Зар­пла­та в кон­вер­ті: втра­чає пра­ців­ник чи дер­жа­ва?

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Cві­тла­на Cі КОВАЛЬСЬКА КОВАЛЬСЬКА, стар­ший ме­не­джер кон­троль­но­пра­во­во­го де­пар­та­мен­ту ЄБА

По­ня­т­тя опла­ти пра­ці з'яви­ло­ся в дав­ні ча­си, ко­ли роз­ви­ток су­спіль­но­го ви­ро­бни­цтва та ста­нов­ле­н­ня еко­но­мі­чних від­но­син по­сту­по­во сфор­му­ва­ли ви­ни­кне­н­ня тру­до­вих вза­є­мин між лю­дьми. Ре­а­лії су­ча­сно­го жи­т­тя та­кож ви­ма­га­ють актив­но­го за­лу­че­н­ня лю­ди­ни до про­це­су ви­ро­бни­цтва благ. Най­по­ши­ре­ні­шою мо­де­л­лю за­ли­ша­є­ться про­по­зи­ція сво­го тру­до­во­го по­тен­ці­а­лу як пра­ців­ни­ка ро­бо­то­дав­цю, який за­ці­кав­ле­ний у та­ких тру­до­вих по­слу­гах. Якщо ро­бо­то­дав­ця вла­што­ву­ють на­ви­чки та рі­вень ква­лі­фі­ка­ції пра­ців­ни­ка, а пра­ців­ник по­го­джу­є­ться на за­про­по­но­ва­ні умо­ви пра­ці, сто­ро­ни фа­кти­чно укла­да­ють до­го­вір ку­пів­лі-про­да­жу ро­бо­чо­го ре­сур­су. Са­ме те, як та­кий до­го­вір бу­де оформ­ле­ний, впли­ва­ти­ме на об­сяг прав пра­ців­ни­ка та мо­жли­вість їх за­хи­сту.

Існує ва­рі­ант за­кон­но­го оформ­ле­н­ня, ко­ли під­пи­су­є­ться тру­до­вий до­го­вір. У та­ко­му ви­пад­ку пра­ців­ник всту­пає у пов­но­цін­ні тру­до­ві від­но­си­ни з га­ран­ті­єю ре­а­лі­за­ції всіх пе­ред­ба­че­них за­ко­но­дав­ством прав, при цьо­му ма­ю­чи від­по­від­ні обов'яз­ки. Во­дно­час по­ши­ре­ною є пра­кти­ка, ко­ли у тру­до­во­му до­го­во­рі не від­обра­жа­ю­ться всі ре­аль­ні умо­ви пра­ці. Най­ча­сті­ше це сто­су­є­ться опла­ти пра­ці, ко­ли ро­бо­то­да­вець офі­цій­но ви­пла­чує ли­ше за­зна­че­ний у до­го­во­рі мі­ні­маль­ний рі­вень за­ро­бі­тної пла­ти, а ін­шу час- ти­ну (як пра­ви­ло, біль­шу) ви­пла­чує не­о­фі­цій­но. Та­кож па­ра­лель­но мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся ін­ші ма­ні­пу­ля­ції (на­при­клад, оформ­ле­н­ня тру­до­вих від­но­син на не­пов­ний ро­бо­чий день). Це яви­ще отри­ма­ло на­зву «сі­ра за­ро­бі­тна пла­та» або «за­ро­бі­тна пла­та в кон­вер­ті».

Та­ка си­ту­а­ція мо­же скла­сти­ся в ре­зуль­та­ті сві­до­мо­го ви­бо­ру пра­ців­ни­ка, ко­ли він по­го­джу­є­ться на по­ді­бну про­по­зи­цію, вба­ча­ю­чи в цьо­му пев­ні ви­го­ди. У та­ко­му ви­пад­ку роз­мір «сі­рої» за­ро­бі­тної пла­ти бу­де біль­шим, ніж су­ма по­да­тко­вих від­ра­ху­вань та со­ці­аль­них вне­сків, які ма­ли б ви­пла­чу­ва­ти­ся з «бі­лої» за­ро­бі­тної пла­ти. Та­кож це мо­же бу­ти на­слід­ком без­ви­хі­дної си­ту­а­ції, ко­ли ро­бі­тни­ку про­по­ну­є­ться або по­го­джу­ва­ти­ся з та­ки­ми умо­ва­ми, або найм не від­бу­де­ться.

У будь-яко­му ви­пад­ку пра­ців­ни­ку вар­то зна­ти про штра­фні сан­кції, які мо­жуть бу­ти на­кла­де­ні на ро­бо­то­дав­ця за по­ру­ше­н­ня тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства. Зокре­ма, ст. 265 Ко­де­ксу за­ко­нів про пра­цю пе­ред­ба­ча­є­ться фі­нан­со­ва від­по­від­аль­ність за та­кі по­ру­ше­н­ня:

• фа­кти­чний до­пуск пра­ців­ни­ка до ро­бо­ти без оформ­ле­н­ня тру­до­во­го до­го­во­ру (кон­тра­кту); оформ­ле­н­ня пра­ців­ни­ка на не­пов­ний ро­бо­чий час у ра­зі фа­кти­чно­го ви­ко­на­н­ня ро­бо­ти в пов­ний ро­бо­чий час; ви­пла­та за­ро­бі­тної пла­ти (ви­на­го­ро­ди) без на­ра­ху­ва­н­ня та спла­ти єди­но­го вне­ску — у трид­ця­ти­кра­тно­му роз­мі­рі мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти (з 01.01.2019 р. — 125 190,00 грн);

• по­ру­ше­н­ня вста­нов­ле­них стро­ків ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти пра­ців­ни­кам, ін­ших ви­плат, пе­ред­ба­че­них за­ко­но­дав­ством про пра­цю, біль­ше ніж за 1 мі­сяць, їх ви­пла­та не в пов­но­му об­ся­зі — у три­кра­тно­му роз­мі­рі мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти (з 01.01.2019 р. — 12 519,00 грн);

• не­до­три­ма­н­ня мі­ні­маль­них дер­жав­них га­ран­тій в опла­ті пра­ці (на­при­клад, за ро­бо­ту в ні­чний час, ви­хі­дний або свя­тко­вий день, по­над­нор­мо­ву ро­бо­ту то­що) — в де­ся­ти­кра­тно­му роз­мі­рі мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти (з 01.01.2019 р. — 41 730,00 грн).

При цьо­му не всі усві­дом­лю­ють по­тре­бу спла­чу­ва­ти по­да­тки, а от­же, не ро­зу­мі­ють ко­ристь від отри­ма­н­ня са­ме «бі­лої» за­ро­бі­тної пла­ти. Тут до­ре­чно зга­да­ти «те­о­рію су­спіль­но­го до­го­во­ру» між дер­жа­вою та на­се­ле­н­ням, від­по­від­но до якої гро­ма­дя­ни бе­руть на се­бе обов'язок спла­чу­ва­ти по­да­тки, а дер­жа­ва зо­бов'язу­є­ться за­без­пе­чи­ти до­три­ма­н­ня су­спіль­них благ для всіх гро­ма­дян. Са­ме та­ким чи­ном за­без­пе­чу­є­ться ба­ланс у від­но­си­нах між дер­жа­вою та гро­ма­дя­ни­ном.

На­ра­зі ро­бо­то­да­вець, ви­сту­па­ю­чи в ро­лі по­да­тко­во­го аген­та пра­ців­ни­ка, утри­мує та пе­ре­ра­хо­вує до від­по­від­них фон­дів із за­ро­бі­тної пла­ти та­кі по­да­тки: єди­ний со­ці­аль­ний вне­сок (да­лі — ЄСВ), по­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб та вій­сько­вий збір.

Окре­мо вар­то зу­пи­ни­ти­ся на спла­ті ро­бо­то­дав­цем ЄСВ, що вклю­чає від­ра­ху­ва­н­ня до всіх «со­ці­аль­них фон­дів» та є пе­ред­умо­вою для отри­ма­н­ня ви­пла­ти за­стра­хо­ва­ним осо­бам ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­чен- ня у ра­зі на­ста­н­ня від­по­від­них ви­пад­ків, який на­да­лі роз­по­ді­ля­є­ться у вста­нов­ле­них про­пор­ці­ях між та­ки­ми фон­да­ми:

• Фонд со­ці­аль­но­го стра­ху­ва­н­ня з тим­ча­со­вої втра­ти пра­це­зда­тно­сті;

• Фонд со­ці­аль­но­го стра­ху­ва­н­ня на ви­па­док без­ро­бі­т­тя; • Пен­сій­ний фонд. Ко­жен хо­ча б один раз у жит­ті по­тра­пляв у си­ту­а­цію, ко­ли че­рез хво­ро­бу він не мав мо­жли­во­сті пра­цю­ва­ти про­тя­гом пев­но­го пе­рі­о­ду ча­су. У ви­пад­ку не­о­фі­цій­но­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня ро­бо­то­да­вець вза­га­лі мо­же не здій­сню­ва­ти жо­дних ви­плат, мо­ти­ву­ю­чи це тим, що ро­бо­та не ви­ко­ну­ва­ла­ся, то­му не­має за що пла­ти­ти. У ви­пад­ку офі­цій­но­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня та­ка осо­ба має пра­во на отри­ма­н­ня до­по­мо­ги у зв'яз­ку тим­ча­со­вою не­пра­це­зда­тні­стю, яка ви­зна­ча­є­ться у від­со­тках до се­ре­дньої за­ро­бі­тної пла­ти. Окрім то­го, це сто­су­є­ться до­по­мо­ги у зв'яз­ку ва­гі­тні­стю та по­ло­га­ми, а та­кож ви­плат по без­ро­бі­т­тю, які за­без­пе­чу­ю­ться ( фі­нан­су­ю­ться) слу­жбою зайня­то­сті та на­пря­му за­ле­жать від роз­мі­ру до­хо­ду, який ра­ні­ше ма­ла та­ка осо­ба. Не вар­то за­бу­ва­ти про пен­сію, роз­мір якої зна­чною мі­рою бу­де за­ле­жа­ти від роз­мі­ру за­ро­бі­тної пла­ти.

Під­су­мо­ву­ю­чи, вар­то за­зна­чи­ти, що в пе­ре­лі­че­них жит­тє­вих си­ту­а­ці­ях хо­че­ться по­чу­ва­ти­ся ма­кси­маль­но за­хи­ще­ним. На за­ко­но­дав­чо­му рів­ні пе­ред­ба­че­ні ма­те­рі­аль­ні ме­ха­ні­зми та­кої під­трим­ки. Однак пра­во ви­ма­га­ти від дер­жа­ви ви­ко­ну­ва­ти її обов'яз­ки з ви­пла­ти до­по­мо­ги ви­ни­кає за умо­ви сум­лін­но­го ви­ко­на­н­ня на­ших зо­бов'язань зі спла­ти по­да­тків та від­по­від­них вне­сків.

Ва­го­мим чин­ни­ком є зба­лан­со­ва­ність фі­скаль­но­го на­ван­та­же­н­ня на опла­ту пра­ці

При цьо­му ва­го­мим чин­ни­ком є зба­лан­со­ва­ність фі­скаль­но­го на­ван­та­же­н­ня на опла­ту пра­ці. Не­об­хі­дно, щоб дер­жав­на по­лі­ти­ка бу­ла спря­мо­ва­на на за­охо­че­н­ня ви­хо­ду бі­зне­су «з ті­ні» та ство­ре­н­ня сти­му­лів для ро­бо­то­дав­ців з ме­тою спла­ти офі­цій­ної за­ро­бі­тної пла­ти. Адже для ком­па­ній, в яких ви­тра­ти на опла­ту пра­ці скла­да­ють зна­чну час­тку ви­трат, за­зви­чай са­ме зна­чне по­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня та збіль­ше­н­ня ви­трат на ве­де­н­ня бі­зне­су ста­ють на за­ва­ді прийня­т­тю рі­ше­н­ня про ви­пла­ту офі­цій­ної за­ро­бі­тної пла­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.