АГАТА КРІСТІ: любов та сірі клітинки
Містечко Торкі на півдні Англії, де вона народилася 15 вересня 1890 року, тепер завдяки їй прославилося. А тоді ця дівчинка через надмірну сором’язливість не могла здійснити свою мрію стати співачкою. Та під час Першої світової Агата Міллер мужньо дивилася в очі куди серйознішим викликам, записавшись медсестрою до госпіталю. Тоді ж, у 1914 році, вона стала дружиною полковника Арчибальда Крісті. Через п’ять років народила доньку Розалінду, а наступного року з’явився її перший роман «Загадкова пригода у Стайлзі». Його відхилили півдесятка видавництв, і нарешті він приніс майбутній королеві детективу 25 фунтів…
1926 року Агату спіткали важкі часи. Померла мати, потім чоловік зізнався, що має іншу. І одного дня жінка просто зникла, залишивши незрозумілого листа. Її знайшли за півтора тижні — у спа-готелі, під чужим іменем. Ту дивну історію вона відмовлялася пояснювати, але схожий сюжет з’явився згодом у романі.
Другий її шлюб, із археологом Максом Малоуеном, був щасливим. Чоловік був молодшим на 15 років: Агата жартома казала, що для археолога старша жінка цінніша.
Письменниця зізнавалася, що сюжети приходили до неї у будь-які миті, особливо плідно — за плетінням. А славетна міс Марпл багато в чому списана з її бабусі, яка «була незлостивою людиною, але завжди чекала найгіршого від усіх і вся, і з лякливою регулярністю її очікування виправдовувалися». Щодо Еркюля Пуаро, то герой її 33 романів і 54 розповідей втомив її, але Агата не хотіла вбивати його, засмучуючи читачів. Під час Другої світової вона написала дві книги, які звеліла видати, коли вже не зможе писати. Їх опублікували 1974 року, а за два роки 85-річна письменниця пішла з життя, про яке щиро писала: «Спасибі тобі, Господи… за всю ту любов, що була мені дарована».