по­ля­гає ще й у то­му, що біль­шість дру­жин зна­ли про існу­ва­н­ня ра­хун­ків чо­ло­ві­ка за кор­до­ном, але не ма­ли ін­фор­ма­ції, в яко­му са­ме офшо­рі та з яким са­ме бан­ком він спів­пра­цює.

Знай­ти май­но по­друж­жя, яке пе­ре­бу­ває по­за юрис­ди­кці­єю Укра­ї­ни, спра­ва до­ста­тньо не­про­ста. В ми­ну­ло­му існу­вав тренд на офшор­ні ком­па­нії та пев­ні юрис­ди­кції. Сьо­го­дні ін­ша си­ту­а­ція, яка змі­ни­ла­ся з прийня­т­тям від­по­від­них між­на­ро­дних нор­ма­ти­вів що­до від­сте­жу­ва­н­ня акти­вів. Все біль­ше за­кор­дон­них бан­ків від­мов­ля­ю­ться від­кри­ва­ти ра­хун­ки. Та­кож бан­ки не про­во­дять пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ко­штів за до­го­во­ра­ми, ви­ма­га­ю­чи до­ка­зи ре­аль­но­сті уго­ди або під­твер­дже­н­ня за­кон­но­го по­хо­дже­н­ня ко­штів. Окрім то­го, ком­па­нії, які пра­цю­ють на екс­порт, по­вин­ні ма­ти за­ре­є­стро­ва­ні ком­па­нії у стан­дар­тних єв­ро­пей­ських юрис­ди­кці­ях.

По­вер­та­ю­чись до пи­та­н­ня офшо­рів, сі­мей­но­го пра­ва та кон­суль­ту­ва­н­ня клі­єн­тів, вар­то від­зна­чи­ти кіль­ка мо­мен­тів. Пра­кти­чний до­свід ЮК AVG, яка спе­ці­а­лі­зу­є­ться на су­про­во­ді сі­мей­них спо­рів, ба­зу­є­ться ви­клю­чно на вла­сних кей­сах. В одній спра­ві нам вда­ло­ся на­кла­сти арешт на ра­хун­ки в за­кор­дон­них бан­ках, які бу­ли від­кри­ті на ім’я чо­ло­ві­ка, а не ком­па­нії. Про­те це швид­ше ви­ня­ток, ніж пра­ви­ло. По­ді­ли­ти май­но чи ко­шти, які пе­ре­бу­ва­ють у вла­сно­сті офшор­них ком­па­ній, фа­кти­чно не- мо­жли­во. Від­бу­ва­є­ться це з та­ких при­чин:

• за­зви­чай ком­па­нії оформ­ле­ні на під­став­них осіб, а ре­аль­ний вла­сник акти­ву має до­ступ до бан­ків­сько­го ра­хун­ку, че­рез який по­го­джує про­ве­де­н­ня тран­за­кцій;

• ви­тре­бу­ва­ти акти­ви мо­жна ли­ше че­рез Ін­тер­пол, але для цьо­го має бу­ти кри­мі­наль­на спра­ва та пев­на про­це­ду­ра;

• біль­шість офшор­них юрис­ди­кцій за­кри­ті до опри­лю­дне­н­ня ре­є­стру вла­сни­ків ком­па­ній, во­ни не від­кри­ва­ють ін­фор­ма­цію про на­яв­ність/від­су­тність акти­вів кон­кре­тної осо­би чи ком­па­нії;

• акти­ви, як пра­ви­ло, прив’яза­ні до ком­па­нії, то­му вклю­ча­є­ться ме­ха­нізм по­ді­лу кор­по­ра­тив­них прав, який від­бу­ва­є­ться за пра­вом кра­ї­ни, в якій за­ре­є­стро­ва­на ком­па­нія;

• на­віть якщо ком­па­нія за­ре­є­стро­ва­на в єв­ро­пей­ській юрис­ди­кції, у ра­зі по­ді­лу май­на під час роз­лу­че­н­ня вар­то па­ра­лель­но кон­суль­ту­ва­ти­ся з мі­сце­вим адво­ка­том, оскіль­ки в ко­жній кра­ї­ні пра­цю­ють свої за­ко­ни;

• офшор­ні акти­ви мо­жуть «за­гу­би­ти­ся» че­рез не­до­бро­со­ві­сність по­мі­чни­ків, ра­дни­ків, во­ді­їв, но­мі­наль­них ди­ре­кто­рів пі­сля смер­ті чо­ло­ві­ка; у та­ко­му ви­пад­ку дру­жи­на та ді­ти втра­ча­ють все, то­му що не­мо­жли­во отри­ма­ти жо­дні ви­хі­дні до­ку­мен­ти з но­ме­ром ра­хун­ку чи ком­па­нії та мі­сця її ре­є­стра­ції.

Одним з ді­є­вих ме­ха­ні­змів за­хи­сту акти­вів ро­ди­ни є шлю­бний до­го­вір. Він до­зво­ляє за­хи­сти­ти ча­сти­ну акти­вів. На­при­клад, у ра­зі від­кри­т­тя кри­мі­наль­ної спра­ви та/або на­кла- де­н­ня аре­шту на спіль­не май­но за шлю­бним до­го­во­ром одра­зу мо­жна від­ме­жу­ва­ти ча­сти­ну акти­вів. Та­кож шлю­бний до­го­вір є за­хи­стом від по­ся­гань на бі­знес (зокре­ма, на кор­по­ра­тив­ні пра­ва). На пра­кти­ці до­ста­тньо ве­ли­ка кіль­кість бі­знес-пар­тне­рів, ство­рю­ю­чи но­вий про­ект, до­мов­ля­ю­ться про під­пи­са­н­ня шлю­бних до­го­во­рів зі сво­ї­ми дру­жи­на­ми, щоб мі­ні­мі­зу­ва­ти ри­зи­ки. Окрім то­го, для за­хи­сту ча­сто роз­гля­да­ють но­та­рі­аль­ний до­го­вір по­ді­лу май­на по­друж­жя. Пі­сля йо­го укла­да­н­ня у ко­жної сто­ро­ни є віль­не пра­во на роз­по­ря­дже­н­ня акти­ва­ми, на­віть якщо во­ни пе­ре­бу­ва­ють у шлю­бі.

Остан­нім ча­сом шлю­бні до­го­во­ри та до­го­во­ри по­ді­лу май­на по­друж­жя на­бу­ва­ють по­пу­ляр­но­сті, на про­ти­ва­гу ва­рі­ан­там оформ­ле­н­ня май­на на дру­зів, ро­ди­чів або ба­тьків. Та­кож на пра­кти­ці я зу­стрі­ча­ла ва­рі­ан­ти, ко­ли ро­ди­чі за­бу­ва­ли про те, що во­ни «не за вла­сні ко­шти ку­пу­ва­ли май­но» та від­мов­ля­ли­ся пе­ре­о­форм­лю­ва­ти пра­во вла­сно­сті на ви­мо­гу «фа­кти­чно­го», але не ре­аль- но­го вла­сни­ка. По­ді­бна істо­рія мо­же ста­ти­ся у ра­зі оформ­ле­н­ня май­на на ба­тьків, ко­ли пі­сля їх смер­ті з’ясо­ву­є­ться, що у ро­ди­чів є ре­аль­ні пре­тен­зії на «ва­ше» май­но.

Ще один ва­рі­ант за­хи­сту акти­вів – сі­мей­ні кор­по­ра­ції, які ре­є­стру­ю­ться в за­кор­дон­них юрис­ди­кці­ях. Во­ни та­кож да­ють за­хист у ви­пад­ках не­за­кон­но­го по­ся­га­н­ня на май­но чле­нів ро­ди­ни. Окрім цьо­го, є мож- ли­вість у пев­ний час та на пев­них умо­вах пе­ре­да­ти май­но ін­шим осо­бам. Та­кі сі­мей­ні кор­по­ра­ції існу­ють у сві­ті вже біль­ше ніж 50 ро­ків та ма­ють по­зи­тив­ний до­свід із за­хи­сту акти­вів на­віть у ра­зі звер­не­н­ня не­за­до­во­ле­ної сто­ро­ни. На­при­клад, Но­бе­лів­ська пре­мія бу­ла ство­ре­на у ви­гля­ді сі­мей­ної кор­по­ра­ції, що до­зво­ли­ло їй при­мно­жу­ва­ти акти­ви та збе­рег­ти їх пі­сля смер­ті фун­да­то­ра.

Ві­до­мий пи­сьмен­ник та фі­ло­соф Йо­ганн Вольф­ганг фот Ґе­те ска­зав: « Не­до­ста­тньо про­сто отри­ма­ти зна­н­ня, їх по­трі­бно за­сто­со­ву­ва­ти. Не­до­ста­тньо ли­ше ба­жа­ти, по­трі­бно ді­я­ти».

Шлю­бний до­го­вір є за­хи­стом від по­ся­гань на бі­знес (зокре­ма, на кор­по­ра­тив­ні пра­ва)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.