Ві­днов­ле­н­ня за­кон­но­сті у по­да­тко­во­му спо­рі за до­по­мо­гою кри­мі­наль­но­го про­це­су: як до­ве­сти не­д­опу­сти­мість про­то­ко­лу до­пи­ту ди­ре­кто­ра кон­тр­аген­та?

Yurydychna Gazeta - - АКТУАЛЬНО - КПК),

У про­це­сі оскар­же­н­ня по­да­тко­во­го по­ві­дом­ле­н­ня-рі­ше­н­ня пла­тни­кам по­да­тків до­во­ди­ться зі­штов­ху­ва­ти­ся з най­рі­зно­ма­ні­тні­ши­ми ма­нев­ра­ми по­да­тків­ців, за до­по­мо­гою яких остан­ні на­ма­га­ю­ться від­сто­я­ти су­му ви­зна­че­них ни­ми до­на­ра­ху­вань та штра­фів. Одним з та­ких ма­нев­рів є ви­ко­ри­ста­н­ня про­то­ко­лу до­пи­ту ди­ре­кто­ра кон­тр­аген­та пла­тни­ка, отри­ма­но­го в ме­жах кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, як до­ка­зу фі­ктив­но­сті кон­тр­аген­та, і, як на­слі­док, не­ре­аль­но­сті опе­ра­цій. Про­те ви­ко­ри­ста­н­ня та­ко­го «до­ка­зу» в цьо­му ви­пад­ку су­пе­ре­чить нор­мам чин­но­го за­ко­но­дав­ства. До­во­ди­ти це мо­жна і по­трі­бно, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи, зокре­ма, нор­ми кри­мі­наль­но­го про­це­су.

Під­ста­вою та­ко­го ви­ко­ри­ста­н­ня є ст. 74 КАС Укра­ї­ни, яка не до­зво­ляє адмі­ні­стра­тив­но­му су­ду бра­ти до ува­ги до­ка­зи, одер­жа­ні з по­ру­ше­н­ням по­ряд­ку, вста­нов­ле­но­го за­ко­ном. Та­ким за­ко­ном є Кри­мі­наль­ний про­це­су­аль­ний ко­декс Укра­ї­ни (да­лі — адже пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни отри­му­ють про­то­кол до­пи­ту са­ме під час до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня в ме­жах кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня.

До­звіл на роз­го­ло­ше­н­ня та­єм­ни­ці до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня

Са­ме з на­яв­ні­стю до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня пов'яза­не одне з по­ру­шень по­ряд­ку, вста­нов­ле­но­го КПК, яке є оче­ви­дним у ра­зі ви­ко­ри­ста­н­ня про­то­ко­лу до­пи­ту в адмі­ні­стра­тив­ній спра­ві. У ст. 222 КПК чі­тко про­пи­са­но, що ві­до­мо­сті до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня (зокре­ма, ін­фор­ма­цію у про­то­ко­лі до­пи­ту ди­ре­кто­ра) мо­жна роз­го­ло­шу­ва­ти ли­ше з пи­сьмо­во­го до­зво­лу слід­чо­го або про­ку­ро­ра. До то­го ж не­за­кон­не роз­го­ло­ше­н­ня та­ких ві­до­мо­стей мо­же ма­ти на­слід­ком кри­мі­наль­ну від­по­від­аль­ність за ст. 387 КК Укра­ї­ни. Оскіль­ки на пра­кти­ці та­ко­го до­зво­лу ча­сто мо­же не бу­ти, то по­ба­чив­ши в ме­жах адмі­ні­стра­тив­ної спра­ви про­то­кол до­пи­ту, вар­то одра­зу пе­ре­ві­ря­ти йо­го на­яв­ність, а у ра­зі йо­го від­су­тно­сті та при до­ціль­но­сті — іні­ці­ю­ва­ти кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня за фа­ктом вчи­не­н­ня від­по­від­но­го зло­чи­ну. Вва­жа­є­мо, що та­кий ма­невр у від­по­відь не ду­же спо­до­ба­є­ться по­да­тків­цям. Та­кож це бу­де ціл­ком ле­галь­ним на­слід­ком їхньої по­ве­дін­ки, не­за­кон­ність якої вста­нов­ле­но кри­мі­наль­ним за­ко­но­дав­ством.

Не­д­опу­сти­мість про­то­ко­лу до­пи­ту як до­ка­зу

Існує до­ста­тньо фа­ктів, які мо­жуть свід­чи­ти про не­д­опу­сти­мість про­то­ко­лу до­пи­ту як до­ка­зу за КПК, а от­же, про не­мо­жли­вість йо­го ви­ко­ри­ста­н­ня в ме­жах адмі­ні­стра­тив­ної спра­ви.

Основ­ною тут є пря­ма за­бо­ро­на су­ду об­ґрун­то­ву­ва­ти свої рі­ше­н­ня по­ка­за­н­ня­ми, на­да­ни­ми слід­чо­му чи про­ку­ро­ру, або на них по­си­ла­ти­ся, а та­кож ви­зна­ва­ти до­ка­за­ми ві­до­мо­сті, які не бу­ли пре­дме­том без­по­се­ре­дньо­го до­слі­дже­н­ня су­ду (ч. 4 ст. 95, ч. 2 ст. 23 КПК).

Вар­то вра­ху­ва­ти, що су­ди під час роз­гля­ду кри­мі­наль­них справ не до­слі­джу­ють про­то­ко­ли до­пи­ту свід­ків че­рез те, що мо­жуть об­ґрун­то­ву­ва­ти свої рі­ше­н­ня ли­ше по­ка­за­н­ня­ми, які без­по­се­ре­дньо на­да­ні свід­ка­ми в су­до­во­му за­сі­дан­ні. То­му не­зро­зумі­лим є під­хід адмі­ні­стра­тив­них су­дів що­до ви­зна­н­ня допу­сти­мим про­то­ко­лу до­пи­ту свід­ка як до­ка­зу, якщо в кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні він не вва­жа­є­ться до­ка­зом.

Та­кож ва­рі­ан­ти ви­зна­н­ня про­то­ко­лу до­пи­ту не­д­опу­сти­мим ви­зна­че­ні ст. 87 КПК, яка вка­зує на не­д­опу­сти­мість до­ка­зів, отри­ма­них:

• вна­слі­док істо­тно­го по­ру­ше­н­ня прав та сво­бод лю­ди­ни (що вклю­чає, зокре­ма, по­ру­ше­н­ня пра­ва осо­би на за­хист — не­д­опу­ще­н­ня або не­за­без­пе­че­н­ня при­су­тно­сті адво­ка­та під час до­пи­ту;отри­ма­н­ня по­ка­зань від свід­ка, який не був по­ві­дом­ле­ний про пра­во їх не на­да­ва­ти);

• від свід­ка, який на­да­лі був ви­зна­ний пі­до­зрю­ва­ним чи обви­ну­ва­че­ним у цьо­му кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні (це осо­бли­во акту­аль­но для кри­мі­наль­них про­ва­джень що­до фі­ктив­но­го під­при­єм­ни­цтва, оскіль­ки во­ни здій­сню­ю­ться са­ме що­до ди­ре­кто­рів ком­па­ній, які пе­ред отри­ма­н­ням ста­ту­су пі­до­зрю­ва­но­го на­да­ють по­ка­за­н­ня як свід­ки).

Про не­д­опу­сти­мість про­то­ко­лу до­пи­ту як до­ка­зу мо­жуть та­кож свід­чи­ти по­ру­ше­н­ня у про­це­сі йо­го скла­да­н­ня, а са­ме: від­су­тність ві­до­мо­стей про мі­сце і час скла­де­н­ня про­то­ко­лу; від­су­тність під­пи­сів усіх уча­сни­ків до­пи­ту; скла­де­н­ня про­то­ко­лу не­у­пов­но­ва­же­ною на це по­са­до­вою осо­бою. Про­те допу­ще­н­ня та­ких по­ми­лок є до­ста­тньо роз­по­всю­дже­ною пра­кти­кою че­рез пе­ре­ван­та­же­ність ор­га­нів до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня.

На­слід­ки не­д­опу­сти­мо­сті про­то­ко­лу до­пи­ту як до­ка­зу

Оцін­ка всім за­зна­че­ним фа­ктам, які мо­жуть свід­чи­ти про не­д­опу­сти­мість про­то­ко­лу, мо­же на­да­ва­ти­ся ви­клю­чно в ме­жах кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня, а са­ме під час ухва­ле­н­ня ви­ро­ку у спра­ві. На це пря­мо вка­зу­ють нор­ми КПК.

Во­дно­час від­су­тність ви­ро­ку в кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні, в ме­жах яко­го бу­ло отри­ма­но про­то­кол до­пи­ту, ви­клю­чає мо­жли­вість йо­го ви­ко­ри­ста­н­ня як до­ка­зу в адмі­ні­стра­тив­ній спра­ві. На­ра­зі та­ку по­зи­цію під­три­мує Вер­хов­ний Суд, а та­кож по­чи­на­ють ім­пле­мен­ту­ва­ти су­ди апе­ля­цій­ної ін­стан­ції. Цей ар­гу­мент мо­же ста­ти ва­го­мим, оскіль­ки ча­сто в ме­жах адмі­ні­стра­тив­ної спра­ви з'яв­ля­є­ться са­ме про­то­кол до­пи­ту свід­ка з від­кри­то­го кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня (в яко­му ще не був ви­не­се­ний ви­рок).

Спро­сту­ва­н­ня ві­до­мо­стей у про­то­ко­лі до­пи­ту

Для спро­сту­ва­н­ня ві­до­мо­стей про не­при­че­тність ди­ре­кто­ра до ді­яль­но­сті ком­па­нії мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти не ли­ше нор­ми кри­мі­наль­но­го про­це­су, але й на­яв­ність кри­мі­наль­них про­ва­джень. Зокре­ма, вар­то слід­ку­ва­ти за ін­фор­ма­ці­єю в су­до­во­му ре­є­стрі що­до ін­ших кри­мі­наль­них про­ва­джень, в яких фі­гу­рує від­по­від­ний кон­тр­агент. Ча­сто та­ких про­ва­джень є де­кіль­ка, а в одно­му з них мо­жуть бу­ти свід­че­н­ня то­го ж ди­ре­кто­ра, але ін­шо­го змі­сту. На­при­клад, рі­зні вер­сії ди­ре­кто­ра що­до уча­сті в ді­яль­но­сті ком­па­нії (з пра­кти­чно­го до­сві­ду): під­твер­дже­н­ня ста­ту­су ди­ре­кто­ра в но­та­рі­аль­ній за­яві; по­ка­за­н­ня про втра­ту па­спор­та і не­при­че­тність до ре­є­стра­ції як ди­ре­кто­ра; по­ка­за­н­ня про ре­є­стра­цію ком­па­нії на се­бе за гро­шо­ву ви­на­го­ро­ду.

На та­кі роз­бі­жно­сті, у ра­зі на­яв­но­сті доз во­лу на їх роз­го­ло­ше­н­ня, вар­то вка­зу­ва­ти в су­ді та ста­ви­ти під сум­нів до­сто­вір­ність ві­до­мо­стей у про­то­ко­лі до­пи­ту. Адже по­ка­за­н­ня рі­зно­го змі­сту в рі­зних про­ва­дже­н­нях су­пе­ре­чить за­ко­но­дав­ству, то­му обов'яз­ко­во має вра­хо­ву­ва­ти­ся су­дом.

Для то­го, щоб отри­ма­ти ін­фор­ма­цію про та­кі по­ка­за­н­ня в ін­ших про­ва­дже­н­нях, по­трі­бно ана­лі­зу­ва­ти су­до­ві рі­ше­н­ня в ме­жах ін­шо­го кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня (в текс­тах рі­шень ча­сто є по­си­ла­н­ня на про­то­кол до­пи­ту та ви­кла­де­ні в ньо­му по­ка­за­н­ня). Якщо в рі­ше­н­нях є ін­фор­ма­ція ли­ше про факт на­яв­но­сті про­то­ко­лу до­пи­ту, мо­жна та­кож по­да­ти кло­по­та­н­ня про озна­йом­ле­н­ня з ма­те­рі­а­ла­ми су­до­вих справ, звер­ну­ти­ся з адво­кат­ськи­ми за­пи­та­ми до ор­га­нів до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, а та­кож опи­та­ти ди­ре­кто­ра кон­тр­аген­та на під­ста­ві норм За­ко­ну Укра­ї­ни «Про адво­ка­ту­ру та адво­кат­ську ді­яль­ність» (не вар­то ви­клю­ча­ти мо­жли­вість отри­ма­н­ня «но­вої вер­сії» йо­го при­че­тно­сті до ді­яль­но­сті кон­тр­аген­та).

Акту­аль­на пра­кти­ка

Вар­то за­зна­чи­ти, що в цій сфе­рі є та­кож по­зи­тив­ні тен­ден­ції. На­ра­зі по­мі­тний пе­ре­хід Вер­хов­но­го Су­ду до більш зва­же­ної по­зи­ції що­до ви­ко­ри­ста­н­ня про­то­ко­лів до­пи­ту свід­ка в ме­жах адмі­ні­стра­тив­ної спра­ви. В остан­ніх рі­ше­н­нях ВС не­о­дно­ра­зо­во вка­зу­вав на не­під­твер­дже­н­ня ін­ши­ми до­ка­за­ми об­ста­вин, ви­кла­де­них у про­то­ко­лі до­пи­ту, а то­му не брав їх до ува­ги.

Про­те пре­це­ден­ти по­зи­тив­ної для пла­тни­ків по­да­тків по­зи­ції Вер­хов­но­го Су­ду є ли­ше по­ча­тком шля­ху. На на­шу дум­ку, на­ле­жний за­хист ін­те­ре­сів пла­тни­ка по­да­тків су­ди ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти не тіль­ки вна­слі­док три­ва­ло­го про­це­су оскар­же­н­ня аж до ка­са­цій но­го су­ду, а ще на ета­пі су­до­во­го роз­гля­ду спо­ру в пер­шій ін­стан­ції.

Та­ким чи­ном, про­то­кол до­пи­ту ди­ре­кто­ра контр аген­та в ру­ках по­да­тків­ців в адмі­ні­стра­тив­ній спра­ві — не до­каз їхньої пе­ре­ва­ги та жо­дним чи­ном не пе­ре­по­на на шля­ху оскар­же­н­ня по­да­тко­во­го по­ві­дом­ле­н­ня- рі­ше­н­ня. Це ли­ше мо­жли­вість по­гля­ну­ти на си­ту­а­цію шир­ше та спро­сто­ву­ва­ти та­кий «до­каз» че­рез йо­го не­за­кон­ність, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи, зокре­ма, нор­ми кри­мі­наль­но­го за­ко­но­дав­ства для роз­ви­тку но­вої, по­зи­тив­ної та за­кон­ної су­до­вої пра­кти­ки на ко­ристь пла­тни­ків по­да­тків.

Іри­на І БОРКІВЕЦЬ, БОРКІВЕЦЬ мо­лод­ший юрист, пра­кти­ка кри­мі­наль­но­го пра­ва ЮФ Asters

Ві­ктор Ві ДУМА ДУМА, адво­кат, юрист, пра­кти­ка кри­мі­наль­но­го пра­ва ЮФ Asters

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.