ОЧЕВИДНЕНЕЙМОВІРНЕ

ТРЕТЯ ПЛА­НЕ­ТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ У ЧО­МУСЬ ПОДІБНА ДО ЛЮ­ДИ­НИ — ВО­НА МАЄ ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ, РОЗ­ВИ­ВА­Є­ТЬСЯ, ЗМІ­НЮ­Є­ТЬСЯ…

Zhinka - - Тема Номера -

Пла­не­та змі­ню­є­ться... Що бу­де да­лі?

Про­дов­жу­ю­чи ана­ло­гію, мо­жна ска­за­ти, що во­на та­кож, як і ми, хво­ріє й бо­ре­ться з не­ду­га­ми. І остан­ні­ми де­ся­ти­лі­т­тя­ми осо­бли­во ін­тен­сив­но. Щоб збе­рег­ти на­шу пла­не­ту й да­ти їй змо­гу оду­жа­ти, тре­ба ро­зу­мі­ти, що з нею від­бу­ва­є­ться про­тя­гом усі­єї істо­рії — і яку роль у цих про­це­сах ві­ді­гра­є­мо ми, лю­ди.

ІСТОРІЯ ЖИ­Т­ТЯ

Зем­ля на­ро­ди­ла­ся близь­ко чо­ти­рьох з по­ло­ви­ною мі­льяр­дів ро­ків то­му. Та­кі да­ні отри­ма­ли вче­ні, ви­вча­ю­чи зраз­ки мі­не­ра­лів за до­по­мо­гою ра­діо­ізо­то­пно­го ме­то­ду. Жи­ві ор­га­ні­зми де­що мо­лод­ші за мі­не­ра­ли: їм при­бли­зно 3,7 мі­льяр­да ро­ків. Їхньо­му роз­ви­тко­ві сут­тє­во по­с­при­я­ла по­я­ва фо­то­син­те­зу. То бу­ла справ­ді ре­во­лю­цій­на змі­на! До цьо­го пер­ві­сні фор­ми жи­т­тя отри­му­ва­ли «по­жи­ву» за до­по­мо­гою ана­е­ро­бно­го ди­ха­н­ня або ж бро­ді­н­ня. Із по­явою на­ви­чок пе­ре­тво­ре­н­ня енер­гії со­ня­чно­го

сві­тла на енер­гію хі­мі­чних зв’яз­ків про­це­си пі­шли жва­ві­ше. Ана­е­ро­бів ви­ті­сни­ли ор­га­ні­зми, що ди­ха­ли ки­снем. Жи­т­тя на Зем­лі зраз­ку 1700 міль­йо­нів ро­ків то­му — то ба­га­то­клі­тин­ні, чиї рі­зні клі­ти­ни вже ви­ко­ну­ва­ли від­мін­ні фун­кції.

Пер­ші во­до­ро­сті, пер­ші ви­щі ро­сли­ни, пер­ші без­хре­бе­тні… Жи­ві істо­ти нев­пин­но удо­ско­на­лю­ва­лись. І ось — від­бу­ва­є­ться те, що на­у­ков­ці на­звуть «кем­брій­ським ви­бу­хом». У від­кла­де­н­нях скам’яні­ло­стей, що ма­ють вік близь­ко 540 міль­йо­нів ро­ків, зу­стрі­ча­є­ться ба­га­то пред­став­ни­ків тва­рин, то­ді як ра­ні­ше — зов­сім «пу­сто»! По­я­снень при­чин та­ко­го різ­ко­го стриб­ка біо­рі­зно­ма­ні­т­тя на­во­дять чи­ма­ло: ін­тен­сив­ний рух те­кто­ні­чних плит, спри­чи­не­ний під­ви­ще­ною актив­ні­стю ма­гні­тно­го по­ля; змі­ни хі­мії оке­а­ну; під­ви­ще­н­ня рів­ню ки­сню в атмо­сфе­рі… Не­вдов­зі пі­сля цьо­го ви­бу­ху ви­ни­ка­ють і хре­бе­тні тва­ри­ни.

Най­но­ві­ший пе­рі­од істо­рії Зем­лі, що по­чав­ся 2,588 міль­йо­на ро­ків то­му та три­ває й до­те­пер, зве­ться че­твер­тин­ним — або ж ан­тро­по­ге­ном. Са­ме на цей час при­па­дає на­ро­дже­н­ня одні­єї з хре­бе­тних тва­рин, яка са­ма се­бе пі­зні­ше на­зве homo sapiens, а сво­го то­ді­шньо­го пред­ка — пі­те­кан­тро­пом.

ША ЛЕНИМИ ТЕМПАМИ

Са­ме ан­тро­по­ген, цей най­ко­ро­тший у по­рів­нян­ні з по­пе­ре­дні­ми пе­рі­од (мо­жна ска­за­ти, ли­ше мить на тлі ве­ли­ких епох!), при­ніс най­біль­шу кіль­кість змін на пла­не­ті. Фі­ло­соф і при­ро­до­зна­вець Во­ло­ди­мир Вер­над­ський ви­су­нув те­о­рію, за якою при­ро­да роз­ви­ва­ла­ся ета­па­ми: гео­сфе­ра (не­жи­ва ма­те­рія) — біо­сфе­ра (біо­ло­гі­чне жи­т­тя) — но­о­сфе­ра (сфе­ра ро­зу­му, вза­є­мо­дії при­ро­ди та су­спіль­ства). І так са­мо, як жи­т­тя спри­чи­ни­ло ра­ди­каль­не пе­ре­тво­ре­н­ня гео­сфе­ри, так і ді­яль­ність лю­ди­ни до­ко­рін­но змі­ни­ла «біо­гра­фію» біо­сфе­ри.

Що да­лі, то швид­ше від­бу­ва­ю­ться сут­тє­ві змі­ни на пла­не­ті. Най-

сер­йо­зні­ші з них на сьо­го­дні (і во­ни ті­сно пов’яза­ні між со­бою): за­швид­ке зро­ста­н­ня кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня, змен­ше­н­ня площ лі­сів і ско­ро­че­н­ня по­сів­них площ на ду­шу на­се­ле­н­ня, під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри, па­ді­н­ня рів­ня ґрун­то­вих вод, зни­кне­н­ня ви­дів ро­слин і тва­рин, за­бру­дне­н­ня дов­кі­л­ля шкі­дли­ви­ми від­хо­да­ми. Най­ін­тен­сив­ні­ши­ми за всі­ма пун­кта­ми бу­ли са­ме кіль­ка остан­ніх де­ся­ти­літь.

На­се­ле­н­ня Зем­лі з по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя зро­сло втри­чі. Те­пер нас 7,6 мі­льяр­дів, а до 2050 ро­ку мо­же ста­ти 10. Зві­сно, по­стає про­бле­ма но­мер один: як про­го­ду­ва­ти люд­ство?

Клі­мат, зви­чай­но, за­зна­вав по­стій­них змін і до актив­но­го втру­ча­н­ня лю­ди­ни. Ми сфор­му­ва­лись як біо­ло­гі­чний вид між дво­ма за­ле­де­ні­н­ня­ми. Да­лі бу­ли ве­ли­кі пе­рі­о­ди по­те­плінь і похо­ло­дань. Але у час так зва­но­го гло­баль­но­го по­те­плі­н­ня від­бу­ва­є­ться по­сту­по­ве під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри по­верх­ні Зем­лі у від­по­від­но гло­баль­них мас­шта­бах. При­чо­му на пів­но­чі — у Ка­на­ді, Грен­лан­дії — цей про­цес іде ще у п’ять ра­зів швид­ше, ніж у сві­ті за­га­лом. Ві­до­мий фі­зик Сті­вен Го­кінг ствер­джу­вав, що якщо по­те­плі­н­ня три­ва­ти­ме да­лі, то ро­ків за сто на­ша пла­не­та мо­же упо­ді­бни­ти­ся до Ве­не­ри — з її тем­пе­ра­ту­ра­ми по­над 460ºС.

ЩО БУ­ДЕ ДА­ЛІ?

Лю­ди­на — ча­сти­на при­ро­ди Зем­лі. То­му на нас на­ша вла­сна ді­яль­ність по­зна­ча­є­ться не мен­ше, ніж на ін­ших ме­шкан­цях пла­не­ти. За­бру­дне­н­ня дов­кі­л­ля що­ро­ку при­зво­дить до 9 міль­йо­нів пе­ред­ча­сних смер­тей. І вче­ні вже з’ясу­ва­ли, що тем­пи за­гроз­ли­вих пе­ре­тво­рень по­ки що тіль­ки зро­ста­ють…

То яки­ми ж є про­гно­зи подаль­шо­го роз­ви­тку? Чи всі во­ни нев­ті­шні — і від­рі­зня­ю­ться тіль­ки тер­мі­на­ми, у які ми мо­же­мо зро­би­ти вла­сну до­мів­ку зов­сім не­при­да­тною для жи­т­тя?

15 ти­сяч на­у­ков­ців зі 184 кра­їн під­пи­са­ли до­ку­мент «По­пе­ре­дже­н­ня люд­ству», де до­кла­дно ви­кла­де­ні за­гро­зи існу­ван­ню жи­во­го на на­шій пла­не­ті. На­во­дя­чи да­ні про на­две­ли­кі ви­ки­ди CO2, зро­ста­н­ня тем­пе­ра­ту­ри та змен­ше­н­ня за­па­сів сві­жої во­ди, во­ни усе ж роз­по­від­а­ють і про те, що ще мо­жна зро­би­ти. Не­об­хі­дні: ви­ко­ри­ста­н­ня від­нов­лю­ва­ної енер­гії, кон­троль на­ро­джу­ва­но­сті, ра­ціо­наль­ний роз­по­діл благ у су­спіль­стві та ще низ­ка за­хо­дів, що їх кра­ї­ни ма­ли б ужи­ти тер­мі­но­во. Вті­шною тен­ден­ці­єю на­ра­зі є хі­ба змен­ше­н­ня роз­мі­рів озо­но­вої ді­ри над Ан­тар­кти­кою.

На 48-му Все­сві­тньо­му еко­но­мі­чно­му фо­ру­мі в Да­во­сі, що про­йшов цьо­го ро­ку, та­кож ішло­ся про те, що клі­ма­ти­чні змі­ни ра­зом з те­ро­ри­змом та про­те­кціо­ні­змом є го­лов­ни­ми за­гро­за­ми для ци­ві­лі­за­ції. Кра­ї­ни, що роз­ви­ва­ю­ться, ра­ні­ше не при­ді­ля­ли ува­ги еко­ло­гії, але те­пер усім вар­то актив­ні­ше впро­ва­джу­ва­ти аль­тер­на­тив­ні джерела енер­гії. По­мі­тно змі­ни­ло­ся став­ле­н­ня екс­пер­тів до те­хно­ло­гій. Ще недавно те­хно­гі­ган­ти спри­йма­ли­ся як «іко­ни» гло­баль­но­го успі­ху, а те­пер де­да­лі біль­ше уча­сни­ки фо­ру­му го­во­ри­ли про їхню мо­жли­ву шко­ду для люд­ства.

Пред­став­ни­ки ж зга­да­них те­хно­гі­ган­тів ма­ють вла­сні про­гно­зи. За пе­ред­ба­че­н­ня­ми Рей­мон­да Кур­цвей­ла, те­хні­чно­го ди­ре­кто­ра Google і ві­до­мо­го аме­ри­кан­сько­го ви­на­хі­дни­ка і фу­ту­ро­ло­га, стрім­кий роз­ви­ток те­хні­ки швид­ко змі­нить облич­чя сві­ту. І в цьо­му мо­жна зна­йти й по­зи­тив­ні мо­мен­ти. Так, він вва­жає, що ко­смі­чна те­хні­ка на­дій­но за­хи­стить зем­лян від за­гро­зи зі­ткне­н­ня з асте­ро­ї­да­ми. Со­ня­чна ж енер­гія не­за­ба­ром ста­не та­кою де­ше­вою, що за­до­воль­нить усі по­тре­би люд­ства. Він та­кож вва­жає, що у не­да­ле­ко­му май­бу­тньо­му лю­ди ма­ти­муть май­же не­о­бме­же­ний ма­те­рі­аль­ний до­ста­ток і на­віть мо­жуть ста­ти без­смер­тни­ми. А от до 2045 ро­ку вся Зем­ля по­чне пе­ре­тво­рю­ва­ти­ся на один гі­гант­ський комп’ютер… Ось тут уже чо­мусь стає важко впев­не­но ска­за­ти: «По­зи­тив­на тен­ден­ція!»

БА­ГА­ТО ШКІ­ДЛИ­ВИХ РЕ­ЧО­ВИН, ЩО ЛЮ­ДИ­НА

ПРОДУКУЄ ПІД ЧАС СВО­ЄЇ ЗВИЧНОЇ ДІ­ЯЛЬ­НО­СТІ, НЕ РОЗКЛАДАЮТЬСЯ, А НА­КО­ПИ­ЧУ­Ю­ТЬСЯ ТИСЯЧАМИ ТОНН У ҐРУНТАХ, ВОДОЙМАХ, ПІДЗЕМНИХ ВОДАХ. БЕЗДУМНО ВИКОРИСТОВУЮЧИ КУ­ПУ ПЛА­СТИ­КО­ВО­ГО УПАКУВАННЯ, ЯКОСЬ НЕ ПЕРЕЙМАЄШСЯ ЗАГАЛЬНИМИ ВІДОМОСТЯМИ ПРО ЙО­ГО ШКО­ДУ ДЛЯ ДОВ­КІ­Л­ЛЯ. АЛЕ ЯКЩО ПЕРЕВЕСТИ НА МОВУ ЦИФР ТА ОБРАЗІВ… УЯВІТЬ СО­БІ: ЗА ОСТАН­НІ 50 РО­КІВ МИ ВИРОБИЛИ СТІЛЬ­КИ ПЛА­СТИ­КУ, ЩО ЙО­ГО ОБСЯГИ ДОРІВНЮЮТЬ ВАЗІ МІ­ЛЬЯР­ДА СЛОНІВ!

ЛІ­СИ ЗНИ­КА­ЮТЬ, А БЕЗ НИХ У ПРЯМОМУ СЕНСІ ДИХАТИМЕТЬСЯ ВАЖКО. ЗА ОСТАН­НІ 30 РО­КІВ БУ­ЛА ЗНИЩЕНА ПО­ЛО­ВИ­НА (!) ТРОПІЧНИХ ЛІ­СІВ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕ­РИ­КИ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.