Огляд мі­сця по­дії =/ огляд жи­тла

«Для огля­ду мі­сця вчи­не­н­ня зло­чи­ну ухва­ла слід­чо­го суд­ді не по­трі­бна», – ВС

Yurydychna Gazeta - - АРГУМЕНТ. ПОЗИЦІЯ. ІДЕЯ - Ма­ксим ТХОРІВСЬКИЙ, адво­кат АО Colares

«Гро­ма­дя­нин по­дав ка­са­цій­ну скар­гу на ви­рок мі­сце­во­го су­ду, згі­дно з яким йо­го бу­ло за­су­дже­но за ч. 2 ст. 121 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (уми­сне тяж­ке ті­ле­сне ушко­дже­н­ня), та ухва­лу апе­ля­цій­но­го су­ду, якою рі­ше­н­ня по­пе­ре­дньої ін­стан­ції за­ли­ше­но без змін», – йде­ться у по­ста­но­ві ко­ле­гії суд­дів Дру­гої су­до­вої па­ла­ти Ка­са­цій­но­го кри­мі­наль­но­го су­ду у скла­ді ВС.

Зокре­ма, за­яв­ник по­слав­ся на те, що слід­чий су­д­дя не на­дав до­зво­лу на про­ве­де­н­ня об­шу­ку, огля­ду мі­сця по­дії. З цих під­став осо­ба вва­жа­ла про­ве­де­ну слід­чу дію не­за­кон­ною, а зі­бра­ні до­ка­зи – не­д­опу­сти­ми­ми.

У по­ста­но­ві ко­ле­гії суд­дів Дру­гої су­до­вої па­ла­ти Ка­са­цій­но­го кри­мі­наль­но­го су­ду у скла­ді ВС, яка роз­гля­ну­ла ка­са­цій­ну скар­гу, за­зна­ча­є­ться, що до­во­ди чо­ло­ві­ка про не­д­опу­сти­мість про­то­ко­лу огля­ду мі­сця по­дії як до­ка­зу не ґрун­ту­ю­ться на ви­мо­гах за­ко­ну.

«До­во­ди за­су­дже­но­го про те, що про­то­кол огля­ду мі­сця по­дії є не­на­ле­жним та не­д­опу­сти­мим до­ка­зом, оскіль­ки не бу­ло до­зво­лу су­ду на огляд жи­тла, є не­спро­мо­жни­ми. Ця слід­ча дія бу­ла про­ве­де­на від­по­від­но до ви­мог за­ко­ну, оскіль­ки про­во­див­ся огляд мі­сця по­дії, тоб­то огляд мі­сця вчи­не­н­ня зло­чи­ну, а не огляд жи­тла, як на це вка­зує осо­ба», – йде­ться у по­ста­но­ві ВС

В ре­зуль­та­ті ко­ле­гія суд­дів ККС ВС не вста­но­ви­ла істо­тних по­ру­шень кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го за­ко­ну чи не­пра­виль­но­го за­сто­су­ва­н­ня за­ко­ну Укра­ї­ни про кри­мі­наль­ну від­по­від­аль­ність, які бу­ли б під­ста­ва­ми для ска­су­ва­н­ня чи змі­ни су­до­во­го рі­ше­н­ня, то­му ви­рок мі­сце­во­го су­ду та ухва­ла апе­ля­цій­но­го су­ду бу­ли за­ли­ше­ні без змін.

По­ста­но­ва Вер­хов­но­го Су­ду у спра­ві №752/17016/16-к від 01.02.2018 р. зна­чно по­лег­шить жи­т­тя пра­во­охо­рон­ним ор­га­нам, оскіль­ки впро­довж три­ва­ло­го ча­су не вщу­ха­ли дис­ку­сії що­до від­ме­жу­ва­н­ня огля­ду мі­сця по­дії від фа­кти­чно­го огля­ду жи­тла чи ін­шо­го во­ло­ді­н­ня осо­би. Осо­бли­во з огля­ду на те, що до­ста­тньо по­ши­ре­ни­ми є ви­пад­ки ви­їзду слід­чо-опе­ра­тив­них груп на мі­сце вчи­не­н­ня зло­чи­ну, яке зна­хо­ди­ться у жи­тлі чи ін­шо­му во­ло­дін­ні осо­би. З одно­го бо­ку, при­бу­т­тя пра­во­охо­рон­ців пе­ре­дує вне­сен­ню ві­до­мо­стей до ЄРДР, то­му єди­ною до­сту­пною слід­чою ді­єю, від­по­від­но до ч. 3 ст. 214 КПК Укра­ї­ни, є огляд мі­сця по­дії. З ін­шо­го бо­ку, з огля­ду на по­ло­же­н­ня ч. 2 ст. 237 КПК Укра­ї­ни, скла­да­є­ться си­ту­а­ція, за якої по­трі­бно отри­ма­ти ухва­лу слід­чо­го суд­ді для про­ве­де­н­ня огля­ду мі­сця по­дії (у ви­пад­ку з жи­тлом чи ін­шим во­ло­ді­н­ням осо­би). На пра­кти­ці це май­же не­мо­жли­во, а вра­хо­ву­ю­чи на­галь­ність по­тре­би у зби­ран­ні, фі­кса­ції та збе­ре­жен­ні ре­чо­вих до­ка­зів – вза­га­лі аб­сур­дно.

Однак вар­то за­зна­чи­ти, що КПК Укра­ї­ни не мі­стить ви­зна­че­н­ня «мі­сце по­дії», то­му ціл­ком ре­аль­ні ви­пад­ки про­ве­де­н­ня та­ких «огля­дів», ко­ли «мі­сце по­дії» бу­де ви­зна­ча­ти­ся на під­ста­ві «вну­трі­шньо­го пе­ре­ко­на­н­ня» слід­чо­го та мо­же не збі­га­ти­ся з фа­кти­чни­ми об­ста­ви­на­ми по­дії. Та­ким чи­ном, з ме­тою за­хи­сту ін­те­ре­сів уча­сни­ків кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, а та­кож змен­ше­н­ня ви­пад­ків ма­ні­пу­лю­ва­н­ня ка­те­го­рі­я­ми об­шук/огляд жи­тла та огляд мі­сця по­дії, до­ре­чно бу­ло б вне­сти від­по­від­ні змі­ни до КПК Укра­ї­ни, вра­хо­ву­ю­чи по­зи­цію Вер­хов­но­го Су­ду, ви­кла­де­ну у спра­ві №752/17016/16-к, та ви­зна­чи­ти чі­ткий пе­ре­лік ви­пад­ків огля­ду жи­тла чи ін­шо­го во­ло­ді­н­ня осо­би без отри­ма­н­ня ухва­ли слід­чо­го суд­ді.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.