СИ­МО­НА ДЕ БО­ВУ­АР:

по­при «до­бре ви­хо­ва­н­ня»

Zhinka - - Постаті -

Ав­тор­ка «Дру­гої ста­ті», на 8 ро­ків мо­лод­ша за ХХ сто­річ­чя, ма­ла ста­ти справ­ді «до­бре ви­хо­ва­ною дівчиною», як во­на зго­дом іро­ні­чно на­зва­ла се­бе у ме­му­а­рах. Бла­го­по­лу­чне ди­тин­ство, ари­сто­кра­ти­чна сім’я, су­во­ре ви­хо­ва­н­ня у ка­то­ли­цькій шко­лі для дівчат. Але ба­тько ка­зав, що Си­мо­на має «чо­ло­ві­чий ро­зум»: її біль­ше ці­ка­ви­ла сер­йо­зна лі­те­ра­ту­ра, ніж світ­ські на­ви­чки. У 15 дів­чи­на ви­рі­ши­ла зро­би­ти­ся пи­сьмен­ни­цею, а че­рез чотири ро­ки за­хи­сти­ла ди­плом, при­свя­че­ний Лей­бні­цу. І ста­ла дев’ятою жін­кою — ви­пу­скни­цею Сор­бон­ни.

На­сту­пно­го ро­ку Си­мо­на ре­тель­но го­ту­ва­лась до ек­за­ме­ну з фі­ло­со­фії, за ре­зуль­та­та­ми яко­го скла­дав­ся рей­тинг сту­ден­тів кра­ї­ни. І отри­ма­ла друге мі­сце (став­ши най­мо­лод­шою осо­бою, яка скла­ла цей іспит). Перше ді­ста­ло­ся стар­шо­му за неї на три ро­ки Жа­ну­По­лю Сар­тру. Це зна­йом­ство пе­ре­ро­сло в близь­кість на все жи­т­тя. Сартр, за сло­ва­ми Си­мо­ни, «від­крив для неї но­ву еру» — про­те ко­ли він за­про­по­ну­вав їй шлюб, жін­ка від­мо­ви­лась. На­то­мість вони укла­ли до­го­вір, за яким, збе­рі­га­ю­чи одне одно­му ін­те­ле­кту­аль­ну вір­ність, до­зво­ля­ли со­бі ма­ти ін­ші зв’яз­ки. Зго­дом у житті Си­мо­ни з’явився дру­гий ва­жли­вий чо­ло­вік — аме­ри­кан­ський пи­сьмен­ник Нел­сон Ол­грен, яко­му во­на пів­то­ра де­ся­тка ро­ків пи­са­ла пал­кі ли­сти. Одна­че фі­ло­со­фи­ня була пев­на: не мо­жна бу­ду­ва­ти все жи­т­тя на са­мо­му ли­ше коханні.

«У ме­не зав­жди була по­тре­ба говорити про се­бе, — пи­са­ла де Бо­ву­ар. — Перше пи­та­н­ня, яке по­стій­но по­ста­ва­ло пе­ре­ді мною, бу­ло та­ким: що озна­чає бу­ти жін­кою? Я… зро­зумі­ла, насамперед, що цей світ зро­бле­ний для чо­ло­ві­ків; моє ди­тин­ство за­по­ло­ни­ли ле­ген­ди і мі­фи, скла­де­ні чо­ло­ві­ка­ми, про­те я на них ре­а­гу­ва­ла зов­сім не так, як хло­пчи­ки і хло­пці. Я була так ни­ми схви­льо­ва­на, що за­бу­ва­ла слу­ха­ти вла­сний го­лос…» Про­те го­лос її був по­чу­тий: кни­га «Дру­га стать» ста­ла ве­ли­кою ві­хою у фе­мі­ні­змі, її на­зи­ва­ють на­віть «єван­ге­лі­єм ру­ху за рів­но­прав­ність» чо­ло­ві­ків і жі­нок.

Перше пи­та­н­ня, яке по­стій­но по­ста­ва­ло пе­ре­ді мною, бу­ло та­ким: що озна­чає бу­ти жін­кою?»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.