Оща­дбанк про­ти РФ:

ви­бір стра­те­гії та юри­ди­чних пар­тне­рів був аб­со­лю­тно пра­виль­ним

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Під­го­ту­вав Єгор ЖЕЛТУХІН, го­лов­ний ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

Ми­ну­ло­го ти­жня Між­на­ро­дний ар­бі­траж ухва­лив без­пре­це­ден­тне рі­ше­н­ня про стя­гне­н­ня з Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції на ко­ристь Оща­дбан­ку 1,3 млрд до­ла­рів США. По су­ті це ком­пен­са­ція збитків Оща­дбан­ку, зав­да­них вна­слі­док анексії Кри­му з бо­ку РФ. Про по­дро­би­ці ці­єї спра­ви «ЮГ» роз­по­вів го­ло­ва прав­лі­н­ня Оща­дбан­ку Ан­дрій ПИШНИЙ

– Ан­дрію, від­по­від­но до за­яви прес-слу­жби бан­ку, Оща­дбанк бу­де актив­но до­ма­га­ти­ся ви­ко­на­н­ня Ар­бі­тра­жно­го рі­ше­н­ня що­до акти­вів Ро­сії у від­по­від­них юрис­ди­кці­ях в усьо­му сві­ті. Що вже по­ча­ли ро­би­ти? Що пла­ну­є­ться?

– На­ра­зі очі­ку­є­мо над­хо­дже­н­ня ори­гі­на­лу рі­ше­н­ня. Ра­зом з юри­ста­ми-між­на­ро­дни­ка­ми ми здій­сню­є­мо ґрун­тов­ний ана­ліз ме­ха­ні­змів при­му­со­во­го ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня, адже очі­ку­є­мо, що Ро­сія не ви­ко­нає рі­ше­н­ня до­бро­віль­но. Рі­ше­н­ня між­на­ро­дно­го ін­ве­сти­цій­но­го ар­бі­тра­жно­го суду, якщо мі­сце ар­бі­тра­жу бу­ло в кра­ї­нi-уча­сни­ці Нью­Йорк­ської кон­вен­ції про ви­зна­н­ня та ви­ко­на­н­ня іно­зем­них ар­бі­тра­жних рі­шень (в на­шо­му ви­пад­ку це Фран­ція), у ра­зі йо­го ек­зе­ква­ту­ри в ін­ших кра­ї­нах-уча­сни­цях ці­єї Кон­вен­ції, під­ля­гає ви­ко­нан­ню від­по­від­но до пра­вил цьо­го між­на­ро­дно­го до­ку­мен­та. Та­ким чи­ном, рі­ше­н­ня між­на­ро­дно­го ін­ве­сти­цій­но­го ар­бі­тра­жно­го суду у спо­рі між Оща­дбан­ком та Росією мо­же бу­ти при­му­со­во ви­ко­на­не у зна­чній кіль­ко­сті юрис­ди­кцій. – РФ не ви­знає рі­ше­н­ня між­на­ро­дно­го ар­бі­тра­жу при По­стій­ній

па­ла­ті Тре­тей­сько­го суду в Га­а­зі, ви­не­се­не 26.11.2018 р., че­рез від­су­тність в ар­бі­тра­жу юрис­ди­кції на роз­гляд по­зо­ву ПАТ «Дер­жав­ний оща­дний банк Укра­ї­ни» до РФ. Чи мо­же це за­гро­жу­ва­ти Оща­дбан­ку? – Ре­а­кція Ро­сії є до­ста­тньо очі­ку­ва­ною. Оби­ра­ю­чи мі­сце роз­гля­ду спра­ви, юри­сти ана­лі­зу­ва­ли та­ку ймо­вір­ну по­зи­цію РФ. Ми ро­зумі­ли, що Ро­сія про­і­гно­рує слу­ха­н­ня та не з’яви­ться на за­сі­да­н­ня. Від­не­дав­на суди Фран­ції від­мов­ля­ю­ться ска­со­ву­ва­ти ар­бі­тра­жні рі­ше­н­ня, ви­не­се­ні за від­су­тно­сті від­по­від­а­ча, якщо остан­ньо­го бу­ло в на­ле­жний спо­сіб по­ві­дом­ле­но про рі­зні ета­пи про­ва­дже­н­ня та йо­му бу­ло надано мо­жли­вість взя­ти участь в ар­бі­тра­жі, але він нею не ско­ри­став­ся. Окрім то­го, сво­їм рі­ше­н­ням від 26.11.2018 р. три­бу­нал під­твер­див, що має юрис­ди­кцію для ви­рі­ше­н­ня цьо­го спо­ру. – За ін­фор­ма­ці­єю одно­го з юри­ди­чних ра­дни­ків бан­ку (ком­па­нії Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan, LLP), Оща­дбанк отримав пов­не за­до­во­ле­н­ня всіх за­яв­ле­них ви­мог до РФ. Чи є реальні га­ран­тії ви­ко­на­н­ня цьо­го рі­ше­н­ня та які са­ме? – Від­по­від­но до ст. 32 Ар­бі­тра­жно­го ре­гла­мен­ту Ко­мі­сії Ор­га­ні­за­ції Об'єд­на­них На­цій з пра­ва між­на­ро­дної тор­гів­лі 1976 р., ар­бі­тра­жне рі­ше­н­ня є оста­то­чним та обов'яз­ко­вим для сто­рін. Сто­ро­ни зо­бов'яза­ні ви­ко­ну­ва­ти ар­бі­тра­жне рі­ше­н­ня без зво­лі­кань – це га­ран­тія ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня. Однак цей шлях не бу­де про­стим. РФ усі­ма си­ла­ми на­ма­га­ти­ме­ться уни­ка­ти спла­ти. Про­те ми впев­нен­ні в на­шій оста­то­чній пе­ре­мо­зі, як бу­ли впев­не­ні в по­зи­тив­но­му для нас рішенні ар­бі­тра­жно­го три­бу­на­лу. Між­на­ро­дне пра­во знає чи­ма­ло рі­зних ме­ха­ні­змів при­ве­де­н­ня у ви­ко­на­н­ня рі­шень між­на­ро­дних су­до­вих ін­сти­ту­цій.

При­му­со­ве ви­ко­на­н­ня мо­жли­ве та­ки­ми шля­ха­ми:

• Че­рез дер­жав­ну вла­сність Ро­сії, не­за­хи­ще­ну дер­жав­ним іму­ні­те­том. Най­більш ра­ціо­наль­но зо­се­ре­ди­ти­ся на кра­ї­нах, які за­крі­пи­ли у сво­є­му за­ко­но­дав­стві до­ктри­ну фун­кціо­наль­но­го («обме­же­но­го») іму­ні­те­ту. Ін­ши­ми сло­ва­ми, якщо дер­жав­на вла­сність ви­ко­ри­сто­ву­є­ться з ко­мер­цій­ною ме­тою (а не для ви­ко­на­н­ня дер­жав­них фун­кцій), то імунітет та­кій вла­сно­сті не на­да­є­ться. Са­ме що­до дер­жав­ної вла­сно­сті, яка ви­ко­ри­сто­ву­є­ться з ко­мер­цій­ною ме­тою, мо­жли­ве ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня між­на­ро­дно­го ін­ве­сти­цій­но­го ар­бі­тра­жно­го суду;

• Че­рез «за­мі­ну кре­ди­то­ра» (тоб­то у тих від­но­си­нах з іно­зем­ни­ми кон­тр­аген­та­ми, де Ро­сія ви­сту­пає кре­ди­то­ром, Банк мо­же про­си­ти суд за­мі­ни­ти Росію на себе та ви­ма­га­ти від кон­тр­аген­тів Ро­сії (бор­жни­ків) спла­ти бор­гу са­ме Бан­ку);

• Че­рез вла­сність дер­жав­них ком­па­ній (у ра­зі за­сто­су­ва­н­ня кон­це­пції «alter ego»). – Як Ви вва­жа­є­те, чи ста­не за­зна­че­не рі­ше­н­ня пре­це­ден­том для тих під­при­ємств, які та­кож по­стра­жда­ли вна­слі­док анексії Кри­му? Чи змо­жуть вони отри­ма­ти ком­пен­са­цію за збитки? – Наш при­клад свід­чить, що спро­би зму­си­ти дер­жа­ву-агре­со­ра від­по­ві­сти в між­на­ро­дній юри­ди­чній пло­щи­ні за збитки, що ви­ни­кли че­рез оку­па­цію ча­сти­ни те­ри­то­рії Укра­ї­ни, ма­ють хо­ро­шу пер­спе­кти­ву. Ми за­кли­ка­є­мо ін­ші укра­їн­ські ком­па­нії (як дер­жав­ної, так і при­ва­тної форм вла­сно­сті) звер­та­ти­ся в між­на­ро­дний ар­бі­траж, щоб від­но­ви­ти спра­ве­дли­вість та зму­си­ти оку­пан­та від­по­ві­сти хо­ча б за еко­но­мі­чні втра­ти Укра­ї­ни вна­слі­док роз­бій­ни­цько­го на­па­ду на на­шу кра­ї­ну.

Від­по­від­ні фа­хів­ці Оща­дбан­ку го­то­ві на­да­ти кон­суль­та­ції тим ор­га­ні­за­ці­ям, які пі­дуть шля­хом Оща­дбан­ку і бу­дуть звер­та­ти­ся до між­на­ро­дних су­до­вих ін­сти­ту­цій та ар­бі­тра­жів про­ти Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції з при­во­ду втрат вна­слі­док агресії Кри­му. – Якщо сти­сло, то в чо­му цін­ність рі­ше­н­ня?

– Го­лов­на цін­ність по­ля­гає в то­му, що Оща­дбанк довів пер­спе­ктив­ність по­ді­бних звер­нень до між­на­ро­дних су­до­вих органів з бо­ку українських ком­па­ній та отримав пов­ну ком­пен­са­цію втра­че­них в АРК акти­вів. – Ви за­яв­ля­ли, що бо­ну­си для ме­не­джмен­ту бан­ку за ви­граш спра­ви не пе­ред­ба­че­ні. Ви вва­жа­є­те це спра­ве­дли­вим? – Жодних бо­ну­сів за пе­ре­мо­гу не бу­де ви­пла­че­но. До то­го ж ви­граш спра­ви – це ли­ше по­ча­ток шля­ху. Гро­ші ще по­трі­бно стя­гну­ти. Від­по­віді на пи­та­н­ня про спра­ве­дли­вість я уни­кну. – У цій спра­ві Оща­дбан­ку до­по­ма­га­ли два ра­дни­ки – Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan, LLP та Астерс Кон­салт. Чо­му Оща­дбанк обрав са­ме ці ком­па­нії? Яка бу­ла по­го­дин­на став­ка?

– Що сто­су­є­ться іно­зем­но­го ра­дни­ка, то ми ві­ді­бра­ли Топ-10 ком­па­ній, які спе­ці­а­лі­зу­ю­ться в ін­ве­сти­цій­них спо­рах про­ти дер­жав, але шість з них від­по­ві­ли, що не ві­зьму­ться за цю спра­ву, оскіль­ки не ві­рять в її по­зи­тив­ний ре­зуль­тат, або був кон­флікт ін­те­ре­сів. З чо­ти­рьох ком­па­ній ми обра­ли най­кра­щих – Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan, LLP. Вони за­йма­ю­ться ви­клю­чно су­до­ви­ми про­це­са­ми та вва­жа­ю­ться то­по­ви­ми що­до ін­ве­сти­цій­них су­пе­ре­чок за уча­стю дер­жав. Го­лов­не – вони бу­ли пе­ре­ко­на­ні, що пе­ре­мо­гу здо­бу­ти ціл­ком ре­аль­но, не­зва­жа­ю­чи на те, що пре­це­ден­тів ана­ло­гі­чних справ до­сі не існу­ва­ло. Бу­ли су­до­ві су­пе­ре­чки, що сто­су­ва­ли­ся ін­ве­сти­цій на те­ри­то­рі­ях, які бу­ли за­хо­пле­ні одні­єю кра­ї­ною в ін­шої. Про­те Крим – це окре­ма істо­рія. Де-фа­кто йо­го ане­ксу­ва­ла Ро­сія, де-юре це те­ри­то­рія Укра­ї­ни. Май­же всі кра­ї­ни сві­ту не ви­зна­ють ане­ксію. От­же, як суду тра­кту­ва­ти цю те­ри­то­рію? Чи вва­жа­ти Оща­дбанк ін­ве­сто­ром? Чи втра­че­ні акти­ви є ін­ве­сти­ці­я­ми? Жи­т­тя та отри­ма­ний ре­зуль­тат під­твер­ди­ли, що ми не по­ми­ли­ли­ся у ви­бо­рі стра­те­гії та пар­тне­рів.

Укра­їн­ська юри­ди­чна ком­па­нія Астерс не по­тре­бує до­да­тко­вих ре­ко­мен­да­цій. Це один з лі­де­рів ринку і най­біль­ша юри­ди­чна фір­ма Укра­ї­ни з офі­са­ми в Ки­є­ві, Ва­шинг­то­ні та Брюс­се­лі. Роз­мір по­го­дин­ної став­ки юри­ди­чних ра­дни­ків є ко­мер­цій­ною та­єм­ни­цею і не роз­го­ло­шу­є­ться. Суд за­до­воль­нив ком­пен­са­цію всіх юри­ди­чних та ар­бі­тра­жних ви­трат на від­по­від­них екс­пер­тів у пов­но­му об­ся­зі. – Яку ро­бо­ту виконували юри­ди­чні ра­дни­ки? Що ро­бив юр­від­діл Оща­дбан­ку? – Ко­жна ко­ман­да бу­ла ва­жли­вою ча­сти­ною за­галь­ної ко­ман­ди, яка пред­став­ля­ла Оща­дбанк у цій без­пре­це­ден­тній спра­ві. Їхню ро­бо­ту по­трі­бно оці­ню­ва­ти ком­пле­ксно. Ко­жна юри­ди­чна ко­ман­да (як бан­ку, так і юри­ди­чних кон­суль­тан­тів) зро­би­ла зна­чний вне­сок у роз­роб­ку та підготовку всіх аспе­ктів цьо­го по­зо­ву, що спри­я­ло за­галь­но­му успі­ху. Збір до­ка­зів, оцін­ка, по­зи­цій­ний ана­ліз, стра­те­гі­чний ви­бір. У всіх цих про­це­сах бра­ла участь юри­ди­чна ко­ман­да бан­ку. Я ско­ри­ста­ю­ся мо­жли­ві­стю і ще раз їм по­дя­кую за співпрацю.

Ця справа охо­плю­ва­ла не ли­ше юри­ди­чні аспе­кти, во­на ма­ла аб­со­лю­тно уні­каль­ну емо­цій­ну скла­до­ву. Ні­ко­ли не за­бу­ду, як по­ба­чив сльо­зи на очах ко­лег, коли ми ді­зна­ли­ся про рі­ше­н­ня Ар­бі­тра­жу.

Пре­це­ден­тів ана­ло­гі­чних справ до­сі не існу­ва­ло

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.