Ляль­ки з при­ва­тної ко­ле­кції Окса­ни Скля­рен­ко

Zhinka - - Вічні Цінності -

Свою пер­шу ляль­ку на­у­ко­вець, до­слі­дник ляль­ки та ди­тин­ства, пи­сьмен­ни­ця, ілю­стра­тор­ка, май­стри­ня на­ро­дної ляль­ки, ав­тор на­у­ко­вих пу­блі­ка­цій та мо­но­гра­фії «Тра­ди­цій­на укра­їн­ська ляль­ка кін­ця ХХ — по­ча­тку ХХІ сто­річ­чя» Окса­на Скля­рен­ко зро­би­ла у сім ро­ків, ко­ли ба­бу­ся Оле­на по­ка­за­ла, як ли­стя ку­ку­ру­дзи мо­жна вла­сно­руч пе­ре­тво­ри­ти на ігра­шку. З ча­сом для сво­їх ля­льок во­на ще й на­вчи­ла­ся ши­ти та в’яза­ти одяг. Так ди­тя­че за­хо­пле­н­ня пе­ре­ро­сло у спра­ву всьо­го життя. «Те­пер я вже до­ро­сла, — ка­же па­ні Окса­на, — але так са­мо за­хо­плю­юсь ляль­ка­ми. І в ме­не їх чи­ма­ло — близь­ко 300, ці­ла ко­ле­кція». Зби­ра­ла їх май­стри­ня у рі­зних ку­то­чках Укра­ї­ни і да­лі нам роз­ка­же про на­йо­ри­гі­наль­ні­ші ляль­ки-зна­хід­ки з вла­сної при­ва­тної ко­ле­кції.

ЛЯЛЬ­КА-НЕМОВЛЯТКО — са­ме з неї по­ча­лась історія книж­ки-роз­ма­льов­ки «Моя улю­бле­на ляль­ка». Та­кі ігра­шки ви­го­тов­ля­ли із кла­пти­ків тка­ни­ни для сво­їх ону­чат ба­бу­сі. Одна з най­дав­ні­ших на­ро­дних ля­льок — ЛЯЛЬ­КА ІЗ СОЛОМИ. По­хо­дить во­на ще із ста­ро­вин­них обжин­ко­вих обря­дів, у яких остан­ній сніп — ді­дух — був своє­рі­дною по­дя­кою по­лю за зі­бра­ний уро­жай. Цю тен­ді­тну ля­ле­чку із соломи та кла­пти­ків тка­ни­ни я ство­ри­ла за зраз­ком ав­тор­сько­го ви­ро­бу май­стри­ні Та­ма­ри Ма­ка­рен­ко з мі­ста Дні­пра.

ЛЯЛЬ­КА ІЗ ТКА­НИ­НИ ро­дом із мі­ста Обу­хо­ва, що на Ки­їв­щи­ні. Це дав­ня ляль­ка — обе­ріг ро­ду, зав­жди свя­тко­во та гар­но вбра­на. ЛЯЛЬ­КА З КУ­КУ­РУ­ДЗИ — по­пу­ляр­на на усій те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Зро­би­ти со­бі та­ку ігра­шку ди­ти­на мо­гла, бав­ля­чись на го­ро­ді. Дів­ча­та не раз, зма­га­ю­чись, у ко­го ви­йде кра­ще, усі­ля­ко при­кра­ша­ли сво­їх ля­ле­чок та ро­би­ли їм рі­зні за­чі­ски.

ОДЯГНЕНА ЛЯЛЬ­КА з Рів­нен­ської обла­сті по­ши­та у фор­мі мі­ше­чка. Цю ігра­шку лег­ко мо­жна одяг­ти. На­при­клад, жи­лет зро­би­ти зов­сім про­сто з кла­пти­ка тка­ни­ни, ви­рі­зав­ши но­жи­ця­ми пройми-отво­ри, — і вбра­н­ня го­то­ве.

КНЯ­ГИ­НЯ — та­ку свя­тко­ву ігра­шку вмі­ли ро­би­ти ба­бу­сі Над­дні­прян­ської Укра­ї­ни, її ще­дро де­ко­ру­ва­ли та ви­го­тов­ля­ли із кла­пти­ків до­ро­гої тка­ни­ни.

ЛЯЛЬ­КУ-НАМИСТИНКУ я ба­чи­ла у Ки­є­ві, Кам’ян­ці-По­діль­сько­му, Дні­прі, Хар­ко­ві, Ка­не­ві. Та­ку ігра­шку часто лю­блять ви­го­тов­ля­ти дів­ча­та — щоб мо­жна бу­ло но­си­ти у ки­ше­ні. Одно­го ра­зу ма­лень­ку за­бав­ку дів­чин­ка при­крі­пи­ла до сво­го на­ми­ста, з то­го ча­су її по­ча­ли на­зи­ва­ти на­ми­стин­кою.

ЛЯЛЬ­КА З НИТОК ТА КЛА­ПТИ­КІВ — ляль­ки із пи­шни­ми су­кня­ми та дов­ги­ми ко­са­ми із ниток. За про­це­сом їх ство­ре­н­ня я ма­ла на­го­ду спо­сте­рі­га­ти у Ка­гар­ли­ку, що на Ки­їв­щи­ні. Гра­ю­чись бі­ля ха­ти,

дів­ча­та май­стру­ва­ли ля­льок, які ме­ні ду­же спо­до­ба­лись, тож я одра­зу їх на­ма­лю­ва­ла.

ЛЯЛЬ­КА У ХУСТЦІ по­тра­пи­ла до ме­не від се­ми­рі­чної Ма­рі­чки. Ви­го­тов­ля­ють її із кла­пти­ків но­ше­но­го одя­гу, для ху­стин­ки ви­ко­ри­сто­ву­ють фра­гмен­ти кві­тча­стої хус­тки, а ли­чко роз­ма­льо­ву­ють олів­цем. Для ді­тей та­ке за­ня­т­тя — справ­жня вті­ха. Ця ля­ле­чка пред­став­ляє на­ро­дну тра­ди­цію Він­нич­чи­ни.

УСМІХНЕНА ШИТА ЛЯЛЬ­КА: при­мі­тною де­та­л­лю на її одя­зі є ве­ли­ка ки­ше­ня для трав, а на ру­ка­вах на­ши­ті із кла­пти­ків тка­ни­ни ду­бо­ві ли­сто­чки — і не ви­пад­ко­во. Зра­зок По­смі­хан­ки пе­ре­да­ла ме­ні дів­чи­на, ба­бу­ся якої бу­ла трав­ни­цею, тоб­то зби­ра­ла тра­ви та лі­ку­ва­ла ни­ми лю­дей. Сво­ї­ми ко­рі­н­ня­ми По­смі­хан­ка ся­гає Рів­нен­щи­ни.

ЗВЕР­НІТЬ УВА­ГУ, ЩО ІМЕ­НА ДЛЯ НА­РО­ДНИХ ЛЯ­ЛЬОК ЗА­ЗВИ­ЧАЙ НЕ ВИ­КО­РИ­СТО­ВУ­Ю­ТЬСЯ. І ЛЯЛЬКАМ НЕ ПРИПИСУЮТЬСЯ МА­ГІ­ЧНІ ВЛА­СТИ­ВО­СТІ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.