Сво­бо­да ви­ра­же­н­ня по­гля­дів у ме­ре­жі Ін­тер­нет: ме­жі до­зво­ле­но­го

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ -

В епо­ху роз­ви­тку со­ці­аль­них ме­реж ко­ри­сту­ва­чі не за­ми­слю­ю­ться над тим, до чо­го в ре­аль­но­му, а не у вір­ту­аль­но­му жит­ті мо­же при­зве­сти зви­чай­ний пост у Facebook або Instagram. Зда­ва­ло­ся б, ви ли­ше ви­сло­ви­ли свою дум­ку що­до пев­ної по­дії, а ваш пост був ви­да­ле­ний адмі­ні­стра­ці­єю со­ці­аль­ної ме­ре­жі або ще гір­ше – з’яв­ля­є­ться за­гро­за при­тя­гне­н­ня вас до від­по­від­аль­но­сті. В чо­му ж при­чи­на?

Тлу­ма­че­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів

З юри­ди­чної по­зи­ції, по­сти в со­ці­аль­них ме­ре­жах є без­по­се­ре­дньою ре­а­лі­за­ці­єю сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів – низ­ки прав і сво­бод, за­крі­пле­них між­на­ро­дни­ми та на­ціо­наль­ни­ми нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми.

Кон­вен­ці­єю про за­хист прав лю­ди­ни і осно­во­по­ло­жних сво­бод пе­ред­ба­че­но, що ко­жен має пра­во на сво­бо­ду ви­ра­же­н­ня по­гля­дів. Це пра­во вклю­чає сво­бо­ду до­три­му­ва­ти­ся сво­їх по­гля­дів, одер­жу­ва­ти та пе­ре­да­ва­ти ін­фор­ма­цію, а та­кож ідеї без втру­ча­н­ня ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди та не­за­ле­жно від кор­до­нів. Ана­ло­гі­чні по­ло­же­н­ня мі­стя­ться в За­галь­ній де­кла­ра­ції прав лю­ди­ни 1948 р., Мі­жна­ро­дно­му па­кті про гро­ма­дян­ські та по­лі­ти­чні пра­ва, Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни (ст. 34) та час­тко­во в Ци­віль­но­му ко­де­ксі Укра­ї­ни.

Ана­лі­зу­ю­чи за­зна­че­ні ви­ще нор­ми пра­ва, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що сво­бо­да ви­ра­же­н­ня по­гля­дів скла­да­є­ться з трі­а­ди сво­бод: сво­бо­ди до­три­му­ва­ти­ся по­гля­дів, сво­бо­ди ін­фор­ма­ції та сво­бо­ди ви­ра­жа­ти по­гля­ди. За­зна­че­ні скла­до­ві не­ро­зрив­но пов’яза­ні між со­бою, ре­а­лі­за­ція ко­жної з них без­по­се­ре­дньо за­ле­жить від на­яв­но­сті або від­су­тно­сті ін­ших двох сво­бод.

Сво­бо­да до­три­му­ва­ти­ся по­гля­дів є па­сив­ним про­я­вом сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів. Во­на по­ля­гає в то­му, що осо­ба по­ді­ляє та під­три­мує дум­ки, по­гля­ди, ідеї, ви­ра­же­ні ін­ши­ми осо­ба­ми. Зва­жа­ю­чи на те, що ми го­во­ри­мо про ме­ре­жу Ін­тер­нет та со­ці­аль­ні ме­ре­жі, то та­ка під­трим­ка мо­же про­яв­ля­ти­ся у ви­гля­ді роз­мі­ще­н­ня ко­мен­та­рів, про­став­ля­н­ня лай­ків та здій­сне­н­ня ре­по­стів.

Вар­то звер­ну­ти ува­гу, що Мі­жна­ро­дний пакт про гро­ма­дян­ські та по­лі­ти­чні пра­ва (ст. 19) не пе­ред­ба­чає мо­жли­во­сті обме­же­н­ня сво­бо­ди до­три­ма­н­ня по­гля­дів, на від­мі­ну від сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів. Во­дно­час ін­ші нор­ма­тив­но-пра­во­ві акти по­ши­рю­ють обме­же­н­ня на будь-які про­я­ви та скла­до­ві сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів.

Сво­бо­да ін­фор­ма­ції пе­ред­ба­чає дві скла­до­ві, а са­ме пра­во на по­ши­ре­н­ня ін­фор­ма­ції та пра­во на отри­ма­н­ня ін­фор­ма­ції. Ці пра­ва за­крі­пле­ні в Ци­віль­но­му ко­де­ксі Укра­ї­ни (ст. 302), де за­зна­че­но, що фі­зи­чна осо­ба має пра­во віль­но зби­ра­ти, збе­рі­га­ти, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти та по­ши­рю­ва­ти ін­фор­ма­цію.

На­ра­зі най­по­ши­ре­ні­шим спосо­бом отри­ма­н­ня та роз­по­всю­дже­н­ня ін­фор­ма­ції є са­ме ме­ре­жа Ін­тер­нет, не­о­дмін­ною скла­до­вою якої є со­ці­аль­ні ме­ре­жі. Та­ким чи­ном, з ме­тою ре­а­лі­за­ції сво­бо­ди ін­фор­ма­ції ва­жли­вим є пи­та­н­ня за­без­пе­че­н­ня до­сту­пу до ме­ре­жі Ін­тер­нет.

Ва­жли­вість до­сту­пу до Ін­тер­не­ту в кон­текс­ті сво­бо­ди ін­фор­ма­ції під­твер­дже­но Єв­ро­пей­ським су­дом з прав лю­ди­ни у спра­ві «Га­зе­та «Таймс Ньюз­пей­перс Лі­мі­тед» про­ти Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства», де бу­ло за­зна­че­но: «Че­рез до­сту­пність мо­жли­во­сті збе­рі­га­ти та пе­ре­да­ва­ти ве­ли­кі ма­си­ви ін­фор­ма­ції Ін­тер­нет ві­ді­грає ва­жли­ву роль для по­си­ле­н­ня до­сту­пу гро­мад­сько­сті до но­вин, а та­кож для спро­ще­н­ня про­це­су по­ши­ре­н­ня ін­фор­ма­ції за­га­лом».

За­без­пе­че­н­ня до­сту­пу до ме­ре­жі Ін­тер­нет не­о­дно­ра­зо­во бу­ло пре­дме­том обго­во­ре­н­ня між­на­ро­дної спіль­но­ти, оскіль­ки по­лі­ти­ка де­яких дер­жав нав­ми­сно обме­жує до­ступ до Ін­тер­не­ту або йо­го пев­них ре­сур­сів (не ли­ше з при­чин те­хні­чної не­мо­жли­во­сті за­без­пе­че­н­ня Ін­тер­не­том).

Зокре­ма, та­кі кра­ї­ни як Си­рія, Ки­тай, Іран, Ба­хрейн і В’єтнам на­ра­зі на­ле­жать до так зва­них «во­ро­гів Ін­тер­не­ту», оскіль­ки в цих кра­ї­нах здій­сню­є­ться жорс­тке обме­же­н­ня до­сту­пу до ме­ре­жі Ін­тер­нет як до окре­мих ре­сур­сів, так і за­га­лом. До то­го ж уря­ди за­зна­че­них кра­їн здій­сню­ють актив­не сте­же­н­ня за про­вай­де­ра­ми по­слуг та кон­тен­том пу­блі­ка­цій, що до­ста­тньо ча­сто при­зво­дить до не­пра­во­мір­но­го по­ру­ше­н­ня прав на до­ступ до ін­фор­ма­ції та сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів.

Сво­бо­да ви­ра­же­н­ня по­гля­дів пе­ред­ба­чає актив­ні дії ко­ри­сту­ва­ча. На­при­клад, роз­мі­ще­н­ня по­сту у ви­гля­ді текс­ту, фо­то чи ві­део (або їх по­єд­на­н­ня), зі змі­сту яких ін­ші ко­ри­сту­ва­чі мо­жуть зро­зу­мі­ти ідеї та дум­ки осо­би, яка роз­мі­сти­ла пост.

В кон­текс­ті тлу­ма­че­н­ня по­ня­т­тя сво­бо­да ви­ра­же­н­ня по­гля­дів вар­то за­зна­чи­ти про пра­во на ано­нім­ність у ме­ре­жі Ін­тер­нет. Ано­нім­ність є не­о­дмін­ною скла­до­вою сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів. Як у дру­ко­ва­них ви­да­н­нях, так і в он-лайн дже­ре­лах ко­жна осо­ба має пра­во на ано­нім­ність або ви­ко­ри­ста­н­ня псев­до­ні­му.

Про­те са­ме роз­мі­ще­н­ня ін­фор­ма­ції в ме­ре­жі Ін­тер­нет акту­а­лі­зу­ва­ло про­бле­му ано­нім­но­сті. Зокре­ма, дії в ме­ре­жі Ін­тер­нет фа­кти­чно не вре­гу­льо­ва­ні чин­ним за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни, окрім вну­трі­шніх пра­вил та по­лі­тик со­ці­аль­них ме­реж або окре­мих ре­сур­сів, а та­кож за­галь­них ви­мог що­до за­хи­сту прав, сво­бод та ін­те­ре­сів лю­ди­ни, за­крі­пле­них у між­на­ро­дних та на­ціо­наль­них актах. Як на­слі­док, ви­ни­кає про­бле­ма не­мо­жли­во­сті вста­нов­ле­н­ня осо­би, яка роз­мі­сти­ла ін­фор­ма­цію (якщо та­ка ін­фор­ма­ція су­пе­ре­чить нор­мам за­ко­но­дав­ства).

У зв’яз­ку із за­зна­че­ним, со­ці­аль­ні ме­ре­жі у вла­сних пра­ви­лах ко­ри­сту- ва­н­ня вста­но­ви­ли пев­ні ви­мо­ги що­до іден­ти­фі­ка­ції осо­би. На­при­клад, со­ці­аль­на ме­ре­жа Facebook по­ча­ла на­по­ля­га­ти на іден­ти­фі­ка­ції ко­ри­сту­ва­чів, а та­кож впро­ва­джує по­лі­ти­ку «ре­аль­но­го іме­ні».

Укра­їн­ські пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни та су­ди отри­му­ють ін­фор­ма­цію що­до осо­би – во­ло­діль­ця від­по­від­но­го про­фі­лю в со­ці­аль­ній ме­ре­жі, та­ки­ми шля­ха­ми: про­ве­де­н­ня ав­то­ро­знав­чої екс­пер­ти­зи (рі­ше­н­ня Свя­то­шин­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 16.01.2017 р. у спра­ві №759/8138/16-ц); ви­тре­бу­ва­н­ня до­ка­зу у фор­мі ІР-адре­си при­строю, з яко­го бу­ло роз­мі­ще­но ін­фор­ма­цію (ухва­ла Дні­пров­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 12.07.2016 р. у спра­ві №755/6586/16-ц).

Обме­же­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів

Ко­ли ми го­во­ри­мо про обме­же­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів у ме­ре­жі Ін­тер­не­ті, на­сам­пе­ред, спа­дає на дум­ку ви­да­ле­н­ня со­ці­аль­ни­ми ме­ре­жа­ми або адмі­ні­стра­то­ра­ми сай­ту кон­тен­ту, що не від­по­від­ає вну­трі­шній по­лі­ти­ці та­ких ре­сур­сів. У ра­зі не­о­дно­ра­зо­во­го по­ру­ше­н­ня де­які з со­ці­аль­них ме­реж пра­кти­ку­ють бло­ку­ва­н­ня або ви­да­ле­н­ня від­по­від­но­го ака­ун­ту (на­при­клад, в Instagram). Про­те яки­ми ж є юри­ди­чні під­ста­ви для ви­да­ле­н­ня кон­тен­ту, облі­ко­во­го за­пи­су або на­віть при­тя­гне­н­ня до адмі­ні­стра­тив­ної та кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті за роз­мі­ще­н­ня по­сту в со­ці­аль­ній ме­ре­жі?

Для на­да­н­ня від­по­віді на це за­пи­та­н­ня по­трі­бно за­зна­чи­ти, що на сві­то­во­му рів­ні (зокре­ма, це за­крі­пле­но в Ре­зо­лю­ції Ра­ди з прав лю­ди­ни «Про за­хист, спри­я­н­ня та здій­сне­н­ня прав лю­ди­ни в Ін­тер­не­ті») діє та­кий прин­цип: «Те, що за­сто­со­ву­є­ться офлайн, має одна­ко­вою мі­рою за­сто­со­ву­ва­ти­ся он-лайн». Тоб­то всі обме­же­н­ня що­до сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів та за­бо­ро­ни що­до по­ши­ре­н­ня

пев­ної ін­фор­ма­ції усно або у дру­ко­ва­них дже­ре­лах роз­по­всю­джу­ю­ться на ін­фор­ма­цію, роз­мі­ще­ну в ме­ре­жі Ін­тер­нет.

Зокре­ма, Кон­вен­ці­єю про за­хист прав лю­ди­ни та осно­во­по­ло­жних сво­бод пе­ред­ба­че­но, що здій­сне­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів мо­же під­ля­га­ти та­ким фор­маль­но­стям, умо­вам, обме­же­н­ням або сан­кці­ям, що вста­нов­ле­ні за­ко­ном та є не­об­хі­дни­ми в де­мо­кра­ти­чно­му су­спіль­стві в ін­те­ре­сах на­ціо­наль­ної без­пе­ки, те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті або гро­мад­ської без­пе­ки, для за­по­бі­га­н­ня за­во­ру­ше­н­ням чи зло­чи­нам, для охо­ро­ни здо­ров'я чи мо­ра­лі, для за­хи­сту ре­пу­та­ції чи прав ін­ших осіб, для за­по­бі­га­н­ня роз­го­ло­шен­ню кон­фі­ден­цій­ної ін­фор­ма­ції або для під­трим­ки ав­то­ри­те­ту і без­сто­рон­но­сті су­ду.

Тлу­ма­че­н­ня вка­за­ної нор­ми роз­кри­то в рі­ше­н­нях Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни. Ана­лі­зу­ю­чи за­зна­че­ні рі­ше­н­ня, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що будь-які обме­же­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів ма­ють бу­ти об­ґрун­то­ва­ни­ми та від­по­від­а­ти та­ким кри­те­рі­ям:

• обме­же­н­ня має бу­ти вста­нов­ле­не за­ко­ном (прин­цип за­кон­но­сті);

• за­сто­су­ва­н­ня обме­жень має пе­ре­слі­ду­ва­ти одну чи де­кіль­ка пра­во­мір­них ці­лей (прин­цип пра­во­мір­но­сті);

• за­сто­су­ва­н­ня обме­жень має бу­ти не­об­хі­дним у де­мо­кра­ти­чно­му су­спіль­стві, тоб­то бу­ти про­пор­цій­ним до пе­ре­слі­ду­ва­ної пра­во­мір­ної ме­ти (прин­цип про­пор­цій­но­сті);

• обме­же­н­ня по­вин­ні за­сто­со­ву­ва­ти­ся об­ґрун­то­ва­но та у не­дис­кри­мі­на­цій­ний спо­сіб;

• обов’яз­ко­вість існу­ва­н­ня за­со­бів за­хи­сту від зло­вжи­вань при обме­жен­ні сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів.

Одно­зна­чни­ми під­ста­ва­ми для обме­же­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів є та­кі:

• роз­мі­ще­н­ня пу­блі­ка­цій пор­но­гра­фі­чно­го ха­ра­кте­ру;

• роз­мі­ще­н­ня кон­тен­ту, що за­гро­жує на­ціо­наль­ній без­пе­ці, те­ри­то­рі­аль­ній ці­лі­сно­сті та су­ве­ре­ні­те­ту дер­жа­ви;

• роз­мі­ще­н­ня пу­блі­ка­цій, що мі­стять за­кли­ки до вчи­не­н­ня зло­чи­нів, у то­му чи­слі те­ро­ри­зму, ге­но­ци­ду то­що;

• роз­мі­ще­н­ня пу­блі­ка­цій, що мі­стять зо­бра­же­н­ня на­силь­ни­цько­го ха­ра­кте­ру;

• роз­мі­ще­н­ня пу­блі­ка­цій, що мі­стять дис­кри­мі­на­цій­ні за­кли­ки.

Біль­шість опи­са­них ви­ще під­став для обме­же­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів одно­ча­сно є скла­дом адмі­ні­стра­тив­них або кри­мі­наль­них пра­во­по­ру­шень та пе­ред­ба­ча­ють при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті вин­них осіб. У та­ко­му ви­пад­ку обме­же­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів є не­об­хі­дним за­хо­дом за­без­пе­че­н­ня су­спіль­но­го по­ряд­ку, що не су­пе­ре­чить кон­це­пції за­хи­сту прав лю­ди­ни.

Вка­за­не під­твер­джу­є­ться по­зи­ці­єю Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни. Зокре­ма, у спра­ві «Пер­рін про­ти Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства» суд ді­йшов ви­снов­ку, що по­тре­ба в охо­ро­ні мо­ра- лі та прав ін­ших осіб (осо­бли­во ді­тей) ви­прав­до­вує кри­мі­наль­не по­ка­ра­н­ня у ви­гля­ді за­су­дже­н­ня за пу­блі­ка­цію у віль­но­му до­сту­пі по­пе­ре­дньо­го огля­ду веб-сто­рін­ки, що не ма­ла ві­ко­вих обме­жень і мі­сти­ла від­вер­то не­при­стой­ні зо­бра­же­н­ня, які мо­гли бу­ти зна­йде­ні мо­ло­ди­ми лю­дьми без бу­дья­ких пе­ре­шкод.

В Укра­ї­ні сьо­го­дні най­ча­сті­ше при­тя­гу­ють до кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті осіб, які по­ши­рю­ва­ли в ме­ре­жі Facebook за­кли­ки що­до по­ру­ше­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті та су­ве­ре­ні­те­ту дер­жа­ви (ви­рок Со­снів­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Чер­ка­си від 19.08.2017 р. у спра­ві №712/10110/17; ви­рок Ужго­род­сько­го мі­ськра­йон­но­го су­ду За­кар­пат­ської обла­сті від 15.08.2017 р. у спра­ві №308/5001/17; ви­рок Ба­глій­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Дні­про­дзер­жин­ська Дні­про­пе­тров­ської обла­сті від 14.12.2016 р. у спра­ві №207/3194/16-к).

Окре­мою і до­ста­тньо по­ши­ре­ною са­ме в со­ці­аль­них ме­ре­жах під­ста­вою обме­же­н­ня сво­бо­ди ви­ра­же­н­ня по­гля­дів є по­ру­ше­н­ня ко­ри­сту­ва­ча­ми ав­тор­ських прав тре­тіх осіб. За­зви­чай пра­ви­ла ко­ри­сту­ва­н­ня від­по­від­них со­ці­аль­них ме­реж (на­при­клад, Facebook, Instagram) пе­ред­ба­ча­ють ви­да­ле­н­ня кон­тен­ту (зо­бра­жень, ві­део та ау­діо тво­рів), які мо­жуть по­ру­шу­ва­ти пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті тре­тіх осіб. У та­ко­му ви­пад­ку пра­во на сво­бо­ду ви­ра­же­н­ня по­гля­дів під­ля­гає пра­во­мір­но­му обме­жен­ню, що під­твер­джу­є­ться по­зи­ці­єю су­ду у спра­ві «Не­ій та Сун­де Кол­мі­соп­пі про­ти Шве­ції». У цій спра­ві Єв­ро­пей­ський суд з прав лю­ди­ни ді­йшов ви­снов­ку, що за­хист ав­тор­ських прав по­зи­ва­ча на ма­те­рі­а­ли, що­до яких ви­ник спір, був пра­во­мір­ною ці­л­лю, яку пе­ре­слі­ду­ва­ло обме­же­н­ня.

Сво­бо­да ви­ра­же­н­ня по­гля­дів мо­же бу­ти обме­же­на пра­вом на за­хист че­сті, гі­дно­сті та ді­ло­вої ре­пу­та­ції тре­тіх осіб, що­до яких роз­мі­ще­но пев­ну пу­блі­ка­цію. Зокре­ма, су­ди не­о­дно­ра­зо­во роз­гля­да­ли пи­та­н­ня що­до по­ру­ше­н­ня пра­ва на за­хист че­сті, гі­дно­сті та ді­ло­вої ре­пу­та­ції са­ме в со­ці­аль­них ме­ре­жах (рі­ше­н­ня Ки­їв­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Хар­ко­ва від 22.11.2016 р. у спра­ві №640/13471/16-ц; спра­ва №755/7842/16-ц).

Акцен­ту­є­мо ува­гу на то­му, що ме­жа між вла­сною дум­кою або оцін­кою пев­ної осо­би чи її ді­яль­но­сті та обра­зою або не­до­сто­вір­ною ін­фор­ма­ці­єю є ду­же тон­кою. То­му за­ле­жно від об­ста­вин спра­ви, в ко­жно­му окре­мо­му ви­пад­ку по­трі­бно де­таль­но до­слі­джу­ва­ти зміст пу­блі­ка­ції з ме­тою вста­нов­ле­н­ня її ха­ра­кте­ру, що є ви­зна­чаль­ним під час ви­рі­ше­н­ня спо­ру.

Під­су­мо­ву­ю­чи, вар­то на­га­да­ти при­слів’я, яке є акту­аль­ним для ви­ра­же­н­ня по­гля­дів у ме­ре­жі Ін­тер­нет: «Сім раз від­мі­ряй, один раз від­ріж». То­му перш ніж по­сти­ти, ко­мен­ту­ва­ти або ре­по­сти­ти ту чи ін­шу пу­блі­ка­цію, про­ана­лі­зуй­те, чи не спри­чи­нить це для вас не­га­тив­них на­слід­ків.

На­та­лія Н і ЛАВРЕНОВА ЛАВРЕНОВА, адво­кат, асо­ці­йо­ва­ний пар­тнер ЮК «Пра­во­вий Альянс»

Н

На­та­лія і АБРАМОВИЧ, АБРАМОВИЧ юрист ЮК «Пра­во­вий Альянс»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.